Справа №1-181/11 06.05.2014 06.05.2014 06.05.2014

провадження № 11/784/61/14 головуючий суду 1 інстанції категорія: оскарження постанови Медюк С.О.

про відмову у відновленні строку доповідач апеляційного суду

на оскарження Погорєлова Г.М.

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

06 травня 2014 року колегія суддів судової палати у кримінальних справах апеляційного суду Миколаївської області в складі:

Головуючої Погорєлової Г.М.

суддів Гребенюк В.І., Рудяка А.В.

за участі прокурора Осипенко О.М.

розглянув у відкритому судовому засіданні в м. Миколаєві матеріали кримінальної справи за апеляцією засудженого ОСОБА_3 на постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2014 року, якою відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження

ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженцю м. Магадан Російської Федерації, раніше не судимому

засудженому вироком цього ж суду від 11.04.2012 р. за ст. 172 ч.1 КК України до штрафу в розмірі 850 грн.

Апеляція засудженого визнана такою, що не підлягає розгляду.

За вироком суду ОСОБА_3 визнано винним у грубому порушенні законодавства про працю за наступних обставин.

ОСОБА_3, грубо порушуючи норми ст.ст. 24, 24-1 КЗпП України, прийняв на роботу без укладення трудових договорів, їх реєстрації у державній службі зайнятості та внесення відповідних записів у трудовій книжки, трьох найманих працівників: ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, з початку серпня 2009 року по лютий 2011 року, що призвело до не зарахування відпрацьованого найманими працівниками часу до загального трудового стажу.

Також ОСОБА_3 не здійснював відносно зазначених найманих працівників відрахування до Пенсійного фонду України, Фонду соціального страхування на випадок безробіття, Фонду соціального страхування у зв'язку з тимчасовою втратою працездатності, Фонду соціального страхування від нещасного випадку на виробництві, позбавивши їх таким чином соціальних гарантій.

Всупереч вимогам ст. 30 Закону України «Про оплату праці» ОСОБА_3 не здійснював облік виконуваної працівником роботи по табелям, не фіксував по бухгалтерському обліку виплату заробітної плати, виплачуючи її без будь-якої первинної документації.

05.03.2014 р. до місцевого суду від ОСОБА_3 надійшла апеляція разом з клопотанням про відновлення строку на апеляційне оскарження вироку.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить вирок скасувати, справу направити на новий судовий розгляд. Вважає висновки суду такими, що не відповідають фактичним обставинам справи. Зазначає, що з 2009 по 2011 роки здійснював господарську діяльність щодо переробки риби на підставі свідоцтва про державну реєстрацію фізичної особи-підприємця та займав посаду заступника директора ТОВ «Приморря». Згідно договорів оренди, укладених з ТОВ «Приморря», використовував виробничі приміщення та обладнання.

Стверджує, що між ним та потерпілими трудових відносин не було, оскільки вони перебували у трудових відносинах з ТОВ «Приморря». Зазначене підтверджено ними у судовому засіданні.

Крім того, знайдений зошит, який розцінюється як касова книга, не можна вважати таким, оскільки відповідно до законодавства касова книга оформлюється та ведеться відповідним чином.

В клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження ОСОБА_3 стверджує, що цей строк пропустив у зв'язку з неотриманням копії повного тексту вироку, що унеможливлювало підготовку та подачу апеляції. Також зазначив, що державною виконавчою службою Ленінського районного управління юстиції м. Миколаєва не застосовувалися до нього заходи з примусового виконання вироку - стягненню штрафу.

Відмовивши постановою від 25.03.2014 р. засудженому у відновленні строку на апеляційне оскарження, суд визнав апеляцію ОСОБА_3 такою, що не підлягає розгляду. Послався на відсутність поважних причин пропуску зазначеного строку. Вказав, що згідно з розпискою копія вироку ОСОБА_3 отримана 11.04.2012 р. Крім того, ним сплачений штраф 14.01.2014 р.

В апеляції засуджений ОСОБА_3 просить дану постанову скасувати. Відновити йому строк на апеляційне оскарження вироку. Визнати апеляцію такою, що підлягає розгляду. Наводить ті ж доводи, що і в клопотанні про відновлення строку на апеляційне оскарження. Зазначає, що штраф сплатив добровільно та що судом 1 інстанції не врахована думка потерпілих ОСОБА_6 та ОСОБА_4, які не заперечували проти відновлення йому строку на апеляційне оскарження вироку. Наводить, що відповідно до ст. 129 Конституції України однією із засад судочинства є забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду.

Заслухавши доповідь судді, думку прокурора про залишення постанови суду без зміни, вивчивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляція не підлягає задоволенню з таких підстав.

Відповідно до вимог ст. 344 КПК України 1960 р., копія вироку вручається засудженому в триденний строк після проголошення вироку.

З розписки, яка міститься в матеріалах справи, вбачається, що ці вимоги закону судом 1 інстанції виконані. Копія вироку від 11.04.2012 р. засудженому ОСОБА_3 вручена цього ж дня, що підтверджено його власноручними записами та підписом в цій розписці (а.с. 326).

Крім того, протокол судового засідання свідчить, що 11.04.2012 р. ОСОБА_3 був присутнім в судовому засіданні, брав участь в судових дебатах, звертався до суду з останнім словом. Також був присутнім на проголошенні вироку і йому роз'яснено строк та порядок апеляційного оскарження вироку (а.с. 321-зв.-322-зв.).

Наведене спростовує доводи апелянта в цій частині.

Порядок сплати штрафу (добровільно або примусово) жодним чином не впливає на обставини, що пов'язані з апеляційним оскарженням. Однак, згідно з квитанцією від 14.01.2014 р. ОСОБА_3 сплачений призначений йому вироком суду штраф в розмірі 850 грн. Сам апелянт зазначає про добровільну сплату ним штрафу. Такі дії свідчать на користь відсутності у нього і на той час наміру на апеляційне оскарження вироку.

Наведене свідчить про обґрунтованість висновків суду 1 інстанції щодо відсутності поважних причин пропуску ОСОБА_3 строку на апеляційне оскарження вироку від 11.04.2012 р. Думка потерпілих з цього приводу, на що також посилається апелянт, не є обставиною, яка підлягає врахуванню при вирішенні зазначеного питання.

Ухвалене судом 1 інстанції рішення не порушує передбаченої п.8 ч.3 ст. 129 Конституції України основної засади судочинства: забезпечення апеляційного та касаційного оскарження рішення суду, крім випадків, встановлених законом. Передбачені ст. 353 КПК України 1960 р. наслідки порушення строку на апеляційне оскарження, а відтак, й ухвалене з цього приводу рішення, і є таким випадком.

З огляду на наведене, постанова суду скасуванню не підлягає.

Керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України 1960 р., колегія суддів,

У Х В А Л И Л А :

Апеляцію засудженого ОСОБА_3 залишити без задоволення.

Постанову Очаківського міськрайонного суду Миколаївської області від 25 березня 2014 р., якою засудженому ОСОБА_3 відмовлено у відновленні пропущеного строку на апеляційне оскарження вироку цього ж суду від 11 квітня 2012 р. і його апеляція визнана такою, що не підлягає розгляду, - залишити без зміни.

Головуюча:

Судді :