Є.У. №366/707/14-ц;
Пр. №2/366/143/14
Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
07 травня 2014 року Іванківський районний суд Київської області в складі:
головуючої - судді Тетервак Н.А.,
при секретарі - Німченко Н.Ю.,
за участю сторін:
позивача - ОСОБА_1,
представника позивача - ОСОБА_2,
відповідачки - ОСОБА_3 та ОСОБА_4,
представника служби у справах дітей та сім»ї Іванківської РДА- Давиденко С.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в смт. Іванків справу за позовом СІЛЬСЬКОГОСПОДАРСЬКОГО ВИРОБНИЧОГО КООПЕРАТИВУ «Нове Життя» до ОСОБА_3, ОСОБА_7, ОСОБА_8,ОСОБА_4, яка виступає в інтересах малолітніх ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, третя особа Служба у справах дітей Іванківської РДА про визнання такими, що втратили право користування житловим приміщенням,
В С Т А Н О В И В:
Позивач ОСОБА_11 виробничий кооператив «Нове життя» (далі СВК»Нове життя») с.Заруддя Іванківського району Київської області звернувся до суду з позовом до відповідачів про визнання їх особами, що втратили право користування житловим приміщенням, а саме: будинком з господарськими будівлями,,що знаходиться в АДРЕСА_1.
Позивач посилається на те,що він є власником вказаного спірного житлового будинку, який був побудований в 1985 році та знаходиться на балансі СВК»Нове життя». Даний будинок призначений для тимчасового проживання, як гуртожиток, який надається у користування працівникам СВК.
В 1992 році будинок по АДРЕСА_1 був наданий у користування працівнику кооперативу,ОСОБА_12 та його сім»ї.
Станом на 1993 рік в даному будинку були зареєстровані: ОСОБА_3 -дружина ОСОБА_12;
ОСОБА_7. ІНФОРМАЦІЯ_3
ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4
ОСОБА_8, ІНФОРМАЦІЯ_5 та неповнолітні діти:
ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2
В 1999 році вище зазначені особи виїхали з будинку на постійне місце проживання у іншу місцевість,що підтверджено Актом від 12.11. 2013 р.
В 2002 році ОСОБА_12 повернув будинок господарству, а сам повернувся жити у батьківський будинок, що розташований в АДРЕСА_2, де в ІНФОРМАЦІЯ_14 помер.
З 1999 року відповідачі не проживають у вказаному будинку. Їх особистих речей в будинку немає.
З 2002 року будинок використовується для тимчасового проживання працівників господарства.
Відповідачі не з»являються за вимогою адміністрації для зняття їх з реєстрації у добровільному порядку, а тому СВК»Нове життя» вимушене звертатися з даним позовом до суду.
В судовому засіданні позивач підтримав позов. Пояснив,що відповідачі в 1999 році вибули із спірного житла добровільно. Виїхали вони у іншу місцевість,де влаштувалися на роботу. Ніяких речей не лишали. Ніякої домовленості ,що їх вибуття є тимчасовим, - не було.
Відповідачка ОСОБА_3 позов визнала з застереженням,що позов вона визнає, але буде скаржитися далі.
Відповідачка ОСОБА_4 позов визнала.
Відповідачі ОСОБА_7, ОСОБА_8 в судове засідання не з»явилися. Про час та місце розгляду справи повідомлені. Заяв та клопотань не надіслали.
Третя особа, представник Служби у справах дітей Іванківської РДА з позовом не визначилася:на розсуд суду.
Відповідно до ч.4 ст. 174 ЦПК України, якщо відповідачі визнають позов і маються підстави для його задоволення, суд позов визнає.
Присутні в судовому засіданні відповідачі ОСОБА_3 та ОСОБА_4 позов визнали.
Вивчивши матеріали справи, суд прийшов до наступного.
З Довідки АА№ 165802 з Єдиного Державного реєстру підприємств та організайвй України(ЄДРПОУ) слідує,що сільськогосподарський виробничий кооператив «Нове життя» має статус юридичної особи.Керівник-ОСОБА_1( а.с. 10)
З довідок Заруддянської сільської ради від 28 листопада 2013 року №0217/530 слідує,що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7(а.с.6),ОСОБА_8(а.с. 7),ОСОБА_9(а.с.7),ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2(7)зареєстровані в АДРЕСА_1,але в будинку не проживають.
З Відомості про майно :житловий будинок з господарськими будівлями,що розташований в АДРЕСА_1, що знаходиться на балансі господарства за станом на 04.03. 2014 року має інвентаризаційний номер 1322,рік побудови-1985, загальна вартість домоволодіння становить 120998,00грн.( а.с. 9).
Отже, з доної відомості слідує,що відповідачі ОСОБА_3 ,ОСОБА_8,ОСОБА_7 та ОСОБА_4 з неповнолітніми дітьми зареєстровані в будинку позивача.
Відповідачі не оспорюють у позивача права власності на вказаний будинок.
З Акту від 12 листопада 2013 року, складеного депутатами Заруддянської сільської ради Іванківського району Київської області ,слідує,що ОСОБА_3 та її діти:ОСОБА_8,ОСОБА_7,ОСОБА_4 та внуки-ОСОБА_9 та ОСОБА_10 фактично не проживають із серпня 1999 року в АДРЕСА_1( а.с. 4).
З довідки Управління державної міграційної служби України в Іванківському районі від 18.03. 2014 року слідує,що ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_7 зареєстрована в АДРЕСА_2 з 06.03. 1997 рок по даний час. Назва вулиці і будинку відсутні.
ОСОБА_4,ІНФОРМАЦІЯ_4 зареєстрована за адресою АДРЕСА_1 з 10.05. 2007 року.
ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_5зареєстрований за адресою АДРЕСА_1 з18.01. 2007 року по даний час.
ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10,ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 не значаться.( а.с. 15)
З Довідки Заруддянської сільської ради №0217/250 від 21.03. 2014 року слідує,що ОСОБА_3,ОСОБА_8,ОСОБА_7,ОСОБА_4 зареєстровані з 19 травня 1993 року по даний час в АДРЕСА_1, але фактично із серпня 1999 року не проживають. ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10. ІНФОРМАЦІЯ_2 зареєстровані в АДРЕСА_1,але фактично не проживають з 2007 р. та 2009 року(а.с.17).
Отже, власником спірного будинку в АДРЕСА_1 є СВК»Нове життя».
Відповідно до ст. 317 Цивільного кодексу України власникові належить право володіння,користування та розпорядження майном.
На зміст права власності не впливають місце проживання власника та місце знаходження майна.
Відповідно до ст. 319 ЦК України власник володіє, розпоряджається своїм майном на власний розсуд.
Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону..
Відповідно до ст. 321 ЦК України право власності є нерушимим. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні.
Як слідує з матеріалів позову спірне житло було надано відповідачам для проживання тобто,по договору найму.
Згідно ст. 61 Житлового кодексу України користування жилим приміщенням у будинках державного і громадського житлового фонду здійснюється відповідно до договору найму жилого приміщення.
Договір найму житлового приміщення в будинках державного і громадського житлового фонду укладається в письмовій формі на підставі ордера на жиле приміщення між наймодавцем і наймачем(громадянином).
Відповідно до ст.ст. 64,68 ЖК України на квартиронаймача та членів його сім»ї покладено відповідні обов»язки,зокрема:сплачувати за комунальні послуги.
Ст. 71 ЖК України передбачає збереження житлового приміщення за тимчасово відсутніми громадянами, які відповідно до ст. 72 ЖК України можуть бути визнані такими,що втратили право на користування жилим приміщенням.
Позивач стверджує, що відповідачі вибули із спірного будинку в 1999 році на інше постійне місце проживання, хоча посилається на ст.ст. 71,72 ЖК та погоджується, що в нормі закону помилився, з чого слідує, що позивач фактично змінив підставу позову.
Відповідно до ст. 107 Житлового кодексу України наймач приміщення вправі за згодою членів сім»ї в будь-який час розірвати договір найму.
Як слідує з позову,пояснень позивача, що не заперечують відповідачі, наймач і всі члени сім»ї вибули з будинку АДРЕСА_1 в серпні 1999 року. Відповідачі проживають з 1999 року в с.Загальці Бородянського району Київської області,там працюють.Там у ОСОБА_7 народилося двоє дітей. У спірному житлі відповідачі не проживають з 1999 року,ком послуги не сплачують, будинок не доглядають,не ремонтують,майна їх в ньому немає.
Відповідно до ч.2 ст. 107 ЖК України у разі вибуття наймача та членів його сім»ї на постійне проживання до іншого населеного пункту або в інше жиле приміщення в тому ж населеному пункті договір найму жилого приміщення вважається розірваним з дня вибуття.
Якщо з жилого приміщення вибуває не вся сім»я,то договір найму жилого приміщення не розривається, а члени сім»ї,який вибув,втрачає право користування цим приміщенням з дня вибуття.
Оскільки ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_7,ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_5,ОСОБА_7,ІНФОРМАЦІЯ_10, ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2, які зареєстровані, але з дня свого народження в житловому будинку не проживають,то вони втратили право користування житловим будинком, що знаходиться в АДРЕСА_1 з дня їх вибуття,-з серпня 1999 року,а отже, маються підстави для задоволення позову.
На підставі наведеного ст. 107 Житлового кодексу України, керуючись ст. ст. 10 , 60, 88, ч.4 ст.174, 208-215 ЦПК України , ст. 4 Закону України «Про судовий збір», суд
В И Р І Ш И В:
Позов задовольнити.
Визнати ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4,ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_13,ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10,ОСОБА_9, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 такими,що втратили право на проживання та користування житловим будинком,що знаходиться в АДРЕСА_1.
Рішення є підставою для реєстрації вибуття ОСОБА_3,ІНФОРМАЦІЯ_7; ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_4;ОСОБА_8,ІНФОРМАЦІЯ_13,ОСОБА_7, ІНФОРМАЦІЯ_10,ОСОБА_9,ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_10, ІНФОРМАЦІЯ_2 із вказаної адреси.
Рішення може бути оскаржено до Апеляційного суду Київської області через Іванківський районний суд на протязі 10 днів з часу проголошення, а особами, які були відсутні при розгляді справи,в той же строк,після отримання копії рішення.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку на його оскарження, а в разі подачі апеляції- після прийняття рішення апеляційним судом.
Суддя :