Справа № 437/9752/13
Провадження № 11кп/782/415/14
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
В И Р О К
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
Колегія суддів судової палати з розгляду кримінальних справ
апеляційного суду Луганської області в складі:
головуючого Батяшової Л.О.
суддів Люклянчук В.Ф., Курліщук Н.Є
при секретарі: Калашник О.О.
за участю прокурора: Дронової І.С
обвинуваченого: ОСОБА_1
6 травня 2014 року розглянула у відкритому судовому засіданні в залі апеляційного суду в м. Луганську кримінальне провадження (кримінальну справу)
за апеляційною скаргою заступника прокурора Луганської області Іванової Л.В.
на вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 04 лютого 2014 року,
В с т а н о в и л а :
Цим вироком
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, громадянина України, не одруженого, не працюючого, з середньою освітою, раніше судимого:
1.03.12.2009 року Кам' янобрідським районним судом м. Луганська за ч. 1 ст. 190 КК України до покарання у вигляді штрафу у розмірі 600 грн.
2. 10.06. 2010 року Артемівським районним судом м. луганська за ч. 2 ст. 185 КК України до покарання у вигляді арешту строком на 3 місяця, звільнений 25.06.2009 року
3.09.11.2010 р. Ленінським районним судом м. Луганська за ст.185 ч.2 КК України до 1 року позбавлення волі, звільнений 20.07.2011р.;
4. 18.03.2013 р. Ленінським районним судом м. Луганська за ст.185 ч.2 КК України до 2 місяців арешту, звільнений 19.04.2013 р.
мешкаючого за адресою: АДРЕСА_2
визнано винним у скоєні злочинів та призначено покарання:
за ч.2 ст.185 КК України у вигляді позбавлення волі на строк 3 /три/ роки;
На підставі ст.75 КК України ОСОБА_1 звільнено від відбування покарання у вигляді обмеженні волі з випробуванням строком на 1 /один/ рік, зобов'язавши його, відповідно до ст. 76 КК України, не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції та повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання, роботи або навчання.
Запобіжний захід - домашній арешт до набрання вироку законної сили залишено без змін.
Постановлено стягнути з ОСОБА_1 на користь держави судові витрати за проведення дактилоскопічної експертизи № 191/109 від 14.05.2013 року у сумі 195 грн.60 коп.
Згідно з вироком суду першої інстанції ОСОБА_1 визнано винним у скоєні кримінального правопорушення з наступних обставин.
28.04.2013 приблизно о 23:30 годині він перебуваючи у стані алкогольного сп'яніння, знаходився за адресою: АДРЕСА_1 з раніше незнайомою ОСОБА_2
ОСОБА_1, скориставшись тим, що остання спить та за його діями ніхто не спостерігає таємно викрав золотий браслет, масою 5 грам та мобільний телефон у корпусі чорного кольору та з місця злочину зник, спричинивши ОСОБА_2 матеріальну шкоду у розмірі 2 тис. 665 грн.
В апеляційній скарзі заступник прокурора Луганської області Іванова Л.В. не оспорюючи доказаності вини ОСОБА_1, встановлених фактичних обставин справи вважає, що суд безпідставно застосував до засудженого ст. 75 КК України, звільнивши його від відбування покарання з випробуванням, оскільки він був звільнений з місць позбавлення волі 19.094.2013 року, на шлях виправлення не встав, та 28.04.2013 року скоїв кримінальне правопорушення.. Просить скасувати вирок у зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання, ступеню тяжкості кримінального правопорушення та особі обвинуваченого внаслідок м'якості та неправильним застосуванням закону України про кримінальну відповідальність та ухвалити новий вирок, яким призначити ОСОБА_1 покарання за ч.2 ст.185 КК України у вигляді 3 років позбавлення волі.
Після доповіді суддею-доповідачем змісту оскарженого вироку, доводів, викладених в апеляційній скарзі прокурора були вислухані:
Прокурор Дронова І.С. в поясненнях та судових дебатах підтримала апеляційну скаргу.
Обвинувачений ОСОБА_1 в поясненнях, судових дебатах та останньому слові свою провину визнав повністю, часткового відшкодував шкоду потерпілій, зауважив, що він хворіє на туберкульоз, просить залишити вирок суду першої інстанції без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, прокурора, обвинуваченого, вивчивши матеріалі кримінального провадження, перевіривши законність та обґрунтованість доводів прокурора, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга прокурора підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступних підстав.
Висновок суду про доведеність вини обвинуваченого ОСОБА_1 у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 2 ст. 185 КК України, за обставин, викладених у вироку, відповідно до ч. 2 ст. 394 КПК України колегією суддів не перевіряється, оскільки фактичні обставини справи в суді першої інстанції учасниками процесу не оспорювалися стосовно них відповідно до вимог ч. 3 ст. 349 КПК України докази в судовому засіданні не досліджувались, і вони в апеляційній скарзі не оскаржуються. Кваліфікація дій обвинуваченого апелянтом не оскаржується.
За встановлених судом фактичних обставин справи дії ОСОБА_1 правильно кваліфіковані за ч.2 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майно, вчинене повторно.
Відповідно до ст. 65 КК України особі, яка вчинила злочин, має бути призначено покарання, необхідне і достатнє для її виправлення і попередження нових злочинів. Призначене покарання за своїм видом та розміром повинно бути відповідним характеру вчинених дій, їх небезпечності та даним про особу винного, які його пом'якшують та обтяжують.
Як вбачається з вироку, при призначенні покарання обвинуваченому ОСОБА_1, суд першої інстанції врахував ступінь тяжкості вчиненого їм злочину, дані про особу.
Відповідно до ст. 12 КК України скоєне ОСОБА_1 кримінальне правопорушення є злочином середньої тяжкості.
Зокрема, судом першої інстанції враховано те, що ОСОБА_1 щиро розкаявся, визнав свою провину, частково відшкодував шкоду потерпілій, посередньо характеризується за місцем мешкання і ці обставини відповідно до ст. 66 КК України визнані обставинами, які пом'якшують покарання.
Обставинами, що обтяжують покарання суд першої інстанції вважає скоєння злочину у стані алкогольного сп'яніння.
З огляду на це, враховуючи конкретні обставини справи, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції прийшов до правильного висновку, що ОСОБА_1 заслуговує покарання в межах санкцій ч. ??2 ст. 185 КК України, у вигляді позбавлення волі.
Разом з тим доводи прокурора про безпідставне застосування судом положень ст. 75 КК України та звільнення ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання з випробуванням є слушним.
Так, згідно зі ст. 75 КК України, якщо суд при призначені покарання у виді позбавлення волі на строк не більше п'яти років , враховуючи тяжкість злочину, особу винного та інші обставини справи, дійде висновку про можливість виправлення засудженого без відбування покарання, він може прийняти рішення про звільнення його від відбування покарання з випробуванням.
Суд першої інстанції, звільняючи ОСОБА_1 від відбування покарання з випробуваннями, не навів переконливих доводів на підтвердження прийнятого рішення про можливість його виправлення без реального відбування покарання та помилково прийшов до висновку про застосування до нього ст. 75 КК України.
Так, суд першої інстанції хоча і зазначив, , що ОСОБА_1 вчинив умисний злочин середньої тяжкості /ч.2 ст. 185 КК України/ проти власності, але фактично не взяв до уваги те, що він раніше вчиняв аналогічні злочини проти власності. 19.04.2013 року він звільнився з міст позбавлення волі, але 28.04.2013 року знову вчинив кримінальне правопорушення, що свідчить про те, що ОСОБА_1 належних висновків не зробив, на шлях виправлення не став, окрім того не прийняв заходів до працевлаштування.
Тому в аспекті наведених даних і визначеної у ст. 50 КК України мети покарання, колегія суддів вважає, що виправлення ОСОБА_1 не можливе без ізоляції від суспільства та приходить висновку про відсутність підстав для його звільнення від відбування покарання з випробуванням, а тому апеляційна скарга прокурора є обґрунтованою та підлягає задоволенню із скасуванням вироку суду першої інстанції відповідно до п.2 ч. 1 ст. 420 КПК України, та ухваленням нового вироку с призначенням ОСОБА_1. покарання без застосування ст. 75 КК України.
На думку колегії суддів, з урахування того, що ОСОБА_1 свою провину визнав повністю, прийняв заходи до часткового відшкодування шкоді потерпілій у розмірі 500 грн, про що свідчить грошовий переказ, знаходиться на обліку у противотуберкульозному диспансері, відносно нього можливо призначити мінімальне покарання у вигляді позбавлення волі.
А.с. 48, 50/кр. Пр/
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 404, 405, 407, 420 КПК України, колегія суддів,
З А С У Д И Л А :
Апеляційну скаргу заступника прокурора Луганської області Іванової Л.В. задовольнити частково.
Вирок Ленінського районного суду м. Луганська від 04 лютого 2014 року стосовно ОСОБА_1 за ч. 2 ст. 185 КК України в частині призначення міри покарання скасувати, постановити новий вирок у цій частин, та призначити ОСОБА_1 покарання:
за ч. 2 ст. 185 КК України у вигляді позбавлення волі строком на один рік.
Строк відбування покарання по даному вироку обчислювати з дня фактичного затримання засудженого ОСОБА_1.
В решти вирок суду залишити без змін.
Вирок набирає законної сили з моменту його проголошення, але може бути оскаржений до Вищого Спеціалізованого Суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом трьох місяців з дня проголошення судового рішення судом апеляційної інстанції, а засудженим, який тримається під вартою - в той самий строк з дня вручення йому копії судового рішення.
Копію вироку вручити засудженому ОСОБА_1 негайно.
С у д д і :
______________ ________________ _______________
Батяшова Л.О. Курліщук Н.Є. Люклянчук В.Ф.