Справа  №22ц/2443                        Головуючий  у  1  інстанції  Кочетов  Л.Г.

Категорія  18                                     Доповідач                  Жизневська  А.В.

УХВАЛА Іменем України

27  грудня  2006  року                       апеляційний  суд  Житомирської  області

в  складі:   головуючого        Жизневської  А.В

суддів               Малахової  Н.М.,   Матюшенка   І.В.

при секретарі Кульчицькій І.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ВАТ «Житомирбудтранс» про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористані відпустки, стягнення витрат на відрядження, компенсації за несвоєчасну виплату добових, відшкодування моральної шкоди, за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 09 листопада 2006 року   ,   -

встановив:

Рішенням Корольовського районного суду м.Житомира від 09 листопада 2006 року відмовлено у задоволені позову ОСОБА_1 про поновлення на роботі, стягнення компенсації за невикористані відпустки, витрат на відрядження, компенсації за несвоєчасну виплату  добових,   відшкодування  моральної  шкоди.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати вказане рішення та ухвалити нове про задоволення його вимог. Зазначає, що рішення     є  необґрунтованим,   суд  не  з'ясував  всі  обставини  справи.

Перевіривши доводи апеляційної скарги, апеляційний суд вважає,   що  вона  не  підлягає  задоволенню  з  наступних  підстав.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 з 05.06.2000 року і по даний час працює водієм у ВАТ «Житомирбудтранс» (а.сп.5-6,19-21) і за ним закріплено автомобіль КАМАЗ-5511, державний номер НОМЕР_1.   Трудові   відносини  з  ОСОБА_1   не  переривалися.

За договорами оренди автомобілів від 03.01.2004 року та від 04.01.2005 року вказаний автомобіль передавався в оренду ТОВ «БТП «Конкорд» (а.сп.22-31), а водій ОСОБА_1 був прийнятий у підприємство водієм на тимчасову роботу згідно наказів (а.сп.42-48), з якими був ознайомлений і не заперечував це у судовому засіданні  в  ході  апеляційного  розгляду  справи.

За роботу ОСОБА_1 отримував заробітну плату в ТОВ з 22.02.2002 року по грудень 2005 року (а.сп.144-147). Вказане підтверджується і табелями обліку робочого часу ОСОБА_1 в період з лютого 2002 року по вересень 2005 рік (а.сп.52-92). Крім цього, ОСОБА_1 ТОВ «БТП «Конкорд» виплачувало відрядні за весь період його роботи в ТОВ (а.сп.51,210-241,246-277). Свій підпис на видаткових касових ордерах останній не заперечує в судовому засіданні.

У відповідності до положень ст.24 Закону України «Про відпустки» від 15.11.1996 року №504/96-ВР із послідуючими змінами та ст.83 КЗпП України - грошова компенсація за невикористані відпустки виплачується у разі звільнення працівника. ОСОБА_1 в ході апеляційного розгляду підтвердив, що продовжує працювати, а із  заявами  про  надання  йому  відпусток  не  звертався.

За таких обставин суд дійшов обгрунтованого висновку про безпідставність   позовних  вимог  ОСОБА_1.

Судом досліджено всі обставини справи, рішення постановлено з додержанням вимог матеріального та процесуального права, підстави  для  його  скасування  відсутні.

Керуючись  ст.ст.   303,   307,   308,   313-315  ЦПК  України,

апеляційний  суд

ухвалив:

Апеляційну  скаргу  ОСОБА_1  відхилити.

Рішення Корольовського районного суду м.Житомира від 09  листопада  2006  року  залишити  без  зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту її проголошення і з цього часу може бути оскаржена протягом двох місяців безпосередньо до Верховного  Суду  України.