Україна
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА
Іменем України
26 грудня 2006 року. Колегія судців судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Житомирської області в складі:
головуючого - судді........................... Романова О.В.,
суддів................................ Єрещенка A.M. та Яковлєва С.В.,
з участю
прокурора........................................ , Турської В.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в залі суду в місті Житомирі кримінальну справу за апеляцією засудженої ОСОБА_1 на вирок Малинського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2006 року.
Цим вироком ОСОБА_1, уродженка ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянка України, з середньою освітою, непрацююча, неодружена, жителька ІНФОРМАЦІЯ_2, раніше судима - 15.12.2005 р. Малинським районним судом за ст. 185 ч.ч.2, 3, ст.70, 75, 76 КК України на 3 роки позбавлення волі з випробуванням та іспитовим строком 2 роки, засуджена заст. 185 ч.З КК України на 4 роки позбавлення волі.
Відповідно до ст.71 КК України за сукупністю вироків шляхом
часткового приєднання не відбутого покарання за вироком Малинського
районного суду від 15 грудня 2005 року та остаточно засудженій ОСОБА_1 призначено покарання у виді 5 років позбавлення волі.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженої ОСОБА_1 залишено попередній - тримання під вартою.
Початок строку відбуття призначеного покарання засудженою ОСОБА_1 постановлено обчислювати з 07 червня 2006 року.
ОСОБА_2, уродженець м. Малина Житомирської
Справа № 11 - 859 / 2006 Головуючий у суді 1-ої інстанції Тимошенко А.О.
Категорія ст.185 ч.3 КК України Доповідач у суді 2-ої інстанції Яковлєв С.В.
області, громадянин України, з середньою освітою, непрацюючий, неодружений, житель АДРЕСА_1, несудимий, засуджений за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_2. звільнено від відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном 2 роки.
Відповідно до ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_2. покладено такі обов'язки :
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання ;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_2. змінено з тримання під вартою на підписку про невиїзд та його звільнено з-під варти із залу суду.
ОСОБА_3, уродженець ІНФОРМАЦІЯ_3, громадянин України, з середньою освітою, працюючий в ПП "Мегаполіс К", неодружений, маючий на утриманні одну малолітню дитину, житель АДРЕСА_2, раніше несудимий,
засуджений за ст. 185 ч.З КК України на 3 роки позбавлення волі.
На підставі ст.75 КК України засудженого ОСОБА_3 звільнено від
відбування покарання з випробуванням та встановлено іспитовий строк терміном 1 рік.
Відповідно до ст.76 КК України на засудженого ОСОБА_3 покладено такі обов'язки :
· не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи;
· повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання ;
· періодично з'являтися для реєстрації в органи кримінально-виконавчої системи.
Запобіжний захід до набрання вироком законної сили щодо засудженого ОСОБА_3 залишено попередній - підписку про невиїзд.
Стягнуто із засуджених ОСОБА_1, ОСОБА_2. та ОСОБА_3 на користь НДЕКЦ ( одержувач НДЕКЦ при УМВС України в Житомирській області, код 25574601, банк УДК в Житомирській області, МФО 811039, р/р 35229005000096 ) з кожного по 21 грн. 15 коп. судових витрат за проведення експертизи.
Речові докази по справі - рюкзак, жіночу куртку-піджак, дитяче пальто, два светри, радіоприймач "КІРО", два рушники, два дезодоранти, крем для рук, скраб для обличчя, настільну лампу та телевізор "SHARP", постановлено повернути потерпілій ОСОБА_4.
Відповідно до вироку суду першої інстанції ОСОБА_1., ОСОБА_2. та ОСОБА_3 засуджено за вчинення злочину за таких обставин.
Так, 03 червня 2006 року близько 13-ої години ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, таємно, умисно, з корисливих мотивів, вчинили викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з будинку АДРЕСА_3.
Разом з тим, вони обвинувачуються в тому, що 03 червня 2006 року близько 13-ої години вони ж, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, за попередньою змовою групою осіб умисно вчинили таємне викрадення чужого майна, поєднане з проникненням у житло, з будинку АДРЕСА_3. ОСОБА_1 обвинувачується в тому, що вчинила даний злочин повторно.
В апеляції засуджена ОСОБА_1 просить змінити вирок щодо неї, пом'якшити призначене покарання, застосувавши ст.69 КК України.
В обгрунтування апеляції її автор посилається на те, що судом не було враховано всі пом'якшуючі обставини її відповідальності. Зокрема просить врахувати те, що вона свою вину визнала повністю, а не як зазначено судом -частково, сприяла розкриттю злочину, щиро кається у скоєному, відшкодування заподіяної шкоди та хворобливий стан її здоров'я.
Іншими особами, які відповідно до закону мають право на оскарження рішення суду першої інстанції, апеляції не подані.
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, думку прокурора, який вважав апеляцію засудженої безпідставною, а вирок суду відповідаючим вимогам закону, перевіривши вирок суду першої інстанції в межах, передбачених ст.365 КПК України, обговоривши доводи апеляції і заперечень прокурора проти її задоволення, колегія суддів вважає, що апеляція засудженої ОСОБА_1 підлягає частковому задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.323 ч.1 КПК України вирок суду повинен бути законним і обгрунтованим.
Як передбачено ст.324 КПК України суд, постановляючи вирок, серед інших питань повинен вирішити чи мало місце діяння, у вчиненні якого обвинувачується підсудний, та чи має це діяння склад злочину і якою саме статтею кримінального закону він передбачений.
Згідно ст.334 ч.1 КПК України мотивувальна частина обвинувального вироку повинна містити формулювання обвинувачення, визнаного судом доведеним, з зазначенням місця, часу, способу вчинення та наслідків злочину, форми вини і мотивів злочину. В цій частині вироку наводяться обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких грунтується висновок суду щодо кожного підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд
відкидає інші докази ; обставини, що пом'якшують або обтяжують покарання ; мотиви зміни обвинувачення ; у разі визнання частини обвинувачення необгрунтованою - підстави для цього.
Відповідно до роз'яснень Пленуму Верховного Суду України, які містяться п.18 постанови "Про виконання судами України законодавства і постанов Пленуму Верховного Суду України з питань судового розгляду кримінальних справ і постановления вироку" від 29 червня 1990 року N 5 з послідуючи змінами мотивування у вироку висновків щодо кваліфікації злочину полягає у зіставленні ознак установленого судом злочинного діяння і ознак злочину, передбаченого тією чи іншою статтею кримінального закону, його частиною або пунктом, і формулюванні висновку про їх відповідність.
Як вбачається з вироку, формулювання обвинувачення, яке визнано судом доведеним, щодо всіх підсудніх по справі викладено з грубим порушенням наведених вимог кримінально-процесуального закону і без врахування роз'яснень, які містяться у постанові Пленуму Верховного Суду України від 29 червня 1990 року N 5.
Другий абзац мотивувальної частини обвинувального вироку за своїм змістом викладений як при постановленні виправдального вироку, але в подальшому мотиви прийнятого з цього приводу рішення судом та докази, які давали підстави для такого висновку, не наведені.
При кваліфікації дій всіх підсудних суд виключив кваліфікуючу ознаку їх дій - крадіжка, вчинена за попередньою змовою групою осіб, однак визнав, що ця крадіжка вчинена групою осіб.
Судом визнано як обставину, яка обтяжує покарання підсудної ОСОБА_1 - вчинення злочину повторно. Призначаючи їй остаточне покарання, суд застосував правила ст.71 КК України. Разом з тим, при кваліфікації її дій дана кваліфікуюча ознака не зазначена, хоча вона була засуджена за попереднім вироком від 15 грудня 2005 року за ст. 185 ч.ч.2, З КК України і вчинила новий злочин після постановления вироку, але до повного відбуття призначеного покарання.
За наведених обставин колегія суддів вважає, що вирок суду щодо всіх підсудних по справі неможливо визнати відповідаючим вимогам закону. Тому він підлягає скасуванню в повному обсязі, а справа - поверненню на новий судовий розгляд в суд першої інстанції.
Скасовуючи вирок в повному обсязі, колегія суддів керується ст.365 ч.2 КК України, так як розгляд апеляції дає підстави для прийняття такого рішення на користь ОСОБА_2. і ОСОБА_3, щодо яких апеляції не надійшли.
Керуючись ст.ст.365, 366 КПК України, колегія суддів, -
ухвалила:
апеляцію засудженої ОСОБА_1 задовольнити.
Вирок Малинського районного суду Житомирської області від 04 серпня 2006 року щодо ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд до того ж суду іншим суддею.