Справа № 752/20188/13-ц

Провадження по справі № 2/752/1282/14

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24.04.2014 року Голосіївський районний суд м. Києва у складі:

Головуючого судді Антонової Н.В., при секретарі Сімаченко А.О. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, прокуратура Голосіївського району м. Києва про позбавлення батьківських прав, -

Встановив:

11.11.2013 року позовом ОСОБА_1 звернулася з позовом до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, прокуратура Голосіївського району м. Києва про позбавлення батьківських прав.

В обґрунтування позовних вимог зазначила, що з 08.10.2008 року по 24.09.2013 року перебувала в шлюбі з відповідачем ОСОБА_2.

Від шлюбу мають спільних дітей - малолітню ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 та малолітнього ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2, які є громадянами України.

Зазначила, що відповідач разом з ними не проживає, ухиляється від свого обов'язку утримувати дітей, не приймає участі в виховані, не цікавиться життям дітей, не провідує їх. Таким чином, відповідач самоусунувся від виконання своїх батьківських обов'язків.

Крім того, позивач зазначила, що відповідач веде антисоціальний спосіб життя, зловживає спиртними напоями, наркотичними засобами, також неодноразово був умовно засуджений.

З огляду на таке, оскільки відповідач свідомо ухиляється від виконання своїх батьківських обов'язків, просила позбавити останнього батьківських прав відносно сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_3.

Позивач надала суду заяву про розгляду справи за її відсутності, зазначила, що позовні вимоги підтримує.

Відповідач в судове засідання не з'явився, про час та місце розгляду справи повідомлявся належним чином, шляхом здійснення публікації оголошення про виклик до суду в газеті «Урядовий кур'ер» №62 (5191) від 04.04.2014 року.

Представник третьої особи Служби у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації вважав позов таким, щ підлягає задоволенню.

Представник прокуратури Голосіївського району м. Києва в судовому засіданні, враховуючи викладені представником Служби обставини, вважала позов таким, що підлягає задоволенню.

Суд, дослідивши матеріали справи, дійшов висновку, що позов підлягає задоволенню з наступних підстав.

Згідно ст. 141 СК України мати, батько мають рівні права та обов'язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов'язків щодо дитини.

Відповідно до ст. 164 СК України підставами для позбавлення батьківських прав батьків є: якщо мати, батько не забрали дитину з полового будинку або з іншого закладу охорони здоров'я без поважної причини і протягом шести місяців не виявляли щодо неї батьківського піклування; ухиляються від виконання своїх обов'язків з виховання дитини; жорстоко поводяться з дитиною; є хронічними алкоголіками або наркоманами; вдаються до будь-яких видів експлуатації дитини; засуджені за вчинення умисного злочину щодо дитини.

В п.16 постанови Пленуму Верховного Суду України від 30 березня 2007 р. N 3 "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про усиновлення і про позбавлення та поновлення батьківських прав'зазначається, що особи можуть бути позбавлені батьківських прав лише щодо дитини, яка не досягла вісімнадцяти років, і тільки з підстав, передбачених ст. 164 СК України.

Ухилення батьків від виконання своїх обов'язків має місце, коли вони не піклуються про фізичний і духовний розвиток дитини, її навчання, підготовку до самостійного життя, зокрема: не забезпечують необхідного харчування, медичного догляду, лікування дитини, що негативно впливає на її фізичний розвиток як складову виховання; не спілкуються з дитиною в обсязі, необхідному для її нормального самоусвідомлення; не надають дитині доступу до культурних та інших духовних цінностей; не сприяють засвоєнню нею загальновизнаних норм моралі; не виявляють інтересу до її внутрішнього світу; не створюють умов для отримання нею освіти. Зазначені фактори, як кожен окремо, так і в сукупності, можна розцінювати як ухилення від виховання дитини лише за умови винної поведінки батьків, свідомого нехтування ними своїми обов'язками.

Судом достовірно встановлено, що позивач ОСОБА_1 до відповідач ОСОБА_2 08.10.2008 року зареєстрували шлюб в с. Сукра Туніської Республіки. (а.с. 6-7)

ІНФОРМАЦІЯ_1 року у сторін народилася донька - малолітня ОСОБА_3, яка зареєстрована громадянкою України. (а.с. 8-9, 14)

ІНФОРМАЦІЯ_2 року у сторін народився син - малолітній ОСОБА_4, який зареєстрований громадянином України. (а.с. 10-11, 13)

Рішенням Голосіївського районного суду м. Києва від 24.09.2013 року, яке набрало законної сили 09.10.2013 року, шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_2 було розірвано.

Згідно Висновку органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації №100-1391 від 25.02.2014 року про позбавлення батьківських прав ОСОБА_2 відносно сина ОСОБА_4 та доньки ОСОБА_3 було встановлено, що батько постійно проживає в Туніській Республіці, бачить дружину та дітей лише під час коротких приїздів на Україну.

Малолітні діти постійно проживають з матір'ю, ОСОБА_1, забезпечені всім необхідним для повноцінного життя та розвитку, що підтверджено актом обстеження житлових умов.

З серпня 2012 року ОСОБА_2 з дітьми не бачиться, участі у вихованні дітей не приймає, що підтверджується зібраними документами.

Таким чином, ОСОБА_2 покладених на нього Сімейним кодексом України обов'язків не виконує, про фізичний та духовний розвиток сина не піклується, спілкування з ним не підтримує, матеріальної допомоги не надає, доступу до культурних та інших цінностей не забезпечує.

Беручи до уваги вищевказане, Комісією з питань захисту прав дитини було прийнято рішення про доцільність позбавлення ОСОБА_2 батьківських прав відносно сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 та доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1.

Враховуючи вищевикладене, та беручи до уваги висновок органу опіки та піклування Голосіївської районної в місті Києві державної адміністрації, суд приходить до висновку, що позовні вимоги щодо позбавлення відповідача батьківських прав є обґрунтованими, повністю доведеними, а отже підлягають задоволенню.

Враховуючи вищевикладене та керуючись ст.ст. 141, 164, 165, 166Сімейного кодексу України, ст.ст. 60, 88, 209, 212-215, 218, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа Служба у справах дітей Голосіївської районної в м. Києві державної адміністрації, прокуратура Голосіївського району м. Києва про позбавлення батьківських прав - задовольнити.

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітньої доньки ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1 (Свідоцтво про народження НОМЕР_1, видане співробітником Відділу реєстрації актів цивільного стану Міністерства внутрішніх справ та місцевого розвитку Туніської Республіки 26.05.2010 року, актовий запис 3078).

Позбавити ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_3 батьківських прав відносно малолітнього сина ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_2 (Свідоцтво про народження НОМЕР_2, видане співробітником Відділу реєстрації актів цивільного стану Міністерства внутрішніх справ та місцевого розвитку Туніської Республіки 08.05.2012 року, актовий запис 1108).

Рішення суду після набрання ним законної сили надіслати державному органу реєстрації актів цивільного стану за місцем реєстрації народження дитини.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення, а сторонами, які не були присутні при проголошенні рішення суду - протягом десяти днів з дня отримання його копії до Апеляційного суду м. Києва через Голосіївський районний суд м. Києва.

Суддя: Антонова Н.В.