ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД
ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ
36000, м. Полтава, вул.Зигіна, 1, тел. (0532) 610-421, факс (05322) 2-18-60, E-mail inbox@pl.arbitr.gov.ua
У Х В А Л А
06.05.2014 Справа № 917/531/13
Суддя Мацко О.С., розглянувши скаргу Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна про визнання дій відділу державної виконавчої служби Козельщинського районного управління юстиції Полтавської області щодо винесення постанови про закінчення виконавчого провадження №41447492 від 06.03.2014 р. неправомірними та скасування відповідної постанови
по справі №917/531/13
за позовом Приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна, с. Чапаєвка
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Козельщинський комбікормовий завод", смт. Козельщина
про зобов'язання надати інформацію
Представники:
від позивача (скаржника) - відсутні
від відповідача (боржника) - відсутні
від ВДВС - Скребцова А.О.
ВСТАНОВИВ:
На виконання рішення господарського суду Полтавської області від 18.06.2013р. та постанови Вищого господарського суду України від 13.11.2013р. по даній справі, яка набрала законної сили 13.11.2013р., було видано відповідні накази, якими стягнуто з відповідача на користь позивача 1147,00 грн. судового збору, 802,90 грн. судового збору за подання касаційної скарги та зобов"язано відповідача надати для ознайомлення позивачу відповідну інформацію (копії наказів від 06.12.2013р. - арк.справи 209-211, том 1).
25.03.2014 р. на адресу суду надійшла скарга приватного сільськогосподарського підприємства ім. Ватутіна (вх. 261 від 25.03.2014р.) про визнання дій ВДВС Козельщинського РУЮ незаконними, скасування постанови про закінчення виконавчого провадження від 06.03.2014 р.
У судове засідання 22.04.2014р. скаржник представника не направив, хоча про час і місце проведення засідання повідомлявся судом належним чином шляхом направлення ухвал від 26.03.2014р. та від 22.04.2014р. на адресу, наявну у матеріалах справи та зазначену у Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців. Зазначені поштові відправлення повернулися до суду без вручення адресату (слід зазначити, що при розгляді справи по суті усі відправлення здійснювалися саме на цю адресу і отримувалися позивачем). Відповідно до приписів постанови пленуму Вищого господарського суду України від 26.12.2011р. №18 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України судами першої інстанції", позивач (скаржник) вважається
належним чином повідомленим про час і місце розгляду справи, розшук сторони не входить до компетенції суду. Крім того, 14.04.2014р. на адресу суду надійшла заява від позивача (а/с 24, том 2), якою той повідомляє про підтримання вимог скарги та просить розгляд справи проводити без участі його представника, про результати розгляду повідомити письмово за адресою представника. Суд клопотання задовольняє.
Відповідач, повідомлений про час і місце розгляду справи (що підтверджується поштовими повідомленнями про вручення відповідних ухвал), явку представника у засідання не забезпечив, жодних пояснень по суті скарги не надав, що не перешкоджає розгляду скарги.
У судове засідання з'явився представник ВДВС Козельщинського РУЮ та надав матеріали виконавчого провадження (оригінали для огляду та копії для долучення до матеріалів справи).
Судом встановлено, що у обгрунтування скарги позивач посилається на те, що державним виконавцем неналежним чином вчинялися дії, спрямовані на виконання даного судового рішення:
- державний виконавець не звернувся до Кременчуцької ОДПІ за отриманням фінансової звітності відповідача та до Реєстраційної служби Козельщинського РУЮ щодо надання відповідних протоколів загальних зборів учасників та статуту товариства;
- не звернувся до суду на підставі ст.376 ЦПК України з поданням про постановлення мотивованого рішення про примусове проникнення до житла чи іншого володіння боржника з залученням правоохоронних органів;
- двічі наклавши штраф на боржника за невиконання судового рішення у встановлений строк, державний виконавець не направив подання правоохоронним органам для притягнення боржника до відповідальності згідно з чинним законодавством.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження (копії - у матер.справи) та пояснень державного виконавця, 13.01.2014р. було відкрито відповідне виконавче провадження; боржнику надано строк для добровільного виконання до 20.01.2014р.; 23.01.2014р. боржнику було направлено вимогу державного виконавця з"явитися до ВДВС Козельщинського РУЮ 04.02.2014р. з відповідними документами, зазначеними у виконавчому документі, таку ж вимогу з"явитися для ознайомлення було направлено і стягувачу; 04.02.2014р. складено Акт державного виконавця про те, що представник відповідача з"явився без документів, у зв"язку з чим на боржника накладено штраф у розмірі 680 грн. (постанова від 04.02.2014р.). У подальшому 12.02.2014р. боржнику була повторно направлена вимога державного виконавця , якою боржника було зобов'язано до 19.02.2014р. виконати судове рішення та попереджено про наслідки його невиконання, а вимогою від 28.02.2014р. державний виконавець просив повідомити про виконання зобов'язання. У зв'язку з неотриманням відповіді державний виконавець здійснив виїзд до боржника для перевірки стану виконання судового рішення, проте на територію підприємства його не допустили, причин невиконання судового рішення у телефонному режимі з'ясувати не вдалося (акт державного виконавця від 05.03.2014р.), у зв'язку з чим 05.03.2014р. винесено постанову про накладення штрафу на боржника у сумі 1360,00 грн.; 06.03.2014р. державним виконавцем винесено постанову про закінчення виконавчого провадження та в цей же день зроблено подання начальнику Козельщинського РВ УМВС України у Полтавській області про притягнення до кримінальної відповідальності директора боржника за ознаками ст.382 КК України (подання погоджено з начальником ВДВС Козельщинського РУЮ 06.03.2014р. та направлено до РВ УМВС 07.03.2014р. за вих.№1511). У матеріалах виконавчого провадження міститься повідомлення Козельщинського РВ УМВС №1529 від 11.03.2014р. про початок досудового розслідування, а також відповідь боржника - ТОВ "Козельщинський комбікормовий завод" №19 від 11.03.2014р. про те, що до нього ПСП ім.Ватутіна для ознайомлення з документами не зверталося.
Фактично скарга стосується виконання рішення немайнового характеру (зобов"язання надати інформацію); що стосується стягнення судового збору, рішення було виконано, у цій частині позивач дії ВДВС не оскаржує.
Загальні умови виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити
певні дії або утриматися від їх вчинення, визначені ст.75 Закону України "Про виконавче провадження". Так, після відкриття виконавчого провадження за виконавчим документом, що зобов'язує боржника вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення, державний виконавець перевіряє виконання рішення не пізніше ніж на наступний день після закінчення строку, встановленого частиною другою статті 25 цього Закону для самостійного виконання рішення. Якщо рішення підлягає негайному виконанню, його виконання перевіряється не пізніше наступного робочого дня після відкриття виконавчого провадження. У разі невиконання зазначених вимог без поважних причин державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону і не пізніше п'яти робочих днів з дня його накладення повторно перевіряє стан виконання рішення.
Якщо рішення не виконано і виконання може бути проведено без участі боржника, державний виконавець організовує виконання відповідно до повноважень, наданих йому законом, та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення
боржника до відповідальності згідно із законом. При цьому на боржника повторно накладається штраф у порядку, встановленому статтею 89 цього Закону.
У разі якщо виконати рішення без участі боржника неможливо, державний виконавець накладає на боржника штраф відповідно до статті 89 цього Закону та вносить подання (повідомлення) правоохоронним органам для притягнення боржника до
відповідальності згідно із законом, після чого виносить постанову про закінчення виконавчого провадження, яка затверджується начальником відділу, якому безпосередньо підпорядкований державний виконавець, і повертає виконавчий документ до суду чи іншого органу (посадової особи), що його видав.
Як вбачається з матеріалів виконавчого провадження та пояснень державного виконавця, останнім здійснено усі можливі та належні дії при виконанні рішення немайнового характеру, які передбачені чинним законодавством; посилання скаржника на те, що державним виконавцем не направлялося подання про притягнення боржника до кримінальної відповідальності за невиконання рішення суду, не відповідає дійсності та спростовується доказами, наявними у матеріалах справи. Суд також вважає неправомірними посилання скаржника на обов'язок державного виконавця у даному випадку діяти відповідно до ст.376 ЦПК України.
Висновки скаржника про те, що главою 7 Закону України "Про виконавче провадження" передбачено виключний перелік випадків виконання рішень з обов'язковою участю боржника (ст.ст.76-79 Закону), суд також вважає такими, що зроблені внаслідок довільного тлумачення норм Закону. Так, до переліку рішень у немайнових спорах Законом віднесено низку рішень, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача, або утриматися від здійснення таких дій (зокрема, про поновлення на роботі; про виселення боржника; про відібрання дитини; про вселення стягувача, та інші рішення, за якими боржника зобов'язано особисто вчинити певні дії на користь стягувача чи утриматися від здійснення таких дій (зобов'язання надавати час для зустрічей з дитиною, зобов'язання провести нарахування та виплату підвищення до пенсії, заборона проведення зборів акціонерів, зобов"язання надати інформацію і т.п.). Загальний порядок виконання рішень, за якими боржник зобов'язаний особисто вчинити певні дії або утриматися від їх вчинення передбачені статтею 75 Закону України «Про виконавче провадження», а особливості виконання рішень певних категорій якраз і встановлені наступними статтями - ст.ст.76-79 Закону.
Безпідставними є твердження про те, що саме цими статтями закону передбачено виключний перелік рішень, які неможливо виконати без участі боржника (більше того, наприклад, у ст.79 Закону чітко прописано, що відсутність боржника, повідомленого про день і час вселення, не є перешкодою для виконання рішення про вселення).
Таким чином, на думку суду, доводи скарги не знайшли свого підтвердження, у зв"язку з чим скарга задоволенню не підлягає.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст.86, 121-2 ГПК України, суд,-
УХВАЛИВ :
У задоволенні скарги відмовити.
Суддя Мацко О.С.