ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Справа № 817/379/14
24 квітня 2014 року 12год. 45хв. м. Рівне
Рівненський окружний адміністративний суд у складі судді Нор У.М. за участю секретаря судового засідання Демчук І.М. та сторін і інших осіб, які беруть участь у справі:
позивача: представник Мельник В.В.
відповідача: представник Довгалюк І.Л.
розглянувши у відкритому судовому засіданні адміністративну справу за позовом
Публічного акціонерного товариства "Івано-Долинський спецкар'єр"
доКостопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області
про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення-рішення
ВСТАНОВИВ:
Публічне акціонерне товариство "Івано-Долинський спецкар'єр" (далі - ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр") звернулося до Рівненського окружного адміністративного суду з позовом до Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області (далі - Костопільська ОДПІ) про визнання протиправним та скасування податкового повідомлення - рішення від 29.11.2013 року №0000902200.
У судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав в повному обсязі. На їх обґрунтування вказав на хибність висновків акту перевірки, щодо встановлених порушень ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" положень Податкового кодексу України, зазначає, що реальність здійснення господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія" підтверджується первинними бухгалтерськими документами, які відповідають нормам чинного законодавства. ТОВ "Інтер-Технологія" на момент здійснення господарських операцій було зареєстроване в органах державної податкової служби як платник податку на додану вартість. Зазначив, що спірне податкове повідомлення - рішення прийняте без належного правового аналізу господарських операцій підприємства, суперечить достовірним даним бухгалтерського обліку та діючому законодавству. Просив позов задовольнити повністю.
Відповідач - Костопільська об`єднана державна податкова інспекція Головного управління Міндоходів у Рівненській області позов не визнав, подав письмові заперечення. Представник відповідача в судовому засіданні надала пояснення аналогічні поданим запереченням, зокрема пояснила суду, що Костопільською ОДПІ отримано листи ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №2772/7/26-55-22-07-11 від 05.09.2013 року та №4675/7/26-55-22-03-11 від 06.11.2013 року згідно, яких надіслано акт №1011/26-55-22-07/38652098 від 05.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтер-Технологія", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 31.07.2013 року. На підставі направлення від 29.10.2013 року №105 та наказу від 28.10.2013 року №207 уповноваженою особою Костопільської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово - господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія" за липень 2013 року. За результатами перевірки складено акт №284/22/05471862 від 11.11.2013 року, яким встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 25000,00 грн. Просила в задоволенні позову відмовити повністю.
Розглянувши позовну заяву, заслухавши пояснення представників сторін, встановивши фактичні обставини справи, перевіривши їх доказами, дослідженими в судовому засіданні, оцінивши їх в сукупності, відповідно до вимог чинного законодавства, суд дійшов до висновку, що позов підлягає до задоволення повністю з наступних підстав.
ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" зареєстроване Костопільською районною державною адміністрацією Рівненської області 16.01.1992 року (а.с.28), зареєстроване платником податку на додану вартість згідно свідоцтва №100345882 від 28.07.2011 року (а.с.124).
Судом встановлено, що на підставі направлення від 29.10.2013 року №105 та наказу від 28.10.2013 року №207 уповноваженою особою Костопільської ОДПІ проведено позапланову виїзну документальну перевірку ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" з питань своєчасності, достовірності, повноти нарахування і сплати податку на додану вартість при проведенні фінансово - господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія" за липень 2013 року.
За результатами проведеної перевірки складено акт №284/22/05471862 від 11.11.2013 року, яким встановлено порушення п.198.3 ст.198 Податкового кодексу України, в результаті чого занижено податок на додану вартість за липень 2013 року на загальну суму 25000,00 грн. (а.с.11-25).
На підставі акту перевірки №284/22/05471862 від 11.11.2013 року Костопільською об`єднаною державною податковою інспекцією Головного управління Міндоходів у Рівненській області прийнято податкове повідомлення - рішення №0000902200 від 29.11.2013 року, яким позивачу збільшено суму грошового зобов'язання з податку на додану вартість на загальну суму 37500,00 грн., в тому числі за основним платежем на суму 25000,00 грн., та за штрафними (фінансовими) санкціями на суму 12500,00 грн. (а.с.9).
Не погоджуючись із вказаним податковим повідомленням - рішенням ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" звернулося до Головного управління Міндоходів у Рівненській області зі скаргою. Рішенням від 03.02.2014 року №36/10/17-00-10-05-105/356 позивачу в задоволенні скарги відмовлено, а оскаржуване податкове повідомлення - рішення №0000902200 від 29.11.2013 року залишено без змін (а.с.26-27).
Дослідженням акту перевірки встановлено, що висновку про порушення ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" приписів податкового законодавства орган державної податкової служби дійшов з урахуванням акту перевірки ДПІ у Печерському районі ГУ Міндоходів у м. Києві №1011/26-55-22-07/38652098 від 05.09.2013 року про неможливість проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтер-Технологія", щодо підтвердження господарських відносин з платниками податків за період з 01.05.2013 року по 31.07.2013 року, яким встановлено відсутність реальної можливості вчинення господарських операцій між платниками податків та ТОВ "Інтер-Технологія", правочини, укладені з контрагентами порушують публічний порядок, суперечать інтересам держави та суспільства, вчинені удавано з метою ухилення від сплати податків третіх осіб (а.с.77-83).
Надаючи правову оцінку обставинам справи, суд вважає за необхідне врахувати наступні вимоги чинного законодавства.
Згідно з пунктом 44.1 статті 44 Податкового кодексу України для цілей оподаткування платники податків зобов'язані вести облік доходів, витрат та інших показників, пов'язаних з визначенням об'єктів оподаткування та/або податкових зобов'язань, на підставі первинних документів, регістрів бухгалтерського обліку, фінансової звітності, інших документів, пов'язаних з обчисленням і сплатою податків і зборів, ведення яких передбачено законодавством.
Платникам податків забороняється формування показників податкової звітності, митних декларацій на підставі даних, не підтверджених документами, що визначені абзацом першим цього пункту.
Водночас статтею 1 Закону України від 16.07.1999 року № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" визначено, що первинний документ - це документ, який містить відомості про господарську операцію та підтверджує її здійснення.
Отже, будь-які документи (у тому числі договори, накладні, рахунки тощо) мають силу первинних документів лише в разі фактичного здійснення господарської операції.
Якщо ж фактичного здійснення господарської операції не було, відповідні документи не можуть вважатися первинними документами для цілей ведення податкового обліку навіть за наявності всіх формальних реквізитів таких документів, що передбачені чинним законодавством.
З урахуванням викладеного, для підтвердження даних податкового обліку можуть братися до уваги лише ті первинні документи, які складені в разі фактичного здійснення господарської операції.
Згідно зі статтею 1 Закону України від 16.07.1999 № 996-ХІV "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" господарською операцією є дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов'язань, власному капіталі підприємства.
Таким чином, визначальною ознакою господарської операції є те, що вона повинна спричиняти реальні зміни майнового стану платника податків.
Вимога щодо реальних змін майнового стану платника податків як обов'язкова ознака господарської операції кореспондує з нормами Податкового кодексу України.
Відповідно до пункту 198.3 статті 198 Податкового кодексу України податковий кредит звітного періоду визначається виходячи з договірної (контрактної) вартості товарів/послуг, але не вище рівня звичайних цін, визначених відповідно до статті 39 цього Кодексу, та складається з сум податків, нарахованих (сплачених) платником податку за ставкою, встановленою пунктом 193.1 статті 193 цього Кодексу, протягом такого звітного періоду у зв'язку з:
- придбанням або виготовленням товарів (у тому числі при їх імпорті) та послуг з метою їх подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку;
- придбанням (будівництвом, спорудженням) основних фондів (основних засобів, у тому числі інших необоротних матеріальних активів та незавершених капітальних інвестицій у необоротні капітальні активи), у тому числі при їх імпорті, з метою подальшого використання в оподатковуваних операціях у межах господарської діяльності платника податку.
Тобто, необхідною умовою для віднесення до податкового кредиту сплачених у ціні товарів (послуг) сум податку на додану вартість є факт придбання товарів та послуг із метою їх використання в господарській діяльності.
Перевіряючи фактичність здійснення позивачем господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія", суд встановив, що на виконання умов договору купівлі - продажу №б/н від 25.07.2013 року ТОВ "Інтер-Технологія" реалізовано для ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" товарно - матеріальні цінності, а саме дробарку смд-108 в комплекті, загальною вартістю 150000,00 грн., в тому числі ПДВ 25000,00 грн. - на підставі накладної №66 від 31.11.2013 року (а.с.38-39).
Вищевказана накладна оплачена позивачем відповідно до платіжного доручення №2 від 30.07.2013 року (а.с.41).
На господарську операцію з поставки дробарки смд-108 в комплекті, продавцем ТОВ "Інтер-Технологія" позивачу виписано податкову накладну №30/01 від 30.07.2013 року на суму 150000,00 грн., в тому числі ПДВ 25000,00 грн. (а.с.40).
Реалізація товарно - матеріальних цінностей ТОВ "Інтер-Технологія" підтверджується наявним у позивача паспортом щокової дробарки смд-108 (а.с.92-96). Крім того, придбання товарно - матеріальних цінностей, а саме щокової дробарки смд-108 підтверджується висновком експерта ДП "Рівненський ЕТЦ" від 18.09.2013 року №25.05.56-08.11, з якого вбачається, що на замовлення ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" проведено технічну експертизу щокової дробарки смд-108 (а.с.97-103).
Транспортування товару здійснювалося власним транспортом позивача, що підтверджується шляховим листом від 03.08.2013 року №2252, товарно - транспортною накладною серії 26В від 03.08.2013 року, посвідченнями про відрядження (а.с.46-52).
Судом встановлено, що устаткування, придбане у ТОВ "Інтер-Технологія" введено в експлуатацію на підставі акту від 19.09.2013 року та в подальшому буде використане в господарській діяльності ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" (а.с.43).
Вищеописані документи ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" по взаємовідносинах з ТОВ "Інтер-Технологія" відповідають вимогам Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", розкривають зміст господарських операцій, підтверджують реальність руху активів позивача. Таким чином, вказані документи є первинними документами в розумінні закону, які належить складати для даного виду господарських операцій, а відтак є належними та допустимими доказами відповідно до приписів статті 70 КАС України, які підтверджують фактичне здійснення господарських операцій.
Відповідно до статті 83 Податкового кодексу України для посадових осіб органів державної податкової служби під час проведення перевірок підставами для висновків є: документи, визначені цим Кодексом; податкова інформація; експертні висновки; судові рішення; інші матеріали, отримані в порядку та у спосіб, передбачені цим Кодексом або іншими законами, контроль за дотриманням яких покладений на органи державної податкової служби.
Таким чином, в силу приписів статей 44 та 83 Податкового кодексу України посадові особи Костопільскої ОДПІ під час проведення перевірки були зобов'язані врахувати надані ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" первинні документи, що підтверджують факт вчинення господарських операцій з ТОВ "Інтер-Технологія". У разі, якщо первинні документи, надані платником податків під час проведення перевірки, викликають сумніви у їх достовірності, акт документальної перевірки повинен містити посилання на докази, що доводять складання таких документів без реального здійснення господарських операцій. В дослідженому судом акті перевірки всі зазначені документи описані, при цьому належно підтверджені висновки, щодо складання бухгалтерських документів без реального здійснення господарських операцій - відсутні.
Поряд з цим посилання Костопільської ОДПІ на певні недоліки оформлення товарно - транспортної накладної є безпідставним, оскільки податкове законодавство не ставить в залежність право платника податків на податковий кредит від наявності чи відсутності товарно - транспортної накладної.
Суд зазначає, що правилами ведення бухгалтерського обліку не передбачено обов'язкового ведення і зберігання товарно - транспортних накладних на перевезення вантажів автомобільним транспортом для підтвердження правомірності формування податкового кредиту.
Вказаної позиції дотримується і Міністерство доходів і зборів України. Так, в листі №11569/6/99-99-22-01-03-15/1128 від 19.09.2013 року Міндоходів зазначає, що підставами для формування податкового кредиту є наявність належним чином оформленої податкової накладної, митної декларації, заяви зі скаргою на постачальника, поданої відповідно до пункту 201.10 статті 201 Податкового кодексу України, бухгалтерської довідки, складеної відповідно до пункту 198.5 статті 198 Податкового кодексу України, або інших документів, передбачених пунктом 201.11 статті 201 Податкового кодексу України. Товарно - транспортна накладна не міститься в переліку документів, що визначають право на формування податкового кредиту.
Також, суд не бере до уваги твердження відповідача, викладені в акті перевірки №284/22/05471862 від 11.11.2013 року про те, що з договору купівлі - продажу №б/н від 25.07.2013 року неможливо ідентифікувати особу, яка здійснила його підписання, оскільки сама собою наявність або відсутність окремих документів, а так само помилки у їх оформлені не є підставою для висновків про відсутність господарської операції, якщо з інших даних вбачається, що фактичний рух активів або зміни у власному капіталі чи зобов'язаннях платника податків у зв'язку з його господарською діяльністю мали місце.
Такої самої позиції дотримується і Вищий адміністративний суд України в інформаційному листі від 01.11.2011 року №1936/11/13-11.
Крім того, слід зазначити, що в матеріалах справи наявна копія постанови Харківського окружного адміністративного суду від 24.12.2013 року, якою визнано протиправними дії Державної податкової інспекції у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві, щодо проведення зустрічної звірки ТОВ "Інтер-Технологія", за результатами якої складено акт №1011/26-55-22-07/38652098 від 05.09.2013 року, зобов'язано Державну податкову інспекцію у Печерському районі Головного Управління Міндоходів у м. Києві відновити в автоматизованій системі "Результати співставлення податкових зобов'язань та податкового кредиту на рівні ДПА України" показники податкових зобов'язань та податкового кредиту з ПДВ в розрізі контрагентів, задекларованих ТОВ "Інтер-Технологія" за період з 01.05.2013 року по 31.07.2013 року.
Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ст.86 Кодексу адміністративного судочинства України, суд оцінює докази, які є у справі, за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні. Ніякі докази не мають для суду наперед встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.
Згідно з частиною першою статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.
Відповідно до частини другої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідач як суб'єкт владних повноважень не надав суду достатніх беззаперечних доказів обгрунтування обставин, на яких ґрунтуються його заперечення і не довів правомірність прийнятого ним податкового повідомлення - рішення від 29.11.2013 року №0000902200. Натомість ПАТ "Івано-Долинський спецкар'єр" належними та допустимими доказами підтвердило, що при формуванні податкового кредиту з податку на додану вартість по взаємовідносинах з ТОВ "Інтер-Технологія" позивач діяв у відповідності до приписів податкового законодавства.
Враховуючи наведене, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на їх безпосередньому, всебічному, повному та об'єктивному дослідженні, суд вважає що позов підлягає до задоволення.
Судові витрати по справі згідно ч.1 ст.94 КАС України стягуються на користь позивача з Державного бюджету у загальному розмірі 1827,00 грн.
Керуючись статтями 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -
ПОСТАНОВИВ:
Позов задовольнити повністю.
Скасувати податкове повідомлення - рішення Костопільської об`єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Рівненській області від 29.11.2013 року №0000902200.
Присудити на користь позивача Публічне акціонерне товариство "Івано-Долинський спецкар'єр" із Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1827,00 грн.
Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо таку скаргу не було подано.
У разі подання апеляційної скарги постанова, якщо її не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Апеляційна скарга подається до Житомирського апеляційного адміністративного суду через Рівненський окружний адміністративний суд. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до Житомирського апеляційного адміністративного суду.
Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 КАС України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.
Якщо суб'єкта владних повноважень у випадках та порядку, передбачених частиною четвертою статті 167 КАС України, було повідомлено про можливість отримання копії постанови суду безпосередньо в суді, то десятиденний строк на апеляційне оскарження постанови суду обчислюється з наступного дня після закінчення п'ятиденного строку з моменту отримання суб'єктом владних повноважень повідомлення про можливість отримання копії постанови суду.
Суддя Нор У.М.