Справа № 437/19181/13-ц
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
30 квітня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська у складі:
головуючого судді: Кравченко Н.О.,
при секретарі: Савченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду міста Луганська цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Луганської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом,-
ВСТАНОВИВ:
Позивачка звернулась до суду з позовом, в обґрунтування якого зазначила, що житловий будинок, розташований за адресою: АДРЕСА_1 на праві спільної часткової власності належить: 1/3 частка-ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою луганською державною нотаріальною конторою 06.08.1976 р. № 2-2916; 1/6-ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 07.07.1976 р. № 2-2271; 1/ частка-ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 07.07.1976 р. № 2-2271; 3-30 частки-ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Марківською державною нотаріальною конторою 27.12.2011 № 955, та свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 04.07.1990 р. № 1-2717; 6/30 часток-ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 04.07.1990 року № 1-2717, та договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 10.06.1981 року № 1-1498; 1/30 частка -ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 04.07.1990 р. № 2717.
ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивачки-ОСОБА_2.
Ще за життя ОСОБА_2 залишила заповіт на випадок своєї смерті, яким належну їй частку житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2, заповіла позивачці-ОСОБА_1. Даний заповіт 20.06.2003 року було посвідчено державним нотаріусом Четвертої Луганської державної нотаріальної контори за реєстровим номером 1-417. Після смерті ОСОБА_2, залишилось спадкове майно у вигляді 1/3 частки житлового будинку, що розташований за адресою: АДРЕСА_2.
Спадкоємцем за заповітом є позивачка-ОСОБА_1.
Однак, їй було відмовлено у видачі свідоцтва на спадщину, оскільки відсутній правовстановлюючий документ.
Позивачка просила визнати за нею-ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 142,1 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
У судове засідання позивач та представник позивача не з'явились, до початку розгляду справи представником позивача надано заяву про розгляд справи без його участі, позовні вимоги підтримує у повному обсязі.
Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином, надав суду заяву, в якій просив розгляд справи провести без його участі, питання щодо задоволення позову, просив покласти на розсуд суду.
Треті особи в судове засідання не з'явились, про час, дату та місце розгляду справи повідомлялись належним чином, причини неявки суду не повідомили.
Дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способом захисту цивільних прав та інтересів може бути, зокрема, визнання права.
Судом встановлено та вбачається з копії свідоцтва про право власності на спадкування за законом від 06.08.1976 року (а.с.15) ОСОБА_2 належить 1/3 частка будинку АДРЕСА_2.
Відповідно до довідки характеристики на об'єкт нерухомого майна міського комунального підприємства житловий будинок АДРЕСА_2 належить: /3 частка-ОСОБА_2 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою луганською державною нотаріальною конторою 06.08.1976 р. № 2-2916; 1/6-ОСОБА_7 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 07.07.1976 р. № 2-2271; 1/ частка-ОСОБА_3 на підставі договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 07.07.1976 р. № 2-2271; 3-30 частки-ОСОБА_4 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Марківською державною нотаріальною конторою 27.12.2011 № 955, та свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 04.07.1990 р. № 1-2717; 6/30 часток-ОСОБА_5 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 04.07.1990 року № 1-2717, та договору купівлі-продажу, посвідченого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 10.06.1981 року № 1-1498; 1/30 частка -ОСОБА_6 на підставі свідоцтва про право на спадщину, виданого Четвертою Луганською державною нотаріальною конторою 04.07.1990 р. № 2717 (а.с.18,19).
Згідно до свідоцтва про смерть, виданого 07.05.2013 року Ленінським відділом державної реєстрації актів цивільного стану реєстраційної служби Луганського міського управління юстиції, ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_2 (а.с.13).
ОСОБА_2 залишила заповіт. Яким належну їй частку житлового будинку, розташованого за адресою : АДРЕСА_2 заповіла своїй доньці-ОСОБА_1 (а.с.14).
Відповідно до статей 1216,1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обовязків (спадщини від фізичної особи, яка померла спадкодавця до інших осіб) спадкоємців. До складу спадщини входять усі права та обовязки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.
Відповідності до статті 1217 ЦК України спадкоємство здійснюється за заповітом чи за законом.
На підставі статті 1268 ЦК України, спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Згідно з ч. 5 ст. 1268 незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.
З постанови про відмову у вчиненні нотаріальної дії від 03.04.2014 року № 61/01-16 вбачається, що позивачка-ОСОБА_1 зверталася до приватного нотаріуса Луганського міського нотаріального округу із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за заповітом після смерті її матері-ОСОБА_2, одна їй було відмовлено, у зв'язку з відсутністю документів, що підтверджують право власності спадкоємця на спадкове майно (а.с. 51-53).
Відсутність у наявності спадкоємця правовстановлюючого документу на спадковий житловий будинок не дає можливості в нотаріальному порядку оформити на нього право власності у порядку спадкування за заповітом.
Відповідно до ст. 19 Закону України „Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно і їх обмежень" рішення суду про визнання права власності є правовстановлюючим документом.
Відповідно до п. 1.4. Тимчасового положення про порядок реєстрації прав власності на нерухоме майно, затвердженого Наказом Міністерства юстиції України від 07.02.2002р. № 7/5 зі змінами, внесеними згідно Наказів Міністерства юстиції № 45/5 від 03.06.2002р. № 6/5 від 28.01.2003р., № 20/5 від 03.03.2004р. і № 36/5 від 17.05.2004р. реєстрація прав власності на нерухоме майно - це внесення запису до Реєстру прав власності у зв'язку з виникненням, існуванням, або припиненням права власності на нерухоме майно, що здійснюється БТІ за місцем знаходження об'єктів нерухомого майна, на підставі правовстановлюючих документів.
Згідно п. 10 Додатку 1 до п. 2.1 Положення, правовстановлюючими документами, на підставі яких проводиться реєстрація права власності на об'єкти нерухомого майна, є рішення суду про визнання права власності на об'єкти нерухомого майна та про встановлення факту права власності на ці об'єкти.
Враховуючи те, що відсутність оригіналу правовстановлюючого документу виключає можливість належного оформлення права власності на спадкове майно, позивач не має можливості іншим чином захистити своє право власності на успадкування за заповітом інакше, ніж шляхом звернення до суду із цією заявою.
Відсутність правовстановлюючого документу (чи його дублікату) на частину житлового будинку, що належав спадкодавцю, не позбавляє можливості та права на його спадкування.
У відповідності до ст. 392 ЦК України власник майна може пред'явити позов про визнання його права власності, якщо це право оспорюється або не визнається іншою особою, а також у разі втрати ним документа, який засвідчує його право власності.
Враховуючи наведене, суд вважає, що слід визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 142,1 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Керуючись ст.ст. 16, 328, 392, 1216-1218, 1268, ЦК України ЦК України, ст.ст. 157, 158, 214, 215, 218, 223 Цивільного процесуального кодексу України, суд
ВИРІШИВ:
Позов ОСОБА_1 до Луганської міської ради, треті особи: ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, про визнання права власності на частку житлового будинку в порядку спадкування за законом-задовольнити.
Визнати за ОСОБА_1 право власності на 1/3 частку житлового будинку, загальною площею 142,1 кв.м., житловою площею 102,2 кв.м., розташованого за адресою: АДРЕСА_2 в порядку спадкування за заповітом після померлої ОСОБА_2, яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Луганської області шляхом подання апеляційної скарги через Ленінський районний суд м. Луганська протягом десяти днів з дня проголошення рішення , а в разі оскарження рішення особами, які не були присутні в судовому засіданні під час проголошення рішення - протягом десяти днів з дня отримання копії рішення.
Суддя Н.О. Кравченко