Головуючий у I інстанції:Хабіб М.І. Справа № 22-а-3802/08
Господарський суд Львівської області ряд. стат. звіту № 46
№ 2/311-24/123
Суддя-доповідач: Ліщинський А.М.
ЛЬВІВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
11 грудня 2008 року м. Львів
Колегія суддів Львівського апеляційного адміністративного суду в складі :
Головуючого: судді – Ліщинського А.М.,
суддів – Онишкевича Т.В., Ніколіна В.В.,
при секретарі судового засідання – Ткач О.О.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Залізничного районного центру зайнятості м. Львована постанову господарського суду Львівської області від 08 липня 2005 року по адміністративній справі №2/311-24/123 до Міжрегіонального центру професійно-технічної освіти художнього моделювання та дизайну про стягнення витрат в сумі 565.68 гривень,-
в с т а н о в и л а :
Позивач звернувся до суду з позов до ПТУ м. Львова № 4, правонаступником якого згідно з наказом Міністерства освіти і науки України № 352 від 28.04.2004 р. є Міжрегіональний центр професійно-технічної освіти художнього моделювання і дизайну про стягнення витрат в сумі 565.68 грн.
Вимоги мотивовані тим, що відповідно до ст. 26 Закону України «Про зайнятість населення». Якщо протягом двох років, які передують вивільненню, працівник не мав можливості підвищити свою кваліфікацію чи одержати суміжну професію за попереднім місцем роботи, та якщо при працевлаштуванні йому необхідно підвищити кваліфікацію або пройти професійну перепідготовку, то витрати на ці заходи проводяться за рахунок підприємства, установи, організації, з яких вивільнено працівника.
Постановою господарського суду Львівської області від 8 липня 2005 року в позові відмовлено про стягнення витрат понесених на перепідготовку вивільненого працівника гр..ОСОБА_1..
Не погодившись із зазначеними судовим рішенням Залізничний районний центр зайнятості м. Львоваподало апеляційну скаргу з якоїіз-за порушення норм матеріального та процесуального права, невідповідності висновків суду обставинам справи, просить його скасувати та постановити рішення, яким просить повністю задоволити позовні вимоги.
Покликання маються на те, що відповідачем не подано жодних доказів професійної перепідготовки гр..ОСОБА_1. протягом двох років до її звільнення. Обов’язок роботодавця підвищити кваліфікацію робітника не суперечить чинному законодавству, як це передбачено ст. 20 Закону України «Про зайнятість населення».
Судова колегія заслухавши доповідь судді-доповідача, представника позивача та представника відповідача, перевіривши матеріали справи і обговоривши підстави апеляційної скарги, вважає за необхідне її відхилити.
Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а постанову без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Розглядаючи спір, судова колегія вважає, що господарський суд повно і всебічно дослідив і оцінив обставини по справі, надані сторонами докази, правильно визначив юридичну природу спірних правовідносин і закон, який їх регулює.
Судом встановлено, підтверджено матеріалами справи, щовідповідач зареєстрований у виконавчій дирекції Фонду загальнообов’язкового державного соціального страхування України на випадок на безробіття, як платник страхових внесків і сплачує їх у встановленому розмірі та порядку страхові внески.
01.07.2004 р. відповідачем був вивільнений з підприємства застрахований працівник ОСОБА_1..
На підставі договору № 260 від 12.07.2004 р., укладеного між позивачем і ОСОБА_1., яка була вивільнена відповідачем, ОСОБА_1. пройшла перепідготовку в ТзОВ «Медіа-Вест» і здобула професію оператора комп’ютерного набору, що підтверджено свідоцтвом про присвоєння робітничої кваліфікації від 11.1-.2004 року.
За скеруванням позивача ОСОБА_1. прийнята з 18.10.2004 р. на роботу бухгалтером 1-ої категорії у Львівську академічну гімназію, що підтверджено наказом про прийняття на роботу № 108-к від 14.10.2004 року.
Відповідно до ст. 4 Закону України «Про загальнообов’язкове державне соціальне страхування на випадок безробіття» № 16/98-ВР від 02.03.2000 р. з наступними змінами та доповненнями (далі – Закон № 1533-Ш) одним із видів загальнообов’язкового державного соціального страхування є страхування на випадок безробіття.
Згідно ч.2 ст. 7 Закону № 1533-Ш та Законом України «Про зайнятість населення» одним із видів соціальних послуг є професійна підготовка та перепідготовка, підвищення кваліфікації та профорієнтація.
З огляду на викладене, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги в цілому суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а також відсутня невідповідність висновків суду обставинам справи.
Керуючись статтями 195, 196, 198, 200, 205, 206 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів ,-
у х в а л и л а :
Апеляційну скаргуЗалізничного районного центру зайнятості м.Львова залишити без задоволення, а постанову господарського суду Львівської області від 08 липня 2005 року по справі № 2/311-24/123 -без змін.
Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення, однак може бути оскаржена шляхом подачі касаційної скарги протягом одного місяця після набрання нею законної сили безпосередньо до суду касаційної інстанції.
Ліщинський М.М.
Ніколін В.В.
Онишкевич Т.В.
Головуючий:
судді колегії: