ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 р. Справа № 876/2821/14

Львівський апеляційний адміністративний суд у складі:

головуючого судді Ільчишин Н.В.,

суддів Пліша М.А., Шинкар Т.І.,

розглянувши у порядку письмового провадження в місті Львові апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку на ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2014 року про роз'яснення рішення суду у справі за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання дій щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними та зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 07.02.2014 року звернувся до суду із заявою, у якій просить роз'яснити постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2013 року, яким зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок і виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». При виконанні постанови суду виникли труднощі у тлумаченні резолютивної частини постанови. Тому, позивач просить роз'яснити, чи необхідно проводити перерахунок щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці, у разі зміни розміру грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді.

Ухвалою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2014 року задоволено заяву про роз'яснення судового рішення .

У поданій апеляційній скарзі управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку просить зазначену ухвалу скасувати та прийняти нову, якою відмовити в задоволенні заяви про роз'яснення судового рішення, покликаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.

Особи, які беруть участь у справі, в судове засідання апеляційного суду не з'явилися, а відтак на підставі п. 2 ч. 1 ст. 197 КАС України суд прийшов до висновку про можливість розгляду справи у порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Колегія суддів обговоривши доводи заяви про роз'яснення вказаного судового рішення, вважає за необхідне апеляційну скаргу залишити без задоволення з наступних підстав.

Відповідно до ч. 1 ст. 170 КАС України, якщо судове рішення є незрозумілим, суд, який його ухвалив, за заявою осіб, які беруть участь у справі, або державного виконавця ухвалою роз'яснює своє рішення, не змінюючи при цьому його змісту. Дана норма передбачає підстави для роз'яснення судового рішення в судовому засіданні. Отже, роз'яснення судового рішення є за своєю суттю одним із способів усунення його недоліків, але без виправлення і постановлення додаткового рішення цим же судом.

Також роз'яснення судового рішення зумовлено його нечіткістю за змістом, коли воно є неясним та незрозумілим для осіб, стосовно яких воно ухвалене, так і для тих, що будуть здійснювати його виконання. Тобто, це стосується випадків, коли судом недотримані вимоги ясності, визначеності рішення. Невизначеність судового рішення означає, що таке рішення містить положення, які викликають суперечки щодо його розуміння та під час виконання.

Виходячи із системного тлумачення положень ст. 170 Кодексу адміністративного судочинства України, роз'яснено може бути постанову чи ухвалу суду у разі, якщо без такого роз'яснення її тяжко виконати, оскільки високою є ймовірність неправильного виконання внаслідок неясності резолютивної частини рішення.

Постановою Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2013 року зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок і виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів».

Постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 14 жовтня 2013 року апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку задоволено частково. Постанову Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2013 року по справі № 2а-161/456/13 скасовано. Позов ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку про визнання дій щодо відмови в перерахунку щомісячного довічного грошового утримання судді у відставці неправомірними та зобов'язання вчинити дії задоволено частково. Визнано протиправними дії управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області щодо відмови в проведенні перерахунку довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 за період з 01 січня 2012 року. Зобов'язано управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок і виплатити довічне грошове утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів». Стягнуто з Державного бюджету України в користь ОСОБА_1 34 (тридцять чотири) грн. 40 коп. сплаченого судового збору. Врешті позовних вимогах відмовлено.

Приймаючи постанову про зобов'язання Управління пенсійного фонду України в місті Луцьку Волинської області провести перерахунок і виплату довічного грошового утримання судді у відставці ОСОБА_1 з 01 січня 2012 року, відповідно до ст.138 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» суд мав на увазі те, що відповідно до ч.3 ст.138 цього Закону щомісячне довічне грошове утримання залежить від грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді. Згідно ч.2 ст.129 названого Закону суддівська винагорода складається з посадового окладу та доплати за вислугу років. У разі зміни розміру грошового утримання працюючого судді, відповідно здійснюється перерахунок раніше призначеного щомісячного довічного утримання. Перерахунок здійснюється з усієї суми заробітної плати діючих суддів із дня виникнення права на відповідний перерахунок.

Таким чином, судді у відставці ОСОБА_1 необхідно виплачувати грошове утримання в розмірі 90 відсотків грошового утримання судді, який працює на відповідній посаді апеляційного суду Волинської області без обмеження граничного розміру.

Підставою для роз'яснення судового рішення як засобу усунення недоліків ухваленого судового акта є його неясність, невизначеність. Фактично роз'ясненням рішення є зміна форми його викладення таким чином, щоб ті частини судового акта, які викликають труднощі для розуміння, були висвітлені ясніше та зрозуміліше. При цьому суд, роз'яснюючи рішення, не вправі вносити будь-які зміни в існуюче рішення. Тобто процесуальна процедура роз'яснення судового акта виключає можливість будь-яким чином змінювати зміст цього судового рішення, навіть у разі подальшого виявлення судом правових помилок, допущених під час його ухвалення. Роз'яснення інших частин рішення (крім резолютивної) не має правового значення, оскільки вони не мають обов'язкового характеру.

А тому, судове рішення роз'яснюється лише в тому випадку, коли воно незрозуміле та за таким звернулось визначене коло осіб. Суд першої інстанції ухвалив законне і обґрунтоване рішення щодо роз'яснення постанови Луцького міськрайонного суду Волинської області від 07 травня 2013 року.

Керуючись ст.ст. 160, 170, 206, 254 КАС України суд -

УХВАЛИВ :

Апеляційну скаргу управління Пенсійного фонду України в місті Луцьку - залишити без задоволення.

Ухвалу Луцького міськрайонного суду Волинської області від 14.04.2014 року у справі № 161/7049/13-а - залишити без змін

Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії особам, що беруть участь у справі, може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом двадцяти днів шляхом подання касаційної скарги безпосередньо до суду касаційної інстанції.

Головуючий Н.В. Ільчишин

Судді М.А. Пліш

Т.І. Шинкар