АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 22-ц/793/1294/14Головуючий по 1 інстанції

Категорія : 46 Орел С. І.

Доповідач в апеляційній інстанції

Вишня Н. В.

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

05 травня 2014 року Колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Черкаської області в складі:

головуючогоВишня Н. В.

суддівГончар Н. І. , Ювшин В. І.

при секретаріВолвенко А.В.

з участю: представників ОСОБА_6 - ОСОБА_7, ОСОБА_6,

відповідача - ОСОБА_5, представника відповідача - ОСОБА_8,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу ОСОБА_6 на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про розподіл спільного сумісного майна подружжя, -

в с т а н о в и л а :

23 січня 2014 року ОСОБА_6 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_9, про розподіл спільного сумісного майна подружжя, мотивуючи свої вимоги тим, що 30.07.1988 року між позивачем та відповідачем було укладено шлюб.

07.09.2011 року шлюб між сторонами розірвано. Під час подружнього життя ними було придбане майно, а саме майно, яке знаходиться у позивача на суму 1 780 грн.:

холодильник Норд - 500 грн.;

корпусні меблі - "Стінка" - 500 грн.

диван «Малютка» - 100 грн.;

стіл розкладний обідній - 100 грн.;

телевізор чорно-білий "Електрон" - 50 грн.;

газова плита "Електа" - 200 грн.;

стіл кухонний - 2 шт. - 200 грн.;

диван розкладений світло-зелений - 50 грн.;

стіл письмовий - 80 грн.

Майно, яке знаходиться у відповідача на суму 2 500 грн.:

диван з шкіряними підлокітниками - 1 шт., крісла з шкіряними підлокітниками - 2 шт., м'які табуретки-пуфики - 2 шт., на суму 1000,00 грн.;

стіл-тумба обідній 200,00 грн.;

тумба під телевізор 300,00 грн.;

телевізор «Акай» 1000,00 грн.

Крім того, за відповідачем зареєстровано легковий автомобіль ВАЗ-2103, 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, ринковою вартістю - 10 870,00 грн.;

Оцінка речей зроблена з урахуванням зносу та давності придбання.

Трельяж, ліжка, три саморобні тумбочки, шафа зі спального гарнітуру, кухонний куточок, стіл обідній - придбані ОСОБА_6 до шлюбу і є її особистою власністю. Кухоний гарнітур "Діана" придбаний ОСОБА_10. Диван розкладний вишневий належить відповідачу ОСОБА_9

Спільне сумісне майно подружжя є їх спільною сумісною власністю та домовленості про поділ його між сторонами не було досягнуто.

Просить суд: - виділити ОСОБА_9 легковий автомобіль ВАЗ-2103, 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, ринковою вартістю - 10 870,00 грн.; речі домашнього вжитку: диван з шкіряними підлокітниками - 1 шт., крісла з шкіряними підлокітниками - 2 шт., м'які табуретки-пуфики - 2 шт.; стіл-тумба обідній - 1 шт.; тумба під телевізор - 1 шт.; телевізор Акай - 1 шт., на загальну вартість 2 500,00 грн., диван розкладний вишневий.

- виділити ОСОБА_6 речі домашнього вжитку: холодильник Норд - 1 шт; корпусні меблі - "Стінка" - 1 шт.; диван Малютка - 1шт.; стіл розкладний обідній - 1 шт.; телевізор чорно-білий "Електрон" - 1 шт.; газова плита "Електа" - 1 шт.; стіл кухонний - 2 шт.; диван розкладений світло-зелений - 1 шт.; стіл письмовий - 1 шт., загальною вартістю 1 780,00;

- стягнути з ОСОБА_9 грошові компенсацію за легковий автомобіль ВАЗ-2103, 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2 на користь ОСОБА_6 - 5 435,00 грн.;

- стягнути з ОСОБА_9 грошову компенсацію за речі домашнього вжитку на користь ОСОБА_6 - 720,00 грн.

- стягнути з ОСОБА_9 грошову компенсацію: - за витрати представників пов'язані з явкою до суду, за експертну оцінку легкового автомобіля та судові витрати.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2014 року в задоволенні позову про розподіл спільного сумісного майна подружжя відмовлено повністю.

В апеляційній скарзі ОСОБА_6, посилаючись на допущені судом при ухваленні оскаржуваного рішення порушення процесуального права, невідповідність фактів, які відповідали обставинам справи, просить його скасувати та ухвалити нове рішення по суті позовних вимог.

Заслухавши суддю-доповідача, учасників судового розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ст. 3 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

Статтями 213, 214 ЦПК України передбачено, що рішення повинно бути законним і обґрунтованим. Під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги і заперечення, якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин.

Зазначеним вимогам закону ухвалене судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення про відмову в задоволені позову, суд першої інстанції прийшов до висновку, що позивачем не доведено належними та допустимими доказами факту наявності майна, яке нажито під час спільного проживання з відповідачем і сторони не дійшли згоди у добровільному порядку щодо майна, яке визнається ними, як спільно нажите, також сторони не погодили вартість навіть того майна про яке вказує позивач у своїй позовній заяві і відмовилися від проведення експертизи по визначенню його вартості.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду з наступних підстав.

Згідно з ч. 3 ст. 368 ЦК України та ч. 1 ст. 60 СК України майно, набуте подружжям за час шлюбу, належить дружині та чоловікові на праві спільної сумісної власності.

Аналогічне положення закону було закріплено й у ст. 22 КпШС України, чинного на час набуття сторонами спірного майна.

Встановлено, що з 30.07.1988 року сторони перебували у зареєстрованому шлюбі. На підставі рішення Золотоніського міськрайонного суду від 07.09.2011 шлюб між ними розірваний (а.с. 3).

Під час шлюбу сторони придбали автомобіль ВАЗ 2103, 1979 року випуску, жовтого кольору, кузов № НОМЕР_1. Право власності на вказаний автомобіль зареєстровано 04.10.1994 року на ім'я відповідача ОСОБА_9, що підтверджується обліковою карткою приватного ТЗ № НОМЕР_2 (додається).

Ринкова вартість автомобіля складає 10 870 грн., що вбачається з довідки експерта від 05 жовтня 2013 року (а.с. 5).

У разі поділу майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором (ст. 70 СК України).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 71 СК України майно, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, ділиться між ними в натурі. Якщо дружина та чоловік не домовилися про порядок поділу майна, спір може бути вирішений судом. При цьому суд бере до уваги інтереси дружини, чоловіка, дітей та інші обставини, що мають істотне значення.

Неподільні речі присуджуються одному з подружжя, якщо інше не визначено домовленістю між ними (ч. 2 ст. 71 СК України).

Згідно з положеннями п. 22 постанови ПВС України від 21 грудня 2007 року N 11, поділ спільного майна подружжя здійснюється за правилами, встановленими ст. ст. 69 - 72 СК України та ст. 372 ЦК України. Вартість майна, що підлягає поділу, визначається за погодженням між подружжям, а при недосягненні згоди виходячи з дійсної його вартості на час розгляду справи.

Із матеріалів справи вбачається, що 16.01.2013 році складені акти обстеження майна сім'ї ОСОБА_9 та ОСОБА_6 за адресами АДРЕСА_3 та АДРЕСА_1 про наявність предметів домашнього вжитку (а.с.24,25).

З акта обстеження майна в однокімнатній квартирі АДРЕСА_2, в якій мешкає відповідач, вбачається, що у його володінні знаходиться майно, а саме тумбочка телевізійна - 1 шт., телевізор кольоровий - 1 шт., крісла - 2 шт., диван розкладний - 2 шт. (а.с. 24)

З акта обстеження майна в будинку АДРЕСА_1, в якому мешкає позивач, вбачається, що у її володінні знаходиться майно, а саме трильяж - 1 шт., кровать - 2 шт., стінка - 1 шт., тумбочка - 3 шт., кухонний гарнітур - 1 шт., стіл - 1 шт., шкаф гардеробний - 1 шт., ковер 2х3м - 1 шт., тумбочка - 1 шт. (а.с. 25).

Згідно роз'яснень, викладених у п. 23 вищевказаної постанови від 21 грудня 2007 року N 11, вирішуючи спори між подружжям про майно, необхідно встановлювати обсяг спільно нажитого майна, наявного на час припинення спільного ведення господарства, з'ясовувати джерело і час його придбання. Спільною сумісною власністю подружжя, що підлягає поділу (ст. ст. 60, 69 СК, ч. 3 ст. 368 ЦК), відповідно до ч. ч. 2, 3 ст. 325 ЦК можуть бути будь-які види майна, за винятком тих, які згідно із законом не можуть їм належати (виключені з цивільного обороту), незалежно від того, на ім'я кого з подружжя вони були придбані чи внесені грошовими коштами, якщо інше не встановлено шлюбним договором чи законом.

Тобто названі норми матеріального права припускають існування факту спільної сумісної власності подружжя, доки не доказано інше кимсь із подружжя.

Сторони в судовому засіданні в апеляційній інстанції не заперечували про невідповідність, вказаних в актах опису майна, речей, придбаних ними під час спільного проживання, а також про те, що трельяж, ліжка, три саморобні тумбочки, шафа зі спального гарнітуру, кухонний куточок, стіл обідній - придбані ОСОБА_6 до шлюбу і є її особистою власністю, а кухоний гарнітур "Діана" придбаний ОСОБА_10, диван розкладний вишневий належить відповідачу ОСОБА_9

Так, звертаючись до суду з позовом про поділ майна, позивачка надала докази - акти обстеження майна щодо його наявності. При цьому вона визначила вартість майна, що підлягає поділу на день розгляду справи з урахуванням його зносу, порівнявши з вартістю аналогічного майна, що виставляється на продаж через «Інтернет» та надала суду довідку про вартість автомобіля, який на даний час зареєстрований за відповідачем.

Доказів щодо відсутності вказаного в актах майна, а також іншої його вартості та доказів відчуження автомобіля чи іншої його вартості, відповідачем не надано. Від проведення товарознавчої експертизи на предмет визначення вартості майна, що підлягає поділу та вартості автомобіля, відповідач також відмовився, про що підтвердив він та його представник в апеляційній інстанції.

З цих підстав, колегія суддів приходить до висновку, що загальна вартість всього майна домашнього вжитку, яке підлягає поділу, становить 4280 грн. Ідеальні частки кожного становлять по 2 140 грн. Відшкодуванню на користь позивачки підлягає 360 грн. - у речах домашнього вжитку та 5435 грн. - в автомобілі.

Питання про поділ спільного майна між подружжям в іншому порядку, який існує на час звернення до суду, ні позивачка, ні відповідач не ставили. Тому його слід залишити в користуванні сторонам, стягнувши з відповідача на користь позивачки різницю вартості в тому числі і щодо автомобіля, залишивши його у власності відповідача, так як він за ним зареєстрований, а також з урахуванням того, що у позивачки відсутнє посвідчення водія.

З огляду на викладені вище фактичні обставини справи та норми законодавства, колегія суддів вважає, що суд першої інстанції при розгляді справи невірно з'ясував і перевірив всі фактичні обставини справи, не правильно визначив норми матеріального права, що підлягають застосуванню до спірних правовідносин, та прийняв незаконне судове рішення, не вирішивши при цьому спір між сторонами.

Відповідно до вимог ст.309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.

Судові витрати суд вирішує відповідно до вимог ст.88 ЦПК.

Керуючись ст. ст. 303, 307, 309, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -

в и р і ш и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_6 задовольнити частково.

Рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01 квітня 2014 року по справі за позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_9 про розподіл спільного сумісного майна подружжя скасувати.

Ухвалити по справі нове рішення.

Позовні вимоги задовольнити частково.

Виділити з спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_9: легковий автомобіль ВАЗ-2103, 1979 року випуску, державний номерний знак НОМЕР_2, вартістю - 10 870,00 грн.; речі домашнього вжитку: диван з шкіряними підлокітниками - 1 шт., крісла з шкіряними підлокітниками - 2 шт., м'які табуретки-пуфики - 2 шт., загальною вартістю 1000 грн.; стіл-тумбу обідній - 1 шт., вартістю 200 грн.; тумбу під телевізор - 1 шт., вартістю 300 грн.; телевізор «Акай» - 1 шт., вартістю 1000грн., всього на загальну суму 2500 грн.

Виділити з спільної сумісної власності подружжя ОСОБА_6 речі домашнього вжитку: холодильник «Норд» - 1 шт., вартістю 500 грн.; корпусні меблі «Стінка» - 1 шт., вартістю 500 грн.; диван «Малютка» - 1шт., вартістю 100 грн.; стіл розкладний обідній - 1 шт., вартістю 100 грн.; телевізор чорно-білий «Електрон» - 1 шт., вартістю 50 грн.; газову плиту «Електа» - 1 шт., вартістю 200 грн.; стіл кухонний - 2 шт., вартістю 200 грн.; диван розкладений світло-зелений - 1 шт., вартістю 50 грн.; стіл письмовий - 1 шт., вартістю 80 грн., всього на загальну суму 1 780 грн.

Стягнути з ОСОБА_9 на користь ОСОБА_6 різницю в ідеальних долях: 360 грн. - в речах домашнього вжитку; 5435 грн. - в автомобілі та 300 грн. за експертну оцінку автомобіля, 182,70 грн. - судового збору, а всього 6277 (шість тисяч двісті сімдесят сім) грн. 70 коп.

В решті частини позову відмовити.

Рішення набирає законної сили з моменту проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ на протязі двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.

Головуючий :

Судді :