Справа № 415/5404/13-к
Провадження 1-КП/415/525/13
ВИРОК
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
04.10.2013 року м. Лисичанськ
Лисичанський міський суд Луганської області у складі:
головуючого судді - Калмикової Ю.О.,
при секретарі - Мягкій І.В.,
за участю прокурора - Сичова В.М.,
потерпілої - ОСОБА_1,
обвинуваченого - ОСОБА_2,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська кримінальне провадження № 12013030240002748 за обвинуваченням:
ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська Луганської області, громадянина України, українця, розлученого, освіта професійно-технічна, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, та проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, -
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_2 на підставі рішення Лисичанського міського суду від 12 жовтня 2007 року, по виконавчому листу № 2-4227 від 12 жовтня 2007 року, зобов'язаний виплачувати аліменти на утримання доньки ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6 у розмірі 1/4 частини від всіх видів заробітку (доходу), але не менше ніж 30% прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку, щомісячно, на користь ОСОБА_1, починаючи з 04 жовтня 2007 року і до повноліття дитини.
Однак, ОСОБА_2, достовірно знаючи про рішення суду, маючи можливість його виконувати, маючи умисел на злісне ухилення від сплати аліментів, не сплачує тривалий час встановлені рішенням суду кошти на утримання дитини, добровільно матеріальну допомогу не надає, ніде не працює, на обліку в центрі зайнятості населення не стоїть, на попередження Лисичанського відділу державної виконавчої служби про необхідність працевлаштування та виплати аліментів на користь ОСОБА_1 не реагує. В результаті чого у гр. ОСОБА_2 утворилась заборгованість, згідно з довідкою ВДВС Лисичанського міського управління юстиції від 29.08.2013 року, по сплаті аліментів з 27 квітня 2010 року по 29 серпня 2013 року за 40 місяців 3 дні у сумі 15889 гривень 84 копійки, яка в сукупності перевищує суму виплати за шість місяців відповідних платежів.
Допитаний у судовому засіданні обвинувачений ОСОБА_2 свою провину у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, визнав повністю, щиро розкаявся у скоєному правопорушенні, підтвердив обставини, викладені в обвинувальному акті, та на підставі ст. 63 Конституції України від давання показань відмовився.
Допитана у судовому засіданні потерпіла ОСОБА_1 пояснила, що ОСОБА_2 дійсно не виплачує аліменти на утримання дитини останні сім місяців. До цього здійснював деякі виплати аліментів за рішенням суду, але не регулярно, коли хотів. Просила суд суворо наказати обвинуваченого.
Враховуючи, що обвинувачений ОСОБА_2 у судовому засіданні свою провину визнав повністю, фактичні обставини справи ніхто з учасників судового розгляду не оспорював, суд, у відповідності до ч. 3 ст. 349 КПК України, визнає дослідження доказів у судовому засіданні недоцільним. Обвинувачений та потерпіла проти даного рішення суду не заперечували.
Оцінюючи зібрані по справі докази, суд вважає, що винність обвинуваченого ОСОБА_2 у злісному ухиленні від сплати встановлених рішенням суду коштів (аліментів) на утримання дочки ОСОБА_4, доведена повністю, а його дії правильно кваліфіковані за ч. 1 ст. 164 КК України.
Призначаючи покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд, у відповідності до ст. 65 КК України, приймає до уваги ступінь тяжкості вчиненого злочину, який належить до категорії злочинів невеликої тяжкості, особу обвинуваченого, який за місцем проживання характеризується позитивно, на обліку у лікаря-психіатра та лікаря-нарколога не перебуває, раніше не судимий.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченому ОСОБА_2, суд визнає щире каяття.
Обставин, які обтяжують покарання обвинуваченого ОСОБА_2, суд не вбачає.
Враховуючи викладені вище обставини по справі, тяжкість вчиненого злочину, особу обвинуваченого ОСОБА_2, який злочин вчинив вперше, свою провину визнав повністю, розкаявся у вчиненому злочині, суд вважає, що виправлення обвинуваченого можливо без відбування покарання, шляхом звільнення від відбування покарання з випробуванням із застосуванням ст. 75 КК України і покладенням на нього обов'язків, передбачених ст. 76 КК України.
Цивільний позов по справі не заявлений.
Речові докази та процесуальні витрати по даній справі відсутні.
Керуючись ст.ст. 368-370 КПК України, суд -
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_2 визнати винним у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 164 КК України, та призначити йому покарання у виді обмеження волі строком на 1 (один) рік.
На підставі ст. 75 КК України звільнити ОСОБА_2 від відбування покарання з іспитовим строком 1 (один) рік.
Відповідно до п. 2, 3, 4 ч. 1 ст. 76 КК України покласти на нього наступні обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне проживання без дозволу кримінально-виконавчої інспекції;
- повідомляти кримінально-виконавчу інспекцію про зміну місця проживання та роботи;
- періодично з'являтися для реєстрації в кримінально-виконавчу інспекцію.
На вирок може бути подана апеляційна скарга до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.
СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА