Головуючий в суді 1 інстанції Тарасенко М.П. Справа №22ц\2457
Доповідач Жигановська О.С. Категорія 33
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
26.12.2006 року Апеляційний суд Житомирської області в
складі:
головуючого Жигановської О.С.
суддів Микитюк О.Ю., Косигіної Л.М.
при секретарі Калинець Т.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Житомирі справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 встановлення порядку користування земельною ділянкою
за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Малинського районного суду від 15.11.2006 року
встановив:
В вересні 2006 року ОСОБА_1 звернулась до суду з названим позовом. Зазначила, що сторони по справі являються співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1, що розташоване на земельній ділянці фактичною площею 10000 кв.м. Оскільки виник спір щодо користування земельною ділянкою, позивачка просила встановити порядок користування та виділити їй земельну ділянку згідно 2 варіанту висновку спеціаліста від 08.05.1998 року.
Рішенням Малинського районного суду від 15.11.2006 року в задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю вимог.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 просить скасувати рішення суду, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення норм матеріального і процесуального права.
Розглянувши справу в межах, визначених ст.303 ЦПК України, суд приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з наступних підстав.
Судом встановлено, що сторони являються співвласниками домоволодіння АДРЕСА_1 і згідно правовстановлюючих документів за ОСОБА_1 та ОСОБА_2 зареєстровано право власності по 1\2 частині даного домоволодіння за кожним (а.с.15,28.29).
Позивачкою не надано доказів щодо розміру земельної ділянки, яка у встановленому законом порядку закріплена за даним домоволодінням. Відомості з цього приводу, що містяться в матеріалах справи є суперечливими (а.с.15,27).
Як пояснив в судовому засіданні представник третьої особи -Малинського КП „Земельно-кадастрове бюро", хоча рішенням виконкому Малинської міської ради від 16.12.1999 року за НОМЕР_1 ОСОБА_1 було передано у приватну власність 500 кв.м. земельної ділянки для обслуговування будинку та господарських приміщень (а.с.16), однак, державний акт на право приватної власності на землю не виготовлявся по тій причині, що розмір спірної земельної ділянки та її межі не встановлювались. Крім того, позивачка відмовляється сплачувати відповідні кошти.
Слід зазначити, що приватизація однією із сторін частини спірної земельної ділянки виключає можливість встановлення порядку користування земельною ділянкою, оскільки в процесі приватизації питання щодо розміру, меж вирішуються остаточно.
З огляду на наведене суд 1 інстанції дав правильну оцінку зібраним по справі доказам і вирішив спір з дотриманням вимог 125,126 Земельного кодексу України.
Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують і не свідчать про порушення судом норм матеріального чи процесуального права.
Керуючись ст.ст.209,218,303,307,308,313,314,315,317,319,324,325 ЦПК України, апеляційний суд
ухвалив:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 відхилити, а рішення Малинського районного суду від 15.11.2006 року залишити без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання нею законної сили.