ХАРКІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"05" травня 2014 р. Справа № 920/68/13

Колегія суддів у складі: головуючий суддя Здоровко Л.М., суддя

Плахов О.В., суддя Шутенко І.А.,

при секретарі Фільшиній Н.І.

за участю представників сторін:

апелянта - Бідоленко Є.І. за довіреністю від 10.10.2012р. №428/12;

представник боржника - Кунцевич С.В. за довіреністю від 01.04.2014р.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Райффайзен Банк Аваль», м. Київ, (вх. №855С/2) на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. у справі №920/68/13

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «K-TRADE LTD», м. Суми,

про визнання банкрутом

ВСТАНОВИЛА:

Ухвалою господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. (суддя Спиридонова Н.О.) клопотання ліквідатора про визнання ТБ " Сумська регіональна біржа - Нова" учасником провадження у справі № 920/68/13 - задоволено; визнано Товарну біржу "Сумська регіональна біржа - Нова" учасником провадження у справі № 920/68/13 про банкрутство Товариства з обмеженою відповідальністю "К - TRADE LTD"; в задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 року укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6 - відмовлено.

Ухвала місцевого господарського суду з посиланням на ст. ст. 203, 215 Цивільного кодексу України мотивована тим, що оспорюваний договір купівлі-продажу відповідає нормам Цивільного кодексу України, оскільки вказаний договір укладений у письмовій формі, нотаріально посвідчений, спрямований на реальне настання правових наслідків.

Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» з ухвалою суду першої інстанції не погодилось, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. у справі №920/68/13 в частині відмови в задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.2012р. та прийняти нове рішення, яким заяву АТ «Райффайзен Банк Аваль» задовольнити, визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - нежилих приміщень від 23.04.2012р. укладений між ТОВ «K-TRADE LTD», в особі генерального директора Зонюка Юрія Вікторовича та ОСОБА_6.

В обґрунтування своєї позиції по справі апелянт посилається на абз. 5 ч. 1 ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» та вважає, що вартість об'єкту незавершеного будівництва, який було реалізовано, є значно нижчою за ринкові ціни на аналогічні об'єкти нерухомості у м. Києві. Вартість активів, за рахунок, яких можна було задовольнити грошові вимоги кредиторів, була недостатньою.

Ухвалою Харківського апеляційного господарського суду 03.04.2014р. апеляційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» прийнята до провадження.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх. 3103 від 15.04.2014р.) від арбітражного керуючого Солдаткіна С.В., в якому просить задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. в частині відмови в задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.2012р. у справі №920/68/13. В обґрунтування своєї позиції по справі арбітражний керуючий вважає, що боржник здійснив відчуження об'єкту незавершеного будівництва за цінами відповідно нижчими від ринкових, внаслідок чого стало недостатньо активів для задоволення вимог кредиторів.

До Харківського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення (вх. 3462 від 29.04.2014р.) ОСОБА_6, де він просить залишити ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. по справі №920/68/13 без змін, апеляційну скаргу - без задоволення. В обґрунтування своєї позиції по справі ОСОБА_6 посилається на те, що балансова вартість не спростовує проведеної суб'єктом оціночної діяльності оцінки та не завжди може відображати дійсну вартість такого майна, а тому твердження про перевищення балансової вартості вдвічі вартості, вказаної у договорі купівлі-продажу від 23.04.2012р. не може прийматися до уваги як належний та допустимий доказ.

Апелянт до апеляційного господарського суду надав пояснення по справі (вх. 3507 від 05.05.2014р.), в яких він звертає увагу на те, що в оспорюваному договорі купівлі-продажу не вказується про наявність рішення зборів учасників ТОВ «K-TRADE LTD» щодо надання згоди генеральному директору на укладення договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, у зв'язку з чим Генеральний директор ТОВ «K-TRADE LTD» не мав прав та необхідного обсягу повноважень на укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва нежитлових приміщень від 23.05.2012р.

У судовому засіданні 05.05.2014р. представник апелянта підтримав вимоги апеляційної скарги, а представник боржника підтримав свою позицію, викладену у відзиві на апеляційну скаргу, та просили скасувати ухвалу господарського суду Сумської області 04.03.2014р. в частині відмови в задоволенні заяви АТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання недійсним договору купівлі-продажу від 23.04.2012р. у справі №920/68/13 та задовольнити апеляційну скаргу ПАТ «РАйффайзен Банк Аваль».

У судове засідання представник ОСОБА_6 не з'явився. Після проведення судового засідання надійшло повідомлення (вх. 3516 від 05.05.2014р.) від представника ОСОБА_6 про неможливість прибуття у судове засідання.

Розглянувши матеріали справи, перевіривши повноту встановлених судом першої інстанції обставин справи та докази на їх підтвердження, їх юридичну оцінку, правильність застосування місцевим господарським судом норм матеріального та процесуального права та доводи апеляційної скарги, заслухавши пояснення представників апелянта, боржника, колегія суддів встановила наступне.

10.01.2013р. господарським судом Сумської області порушено провадження у справі про банкрутство ТОВ «K-TRADE LTD»; призначено розпорядником майна боржника арбітражного керуючого Солдаткіна С.В.

07.02.2013р. господарським судом Сумської області винесено ухвалу про встановлення факту неплатоспроможності боржника зобов'язано боржника у десятиденний строк за його рахунок подати до офіційного друкованого органу Верховної Ради України чи Кабінету України оголошення про порушення судом справи про банкрутство; розпоряднику майна разом з керівником боржника розглянути вимоги кредиторів, скласти реєстр вимог кредиторів.

Здійснено публікацію про порушення провадження у справі про банкрутства боржника - ТОВ «K-TRADE LTD» у газеті «Голос України» від 21.02.2013р. №35(5535) (т. 2, а.с. 30).

Ухвалою господарського суду Сумської області від 30.04.2013р. затверджено реєстр вимог кредиторів Товариства з обмеженою відповідальністю "К - TRADE LTD" у наступному складі:

- визнано вимоги ВАТ "Автотранспортне підприємство №5" та включено їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 257266,26 грн. в тому числі: 256119,26 грн. - четверта черга, 1147 грн. - перша черга;

- визнано вимоги ТОВ "Корчуватський комбінат" та включено їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 139411,27 грн. в тому числі: 138264,27 грн. - четверта черга, 1147 грн. - перша черга;

- визнано вимоги ТОВ "Степстоун" та включено їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 680769,96 грн. в тому числі: 632739,79 грн. - четверта черга, 46883,17 грн. - шоста черга,1147 грн. - перша черга;

- визнано вимоги Підприємства зі 100% іноземною інвестицією "Монлан" та включено їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 502263,12 грн. в тому числі: 459999,51 грн. - четверта черга, 41116,61 грн. - шоста черга,1147 грн. - перша черга;

- визнано вимоги ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" та включено їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 32301161,06 грн. в тому числі: 18116911,13 грн. - четверта черга, 788037,17 грн. - шоста черга, 13395065,76 грн. - перша черга (забезпечені заставою), 1147 грн. - перша черга;

- визнано вимоги ПАТ "ВТБ Банк" та включено їх до реєстру вимог кредиторів у сумі 6264280,20 грн. в тому числі: 6263133,20 грн. - перша черга (забезпечені заставою), 1147 грн. - перша черга.

Покладено виконання обов'язків генерального директора Товариства з обмеженою відповідальністю "К - TRADE LTD" на розпорядника майна Солдаткіна Сергія В’ячеславовича до призначення в порядку, визначеному законодавством та установчими документами, нового керівника боржника.

Протоколом засіданні комітету кредиторів ТОВ "К - TRADE LTD" від 20.06.2013р. вирішено звернутися до господарського суду Сумської області з клопотанням про визнання боржника ТОВ "К - TRADE LTD" банкрутом, відкрити ліквідаційну процедуру та призначити ліквідатором ТОВ "К - TRADE LTD" арбітражного керуючого Солдаткіна С.В. (т. 4, а.с. 11-12).

Постановою господарського суду Сумської області від 04.07.2013р. процедуру розпорядження майном та повноваження розпорядника майна ТОВ "К - TRADE LTD" Солдаткіна С.В, припинено; визнано юридичну особу - ТОВ "К - TRADE LTD" - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру строком на дванадцять місяців.

Ліквідатор ТОВ "К - TRADE LTD" Солдаткін С.В. здійснив публікацію про визнання боржника ТОВ "К - TRADE LTD" банкрутом у газеті «Голос України» від 13.07.2013р. №128(5628) (т. 4 а.с. 32).

23.04.2012р. між ТОВ "К - TRADE LTD" в особі генерального директора Зонюка Ю.В. та ОСОБА_6 укладено договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва - нежилі приміщення (т. 5, а.с. 9-11).

Відповідно до якого продавець (ТОВ "К - TRADE LTD") зобов'язується передати у власність покупцю (ОСОБА_6), а покупець зобов'язується прийняти та оплатити на нижчевикладених умовах об'єкт незавершеного будівництва-нежилі приміщення (в літері Ш), загальною площею 7745,5 кв.м.. розташований за адресою: АДРЕСА_1

За погодженням сторін продаж об'єкта незавершеного будівництва вчинено за 4800000грн.

У листопаді 2013р. Публічне акціонерне товариство «Райффайзен Банк Аваль» звернулось до господарського суду Сумської області з заявою про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012р., укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6 (т. 5, а.с. 2-4).

04.03.2014р. господарським судом Сумської області винесено оскаржувану ухвалу з підстав, зазначених вище.

Перевіривши матеріали справи, правильність їх юридичної оцінки та застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду дійшла до висновку про відсутність підстав для скасування ухвали господарського суду Харківської області від 04.03.2014 р. виходячи з наступного.

Відповідно до вимог ст. 4-1 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" (далі Закон).

Відповідно до абз. 3 п. 1 розділу Х «Прикінцеві положення» Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» в редакції, що набула чинності 19 січня 2013 р., положення цього Закону, що регулюють ліквідаційну процедуру, застосовуються господарськими судами під час розгляду справ про банкрутство, провадження у яких порушено до набрання чинності цим Законом, якщо на момент набрання ним чинності господарським судом не було прийнято постанову про визнання боржника банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури.

Відповідно до ст.20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" правочини (договори) або майнові дії боржника, які були вчинені боржником після порушення справи про банкрутство або протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство, можуть бути відповідно визнані недійсними або спростовані господарським судом у межах провадження у справі про банкрутство за заявою арбітражного керуючого або конкурсного кредитора з таких підстав:

боржник безоплатно здійснив відчуження майна, прийняв на себе зобов'язання без відповідних майнових дій іншої сторони, відмовився від власних майнових вимог;

боржник виконав майнові зобов'язання раніше встановленого строку;

боржник до порушення справи про банкрутство взяв на себе зобов'язання, в результаті чого він став неплатоспроможним або виконання його грошових зобов'язань перед іншими кредиторами повністю або частково стало неможливим;

боржник здійснив відчуження або придбав майно за цінами відповідно нижчими або вищими від ринкових, за умови, що в момент прийняття зобов'язання або внаслідок його виконання майна боржника було (стало) недостатньо для задоволення вимог кредиторів;

боржник оплатив кредитору або прийняв майно в рахунок виконання грошових вимог у день, коли сума вимог кредиторів боржнику перевищувала вартість майна;

боржник прийняв на себе заставні зобов'язання для забезпечення виконання грошових вимог.

Таким чином, ст. 20 Закону фактично встановлено право арбітражного керуючого або конкурсного кредитора звернутись до господарського суду, що здійснює провадження у справі про банкрутство боржника із заявою про визнання договору недійсним в т.ч. на стадії ліквідації банкрута.

Господарський суд апеляційної інстанції прийшов до правильного висновку про те, що ч. 4 ст.10 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" визначено саме перелік правочинів (договорів), які можуть бути визнані недійсними господарським судом взагалі, в провадженні якого перебуває справа про банкрутство, тоді як ч.4 ст.20 Закону саме в межах справи про банкрутство регламентує суб`єктний склад осіб, за заявою яких можуть бути визнані недійсними правочини (договори) та спростовані майнові дії боржника (арбітражного керуючого та конкурсного кредитора), підстави звернення з такою заявою, а також обмежує річним строком можливість спростування майнових дій боржника та визнання недійсними правочинів, зокрема, лише в частині визнання недійсними договорів, які були вчинені боржником протягом одного року, що передував порушенню справи про банкрутство.

Разом з тим, згідно із ст. 1 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" кредитор - юридична або фізична особа, а також органи доходів і зборів та інші державні органи, які мають підтверджені у встановленому порядку документами вимоги щодо грошових зобов'язань до боржника;

конкурсні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли до порушення провадження у справі про банкрутство і виконання яких не забезпечено заставою майна боржника;

поточні кредитори - кредитори за вимогами до боржника, які виникли після порушення провадження у справі про банкрутство;

забезпечені кредитори - кредитори, вимоги яких забезпечені заставою майна боржника (майнового поручителя).

Як вбачається з матеріалів справи, ПАТ «Райффайзен банк Аваль» є конкурсним кредитором відповідно до ухвали господарського суду Сумської області від 30.04.2013р. про затвердження реєстру вимог кредиторів.

Статтею 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" прямо передбачено, що із заявою про визнання угод недійсними у справі про банкрутство можуть звертатись арбітражний керуючий або конкурсні кредитори.

Як зазначено вище, ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» є конкурсним кредитором, який звернувся до господарського суду Сумської області з заявою про визнання договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012р. укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6 недійсним.

Відповідно до ст. 20 Закону про банкрутство та роз'яснень, викладених в п. 16 інформаційного листа Вищого господарського суду України від 28.03.2013 № 01-06/606/2013 "Про Закон України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", норма вказаної статті регулює відносини, що виникли між боржником, кредитором та іншими особами з приводу дій боржника щодо розпорядження своїм майном, вчинені в період до порушення справи про банкрутство або після порушення справи про банкрутство. Вказана стаття визначає підстави оспорювання майнових дій боржника з метою забезпечення зберігання майна в інтересах кредиторів або повернення майна боржника, у разі його вибуття, до ліквідаційної маси.

У справі про банкрутство угода може бути визнана недійсною відповідно до цивільного законодавства України, однак на підставах передбачених ст. 20 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом".

Зазначені у ст. 20 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати таку угоду недійсною саме у справі про банкрутство.

Згідно з вимогами ч. 5 ст. 203 ЦК України правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Нормами статті 215 ЦК України передбачено, що підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.

Недійсним є правочин, якщо його недійсність встановлена законом (нікчемний правочин). У цьому разі визнання такого правочину недійсним судом не вимагається.

Статтею 203 Цивільного кодексу України передбачено, що зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має вчинятися у формі, встановленій законом; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Відповідно до ст. 216 ЦК України недійсний правочин не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов'язані з його недійсністю.

При цьому слід зазначити, що в тому випадку, коли виконання договору завдає збитків боржнику, то це є підставою для визнання його недійсним в порядку ч.1 ст.20 Закону.

Як вбачається з матеріалів справи, відповідно до даних бухгалтерського балансу боржника, складеного станом на 01.10.2012р., вартість незавершеного будівництва на початок звітного періоду становить 9 588 000 грн., а вже на кінець звітного періоду - 1 691 000 грн. (т. 1, а.с. 46).

Відповідно до п. 4 укладеного договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2012р. продаж об'єкта вчинено за погодженням сторін за 4 800 000 грн.

Тобто, майно боржника було продано за вартістю, що є значно нижчою за вартість, визначену у балансі товариства станом на 01.10.2012р. Таким чином, фактично, вказаний правочин був завідомо збитковим для підприємства, а дії сторін за договором купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2012р. завідомо спричиняли негативні економічні наслідки для продавця - ТОВ «K-TRADE LTD» шляхом погіршення його фінансового стану.

Оцінюючи договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2012р. на предмет його недійсності з підстав, визначених у ст. 20 Закону про банкрутство, місцевий господарський суд дійшов висновку, що спірні правовідносини не підпадають під дію цієї статті, оскільки вчинений правочин не призвів до фактичного зменшення активів боржника, про що йдеться у ст. 20 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».

Однак, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, та прийшла до висновку, що вищезазначена обставина беззаперечно порушує права кредиторів боржника, а реалізація майна боржника здійснена за ціною, яка не відповідала дійсній вартості цього майна, чим завдано значних збитків кредитору та боржнику, оскільки укладання цього договору на зазначених вище умовах створює певні обставини, що є для боржника також збитковими, внаслідок чого перешкоджає задоволенню вимог кредиторів.

Крім того, колегія суддів зазначає, що оскаржуваний договір купівлі-продажу зі сторони продавця Товариства з обмеженою відповідальністю «K-TRADE LTD» підписаний генеральним директором Зонюком Ю.В., який виконував обов'язки на підставі діючої на час укладання договору редакції Статуту, зареєстрованою Печерською в місті Києві державною адміністрацією 21.08.2008р.

Відповідно до ч. 2 ст. 4 Закону України «Про господарські товариства» установчі документи повинні містити відомості про вид товариства, предмет і цілі його діяльності, склад засновників та учасників, найменування та місцезнаходження, розмір та порядок утворення статутного (складеного) капіталу, порядок розподілу прибутків та збитків, склад та компетенцію органів товариства та порядок прийняття ними рішень, включаючи перелік питань, по яких необхідна кваліфікована більшість голосів, порядок внесення змін до установчих документів та порядок ліквідації і реорганізації товариства.

Як вбачається з матеріалів справи пунктом 5.11 Статуту в редакції, зареєстрованій Печерською в місті Києві державною адміністрацією 21.08.2008р., до виключної компетенції загальних зборів учасників товариства належить прийняття рішення про відчуження будь-якого нерухомого майна товариства.

Пунктом 10.5 Статуту у вказаній редакції генеральний директор виключно на підставі рішення зборів учасників товариства вчиняє правочини, укладає договори, угоди, контракти про відчуження будь-якого нерухомого майна.

У вказаному договорі купівлі-продажу не вказано про наявність рішення зборів учасників товариства ТОВ «K-TRADE LTD» щодо надання згоди генеральному директору на укладання договору купівлі-продажу об'єктів незавершеного будівництва, що свідчить про те, що генеральний директор ТОВ «K-TRADE LTD» не мав прав та необхідного обсягу повноважень на укладення договору купівлі-продажу незавершеного будівництва-нежилі приміщення від 23.04.2012р.

Таким чином, даний договір був укладений з порушенням частини 2 ст. 203 Цивільного кодексу України, якою передбачено, що особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності.

Отже, колегія суддів апеляційного господарського суду не погоджується з висновками господарського суду першої інстанції про відсутність правових підстав для визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва від 23.04.2012р. та вважає заяву ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» про визнання даного договору обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню

З огляду на вищевикладене, ухвала господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. у справі №920/68/13 підлягає скасуванню, апеляційна скарга ПАТ «Райффайзен Банк Аваль» - задоволенню.

Керуючись ст. 99, п.2 ч.1 ст.103, ст.105 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства "Райффайзен Банк Аваль» на ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. задовольнити.

Ухвалу господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. у справі № 920/68/13 в частині відмови у задоволенні заяви ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 р., укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6 скасувати. В цій частині прийняти нову ухвалу, якою задовольнити заяву ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 р., укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6

Визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежитлових приміщень від 23.04.2012р., укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6

У зв'язку з чим викласти п. 3 резолютивної частини ухвали господарського суду Сумської області від 04.03.2014р. в наступній редакції: "3. Задовольнити заяву №1400000/8/2198 від 04.11.2013р. ПАТ "Райффайзен Банк Аваль" про визнання недійсним договору купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежилих приміщень від 23.04.2012 р., укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6 Визнати недійсним договір купівлі-продажу об'єкта незавершеного будівництва нежитлових приміщень від 23.04.2012р., укладеного між ТОВ "К - TRADE LTD" та ОСОБА_6."

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена у касаційному порядку до Вищого господарського суду України протягом двадцяти днів.

Повний текст постанови складений 06.05.2014 р.

Головуючий суддя Л.М. Здоровко

Суддя О.В. Плахов

Суддя І.А. Шутенко