Справа №250/189/14-ц
Номер провадження2/250/461/14
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
06 травня 2014 року Ясинуватський міськрайонний суд Донецької області у складі головуючого - судді Гаврилюка О.І., при секретарі Черевко О.В., за участю відповідачки ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні суду цивільну справу за позовом Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИВ:
Позивач 23 січня 2014 року звернувся до суду з позовом до відповідача про стягнення заборгованості, посилаючись на те, що відповідно до укладеного між КС «Аккорд» та відповідачкою кредитного договору від 29 січня 2008 року відповідачка отримала кредит у розмірі 2231,30 грн., зі сплатою 0,111507 % за кожен день користування кредитними коштами. Відповідачка свої зобов'язання щодо погашення кредиту та відсотків за кредитом не виконує, у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11935,65 грн., з яких: 2231,30 грн. - залишок за кредитом, 4210,73 грн. - залишок по процентам за користування кредитом, 2231,30 грн. - нараховані штрафні санкції, 3262,32 грн. - 3% річних, яку просить стягнути з відповідачки.
Представник позивача до суду не з'явився, звернувся із заявою про розгляд справи без його участі.
У судовому засіданні відповідачка просила застосувати строк позовної давності і відмовити позивачу у задоволенні позовних вимог в повному обсязі.
Суд, заслухавши пояснення відповідачки, вивчивши матеріали справи, дослідивши надані докази, дійшов наступного.
Згідно ст.11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі. Ст. 10 ч. 3 та ч. 1, 4 ст. 60 ЦПК України передбачено, що кожна із сторін зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх позовних вимог та заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Відповідно до ст. 58 ч. 1, 3 ЦПК України належними є докази, що містять інформацію щодо предмета спору.
Судом встановлено, що 29 січня 2008 року між КС «Аккорд» та відповідачкою укладено кредитний договір. Згідно з умовами кредитного договору відповідачці надано кредит в сумі 2231,30 грн., зі сплатою 0,111507 % за кожен день користування кредитними коштами.
Як вбачається з розрахунку заборгованості згідно кредитного договору відповідачка зобов'язання за вказаним договором не виконує у зв'язку з чим утворилась заборгованість у розмірі 11935,65 грн., з яких: 2231,30 грн. - залишок за кредитом, 4210,73 грн. - залишок по процентам за користування кредитом, 2231,30 грн. - нараховані штрафні санкції, 3262,32 грн. - 3% річних.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Відповідно до ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Положеннями ст. 530 ЦК України визначено, що, якщо у зобов'язанні встановлений строк його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Разом з тим, як вбачається з матеріалів справи, між сторонами укладено договір про надання споживчого кредиту 29 січня 2008 року, термін позовної давності за договором встановлено тривалістю 5 років, письмового договору про збільшення строку позовної давності позивачем не надано.
Відповідно до ч. 1 ст. 631 ЦК України строком договору є час, протягом якого сторони можуть здійснити свої права і виконати свої обов'язки відповідно до договору.
На підставі ст. 256 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу.
Згідно положень ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Відповідно до положень ч. 1, п. 1 ч. 2 ст. 258 ЦК України для окремих видів вимог законом може встановлюватися спеціальна позовна давність: скорочена або більш тривала порівняно із загальною позовною давністю. Позовна давність в один рік застосовується, зокрема, до вимог: про стягнення неустойки (штрафу, пені).
Як передбачено ст. 259 ЦК України позовна давність, встановлена законом, може бути збільшена за домовленістю сторін. Договір про збільшення позовної давності укладається у письмовій формі. Позовна давність, встановлена законом, не може бути скорочена за домовленістю сторін.
На підставі ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 ЦК цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.
Частинами 1, 5 ст. 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила. За зобов'язаннями з визначеним строком виконання перебіг позовної давності починається зі спливом строку виконання.
Оскільки кредитний договір укладено 29 січня 2008 року, то саме з цієї дати почав перебіг строк позовної давності. Позов про стягнення заборгованості за цим договором подано до суду лише 23 січня 2014 року, тобто поза межами загального строку позовної давності. Даних про переривання перебігу позовної давності матеріали справи не містять.
Згідно з положеннями п. 7 ч. 13 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року № 1023-ХІІ «Про захист прав споживачів» кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув.
Як розтлумачив Конституційний Суд України у своєму рішенні № 15-рп/2011 від 10 листопада 2011 року, дія положення ст. 11 Закон України «Про захист прав споживачів» поширюється на правовідносини між кредитодавцем та позичальником (споживачем) за договором про надання споживчого кредиту, що виникають як під час укладення, так і виконання такого договору.
Відповідно до роз'яснень, які містяться в п. 31 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30 березня 2012 року № 5 «Про практику застосування судами законодавства при вирішенні спорів, що виникають із кредитних правовідносин» позовна давність за позовами про повернення споживчого кредиту застосовується незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Позивачем та його представником не надано жодного доказу на підтвердження того, що ним пропущено з поважних причин строк для звернення до суду з позовом.
За вказаних обставин, беручи до уваги, що позивачем не доведено, що позовна давність була збільшена за домовленістю сторін, а також не обґрунтовано її переривання, зупинення перебігу чи пропущення з поважних причин, і таких обставин не встановлено судом, в задоволенні позову слід відмовити за спливом позовної давності.
На підставі ст. 88 ЦПК України суд вважає необхідним відмовити позивачу у стягненні з відповідача на користь позивача судових витрат, понесених останнім при подачі позову до суду.
На підставі вищевикладеного, керуючись статтями 15, 16, 256, 257, 261, 267, 526, 530, 533, 1049 Цивільного кодексу України, статтями 3, 10, 11,15, 57, 58, 59, 60, 88, 209, 212, 214-215, 217, 218, 224-228 Цивільно - процесуального кодексу України, суд, -
В И Р І Ш И В:
У задоволенні позовної заяви Кредитної спілки «Аккорд» до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості за кредитним договором - відмовити у повному обсязі.
Рішення може бути оскаржено до апеляційного суду Донецької області через Ясинуватський міськрайонний суд.
Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення. У разі якщо рішення ухвалено без участі особи, яка його оскаржує, апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання його копії.
Суддя: О. І. Гаврилюк