8.2.3

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2656/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.,

за відсутністю представників сторін,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Луганську справу за адміністративним позовом Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 1064,25 грн.,-

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 1064,25 грн.

В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив, що відповідач перебуває на обліку в Сватівській об'єднаній державній податковій інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області з 21 вересня 2005 року.

05 січня 2012 року відповідач надав до Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганської області заяву про застосування спрощеної системи оподаткування.

У строки, встановлені діючим законодавством, відповідач суму єдиного податку не сплатив, внаслідок чого виникла заборгованість зі сплати єдиного податку за період з 20 березня 2013 року по 20 березня 2014 року.

З метою погашення заборгованості відповідача податковим органом направлено на адресу відповідача податкову вимогу, яка боржником не оскаржена та не виконана.

На підставі викладеного позивач просить стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 заборгованість зі сплати єдиного податку в сумі 1064, 25 грн.

Представник позивача у судове засідання не прибув, про дату, місце та час розгляду справи був повідомлений належним чином, надав на адресу суду клопотання про розгляд справи без участі представника інспекції.

Відповідач в судове засідання не прибув, про час, місце та дату розгляду справи був повідомлений належним чином, про причини неявки суд не повідомив, правом надати заперечення проти позову не скористався.

Відповідно до частини 4 статті 128 КАС України у разі неприбуття відповідача, належним чином повідомленого про дату, час і місце судового розгляду, без поважних причин розгляд справи може не відкладатися і справу може бути вирішено на підставі наявних у ній доказів.

Відповідно до частини 6 статті 71 КАС України якщо особа, яка бере участь у справі, без поважних причин не надасть докази на пропозицію суду для підтвердження обставин, на які вона посилається, суд вирішує справу на основі наявних доказів.

Дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих сторонами доказів, оцінивши докази відповідно до вимог ст.ст. 69-72 КАС України, суд приходить до наступного.

Відповідно до статті 67 Конституції України кожен зобов'язаний сплачувати податки і збори в порядку і розмірах, встановлених законом.

Згідно з підпунктом 16.1.4 пункту 16.1 статті 16 Податкового кодексу України, платник податків зобов'язаний сплачувати податки та збори в строки та у розмірах, встановлених цим Кодексом та законами з питань митної справи.

Підпунктом 14.1.156 пункту 14.1 статті 14 Податкового кодексу України передбачено, що податкове зобов'язання - це сума коштів, яку платник податків, у тому числі податковий агент, повинен сплатити до відповідного бюджету як податок або збір на підставі, в порядку та строки, визначені податковим законодавством (у тому числі сума коштів, визначена платником податків у податковому векселі та не сплачена в установлений законом строк).

Відповідно до підпункту 14.1.175 цього пункту, податковий борг - це сума грошового зобов'язання (з урахуванням штрафних санкцій за їх наявності), самостійно узгодженого платником податків або узгодженого в порядку оскарження, але не сплаченого у встановлений цим Кодексом строк, а також пеня, нарахована на суму такого грошового зобов'язання.

За правилами пункту 122.1 статті 122 Податкового кодексу України несплата (неперерахування) фізичною особою - платником єдиного податку, визначеною підпунктами 1 і 2 пункту 291.4 статті 291 цього Кодексу, авансових внесків єдиного податку в порядку та у строки, визначені цим Кодексом, тягне за собою накладення штрафу в розмірі 50 відсотків ставки єдиного податку, обраної платником єдиного податку відповідно до цього Кодексу

Статтею 87 Податкового кодексу України визначені джерела сплати грошових зобов'язань або погашення податкового боргу платника податків.

Відповідно до частини першої статті 71 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 72 цього Кодексу.

Пунктом 20.1.28 статті 20 Податкового кодексу України визначено, що органи державної податкової служби, окрім іншого, мають право стягувати до бюджетів та державних цільових фондів суми грошових зобов'язань та/або податкового боргу у випадках, порядку та розмірі, встановлених цим Кодексом, стягувати суми простроченої заборгованості суб'єкта господарювання перед державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) за кредитом (позикою), залученим державою (Автономною Республікою Крим чи територіальною громадою міста) або під державну (місцеву) гарантію, а також за кредитом з бюджету в порядку, визначеному цим Кодексом.

Правові засади застосування спрощеної системи оподаткування, обліку та звітності, а також справляння єдиного податку визначені в главі 1 розділу 14 Податкового кодексу України. Згідно пунктів 291.2. та 291.3. статті 291 Податкового кодексу України 291.2. спрощена система оподаткування, обліку та звітності - особливий механізм справляння податків і зборів, що встановлює заміну сплати окремих податків і зборів, встановлених пунктом 297.1 статті 297 цього Кодексу, на сплату єдиного податку в порядку та на умовах, визначених цією главою, з одночасним веденням спрощеного обліку та звітності. Юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному цією главою.

Підпунктом 10.1.2 пункту 10.1 статті 10 Податкового кодексу України встановлено, що єдиний податок належить до місцевих податків.

Згідно підпункту 291.3 статті 291 Податкового кодексу України юридична особа чи фізична особа - підприємець може самостійно обрати спрощену систему оподаткування, якщо така особа відповідає вимогам, встановленим цією главою, та реєструється платником єдиного податку в порядку, визначеному главою 1 розділу XIV Податкового кодексу України.

За приписами пункту 291.4 статті 291 Податкового кодексу України, суб'єкти господарювання, які застосовують спрощену систему оподаткування, обліку та звітності, поділяються на групи платників єдиного податку. Згідно з підпунктом 2 цього пункту до другої групи належать фізичні особи - підприємці, які здійснюють господарську діяльність з надання послуг, у тому числі побутових, платникам єдиного податку та/або населенню, виробництво та/або продаж товарів, діяльність у сфері ресторанного господарства, за умови, що протягом календарного року відповідають сукупності таких критеріїв: не використовують працю найманих осіб або кількість осіб, які перебувають з ними у трудових відносинах, одночасно не перевищує 10 осіб; обсяг доходу не перевищує 1000000 гривень.

Відповідно до положень пунктів 293.1, 293.2 статті 293 Податкового кодексу України, ставки єдиного податку встановлюються у відсотках (фіксовані ставки) до розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня податкового (звітного) року (далі у цій главі - мінімальна заробітна плата), та у відсотках до доходу (відсоткові ставки).

Фіксовані ставки єдиного податку встановлюються сільськими, селищними та міськими радами для фізичних осіб - підприємців, які здійснюють господарську діяльність, залежно від виду господарської діяльності, з розрахунку на календарний місяць: 1) для першої групи платників єдиного податку - у межах від 1 до 10 відсотків розміру мінімальної заробітної плати; 2) для другої групи платників єдиного податку - у межах від 2 до 20 відсотків розміру мінімальної заробітної плати.

Згідно з вимогами пункту 295.1 статті 295 Податкового кодексу України, платники єдиного податку першої і другої груп сплачують єдиний податок шляхом здійснення авансового внеску не пізніше 20 числа (включно) поточного місяця. Такі платники єдиного податку можуть здійснити сплату єдиного податку авансовим внеском за весь податковий (звітний) період (квартал, рік), але не більш як до кінця поточного звітного року.

Відповідно до пункту 300.1 статті 300 Податкового кодексу України платники єдиного податку несуть відповідальність відповідно до цього Кодексу за правильність обчислення, своєчасність та повноту сплати сум єдиного податку, а також за своєчасність подання податкових декларацій.

Встановлено та підтверджується матеріалами справи, що відповідач - ОСОБА_1 зареєстрований Сватівською районною державною адміністрацією Луганської області 19 вересня 2005 року (а. с. 4-5), перебуває на обліку в Сватівській ОПДІ з 21 вересня 2005 року як платник податків (а. с. 13) та знаходиться на спрощеній системі оподаткування.

За відповідачем обліковується податковий борг зі сплати єдиного податку з фізичних осіб в розмірі 1064,25 грн.

Сума заборгованості підтверджується зворотнім боком облікової картки платника (а. с. 17) та розрахунком суми податкового боргу (а. с. 16).

Відповідно до пункту 59.1 статті 59 Податкового кодексу України у разі коли платник податків не сплачує узгодженої суми грошового зобов'язання в установлені законодавством строки, орган державної податкової служби надсилає (вручає) йому податкову вимогу в порядку, визначеному для надсилання (вручення) податкового повідомлення-рішення.

На виконання вищезазначених положень Податкового кодексу України позивачем на адресу відповідача було направлено податкову вимогу від 07.03.2014 року № 27-17 на загальну суму 1511,40 грн. (а. с. 10).

Однак, у встановлений законом строк відповідач заборгованість не сплатив.

Таким чином, виходячи із змісту заявлених позовних вимог, системного аналізу положень чинного законодавства України та матеріалів справи, суд дійшов висновку, що викладені в позовній заяві доводи позивача є обґрунтованими, а вимоги - такими, що слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а ст. 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 17, 87, 94, 98, 158-163, 167 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Сватівської об'єднаної державної податкової інспекції Головного управління Міндоходів у Луганській області до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 про стягнення суми податкового боргу в розмірі 1064,25 грн.,- задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер НОМЕР_1, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1) в доход бюджету (отримувач УК у Сватівському районі /м. Сватове/ 18050400, код 37928384, Банк: ГУДКСУ у Луганській області, МФО 804013, р/р 31517970700272) податковий борг по єдиному податку в сумі 1064,25 грн. (одна тисяча шістдесят чотири гривні 25 коп.), який рахується станом на 09.04.2014 року та виник за період з 20.03.2013 року по 20.03.2014 року.

Постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку скаргу не було подано.

Постанова суду може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду. Апеляційна скарга подається до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення. У разі застосування судом частини третьої статті 160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

На підставі частини 3 статті 160 КАС України у судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частини постанови. Складення постанови у повному обсязі відкладено, про що згідно вимог частини 2 статті 167 КАС України повідомлено після проголошення вступної та резолютивної частин постанови у судовому засіданні.

Постанову у повному обсязі складено та підписано 05 травня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна