Справа № 22/1253                                                        Головуючий у 1 інстанції Кочетов Л.Г.

Категорія 23                                                                 Доповідач: Рафальська І.М.

УХВАЛА

Іменем України

13 грудня 2006 року апеляційний суд Житомирської області у складі:

головуючого Рафальської І.М., суддів Зарицкої Г.В., Балашкевича С.В., при секретарі Сухоребрій Т.А., з участю сторін, їх представників,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м.Житомирі цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про відшкодування матеріальної та моральної шкоди за апеляційною скаргою відповідача на рішення Корольовського райсуду м.Житомира від 12 травня 2006 року,

встановив:

У вересні 2005 року ОСОБА_1 звернувся до суду з вищевказаним позовом, у якому зазначав, що 4 червня 2005 року близько 15 год. 40 хв. на вул. Сингаївського у м. Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода - відбулося зіткнення автомобіля позивача  «Мазда»  держномер НОМЕР_1  з  автомобілем  БМВ  д.н.НОМЕР_2  під

керуванням відповідача.

Постановою Корольовського райсуду м.Житомира від 22 липня 2005р. винним у скоєнні даної ДТП визнано відповідача.

Внаслідок ДТП автомобілю позивача причинено механічні пошкодження, матеріальний збиток від яких складає 7294 грн. 66 коп.

Крім того, йому причинена і моральна шкода, адже він отримав стрес, що негативно вплинуло на його здоров'я; він не міг використовувати автомобіль, який йому потрібний для роботи, оскільки вона пов'язана з відрядженнями. Моральну шкоду оцінює в 5000грн.

У квітні 2006р. ОСОБА_1 подав додаткову позовну заяву, в якій збільшив розмір причиненої йому матеріальної шкоди до 8054 грн.68 коп.

Просив стягнути з відповідача на свою користь 8054 грн. матеріальної шкоди та 5000 грн. на відшкодування моральної шкоди.

Рішенням Корольовського райсуду м.Житомира від 12 травня 2006 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 8054 грн.68 коп. матеріальної шкоди, 1500 грн. моральної шкоди, 150 грн. витрат на проведення експертизи, 89 грн. 05 коп. сплаченого держмита, а всього 9593грн. 73 коп. та на. користь державного підприємства « Судовий інформаційний центр» 30 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи.

У апеляційній скарзі відповідач просить скасувати рішення райсуду, оскільки вважає його незаконним, а справу направити на новий розгляд до суду першої інстанції; посилається на те, що суд порушив норми матеріального та процесуального права та на те, що висновки суду не відповідають фактичним обставинам справи; вказує, що в протоколі про притягнення його до адмінвідповідальності невірно зазначені місце та обставини, при яких сталася ДТП, отже, судом, на думку апелянта, неповно з'ясовані обставини справи.

Розглянувши матеріали справи в межах доводів апеляційної скарги, суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Як видно з матеріалів справи, 4.06.2005р., близько 15 год. 40хв., на вул. Сингаївського у м.Житомирі сталася дорожньо-транспортна пригода - відбулося зіткнення автомобіля позивача «Мазда» держномер НОМЕР_1 з автомобілем БМВ Д.Н.НОМЕР_2 під керуванням відповідача.

Постановою Корольовського райсуду м.Житомира від 22.07.2005р. винним у скоєнні даної ДТП визнано відповідача /а.с. 10/. Ця постанова на даний час знаходиться в силі.

Внаслідок ДТП автомобілю позивача причинено механічні пошкодження і вартість матеріального збитку складає 8054 грн.68 коп., що стверджується висновком експертизи /а.с.49-62/.

За таких обставин райсуд прийшов до правильного висновку, стягнувши цю суму з відповідача на користь позивача.

Що стосується моральної шкоди, то суд правильно вважав, що у зв'язку з пошкодженням автомобіля ОСОБА_1 тривалий час був позбавлений можливості ним користуватися, тому, з врахуванням ступеню причиненої шкоди, частково задовольнив позов, стягнувши на відшкодування моральної шкоди 1500грн.

Керуючись ст.ст. 303, 304, 307, 308 ,313-315 ЦПК України, апеляційний суд

ухвалив:

Апеляційну скаргу ОСОБА_2 відхилити.

Рішення Корольовського райсуду м. Житомира від 12 травня 2006 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з моменту проголошення і з цього часу може бути оскаржена безпосередньо до Верховного Суду України протягом двох місяців.