Справа № 11-130/2008          Головуючий у суді 1-ї інстанції Білоусенко І.В.

Категорія ст.186 ч.2 КК України      Суддя-доповідач Михайловський В.І.

УХВАЛА

Іменем   України

19 лютого 2008 року апеляційний суд Житомирської області в складі:

головуючого - судді Романова О.В., суддів: Михайловського В.І., Ткача C.O. з участю: прокурора Воронухи Д.С. потерпілої - ОСОБА_1захисника -ОСОБА_2засудженогоОСОБА_3

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за апеляцією потерпілої ОСОБА_1на вирок Овруцького районного суду Житомирської області від 14 грудня 2007 року, -

встановив:

Цим вироком  ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця с.Черепин Овруцького району Житомирської області, громадянин України, не судимий,  засуджений за ст. 286 ч.2 КК України на 4 (чотири) роки позбавленя волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 (три) роки.

На підставі ст.1 п."ж" ст.6 Закону України „Про амністію" від 19.04.2007 року засуджений ОСОБА_3 звільнений від кримінальної відповідальності.

Запобіжний захід залишено попередній - підписка про невиїзд.

Стягнуто зОСОБА_3 на користь потерпілої ОСОБА_1матеріальну шкоду у сумі 964, 74 грн., а також 1300 грн. моральної шкоди, всього 226 грн 74 коп..

Стягнуто зОСОБА_3 на користь НДКЦ при УМВС України в Житомирській області витрати за проведеня експертиз у сумі 141, 24 грн., на користь Овруцької центральної районної лікарні 719, 26 грн..

Цим вироком, ОСОБА_3 засуджений за те, що 10.05.2006 року близько 00 годин 20 хвилин порушив вимоги Правил дорожнього руху України та у стані алкогольного сп'яніння керував автомобілем марки ВАЗ -   2103   д.з.НОМЕР_1  з   технічно   несправними   зовнішніми   світловими

приборами по вул. Радянській у м.Овручі, скоїв наїзд на пішоходів ОСОБА_1і ОСОБА_4. біля будинку №61, внаслідок чого потерпіла ОСОБА_1отримала середнього ступеня тяжкості тілесні ушкодження у вигляді закритого перелому лівої стегеневої кістки, струс головного мозку, забійну рану лобно-тім'яної області голови зліва, посттравматичного перелому трьох зубів зпереду на верхній щелепі на рівні пульпової камери, синця у верхній третині передньої поверхні стегна лівої ноги, а потерпілий ОСОБА_4отримав тілесні ушкодження у вигляді закритої черепно-мозкової травми, яка супроводжувалася переломом кісток склепіння черепу (лівої тім'яної та потиличної кісток), забою головного мозку важкого ступеню з субарахноідальним крововиливом.

Порушення ОСОБА_3вимог п.п. 1.5, 2.3 "а", 2.9 „а", 12.1, 12.2, 12.3, 31.3 „б" Правил дорожнього руху України знаходяться у причинному зв'язку з виниклими наслідками , а саме в заподіянні потерпілим ОСОБА_1і ОСОБА_4середньої тяжкості та тяжких тілесних ушкоджень.

В апеляції потерпіла ОСОБА_1просить вирок Овруцького районного суду від 14.12.2007 року щодо ОСОБА_3в частині стягненя матеріальної та моральної шкоди скасувати, а справу направити на новий судовий розгляд в порядку цивільного судочинства у той самий суд в іншому складі.

Потерпіла також просить звільнити її від сплати державного мита на підставі п.18 ст.4 Декрету Кабінету Міністрів України „Про державне мито".

В обгрунтуваня апеляції ОСОБА_1посилається на те, що вона наполягала у судовому засідані стягнути 10.000 грн. матеріальної та 3.000 грн. моральної шкоди.

Судом першої інстанції не враховано, що внаслідок отриманих тілесних ушкоджень потерпіла була вимушена звільнитися з роботи, де мала постійний заробіток, який був єдиним джерелом її існування. У даний час потерпіла не працює також, перенесла декілька операцій, існує необхідність проведення повторної операції, що вимагає значних матеріальних витрат.

Потерпіла ОСОБА_1також посилається на те, що внаслідок отриманих ушкоджень вона не може вільно ходити, вимушена користуватися палицею та кульгає.

Заслухавши доповідача по справі, висновок прокурора, який частково підтримав апеляцію потерпілої та просив збільшити розмір стягнення на її користь моральної шкоди , потерпілу ОСОБА_1, яка підтримала подану апеляцію, засудженого ОСОБА_3та його адвоката, які заперечували проти задоволення апеляції потерпілої, обговоривши її доводи та вивчивши справу, суд вважає, що апеляція потерпілої ОСОБА_1підлягає частковому задоволенню з слідуючих підстав.

Вина засудженого ОСОБА_3у порушенні правил безпеки руху та експлуатації транспорту особою, яка керує транспортним засобом, що

спричинило потерпілим суреднього ступеню тяжкості та тяжкі тілесні ушкодження, а саме у вчиненні злочину, передбаченого ст. 286 ч.1 КК України підтверджена зібраними і дослідженими судом першої інстанції доказами. Вказані обставини справи будь-ким з можливих апелянтів не оспорюються.

Разом з тим, розглядаючи справу по суті та визначаючи розмір мороальної (немайнової) шкоди на користь потерпілої ОСОБА_1, суд недостатньо врахував ступінь важкості спричинених тілесних ушкоджень, глибину і тривалість перенесених страждань, а також і наслідки, які виникли після вчиненя злочину засудженим ОСОБА_3відносно потерпілої ОСОБА_1.

Так, з матеріалів кримінальної справи вбачається, що внаслідок протиправних дій ОСОБА_3. потерпіла ОСОБА_1отримала середньої тяжкості тілесні ушкодженя, внаслідок яких тривалий час знаходилася на лікувані, перенесла операцію, після чого звичайний ритм її життя змінився, був порушений та сама ОСОБА_1була вимушена звільнитися з роботи , де отримувала постійний заробіток.

Вказаних обставин справи судом першої інстанції враховано не було, не було й наведено належних мотивів у вироці суду щодо необхідності зменшення розміру моральної шкоди на користь потерпілої.

Враховуючи викладене, апеляційний суд вважає за необхідне змінити вирок Овруцького районного суду від 14.12.2007 року щодоОСОБА_3, збільшивши розмір стягнення заподіяної моральної шкоди на користь потерпілої ОСОБА_1до 3.000 (трьох тисяч) гривень.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, апеляційний суд, -

ухвалив:

Апеляцію потерпілої ОСОБА_1задовольнити частково.

Вирок Овруцького районного суду Житоимрської області від 14 грудня 2007 року щодоОСОБА_3 за ст. 286 ч.2 КК України - змінити.

Стягнути з засудженогоОСОБА_3 на користь потерпілоїОСОБА_1 3000 (три тисячи) гривень моральної шкоди.

В решті вирок залишити без зміни.