Справа №22ц/2295                               Головуючий в 1 інст. Рафальський Й.Л.

Категорія 42                                           Доповідач Павицька Т.М.

УХВАЛА ІМЕНЕМ      УКРАЇНИ

21 грудня   2006 року        апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Головчук С.В. суддів Павицької Т.М., Миніч Т.І. при секретарі    Калинець Т.Л.

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Житомирі цивільну справу за позовом Відкритого акціонерного товариства «ФенікС і К» до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 жовтня 2006 року, -

встановив:

У січні 2006 року позивач звернувся до суду з вказаним позовом до ОСОБА_1 про відшкодування матеріальної шкоди, посилаючись на те, що з відповідачкою був укладений договір про повну матеріальну відповідальність, але в порушення цього договору відповідачка працюючи з початку головним бухгалтером, а пізніше заступником головного бухгалтера та бухгалтером по зарплаті на протязі 2002 - 2005 pp. систематично шляхом приписок у видаткових касових ордерах та відомостях про отримання заробітної плати собі та своєму родичу ОСОБА_2 розкрадала кошти підприємства.

Заочним рішення Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 28 серпня 2006 року позов задоволено.

Ухвалою Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від . 20 жовтня 2006 року відмовлено в задоволені заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення.

В апеляційній скарзі апелянт просить скасувати цю ухвалу, а заяву про перегляд заочного рішення направити на новий розгляд. Зазначає, що висновок суду про те, що вона подала заяву про перегляд заочного рішення з порушенням строку, встановленого ч.2 ст.228 ЦПК України є неправильним.

Розглянувши справу в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд вважає, що скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.

Відмовляючи в задоволенні заяви ОСОБА_1 про перегляд заочного рішення,

суд першої інстанції виходив з того, що ОСОБА_1 пропустила строк подачі заяви

про перегляд заочного рішення.                                                      

Проте з таким висновком суду погодитися не можна.

Статтею 227 ЦПК України визначено, що відповідачам, які не з'явилися в судове засідання, направляється рекомендованим листом із повідомленням копія заочного рішення не пізніше п'яти днів з дня його проголошення.

В справі відсутні відомості про направлення ОСОБА_1 копії заочного рішення відповідно до вимог ст. 227 ЦПК України.

Відповідно до ч.2 ст.228 ЦПК України заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

З матеріалів справи вбачається, що копію заочного рішення ОСОБА_1 отримала 05.09.2006 року (а.с. 77), а заяву про перегляд заочного рішення направила по пошті до суду 15.09.2006 року ( а.с. 83). Тобто вона подала заяву про перегляд заочного рішення в межах строку визначеного законом.

Таким чином висновок суду про те, що ОСОБА_1 пропустила строк подачі заяви є помилковим.

Крім того, прийшовши до висновку, що ОСОБА_1 пропустила строк подачі заяви про перегляд заочного рішення, суд першої інстанції повинен був залишити заяву без розгляду, а не відмовляти ОСОБА_1   в задоволенні заяви.

За таких обставин, коли при розгляді справи судом були порушені норми процесуального права, ухвала підлягає скасуванню з направленням справи на розгляд до суду першої інстанції.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 312-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Коростенського міськрайонного суду Житомирської області від 20 жовтня 2006 року скасувати, а заяву про перегляд заочного рішення Коростенського міськрайонного суду від 28 серпня 2006 року направити до суду першої інстанції для розгляду.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців з дня набрання законної сили.