Справа № 352/652/14-ц

Провадження № 22-ц/779/1083/2014

Категорія 20

Головуючий у 1 інстанції Дузінкевич І.М.

Суддя-доповідач Пнівчук О.В.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06 травня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючої Пнівчук О.В.

суддів: Горблянського Я.Д., Соколовського В.М.,

секретаря Турів О.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4, про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на будинковолодіння, визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння в порядку спадкування за законом, визнання недійсним договору купівлі-продажу житлового будинку від 13.09.2011 року, за апеляційною скаргою представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на ухвалу Тисменицького районного суду від 02 квітня 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Тисменицького районного суду від 02 квітня 2014 року підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України закрито провадження по справі за позовом ОСОБА_2 в частині позовних вимог, а саме: про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на будинковолодіння, про визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння в порядку спадкування за законом.

Представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 на дану ухвалу подала апеляційну скаргу, в якій посилається на порушення судом норм процесуального права.

Представник апелянта вважає помилковим висновок суду про те, що з приводу даного спору між цими самими сторонами, про той самий предмети і з тих же підстав вже є рішення суду, які набрали законної сили.

Так, рішенням Тисменицького суду від 23.09.2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - орган опіки і піклування Тисменицької РДА, приватний нотаріус - ОСОБА_8 про встановлення нікчемності укладеного 13.09.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1. В той же час, в даному випадку позивачем заявлено позовні вимоги про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 13.09.2011 року, визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 09.03.2011 року, визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння. Тому, на думку представника апелянта, посилання суду першої інстанції на рішення Тисменицького суду від 23.09.2013 року є безпідставним, оскільки предмети позовів є різними.

Також рішенням Тисменицького районного суду від 15.11.2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_4, до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_6, третя особа на без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_7 про визнання незаконним рішення Стриганецької сільської ради від 19.09.2000 року, визнання недійсним у частині 3/8 видане ОСОБА_6 свідоцтво про право власності від 28.09.2000 року, визнання за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини спірного будинковолодіння. Дане рішення залишено без зміни ухвалою Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.02.2014 року.

З огляду на те, що предмети спорів відрізняються, вказане рішення суду також не може бути підставою для закриття провадження у справі. Крім того, спори відрізняються складом сторін.

Представник апелянта зазначив,що внаслідок прийняття оскаржуваної ухвали ОСОБА_2 позбавлена можливості захистити своє цивільне право. При цьому, розгляд окремої позовної вимоги про визнання недійсним договору купівлі продажу спірного будинковолодіння без розгляду позовних вимог, з яких випливає ця вимога, зокрема, вимоги щодо визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності, є неможливим.

Просить оскаржувану ухвалу скасувати, а справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду.

В засіданні апеляційного суду представник апелянта ОСОБА_5 апеляційну скаргу підтримала з вищенаведених мотивів.

Представник ОСОБА_3 - ОСОБА_9 апеляційну скаргу заперечила, посилаючись на її безпідставність.

Інші сторони в судове засідання не з»явилися, про час та місце розгляд справи повідомлені належним чином.

Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку про задоволення апеляційної скарги з наступних підстав.

Із змісту оскаржуваної ухвали вбачається, що суд першої інстанції закрив провадження у справі за позовом ОСОБА_2 до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_3, третя особа на стороні позивача - ОСОБА_4 в частині позовних вимог, а саме: про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на будинковолодіння, про визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння в порядку спадкування за законом, на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, з огляду на наявність рішень суду з приводу даного спору між цими самими сторонами, про той самий предмет і з тих же підстав. При цьому, суд зіслався на рішення Тисменицького районного суду від 23.09.2013 року та від 15.11.2013 року, які набрали законної сили.

Проте, такий висновок суду зроблено з порушенням норм процесуального права, з огляду на наступне.

Так, рішенням Тисменицького районного суду від 23.09.2013 року відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, ОСОБА_4 до ОСОБА_6, ОСОБА_7, треті особи - орган опіки і піклування Тисменицької РДА, приватний нотаріус - ОСОБА_8 про встановлення нікчемного правочину - договору купівлі-продажу житлового будинку (АДРЕСА_1) від 13.09.2001 року, як такого, що не створює юридичних наслідків (а.с.36-39)

Рішенням Тисменицького районного суду від 15.11.2013 року (залишеним без змін ухвалою колегії суддів Апеляційного суду Івано-Франківської області від 10.02.2014 року) відмовлено в задоволенні позову ОСОБА_2, третя особа без самостійних вимог на стороні позивача - ОСОБА_4, до Стриганецької сільської ради, ОСОБА_6, третя особа на без самостійних вимог на стороні відповідача - ОСОБА_7 про визнання незаконним рішення Стриганецької сільської ради від 19.09.2000 року, визнання недійсним у частині 3/8 видане ОСОБА_6 свідоцтво про право власності від 28.09.2000 року, визнання за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини спірного будинковолодіння (а.с.21-23,31-35).

Відповідно до п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України, суд своєю ухвалою закриває провадження у справі, зокрема якщо набрали законної сили рішення суду або ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову або укладенням мирової угоди сторін, ухвалені або постановлені з приводу спору між тими самими сторонами, про той самий предмет і з тих самих підстав.

Правовий аналіз положень п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України вказує на те, що закриття провадження у справі у цьому разі можливе лише за умови, що рішення, яке набрало законної сили, є тотожним до позову, який розглядається, тобто збігаються сторони, предмет і підстави позовів. Нетотожність хоча б одного елементу не перешкоджає заінтересованим особам звернутися до суду з позовом і не дає суду підстав закривати провадження у справі.

Посилання суду першої інстанції на тотожність позовів у даному випадку є помилковим, оскільки вони відрізняються предметами спорів.

Так, рішеннями Тисменицького районного суду від 23.09.2013 року та від 15.11.2013 року вирішувались позовні вимоги відповідно про встановлення нікчемності укладеного 13.09.2011 року між ОСОБА_6 та ОСОБА_7 договору купівлі-продажу житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1; про визнання незаконним рішення Стриганецької сільської ради від 19.09.2000 року, визнання недійсним у частині 3/8 виданого ОСОБА_6 свідоцтва про право власності від 28.09.2000 року, визнання за ОСОБА_2 право власності на 3/8 частини спірного будинковолодіння.

Натомість в даному випадку суд закрив провадження в частині позовних вимог про визнання недійсним дублікату свідоцтва про право власності на будинковолодіння від 09.03.2011 року та про визнання права власності на 1/4 частину будинковолодіння.

Крім того, позови відрізняються складом сторін, на що суд першої інстанції також не звернув уваги.

За наведених обставин, оскаржувана ухвала підлягає до скасування з направленням справи до суду першої інстанції для продовження її розгляду.

Керуючись ст. ст. 307,312, 313-315, 317 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу представника ОСОБА_2 - ОСОБА_5 задовольнити.

Ухвалу Тисменицького районного суду від 02 квітня 2014 року скасувати, а справу направити в суд першої інстанції для продовження розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.

Головуюча: Пнівчук О.В.

Судді: Горблянський Я.Д.

ОСОБА_10