АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ УХВАЛА

19 грудня 2006 р.                                                                                                                   м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого Бабія А. П.

суддів: Варикаші О. Д., Станкевича В. А.

при секретарі: Трачовій О. Д. розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом закритого акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк" в особі філії "Южного головного регіонального управління" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 про стягнення коштів за апеляційною скаргою ОСОБА_4 на ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27. 10. 2006 p.,

встановила:

Рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27. 03. 2006 р. стягнено солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 49314,7 грн. і судовий збір 370,63 грн. на користь ЗАТ " ПриватБанк" в особі філії "Южного головного регіонального управління" та в сумі 112,5 грн. у дохід держави.

05. 09. 2006 р. ОСОБА_4 звернувся до суду з заявою про встановлення способу виконання рішення Біляївського районного суду Одеської області від 27. 03. 2006 р. у вигляді стягнення суми боргу з заробітної плати з на підставі ст. 33 Закону України „Про виконавче провадження" вказуючи, що має можливість добровільно робити відрахування зі своєї заробітної плати та що в квартирі, на яку державним виконавцем накладено арешт, разом з ним мешкають дружина і неповнолітня дочка, що наносить йому та їм психологічний тиск. Вважає, що задоволення вимог позивача за рахунок квартири неможливо.

Ухвалою Біляївського районного суду Одеської області від 27. 10. 2006 р. відмовлено ОСОБА_4 в задоволенні його заяви про встановлення способу виконання рішення суду.

В апеляційній скарзі ОСОБА_4 просить постанову суду скасувати і постановити нову постанову про звернення стягнення на його заробітну плату, вказує, що сума стягнення є дуже значною для сімейного бюджету, на арештовану квартиру, в якій проживають дружина і неповнолітня дочка, звернути стягнення неможливо і рішення суду буде важко виконати.

Справа № 22ц-6379/06                                                                                                     Категорія ЦП: 6

Головуючий у першій інстанції Запорожан Д. В. Доповідач Бабій А. П.

Сторони по справі - ЗАТ КБ "Приватбанк", на користь якого постановлено рішення, і заявник ОСОБА_4, з якого на умові солідарності постановлено стягнути грошову суму в розмірі, визначеному рішенням Біляївського районного суду Одеської області від 27. 03. 2006 p., викликані в судове засідання належнім чином не з'явились.

Розглянувши доводи скарги і перевіривши матеріали справи, судова колегія вважає, що апеляційна скарга ОСОБА_4 підлягає відхиленню, а ухвала суду залишенню без змін з таких підстав.

Згідно з вимогами ст. 33 ч. 1 Закону України „Про виконавче провадження" за наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, державний виконавець за власною ініціативою або за заявою сторін, а також самі сторони мають право звернутися до суду, який видав виконавчий документ, із заявою про відстрочку або розстрочку виконання, а також про встановлення чи зміну способу і порядку виконання.

Відповідно до положень ст. 373 ЦПК України за наявності обставин, що утруднюють виконання рішення (хвороба боржника або членів його сім'ї, відсутність присудженого майна в натурі, стихійне лихо тощо), за заявою державного виконавця або за заявою сторони суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає питання про відстрочку або розстрочку виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання рішення в судовому засіданні з викликом сторін і у виняткових випадках може відстрочити або розстрочити виконання, змінити чи встановити спосіб і порядок виконання рішення.

У своїй заяві про встановлення способу виконання рішення суду ОСОБА_4 вказав підстави свого звернення - можливість добровільно робити відрахування зі своєї заробітної плати на виконання рішення суду; проживання в квартирі, на яку державним виконавцем накладено арешт, дружини і неповнолітньої дочки, що наносить йому та їм психологічний тиск; а також, що задоволення вимог позивача за рахунок квартири неможливе.

Враховуючи наведені заявником обставини, суд першої інстанції в межах своєї компетенції прийняв рішення, що заява ОСОБА_4 про встановлення виконання рішення суду першої інстанції не підлягає задоволенню, що не суперечить вимогам ст. 33 ч. 1 Закону України „Про виконавче провадження" і ст. 373 ЦПК України.

За таких обставин зазначена ухвала суду першої інстанції відповідає вимогам закону та обставинам справи і апеляційний суд не вбачає підстав для її скасування та задоволення заяви ОСОБА_4 з вказаних ним підстав про встановлення способу виконання рішення суду першої інстанції.

Керуючись ст. 307 ч. 2 п. 1, ст. 312 ч. 1 п. 1, 313-315, 317, 319, 324 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області,

ухвалила:

Відхилити апеляційну скаргу ОСОБА_4 і залишити без змін ухвалу Біляївського районного суду Одеської області від 27. 10. 2006 р.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення і може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо у Верховний Суд України протягом двох місяців з дня набрання ухвалою суду законної сили.