10.2.4

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

Іменем України

30 квітня 2014 рокуЛуганськСправа № 812/2507/14

Луганський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого - судді: Качуріної Л.С.,

при секретарі: Якимчук В.В.

в присутності сторін:

від позивача: не прибув,

від відповідача: не прибув

розглянувши у відкритому судовому засіданні у Луганську справу за адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «ЛИС» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 47 164,82 грн.,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «ЛИС» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 47 164,82 грн., в обґрунтування якого позивач посилається на наступне.

В порушення п. 2 Прикінцевих положень Закону № 1058 відповідач несвоєчасно та не в повному обсязі сплачує нараховані суми по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за Списком № 2 до УПФУ в м. Лисичанську, у зв'язку з чим відповідач має недоїмку в розмірі 47 164,82 грн., яка виникла за період з 01.01.2009 по 31.03.2014. На підставі викладеного позивач просив суд стягнути з Приватного підприємства «ЛИС» недоїмку з відшкодування витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з 01.01.2009 по 31.03.2014 у розмірі 47 164,82 грн.

У судове засідання не прибув представник позивача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином, від нього на адресу суду надійшов лист, в якому останній просив розглянути справу за відсутністю представника УПФУ.

У судове засідання не прибув представник відповідача, який був повідомлений про дату, час та місце розгляду справи належним чином.

Суд, дослідивши матеріали справи, розглянувши справу в межах заявлених позовних вимог і наданих доказів, оцінивши докази відповідно до вимог статей 69-72 Кодексу адміністративного судочинства України, дійшов наступного.

У відповідності до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 від 09.07.2003 підприємства та організації з грошових коштів, які призначені на оплату праці, вносять до Пенсійного Фонду України плату, яка покриває витрати на доставку та виплату пільгових пенсій, у тому числі, призначених згідно до ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», при цьому зберігається порядок покриття цих витрат, який діяв до набрання чинності Законом України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування».

Відповідно до Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України, затвердженої постановою Правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 № 21-1 (зареєстровано в Мінюсті України 16 січня 2004 року за № 64/8663), плату Пенсійному фонду на покриття фактичних витрат на виплату пенсій за віком на пільгових умовах вносять підприємства незалежно від форм власності та господарювання. Несвоєчасно перераховані суми витрат на виплату і доставку пенсій вважаються боргом (недоїмкою).

Відповідно до п. 6.1. вказаної Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в таких розмірах:

для платників, зазначених у підпункті 2.1.1 пункту 2.1 цієї Інструкції (крім тих, які є платниками фіксованого сільськогосподарського податку), - також 100 відсотків фактичних витрат на виплату і доставку пенсій, призначених відповідно до абзацу першого частини 2 Прикінцевих положень Закону застрахованим особам, які працювали або працюють на роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах.

Пунктом 6.4. Інструкції визначено, що розмір сум до відшкодування на поточний рік визначається відділами надходження доходів органів Пенсійного фонду України щорічно у розрахунках фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 «Прикінцевих положень» Закону (згідно з додатками 6 та 7), які надсилаються підприємствам до 20-го січня поточного року та протягом 10 днів з новопризначених (перерахованих) пенсій.

Підприємства щомісяця до 25-го числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомленні місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць (пункт 6.8 Інструкції про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України).

Отже, підприємство зобов'язане відшкодовувати фактичні витрати на виплату і доставку пільгових пенсій.

Судом встановлено, що Приватне підприємство «ЛИС» було зареєстровано в УПФУ в м. Лисичанську Луганської області як платника страхових внесків.

Позивач здійснював доставку та виплату пільгової пенсії працівникам відповідача, що підтверджується розрахунками, які містяться в матеріалах справи.

У відповідача виникла заборгованість перед УПФУ в м. Лисичанську Луганської області по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до пунктів «б-з» статті 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення», за період з 01.01.2009 по 31.03.2014 в сумі 47 164,82 грн.

Отримавши розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до частини 2 Прикінцевих положень Закону України від 09 липня 2003 року № 1058-IV «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «б»-«з» статті 13 Закону України від 05 листопада 1991 року № 1788-XII «Про пенсійне забезпечення», не надавши на них заперечень та не оскарживши розрахунки в суді, відповідач фактично узгодив такі розрахунки.

Відповідач зазначену суму заборгованості не сплатив у добровільному порядку, що підтверджується карткою особового рахунку платника.

Обставини, на які посилається позивач, знайшли своє підтвердження в судовому засіданні. Тому суд вважає позовні вимоги обґрунтованими й такими, які слід задовольнити.

Питання по судових витратах не вирішується, оскільки позивач звільнений від їх сплати у встановленому порядку, а статтею 94 Кодексу адміністративного судочинства України не передбачено їх стягнення у даних випадках.

Керуючись статтями 2, 11, 94, 158-163, 167, 254 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області до Приватного підприємства «ЛИС» про стягнення заборгованості по сплаті фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 47 164,82 грн., - задовольнити повністю.

Стягнути з Приватного підприємства «ЛИС» (код 13387348) на користь Управління Пенсійного фонду України в м. Лисичанську Луганської області заборгованість з відшкодування фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах за Списком № 2 у розмірі 47 164,82 грн. (сорок сім тисяч сто шістдесят чотири грн. 82 коп.).

Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Постанова може бути оскаржена до Донецького апеляційного адміністративного суду через Луганський окружний адміністративний суд шляхом подання апеляційної скарги протягом десяти днів з дня проголошення постанови з одночасним поданням її копії до суду апеляційної інстанції. У разі складення постанови у повному обсязі відповідно до ч. 3 ст. 160 Кодексу адміністративного судочинства України, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Постанову складено в повному обсязі та підписано 05 травня 2014 року.

Суддя Л.С. Качуріна