АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ДОНЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
„21" грудня 2007 року м. Донецьк
Колегія суддів Судової палати у цивільних справах Апеляційного суду Донецької області в складі:
Круглікової К.С.
Осипчук О.В.
Шевченко В.Ю. розглянувши в попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 та ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням та зустрічним позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_1, ОСОБА_4, Відділу приватизації державного житлового фонду Шевченківської районної державної адміністрації м. Києва про вселення, виселення, визнання свідоцтва про приватизацію та договору купівлі - продажу квартири недійсними, за касаційними скаргами ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2005 року, -
встановила:
Рішенням Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2002 року позов ОСОБА_3 про вселення, виселення, визнання свідоцтва про приватизацію та договору купівлі - продажу квартири недійсними задоволено.
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 14.06.2002 року провадження по справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, 3-тя особа: Шевченківська райдержадміністрація в м. Києві про визнання такою, що втратила право користування жилим приміщенням, закрито.
У жовтні 2003 року ОСОБА_4 звернулася до суду із заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27 червня 2002 року за ново виявленими обставинами. У червні 2004 року ОСОБА_4 доповнила заяву про перегляд рішення суду від 27.06.2002 року і просила суд також скасувати ухвалу цього ж суду від 14.06.2002 року за нововиявленими обставинами.
У вересні 2003 року ОСОБА_6 звернулася до суду з заявою про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2002 року за ново виявленими обставинами.
В своїх заявах ОСОБА_4 і ОСОБА_6. посилалися на те, що на час розгляду справи вони були власниками спірної квартири, але не були залучені до розгляду справи, це є ново виявленими обставинами і судові рішення підлягають скасуванню.
Справа № 33ц-3018 кс 07
Головуючий першої інстанції: Олійник А.С.
Суддя - доповідач: Осипчук О.В.
Категорія: 26________________________________________________________________
2
Ухвалою Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2005 року у задоволені заяви ОСОБА_4 та ОСОБА_6 про перегляд рішення Шевченківського районного суду м. Києва від 27.06.2002 року та ухвали цього ж суду від 14.06.2002 року за нововиявленими обставинами відмовлено.
Ухвалою апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2005 року апеляційні скарги ОСОБА_5 та ОСОБА_6 відхилені. Ухвала Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2005 року залишена без змін.
В касаційних скаргах ОСОБА_4 і ОСОБА_6. просять скасувати ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20.10.2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22.12.2005 року і направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції, посилаючись на порушення судами норм процесуального права.
Колегія суддів дійшла висновку, що підстави для перегляду судових ухвал відсутні, виходячи з наступного.
Згідно із ч.2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права.
Згідно до ст. 342 ЦПК України розглянувши касаційну скаргу на ухвалу суду, суд касаційної інстанції відхиляє скаргу і залишає ухвалу без змін, якщо судом прийнято ухвалу з додержанням вимог закону.
Встановлено і це вбачається з матеріалів справи, що оскаржувані судові ухвали суду першої інстанції та апеляційного суду м. Києва постановлені з додержанням норм процесуального права, а доводи касаційної скарги цих висновків не спростовують.
Ураховуючи наведене, колегія суддів вважає за необхідне відмовити в задоволені касаційних скарг.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 342 ЦПК України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах апеляційного суду Донецької області, -
УХВАЛИЛА:
Касаційні скарги ОСОБА_5 і ОСОБА_6 -відхилити.
Ухвалу Шевченківського районного суду м. Києва від 20 жовтня 2005 року та ухвалу апеляційного суду м. Києва від 22 грудня 2005 року залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню не підлягає.