Справа № 437/12788/13-ц
Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
29 квітня 2014 року Ленінський районний суд міста Луганська в складі:
головуючого: судді - Кравченко Н.О.,
при секретарі - Савченко Є.О.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні, у залі суду в місті Луганську цивільну справу за позовом Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання, -
В С Т А Н О В И В:
Позивач звернувся до суду із відповідною заявою до відповідачів, який згодом уточнив, в обґрунтування якої зазначив, що відповідачі користаючись послугами позивача, оплату за надані послуги не здійснювали, у зв'язку з чим утворилася заборгованість, внаслідок чого просив суд стягнути солідарно з відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період з 01.07.1996 року по 01.12.2013 року в сумі 5390,60 гривень основного боргу; 4316,75 гривень - втрати від інфляційних процесів; 1551,49 гривень - 3% річних, а всього - 11258,84 гривень, а також витрати по сплаті судового збору.
Представник позивача у судовому засіданні позовні вимоги підтримала, просила їх задовольнити.
Відповідач ОСОБА_5 у судовому засіданні позовні вимоги визнала частково у межах строку позовної давності.
Відповідачі - ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4 у судове засідання не з'явилися, про час, дату та місце судового засідання були повідомлені належним чином, заперечень проти позову не надали та заяви про розгляд справи за їх відсутністю до суду не надходило. Таким чином, в силу ч. 2 ст. 77 ЦПК України суд вважає, що відповідачі не з'явилися до суду без поважних причин.
Відповідно до ч. 4 ст. 169 ЦПК України, суд вважає можливим вирішити справу на підставі наявних у ній даних та доказів без участі відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4
Заслухавши думку представник позивача, відповідача, дослідивши матеріали справи, суд приходить до наступного висноку.
У судовому засіданні було встановлено, що відповідачі ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 зареєстровані та проживають в квартирі АДРЕСА_1, відповідно до довідки № 91 від 15 листопада 2012 року, виданої ДУ № 3 МКП «Жилсервіс» (а. с. 6).
Теплопостачання будинку, у якому проживають відповідачі, робить позивач. Відповідачі зобов'язані робити щомісячну оплату за теплопостачання квартири, однак, своїх обов'язків належним чином не виконували, внаслідок чого утворилася заборгованість за період з 01.07.1996 року по 01.12.2013 року в сумі 5390,60 гривень, відповідно до фотокопії розрахунку заборгованості за житлово - комунальні послуги на о/р НОМЕР_3.
Судом встановлено, що між сторонами склалися житлові правовідносини.
Статтями 64, 68, 162 ЖК України встановлено обов'язок наймача (наймачів), (власника) житлового приміщення сплачувати комунальні послуги, у тому числі і послуги з теплопостачання та гарячого водопостачання. Плата за комунальні послуги стягується, крім квартирної плати, по затвердженим в встановленому порядку тарифам. Квартирна плата та плата за комунальні послуги вноситься щомісяця в строки, встановлені діючим законодавством. Відповідно п.5 ч.3 ст.20 Закону України «Про житлово-комунальні послуги» від 24.06.2004 р., споживач зобов'язаний сплачувати житлово-комунальні послуги у строки, встановлені договором або законом. Відповідно до Правил, плата за надані послуги вноситься споживачем відповідно до показань засобів обліку води і теплової енергії або затверджених нормативів (норм) споживання на підставі платіжного документа (розрахункової книжки,платіжної квитанції тощо) або відповідно до умов договору на встановлення засобів обліку. Розрахунковим періодом для оплати послуг є календарний місяць. Плата за послуги вноситься не пізніше 20 числа місяця, що настає за розрахунковим (п.18 Правил).
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст. 256, 257 ЦК України позовна давність - це строк, у межах якого особа може звернутися до суду з вимогою про захист свого цивільного права або інтересу. Загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.
Згідно ст. 261 ЦК України перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.
Згідно ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові.
З матеріалів справи вбачається, що заборгованість утворилася з 01 липня 1996 року по 01 грудня 2013 року, доказів поважності пропуску позивачем трирічного строку позовної давності суду не надано. Позивач звернувся до суду 20.08.2013 року.
Ухвалою Ленінського районного суду м.Луганська від 19 червня 2013 року Луганському міському комунальному підприємству «Теплокомуненерго» відмовлено у прийнятті заяви про видачу судового наказу про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання з ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 (а.с.5).
Таким чином, на думку суду, з відповідачів підлягає солідарному стягненню заборгованість із застосуванням строку позовної давності за період з 1 червня 2010 року по 01 грудня 2013 року у розмірі - 304,48 грн.
Відповідачем ОСОБА_5 в судовому засіданні заявлено про оплату даної заборгованості, але доказів на цю обставину суду не надано.
Згідно зі ст. 625 ЦК України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Відповідно до Закону України «Про внесення зміни до статті 2 Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" від 17 грудня 2010 року N 2795-VI статтю 2 Закону України "Про тимчасову заборону стягнення з громадян України пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги" викласти в такій редакції:
"Стаття 2. Дія цього Закону припиняється 1 січня 2011 року. Нарахування та стягнення пені за несвоєчасне внесення плати за житлово-комунальні послуги здійснюються на суму заборгованості, яка утворилася з 1 січня 2011 року".
Тому, суд приходить до висновку про задоволення вимог позивача щодо стягнення з відповідача суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції та трьох процентів річних від простроченої суми боргу з 01 січня 2011 року по 01 грудня 2013 рік.
Таким чином 3 % річних від простроченої суми підлягають стягненню із наступного розрахунку (сума заборгованості за місяць х 3 : 100 : кількість днів у році х кількість днів у місяці), що складає 0,69 грн. Нарахування індексу інфляції за прострочену суму підлягають стягнення із наступного розрахунку: (індекс інфляції -100) :100 х сума заборгованості з зростанням по місячно), що дорівнює 0,82 грн.
Враховуючи викладене, суд задовольняє вимоги позивача про стягнення з відповідачів у солідарному порядку заборгованості за користування послугами з теплопостачання та гарячого водопостачання у сумі 304,48 грн., а також втрати від інфляційних процесів у сумі 0,82 грн., 3 % річних у сумі 0,69 грн., а всього 305,99 грн.
Відповідно до вимог ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягає стягненню сплачена сума судового збору у розмірі 229,40 грн.
На підставі викладеного і керуючись: ст. ст. 67, 68 ЖК України, ст. ст. 16, 256, 257, 261, 267, 509, 525, 526, 540, 543, 614, 625, 901, 903 ЦК України, ст. ст. 10, 11, 59, 60, 169, 209, 212 - 215, 224 - 233 ЦПК України, суд, -
В И Р І Ш И В:
Уточнені позовні вимоги Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, ОСОБА_5 про стягнення заборгованості за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання-задовольнити частково.
Стянути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (ІДН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ІДН НОМЕР_2), ОСОБА_5 на користь позивача - Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» заборгованість за послуги теплопостачання та гарячого водопостачання за період у сумі 304 (триста чотири) грн.48 грн., а також втрати від інфляційних процесів у сумі 0,82 грн., 3 % річних у сумі 0,69 грн., а всього 305 (триста п'ять) грн.99 грн.
Стянути солідарно з ОСОБА_1, ОСОБА_2 (ІДН НОМЕР_1), ОСОБА_3, ОСОБА_4 (ІДН НОМЕР_2), ОСОБА_5 на користь позивача - Луганського міського комунального підприємства «Теплокомуненерго» судовий збір у сумі 229 (двісті двадцять дев'ять) грн. 40 коп.
В іншій частині вимог - відмовити.
Вступна та резолютивна частини рішення ухвалено в нарадчій кімнаті та оголошено 29 квітня 2014 року.
Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом десяти днів з дня його проголошення. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: Н.О. Кравченко