УКРАЇНА

Апеляційний суд Житомирської області

Справа №274/572/14-ц Головуючий у 1-й інст. Хавронюк Олена Леонідівна

Категорія 48 Доповідач Якухно О. М.

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

07 травня 2014 року колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ апеляційного суду Житомирської області в складі:

головуючого судді Якухно О.М.

суддів Жигановської О.С., Коломієць О.С.

з участю секретаря

судового засідання Крижанівської М.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Житомирі справу за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3, третя особа ОСОБА_4, про стягнення аліментів на утримання повнолітньої дитини, яка продовжує навчатися, за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 березня 2014 року,-

встановила:

У січні 2014 року позивач звернулася до суду із позовом. З уточненням своїх позовних вимог просила стягнути аліменти з відповідача на утримання дочки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1, у розмірі 1/3 частини від усіх видів його доходів, починаючи стягнення з моменту подання позовної заяви і до закінчення навчання чи до досягнення донькою двадцяти трьох річного віку. Свої вимоги позивач обґрунтовувала тим, що у 1995 році внаслідок спільного подружнього життя та укладеного шлюбу із відповідачем ОСОБА_3 у них народилася дочка ОСОБА_4. В подальшому, шлюб між ними був розірваний. На даний час вона є студенткою денної форми навчання Професійно-технічного училища №12 м. Бердичева у зв'язку з чим потребує матеріальної допомоги.

Рішенням Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 березня 2014 року позов задоволено частково. Стягнуто з відповідача на користь позивача на утримання повнолітньої дочки аліменти у розмірі ? частини з усіх видів заробітку (доходу), щомісячно починаючи з 30.01.2014 року і до закінчення нею навчання 30 червня 2014 року. Стягнуто з відповідача на користь держави судовий збір в сумі 243, 60 коп. В решті позовних вимог відмовлено.

В апеляційній скарзі ОСОБА_3 просить рішення суду скасувати та ухвалити нове - про відмову у задоволенні позовних вимог, посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи. Зазначає, що суд не врахував, що він тяжко хворіє і має пенсію у сумі 1040 грн., щомісячно. За станом здоров'я працювати він не може і лікується по кілька разів на рік, витрачаючи щоразу більше 500 грн..

Апелянт підтримав апеляційну скаргу і пояснив, що він не працює, бо не може перебувати на ногах більше 1,5 години. Документів по витрати на ліки він не зберігає.

Позивач, її представник та третя особа заперечують у задоволенні скарги і пояснили, що дитина потребує допомоги у зв'язку із навчанням. Стипендії не достатньо для проживання, а відповідач може працювати, але не хоче.

Розглянувши справу в межах визначених ст. 303 ЦПК України, колегія суддів дійшла до висновку, що скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.

Судом встановлено, що сторони по справі є батьками ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_1 (а.с.6), яка проживає з матір'ю (а.с.7).

Остання навчається у Бердичівському професійно-технічному училищі на денній формі навчання, перебуває на державному забезпеченні і отримує стипендію в розмірі 275,60 грн.. Термін навчання з 01.09.2011 року по 30.06.2014 року (а.с.8- 9).

Посилаючись на ст.ст.198-200 СК України суд дійшов висновку, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги на період навчання, а відповідач за станом свого здоров'я та матеріальним станом частково може її надавати, а тому стягнув вказані аліменти у розмірі 1/4 частини його заробітку.

Колегія суддів погоджується з таким висновком суду, виходячи з наступного.

Згідно з ч.1 ст.199 СК, якщо повнолітні дочка або син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані їх утримувати до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.

Відповідно до п.20 постанови Пленуму Верховного Суду України від 15.05.2006 року „Про практику застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів" обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення ними повноліття, виникає за обов'язковою сукупністю таких юридичних фактів: продовження навчання після досягнення повноліття; недосягнення дочкою, сином 23 років; потреби в матеріальній допомозі у зв'язку з навчанням; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу.

При визначенні розміру аліментів на повнолітніх дітей суд враховує такі обставини: стан здоров'я та матеріальне становище повнолітніх дочки, сина; стан здоров"я й матеріальне становище платника аліментів; наявність у платника аліментів дітей, непрацездатних чоловіка, дружини, батьків, інших дітей; можливість надання утримання другим з батьків, своїми дружиною, чоловіком та повнолітніми дітьми; інші обставини, що мають істотне значення.

Матеріальне становище повнолітньої дитини, яка продовжує навчання, визначається з врахуванням вартості навчання, навчального обладнання, навчальних матеріалів, проїзду, проживання за місцем розташування навчального закладу тощо.

Відповідач на оспорює встановленої судом обставини про те, що ОСОБА_4 потребує матеріальної допомоги на період навчання. Також, він погоджується з розміром його доходів в сумі 1049 грн., що складається з пенсії, однак вважає, що судом не було враховано в повній мірі стан його здоров'я, необхідність постійного лікування та пов'язані із цим витрати, які не дають можливості надавати таку допомогу.

Відповідачем було надано суду довідку до акту огляду МСЕК про встановлення йому третьої групи інвалідності з 15.04.2013 року (а.с.18). Висновком комісії ОСОБА_3 протипоказана важка фізична праця.

При визначені розміру аліментів та стягненні у меншому розмірі, ніж просила позивач, суд врахував стан здоров'я відповідача та наявність у нього доходів, а тому прийшов правильного висновку про можливість надання ним допомоги дитині, яка продовжує навчання у розмірі 1/4 частини його доходу.

Надані суду апеляційної інстанції копії епікризів, виписки із медичної картки також підтверджують наявність хвороби, яка потягла за собою інвалідність, і відповідне лікування, що не спростовує висновків суду про можливість надання відповідачем матеріальної допомоги на дочку у розмірі, визначеному судом. Будь-яких доказів про розмір витрат на лікування, що не дають можливості надання матеріальної допомоги, відповідачем не надано.

Суд повно, всебічно з'ясував обставини, що мають значення для справи, правильно встановив правовідносини, що склалися між сторонами, та зібраним у справі доказам дав належну оцінку. Будь-яких процесуальних порушень чи порушень норм матеріального права, які б давали підстави для переоцінки доказів, апеляційний суд не вбачає.

Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують та на їх правильність не впливають.

Оскаржуване рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права. Підстави для його скасування відсутні.

Керуючись ст.ст. 209, 303, 304, 307, 308, 313-315, 319, 324, 325 ЦПК України, колегія суддів, -

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Бердичівського міськрайонного суду Житомирської області від 27 березня 2014 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена у касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання нею законної сили.

Головуючий

Судді: