АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
07 грудня 2006 року колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суд\ Одеської області в складі:
головуючого - Громіка Р.Д.
суддів - Панасенкова В.О., Драгомерецького М.М.
при секретарі - Щуровській О.Д. за участю позивача ОСОБА_1 відповідача ОСОБА_2 представника позивача ОСОБА_3 представника відповідача ОСОБА_4
розглянувши апеляційну скаргу ОСОБА_2 на рішення Южного міського суду Одеської області від 10 липня 2006 року по справі за позовом ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_6, такими, що втратили право користування жилим приміщенням, та за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_6 про усунення перешкод в користуванні правом власності, третя особа - Відділ опіки та піклування Южненської міської Ради.
ВСТАНОВИЛА:
ОСОБА_5 звернувся до Южного міського суду Одеської області із позовом до ОСОБА_2 та її малолітнього сина ОСОБА_6 про визнання такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа - Відділ опіки та піклування Южненської міської Ради. на підставі ст.ст.71,72 Житлового кодексу України, посилаючись на наступне.
Позивач ОСОБА_5 вказував, що він зареєстрований у АДРЕСА_1, яка йому належала згідно договору купівлі - продажу від 24.03.1999р.. В цій квартирі з 27.08.2004 року зареєстрована відповідачка, а з 26.08.2005 року її малолітній син - ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
Позивач зазначав, що 27.08.2004 року відповідачка умовила його зареєструвати її у спірній квартирі. вона з її малолітнім сином у спірній квартирі ніколи не проживали.
Позивач вказував, що через те, що зареєстровані відповідач з дитиною, він має бути змушений сплачувати заборгованість по сплаті комунальних послуг та користуванням житлом, через що просить суд признати їх такими, що втратили право користування жилою площею.
У ході судового розгляду до участі у справі в якості співпозивача вступила ОСОБА_1 з позовом до ОСОБА_2, в якому просила суд усунути їй перешкоди в користуванні правом власності АДРЕСА_1, на підставі ст.48 Закону України «Про власність», посилаючись на наступне.
09.02.2006 року ОСОБА_1 та ОСОБА_5 нотаріально уклали договір довічного утримання. Цей договір зареєстрований у комунальному підприємстві «Южненське міське бюро технічної інвентаризації», таким чином вона набула на спірну квартиру право власності.
Відповідач ОСОБА_2 у судовому засіданні позовні вимоги ОСОБА_5та ОСОБА_1 не визнала повністю, посилаючись на наступне. Справа № 22-5639/2006 р Категорія 14
Головуючий у першій інстанції Горяінова К.Л.
Доповідач Громік Р.Д.
З моменту одруження вона прожинає з чоловіком, з яким на даний час мають двох неповнолітніх діїеіі. За час сімейного життя вони неодноразово змінювали місце проживання, але з її батьком ніколи сумістно не проживали.
На час розгляду справи відповідачка, її чоловік, двоє їх неповнолітніх дітей проживають за адресою:АДРЕСА_2.
Відповідач не заперечувала, що жодного дня у спірній квартирі не проживала. Вона за дорученням її батька - ОСОБА_5 за його кошти для нього 24.03.1999 року придбала спірну квартиру. За домовленістю з її батьком у 2004 року всіма зареєструвалась на спірній жилій площі. 12.05.2005 року вона народила другу дитину ОСОБА_6 та зареєструвала його за місцем своєї реєстрації.
З моменту реєстрації шлюбу, на протязі 13 років, вона проживає з своїм чоловіком. Старший син зареєстрований за місцем проживання батька - її чоловіка.
Відповідач не визнавала позовні вимоги позивачів, так як вважає, що зняття з реєстрації її та її малолітнього сина в подальшому позбавить її права на спадкування, а саме спадкового майна у вигляді спірної квартири.
Представник третьої особи - Відділу опіки та піклування Южненської міської Ради у судовому засіданні позовні вимоги визнав частково, просив суд в позові у частині визнання малолітнього ОСОБА_6 таким, що втратив право користування жилим приміщенням відмовити, посилаючись на те, що малолітній зареєстрований за місцем проживання матері, та зняття його з реєстрації не відповідає інтересам дитини.
Рішенням Южного міського суду Одеської області від 10 липня 2006 року позов ОСОБА_1 про усунення перешкод в користуванні правом власності був задоволений.
Були усунуті перешкоди ОСОБА_1 у користуванні правом власності на квартиру АДРЕСА_1, шляхом зняття с реєстраційного обліку ОСОБА_2 та її малолітнього сина -ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1.
У позові ОСОБА_5 до ОСОБА_2 про визнання ОСОБА_2 та її малолітнього сину ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_1 такими, що втратили право користування жилим приміщенням, третя особа - Відділ опіки та піклування Южненської міської Ради - було відмовлено.
В апеляційні скарзі ОСОБА_2 ставиться питання про скасування рішення суду в зв'язку з тим, що воно постановлено з порушенням норм матеріального та процесуального права, висновки суду не відповідають дійсним обставинам справи, неповно були з'ясовані обставини, що мають значення для справи, спочатку просила про прийняття нового рішення, яким відмовити в задоволенні позову ОСОБА_5, потім просила скасувати рішення суду, та направити справу на новий розгляд. На час подачі апеляційної скарги ОСОБА_5 помер.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доповідь судді-доповідача, доводи скарг та заперечення проти неї, судова колегія дійшла висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Судом встановлено, та підтверджено матеріалами справи, що 24.03.1999 року ОСОБА_2, яка діяла від імені ОСОБА_5 на підставі доручення, уклала договір НОМЕР_1 купівлі-продажу ізольованої двокімнатної квартири за адресою:АДРЕСА_1 (а.с.85).
09.02.2006 року ОСОБА_5та ОСОБА_1 уклали договір довічного утримання (а.с.80). Позивач ОСОБА_1 набула право власності на нерухоме майно у виді квартири за адресою: АДРЕСА_1 на підставі договору довічного утримання (реєстр НОМЕР_2), про що свідчить витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно (а.с.79).
Відповідно до довідки НОМЕР_3, у спірній квартирі за адресою:АДРЕСА_1 зареєстровані: ОСОБА_5, ОСОБА_2 та її малолітній син - ОСОБА_6, ОСОБА_1, ОСОБА_7, ОСОБА_8.
Судом встановлено, що позивач ОСОБА_5 на момент подання позову до суду 08.12.2005 року являвся власником спірної квартири.
Справа № 22-5639/2006 р. Головуючий у першій інстанції Горяінова К.А.
Категорія 14 Доповідач Громік Р.Д.
У відповідності до ст.319 ЦК України, власник має право вчиняти будь-які дії відносно свого майна, які не суперечать закону.
Позивачі відповідно до діючого законодавства уклали договір довічного утримання. Відповідно до ст. 748 ЦК України, набувач стає власником майна, яке йому передано за договором довічного утримання згідно ст. 334 ЦК України. Позивач ОСОБА_1 набула право власності на спірну жилу площу 09.02.2006 року.
У відповідності з вимогами ст.48 Закону України «Про власність», власник може вимагати
усунення будь-яких порушень його права.
На підставі викладеного, суд першої інстанції дійшов до правильного висновку, що позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про усунення перешкод в користуванні правом власності квартирою за адресою: АДРЕСА_1, третя особа -Відділ опіки та піклування Южненської міської Ради - підлягає задоволенню, так як позовні вимоги обгрунтовані та законі, відповідач з дитиною на спірній жилій площі не проживали. Реєстрація відповідача та її дитини порушує право власності позивача ОСОБА_1 на спірну квартиру.
Батьки малолітньої дитини ОСОБА_6 дійсно проживають разом за адресою;АДРЕСА_2, що підтверджується актом обстеження житлово-побутових умов малолітнього ОСОБА_6, в якому зазначено, що ОСОБА_6 у зазначеній двокімнатній неприватизованій квартирі проживає разом з ОСОБА_2 - матір'ю, ОСОБА_9 - батьком, ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 - братом, (а.с.50), про що не суперечать сторони у судовому засіданні.
Відповідно до ч.2 ст.29 ЦК України, місцем проживання особи, яка не досягла 10-ти років, є місце проживання її батьків або одного з них, з ким вона проживає.
Відповідно до ст.160 Сімейного Кодексу України, місце проживання дитини, яка не досягла 10-ти років, визначається за згодою батьків.
У спірній квартирі не проживає ні матір дитини, ні батько. Дитина проживає разом з батьками. Спору про місце проживання дитини між батьками не порушено.
При таких обставинах, суд першої інстанції правильно дійшов до висновку про неможливість визначення місця проживання дитини окремо від батьків.
Суд не приймає до уваги доводи апелянта про те, що вона не проживає в спірній квартирі менше 6 місяців, про відсутність в матеріалах справи договору довічного утримання, та не надання йому та висновку органу опіки та піклування належної оцінки, так як ці обставини були предметом розгляду та доказування в судовому засіданні. Суд надав належну оцінку всім доказам по справі. Інших доказів на підтвердження своїх доводів апелянт не надав ні суду першої інстанції, ні апеляційному суду. Інші доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.
Судова колегія вважає, що розглядаючи спір, районний суд повно і всебічно дослідив та оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин та закон який їх регулює, правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права, тому колегія суддів відхиляє апеляційну скаргу, а рішення суду залишає без змін. Керуючись ст.. 303-304, 307 ч.1п.1, 308, 313-315, 317, 319, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,
УХВАЛИЛА:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.
Рішення Южного міського суду Одеської області від 10 липня 2006 року залишити без змін. Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.
№ 22-5639/2006 р.
Доповідач Громік Р.Д.