Справа № 1309/10788/12 Головуючий у 1 інстанції: Ліуша А.І.

Провадження № 22-ц/783/782/14 Доповідач в 2-й інстанції: Бойко С. М.

Категорія:6

У Х В А Л А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м.Львів

Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Львівської області в складі:

головуючого - судді Бойко С.М.,

суддів: Берези В.І., Левика Я.А.,

секретаря - Брикайло М.В.,

з участю: представника позивача - Зварича В.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Залізничного районного суду м.Львова від 21 серпня 2013 року у справі за позовом Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради до ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_3, третя особа - ОСОБА_6, про знесення самочинного будівництва, -

в с т а н о в и л а:

Заочним рішенням Залізничного районного суду м. Львова від 21 серпня 2013 року позов Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради задоволено. Зобов"язано відповідачів демонтувати самочинне будівництво прибудови розміром 2,05х3,80-0,46х3,04 м. на межі будинковолодінь АДРЕСА_1 і АДРЕСА_2. Стягнуто з відповідачів 107 гривень 30 копійок сплаченого судового збору (а.с.69).

Ухвалою Залізничного районного суду м. Львова від 13 листопада 2013 року заяву відповідача ОСОБА_3 про перегляд заочного рішення суду залишено без задоволення (а.с.87).

Рішення суду оскаржила відповідач ОСОБА_3, просить його скасувати і закрити провадження у справі. Свої доводи апелянт обґрунтовує тим, що суд не повинен був ухвалювати рішення у відсутності відповідача та її представника. Вважає, що суд безпідставно не визнав причин їхньої неявки в судове засідання поважними. Апелянт зазначає, що суд не врахував долучених доказів в підтвердження їхнього права на користування земельною ділянкою, на якій ними здійснено спірну добудову, а також тієї обставини, що вони звертались до позивача з проханням прийняти цю добудову в експлуатацію, однак, отримали відмову на тій підставі, що не було долучено згоди сусідів, яка, на її думку, суперечить чинному законодавству. Апелянт вказує на те, що судом не було враховано висновку про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об"єкта, згідно з яким житловий будинок з усіма добудовами відповідає вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд, покращує їхні побутові умови, нікому не створює перешкод та незручностей. На думку апелянта, такий висновок є підставою для визнання права власності на спірну прибудову, а допущені порушення будівельних норм та правил не є істотними.

В судове засідання відповідачі та третя особа повторно не з"явились, хоча про час та місце розгляду справи були повідомлені у встановленому процесуальним законом порядку, від відповідача ОСОБА_3 надійшло клопотання про відкладення розгляду справи у зв"язку з хворобою її представника, однак, з урахуванням тієї обставини, що це було повторне клопотання про відкладення розгляду справи, а від інших учасників судового розгляду клопотань про відкладення розгляду справи не надходило, колегія суддів, згідно з вимогами ч.4 ст.169, ч.2 ст.305 ЦПК України, провела розгляд справи у їхній відсутності, незалежно від причин неявки.

Заслухавши суддю-доповідача, пояснення сторони позивача в заперечення апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, законність та обґрунтованість оскаржуваного рішення в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів дійшла висновку про відхилення апеляційної скарги з наступних підстав.

Судом встановлено, що предметом спору є самочинно здійснена відповідачами прибудова розміром 2,05х3,80-0,46х3,04 м. (під літ.а"-1 на плані) до їхнього житлового будинку АДРЕСА_1, в якій влаштовано ванну кімнату, і яка знаходиться на межі з суміжним будинковолодінням АДРЕСА_2.

Розпорядженням Залізничної районної адміністрації Львівської міської ради №168 від 16 лютого 2012 року (а.с.30), на підставі висновку міжвідомчої комісії (а.с.31) та з урахуванням заяви мешканки будинку АДРЕСА_2 ОСОБА_6 (а.с.39), яка скаржиться на недотримання відповідачами при влаштуванні добудови нормативної відстані між будинками, відповідачів було зобов"язано в строк до 25 квітня 2012 року демонтувати спірну прибудову, яке вони в добровільному порядку не виконали.

Спірна прибудова влаштована відповідачами без належного дозволу та без розробленого і затвердженого у встановленому законом порядку проекту, а також з порушенням державних будівельних норм та правил щодо нормативно встановленої відстані між суміжними будинками.

Відповідачі вказане вище розпорядження в судовому порядку не оскаржували, а допущені ними порушення, за існування яких співвласник суміжного з прибудовою будинку ОСОБА_6 не дає згоди відповідачам на експлуатацію та узаконення цієї добудови, не усунули, а відтак, суд першої інстанції дійшов правильного висновку про її демонтаж, застосувавши до спірних правовідносин норму ст.376 ЦК України.

За таких обставин, посилання апелянта на те, що спірна прибудова влаштована на земельній ділянці, закріпленій за їхнім будинком з 1953 року, і якою вони мають право користуватись, як власники будинку, є безпідставними. Окрім того, ця земельна ділянка перебуває у комунальній власності міста і відповідачам у користування чи у власність уповноваженим на те органом для будівництва та обслуговування будинку не передавалась.

Висновком про проведення технічного обстеження будівельних конструкцій та інженерних мереж об"єкта (а.с.97-102), на який посилається апелянт в обґрунтування своїх вимог, встановлено лише відповідність житлового будинку з прибудовами до нього вимогам надійності і безпечної експлуатації будівель та споруд, однак, не підтверджено дотримання відповідачами влаштуванням спірної прибудови державних будівельних норм і правил щодо забудови об"єкту по відношенню до суміжних будинковолодінь.

Таким чином, суд першої інстанції правильно встановив характер спірних правовідносин, фактичні обставини справи, давши належну оцінку доказам, які є в матеріалах справи, застосував матеріальний закон, який підлягав застосуванню, під час розгляду справи не допустив порушень процесуального закону, які були підставою для скасування чи зміни рішення, доводи апеляційної скарги є необґрунтованими і не спростовують висновків суду, а тому апеляційну скаргу необхідно відхилити, а рішення суду залишити без змін.

Керуючись ст.ст. 303, 307 ч.1 п.1, 308, 313, 315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів

у х в а л и л а:

апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилити.

Рішення Залізничного районного суду м.Львова від 21 серпня 2013 року залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ шляхом подачі касаційної скарги протягом двадцяти днів з дня набрання законної сили ухвалою апеляційного суду.

Головуючий: ________________ Бойко С.М.

Судді: ________________ Береза В.І.

________________ Левик Я.А.