Справа № 1019/3386/12

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року Переяслав - Хмельницький міськрайонний суд Київської області в складі:

головуючої судді Керекези Я.І.,

при секретарі Ткалі І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Переяслав - Хмельницькому справу за позовом ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ „Гео-Сервіс Україна", треті особи: Переяслав-Хмельницька житлово-експлуатаційна контора, комунальне підприємство „Виробниче управління житлово-комунального господарства" про визнання незаконним рішення сесії міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та стягнення матеріальної шкоди , -

встановив:

Позивач звернулася до суду із позовом, просить визнати незаконним рішення Переяслав-Хмельницької міської ради № 156-41-V від 17.06.2010 року в частині пункту 1 „Затвердити матеріали технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку гр. ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на землях житлової та громадської забудови, для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, розташовану в межах АДРЕСА_1 та передати у приватну власність"; просить визнати недійсним державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 397854, виданий ОСОБА_3 та зареєстрований в книзі записів реєстрації державних актів на право власності на землю 20 серпня 2010 року, та зобов'язати Переяслав-Хмельницький відділ земельних ресурсів скасувати його державну реєстрацію шляхом внесення змін до книги записів реєстрації державних актів; просить зобов'язати ОСОБА_2 демонтувати незаконно встановлений металевий паркан і відновити старий дерев'яний по раніше існуючій межі, стягнути з нього 960 грн. матеріальної шкоди, завданої внаслідок знищення та пошкодження рослин; також просить визнати незаконними дії ОСОБА_3 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобов'язати її перебудувати самочинно зведений з порушенням проектної документації гараж, щоб він не створював перешкод у користуванні належною позивачу на праві власності частиною будинку АДРЕСА_2.

Посилається на те, що з 1988 року проживає із сім'єю у квартирі ¹ 5 в будинку АДРЕСА_2. В період із 8 по 16 липня 2012 року, коли позивач була у від'їзді, її сусід ОСОБА_2 самовільно, без погодження з сусідами, ЖЕКом та відділом містобудування та архітектури міста, демонтував старий дерев'яний паркан, пересунув межу в бік її квартири і поставив суцільний паркан з металопрофілю, пошкодив бетонну відмостку фундаменту її будинку, знищив рослини, що росли під дерев'яним парканом, обрізав гілки яблуні та майже знищив кущ калини. Позивач неодноразово зверталася з цього приводу із заявами до правоохоронних органів та органів місцевого самоврядування. ОСОБА_2 зазначав, що паркан був встановлений у відповідності до отриманого співвласниками будинку АДРЕСА_1 Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 397854, що виданий на підставі рішення сесії Переяслав-Хмельницької міської ради № 165-41 від 17 червня 2010 року. Вважає даний акт та рішення, на підставі якого він виданий, незаконними. Вважає, що на плані меж земельної ділянки, що міститься у Державному акті, межа земельної ділянки відповідачів перенесена у її бік на 40 см в порівнянні з планом земельної ділянки будинкоковолодіння АДРЕСА_1, що був зареєстрований в 1976 році за ОСОБА_6. Межа земельної ділянки відповідачів протирічить і даним технічного паспорту, зареєстрованого в БТІ в 1988 році. Вважає, що працівники ТОВ „Гео-Сервіс Україна" з порушеннями склали акт про встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі. В акті відсутні підписи відповідних посадових осіб, землекористувачів суміжної земельної ділянки та печатка ТОВ „Гео-Сервіс Україна". Крім того, відповідач ОСОБА_3 з порушення містобудівних, пожежних та санітарних норм, з відхиленням від погодженої проектної документації, побудувала гараж на фактичній межі земельних ділянок будиноковолодінь АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, чим створила позивачу перешкоди у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною будинку. На її неодноразові звернення з проханням створити депутатську комісію з метою вирішення питання незаконного будівництва та порушення межі міська рада не відреагувала.

В судовому засіданні позивач ОСОБА_1 та її представник ОСОБА_7 підтримали позовні вимоги в повному обсязі та просять їх задовольнити.

Представник відповідача Переяслав-Хмельницької міської ради Медведенко Н.І. позов не визнала, заперечує проти його задоволення. Посилається на те, що ОСОБА_1 звернулася до суду з приводу державного акту та встановленого паркану безпідставно, оскільки будинок, в якому вона проживає, та земельна ділянка, на якій він розташований, перебувають на балансі Переяслав-Хмельницького КП ВУЖКГ, який не виявляє будь-яких претензій ні до меж між земельними ділянками, ні до встановленого ОСОБА_2 паркану. Спірний гараж, побудований ОСОБА_3 на місці старого відповідно до наданого дозволу, тому підстави перебудовувати його відсутні.

Відповідач ОСОБА_3 позов не визнала,заперечує проти його задоволення. Посилається на те, що гараж будує на підставі наданого міською радою дозволу. Деякі відхилення в будівництві є (розмір гаражу не 6х4 м, а 7х4), однак це не створює ніяких перешкод позивачу у користуванні її квартирою. Паркан, поставлений ОСОБА_2 на місці старого без будь-яких відхилень, приватизація земельної ділянки відбувалася відповідно до вимог чинного законодавства без порушень, Переяслав-Хмельницька ЖЕК ніяких претензій з приводу меж не пред'являла.

Відповідач ОСОБА_2 позов не визнав, заперечує проти його задоволення. Посилається на те, що новий паркан було ним встановлено на місці старого дерев'яного. Крім того, частина старого паркану залишилася на місці. Ніяких насаджень позивача він не нищив. Державний акт на земельну ділянку виданий на підставі виготовленої технічної документації без порушень

Відповідач ОСОБА_4 позов не визнав, заперечує проти його задоволення, посилаючись на те, що ніяких порушень при виготовленні державного акту на земельну ділянку не було, паркан поставлений його братом ОСОБА_2 на місці старого без відхилень.

Відповідач ОСОБА_5 позов не визнала, заперечує проти його задоволення.

Представник відповідача ТОВ „Гео-Сервіс Україна" позов не визнав, заперечує проти задоволення. Посилається на те, що при виготовлені технічної документації на виготовлення державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачів по АДРЕСА_1, були дотриманні вимоги чинного законодавства, здійснювався виїзд на місце, проводилися необхідні обміри тощо. Щодо меж земельної ділянки, то їх погодили по фактичному використанні по існуючим межам (паркан), будь-яких застережень з боку суміжних землевласників (будинку АДРЕСА_3 ) чи землекористувачів (ЖЕК) не було.

Представник третьої особи Переяслав-Хмельницької ЖЕК та Переяслав-Хмельницького КП „ВУЖКГ", на баланс якого ЖЕК було передано, зокрема, будинок, де проживає позивач, вважає, що позов може бути задоволений частково лише щодо зобов'язання ОСОБА_3 перебудувати самочинно зведений з порушенням проектної документації гараж, щоб він не створював перешкод у користуванні належною позивачу на праві власності частиною будинку. Щодо державного акту на право власності на земельну ділянку відповідачів, меж між даною земельною ділянкою та земельною ділянкою по АДРЕСА_2, яка перебуває в користуванні Переяслав-Хмельницького КП „ВУЖКГ", то будь-яких претензій у Переяслав-Хмельницького КП „ВУЖКГ" до відповідачів немає і Переяслав-Хмельницьке КП „ВУЖКГ" не зверталося до суду з цього приводу. Встановлений ОСОБА_2 паркан на місці старого дерев'яного вважає поліпшенням, хоча і згоди на це Переяслав-Хмельницька ЖЕК не надавала, тому зобов'язувати зносити його є нераціональним.

Судом встановлено наступне.

Відповідачі ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3 є власниками житлового будинку, що розташований по АДРЕСА_1.

Позивач ОСОБА_1 є власником квартири ¹ 5 в будинку АДРЕСА_2. Будинок є багатоквартирним та знаходився на балансі Переяслав-Хмельницької ЖЕК, в ході розгляду справи балансоутримувачем будинку стало КП „Виробниче управління житлово-комунального господарства" .

Відповідно до Державного акта на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 397854, виданого 26 серпня 2010 року на ім"я ОСОБА_3, та додатку до нього земельна ділянка, площею 0,1000 га, призначена для будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд, яка розташована по АДРЕСА_1, належить на праві спільної власності відповідачам по справі - ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_2 та ОСОБА_4.

Як зазначено у вищезазначеному Державному акті, він був виданий на підставі рішення сесії 5-го скликання Переяслав-Хмельницьої міської ради № 156-41 від 17 червня 2010 року.

Рішенням Переяслав-Хмельницької міської ради № 156-4-V від 17 червня 2010 року було затверджено матеріали технічної документації із землеустрою щодо складання документів, що посвідчують право спільної сумісної власності на земельну ділянку ОСОБА_3, ОСОБА_5, ОСОБА_4, ОСОБА_2 на землях житлової та громадської забудови для будівництва та обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд площею 0,1000 га, яка розташована по АДРЕСА_1.

Відповідно до акту встановлення на місцевості та погодження зовнішньої межі, наданої для будівництва та обслуговування житлового будинку, було проведено встановлення та погоджено на місцевості межі земельної ділянки по АДРЕСА_1. Претензій при встановленні зовнішньої межі землевласниками, представниками суміжних власників та відповідними службами не заявлено. Межі погоджено і не викликають спірних питань. Даний акт підписаний землевласниками(землекористувачами) ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_2, ОСОБА_5, суміжними землевласниками (землекористувачами) ОСОБА_11, ОСОБА_12, начальником відділу земельних ресурсів ОСОБА_13, архітектором міста ОСОБА_14 та представником ТОВ „Гео-Серіс Україна" Кравцем С.А.

У відповіді на заяву позивача ОСОБА_1 начальник ЖЕК Долгоносов М.К. повідомив, що згоду ОСОБА_2 на демонтаж паркану, який був встановлений житлово-експлуатаційною конторою з метою розмежування прибудинкових територій будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1, не надавався. При приватизації земельної ділянки мешканцями будинку АДРЕСА_1 межа не узгоджувалася. Як вже зазначалося, в судовому засіданні представник Переяслав-Хмельницької ЖЕК зазначив, що будь-яких претензій стосовно межі між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 контора не має.

Відповідно до висновку земельно-технічної експертизи, виконаної інженером-землевпорядником ТОВ „Регіонземсервіс" ОСОБА_17, конфігурація, площа та проміри між поворотними точками зовнішньої межі земельної ділянки для будівництва та обслуговування житлового будинку та господарських споруд по АДРЕСА_1, що посвідчена державним актом на право власності на земельну ділянку серія ЯК № 397584, не в повній мірі відповідають зовнішнім межам тієї ж ділянки по АДРЕСА_1, що передбачені опорним планом забудови міста Переяслав-Хмельницького за 1983 рік.

Розбіжності по зовнішнім межам земельної ділянки по АДРЕСА_1, згідно державного акта серія ЯК № 397584 від 19.08.2010 року, та зовнішнім межам даної ділянки згідно опорного плану забудови міста Переяслав-Хмельницький за 1983 рік, в напрямку суміжних землекористувачів (землевласників) за адресами : АДРЕСА_4, АДРЕСА_3, АДРЕСА_2, мають незначний характер, обумовлений порядком землекористування, що складався історично на протязі часу. АДРЕСА_1 відноситься до земель житлово-громадської забудови, і знаходиться в ареалі історичної забудови міста Переяслав-Хмельницький, де історично сформувалися землекористування (землеволодіння) площею понад 1000 кв.м. (0,10 га). У відповідності до Земельного законодавства України, при приватизації громадянами земельних ділянок для будівництва житлового будинку в містах України, норма для безоплатної передачі в приватну власність становить 1000 кв.м. (0,10 га), що відповідає державному акту на право приватної власності на земельну ділянку по АДРЕСА_1.

Суд не бере до уваги позицію позивача та її представника стосовно нікчемності даного висновку через відсутність у ньому зазначення стажу експертної роботи ОСОБА_17, вважаючи це незначним порушенням та таким, що не впливає на порядок проведення експертизи та зроблені ним висновки. Свою позицію щодо правомочності проведення ОСОБА_17 даної експертизи суд виклав в ухвалі про відмову в задоволенні клопотання про відвід експерту від 30.04.2014.

В липні 2012 року відповідач ОСОБА_2 демонтував частину дерев'яного паркану між земельними ділянками АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 та встановив новий паркан з металопрофілю. Дана обставина зазначена позивачем та визнана відповідачами ОСОБА_2, ОСОБА_4, ОСОБА_5 та ОСОБА_3

Відповідно до листа Переяслав-Хмельницької ЖЕК № 366 від 31.07.2012 вбачається, що дерев'яний паркан був встановлений житлово-експлуатаційною конторою для розмежування прибудинкових територій будинків АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1. Згода на його демонтаж ОСОБА_2 не надавалася.

В судовому засіданні представник Переяслав-Хмельницької ЖЕК зазначив, що хоча згода і не надавалася, але ніяких претензій з приводу встановлення ОСОБА_2 нового паркану контора не має, вважаючи це поліпшенням, тому зносити його є нераціональним. З даного приводу до суду чи будь-яких органів не зверталися.

Свідок ОСОБА_14, що працює головним архітектором м. Переяслав-Хмельницький, показав суду, що АДРЕСА_1 - це зона щільної існуючої забудови, тому допускаються відхилення між встановленими ДБН відстанями між будівлями. Акт погодження меж при виготовленні технічної документації на виготовлення Державного акта на право власності на земельну ділянку відповідачів було погоджено по існуючим межам. Переяслав-Хмельницька ЖЕК, що була балансоутримувачем будинку АДРЕСА_2 (де проживає позивач ОСОБА_1.) та землекористувачем земельної ділянки АДРЕСА_2, ніяких заперечень щодо цього не пред'являла.

Аналогічні показання дав суду свідок ОСОБА_13, заступник головного архітектора міста, при цьому зазначивши, що межа земельних ділянок АДРЕСА_2 та АДРЕСА_1 встановлювалася по фактичному використанню, заміри проводилися по паркану, як було вказано Переяслав-Хм. ЖЕК.

Свідок ОСОБА_12, власник земельної ділянки АДРЕСА_4, показав суду, що при виготовленні технічної документації на Державний акт на право власності на земельну ділянку АДРЕСА_1 (що належить відповідачам) він як суміжний землевласник підписував акт погодження меж, ніяких суперечностей з приводу цього не було, межу узгоджено по фактичному користуванню.

Відповідно до ч. 1 ст. 42 ЗК України, земельні ділянки, на яких розташовані багатоквартирні жилі будинки, а також належні до них будівлі, споруди та прибудинкові території державної або комунальної власності, надаються в постійне користування підприємствам, установам і організаціям, які здійснюють управління цими будинками.

Відповідно до ч. 1 та ч. 2 ст. 107 цього Кодексу, основою для відновлення меж є дані земельно-кадастрової документації. У разі неможливості виявлення дійсних меж їх встановлення здійснюється за фактичним використанням земельної ділянки.

Відповідно до ч. 1 та ч.2 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У випадках, встановлених законом, до суду можуть звертатися органи та особи, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб, або державні чи суспільні інтереси.

Судом було встановлено, що земельна ділянка АДРЕСА_2, де проживає позивач, перебуває в користуванні КП „Виробниче управління житлово-комунального господарства", що є балансоутримувачем жилого будинку (перейшло з балансу Переяслав-Хмельницької ЖЕК) . Саме ця організація в разі порушень при узгодженні меж із суміжною земельною ділянкою АДРЕСА_1 має право звертатися до суду за захистом своїх прав, свобод чи інтересів. Ні Переяслав-Хмельницька ЖЕК, ні в подальшому КП „Виробниче управління житлово-комунального господарства" не мають претензій щодо встановлених меж ( що підтверджено і позицією представника третіх осіб при розгляді справи), не зверталися до суду чи інших органів за захистом своїх інтересів, підстав для скасування державного акта на право власності на земельну ділянку відповідачів не вбачають.

За таких обставин, суд вважає, що звернення позивача ОСОБА_1 до суду з вимогою визнати недійсним Державний акт на право власності на земельну ділянку серії ЯК № 397854, виданий ОСОБА_3 та іншим співвласникам (співвідповідачам по справі), та скасувати його державну реєстрацію, і вимогою скасувати рішення міської ради щодо затвердження технічної документації на дану земельну ділянку через не узгодження меж між земельними ділянками з нею чи членами її сім'ї є безпідставним та задоволенню не підлягають.

З цих же підстав суд приходить до висновку про відмову в задоволення позовної вимоги ОСОБА_1 про зобов'язання ОСОБА_2 демонтувати встановлений металевий паркан і відновити старий дерев'яний.

Як вказав відповідач ОСОБА_2, при встановленні нового паркану ним було пересаджено, а не пошкоджено рослину кліматіс та виноград і підстрижено гілки калини та яблуні, що ростуть на межі земельних ділянок. Будь-яких інших зелених насаджень він не чіпав. Дані пояснення підтвердженні і письмовими поясненнями ОСОБА_2, наданих при проведенні перевірки Переяслав-Хмельницьким МВ, та постановами про відмову в порушенні кримінальної справи за ст. 194 КК України відносно ОСОБА_2

Належних та допустимих доказів знищення ОСОБА_2 винограду, персика, калини, кліматіса, троянди штамбової, хризантеми шароподібної, двох флокс, восьми цибулин рожевих лілій та не визначеного кола багаторічних квітів позивачем ОСОБА_1 не надано.

Крім того, слід зазначити, що з довідки ТОВ «Переяслав-Хмельницьке зелене господарство», на підставі якої позивач ОСОБА_1 встановила суму матеріального збитку, вбачається, що ринкова вартість рослин визначена станом на 08.11.2012, тобто через значний проміжок часу після зазначених позивачем подій.

Відповідно до ч. 1 ст. 11 ЦПК України, суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.

Відповідно до ч. 3 ст. 10 цього Кодексу, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

За таких обставин суд дійшов висновку про відмову в задоволенні позовної вимоги про стягнення з ОСОБА_2 960 гривень матеріальної шкоди за знищення та пошкодження рослин.

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання дій ОСОБА_3 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації незаконними та зобов'язання її перебудувати самочинно зведений з порушенням проектної документації гараж, щоб він не створював перешкод у користуванні належною позивачу на праві власності частиною будинку АДРЕСА_2, судом встановлено наступне.

Архітектурно-містобудівна рада відділу містобудування і архітектури Переяслав-Хмельницької міської ради прийняла рішення про дозвіл ОСОБА_3 на добудову веранди розміром 1,2 м х 6,0 м та побудову гаража розміром 4,0 м х 6,0 м у домоволодінні по АДРЕСА_1, про що свідчить копія протоколу № 13-4-7 від 22 грудня 2009 року.

Відповідно до рішення Виконавчого комітету Переяслав-Хмельницької міської ради № 791-14 від 24 грудня 2009 року ОСОБА_3 було надано дозвіл добудувати веранду розміром 1,2 м х 6,0 м та побудувати гараж розміром 4,0 м х 6,0 м у домоволодіння по АДРЕСА_1. ОСОБА_3 було зобов'язано місце добудови та гаража погодити з головним архітектором міста, санітарно-епідеміологічною станцією та Переяслав-Хмельницьким РУ ГУ МНС України в Київській області.

Згідно постанови Інспекції державного архітектурно-будівельного контролю № 91 від 26 травня 2010 року ОСОБА_3 була притягнута до адміністративної відповідальності за вчинення адміністративного правопорушення, передбаченого ч.1 ст.96 КпАП України, а саме, за те, що вона з відхиленням від затвердженої проектної документації розпочала будівництво гаража на відстані 6,60 метрів від будинку, який розташований на сусідній земельній ділянці ( проектом передбачено 7 метрів).

ОСОБА_3 зазначила, що сплатила штраф, призначений даною постановою, і дійсно будує гараж більшої площі, ніж було погоджено. Суд вважає, що такими діями вона визнала факт своєї протиправної поведінки при даному будівництві.

Приписом № 851 від 04 червня 2010 року головний лікар ДЗ „Переяслав-Хмельницька санітарно-епідеміологічна станція" зобов'язав ОСОБА_3 зупинити розпочате будівництво та розмістити гараж на відстані не менше 10м від вікон сусіднього будинку, поскільки будівництво велося з порушенням п.28 ДБН 79-92 „Житлові будинки для індивідуальних забудовників України".

Відповідно до акту депутатів Переяслав-Хмельницької міської ради від 04 травня 2012 року будівництвом гаражу та облаштуванням вигрібних ям на території будинковолодіння АДРЕСА_1 порушено протипожежні та санітарно-гігієнічні норми, встановлені п.п.3.25*, 3.25 б* та 7.50 Державних будівельних норм України „Містобудування. Планування і забудова міських і сільських поселень (ДБН 360-92**), п.п. 4.4 та 5.28 Державних санітарних правил планування та забудови населених пунктів, порушено засади добросусідства, встановлені нормами ст.ст.91, 103,104 Земельного кодексу України; порушено особисті майнові права заявника та завдано шкоди її майну, тобто вчинені дії, передбачені нормами ст.ст. 13, 376, 1166 ЦК України.

Рішенням Колегії суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області від 10 травня 2012 року позов ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа: Переяслав-Хмельницька міська рада про знесення самочинного будівництва було задоволено частково. Зобов'язано ОСОБА_3 знести (засипати) влаштовану нею вигрібну яму на земельній ділянці АДРЕСА_1. В позові про знесення самочинно побудованого гаража було відмовлено. Судом було встановлено, що відповідач ОСОБА_3 самочинним будівництвом гаража створила перешкоди позивачу у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною будинку, порушивши її права як власника. Але усунення перешкод у користуванні частиною будинку шляхом знесення нерухомого майна є крайньою мірою, яка можлива лише після використання усіх передбачених законодавством заходів реагування та у випадку відсутності можливості здійснення перебудови або якщо забудовник відмовляється від її проведення.

Відповідно до ч. 3 та ч. 4 ст. 375 ЦК України, право власника на забудову здійснюється ним за умови додержання архітектурних, будівельних, санітарних, екологічних та інших норм та правил.

Відповідно до ч. 1 ст. 376 цього Кодексу, житловий будинок, будівля, споруда, інше нерухоме майно вважаються самочинним будівництвом, якщо вони збудовані або будуються на земельній ділянці, що не була відведена для цієї мети, або без відповідного документа, який дає право виконувати будівельні роботи чи належно затвердженого проекту, або з істотними порушеннями будівельних норм та правил.

Відповідно до вимог цієї статті ЦК України, правом на звернення до суду з позовом про знесення або перебудову самочинно збудованого об'єкта нерухомості мають як органи державної влади, так і органи місцевого самоврядування. У випадках порушення прав інших осіб їм також належить право звернення до суду за умови, що вони доведуть наявність порушеного права.

Відповідно до ч. 3 ст. 61 ЦПК України, обставини, встановлені судовим рішенням у, зокрема, цивільній справі, що набрало законної сили, не доказуються при розгляді інших справ, у яких беруть участь ті самі особи або особа, щодо якої встановлено ці обставини.

Отже, судом було встановлено, що ОСОБА_3 будує гараж з відхиленням від проектної документації та порушенням будівельних норм, і тим самим створює перешкоди позивачу у користуванні належною їй на праві приватної власності частиною будинку, порушивши її права як власника. Будь-яких доказів неможливості виконати перебудову гаража ОСОБА_3 надано не було.

Зважаючи на вищезазначені положення ЦК України, рішення суду Апеляційної інстанції від 10.05.2012 та інші досліджені судом докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги позивача щодо визнання незаконними дії ОСОБА_3 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобов'язання її перебудувати зведений з порушенням проектної документації гараж таким чином, щоб він не створював перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 на праві приватної власності частини будинку АДРЕСА_2, базується на вимогах чинного законодавства та підлягає до задоволення.

В зв'язку з цим, на підставі ст. 88 ЦПК України, з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 слід стягнути сплачений останньою судовий збір в розмірі 107 грн. 30 коп.

На підставі викладеного, відповідно до ст.ст. 375, 376 ЦК України, ст. ст 42, 107 ЗК України, керуючись ст. ст. 10, 60, 61, 88, 174, 212 - 215, 218 ЦПК України, суд, -

вирішив:

Позов ОСОБА_1 до Переяслав-Хмельницької міської ради Київської області, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ТОВ „Гео-Сервіс Україна", треті особи: Переяслав-Хмельницька житлово-експлуатаційна контора, комунальне підприємство „Виробниче управління житлово-комунального господарства" про визнання незаконним рішення сесії міської ради, визнання недійсним державного акту на право власності на землю та стягнення матеріальної шкоди - задовольнити частково.

Визнати незаконними дії ОСОБА_3 з будівництва гаража з відхиленням від проектної документації та зобов'язати ОСОБА_3 перебудувати зведений нею з порушенням проектної документації гараж таким чином, щоб він не створював перешкод у користуванні належною ОСОБА_1 на праві приватної власності частини будинку АДРЕСА_2.

Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 судові витрати в розмірі 107 (сто сім) гривень 30 коп.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Апеляційну скаргу на рішення суду може бути подано протягом десяти днів з дня проголошення рішення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Складання рішення в повному обсязі вчинено 05 травня 2014 року.

Суддя Я. І. Керекеза