Справа № 415/4531/13-к

Провадження 1-КП/415/420/13

ВИРОК

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

06.08.2013 року м. Лисичанськ

Лисичанський міський суд Луганської області у складі:

головуючого судді - Калмикової Ю.О.,

при секретарі - Добуграй В.К.,

за участю прокурора - Швиденка О.С.,

обвинуваченого - ОСОБА_1,

розглянувши у підготовчому судовому засіданні в залі суду м. Лисичанська кримінальне провадження № 120130302400002317 за обвинуваченням:

ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця м. Лисичанська, українця, громадянина України, розлученого, освіта повна загальна середня, не працюючого, зареєстрованого за адресою: АДРЕСА_1, проживаючого за адресою: АДРЕСА_2, раніше не судимого,

у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, -

ВСТАНОВИВ:

Відповідно до обвинувального акту ОСОБА_1 обвинувачується у тому, що в період часу з 01 липня 2013 року по 15 липня 2013 року він, маючи умисел на порушення порядку здійснення операцій з ломом чорного металу, незаконно, без державної реєстрації і без спеціального дозволу (ліцензії), одержання якого передбачене законодавством, на подвір'ї будинку АДРЕСА_3 організував незаконний пункт прийому, схову і збуту металобрухту, де у вказаний період часу незаконно здійснював прийом лому чорного металу за ціною 1 грн. 10 копійок за 1 кг від населення з метою подальшого продажу за більш високою ціною.

15 липня 2013 року працівниками міліції під час огляду місця події з подвір'я будинку АДРЕСА_3 було вилучено лом чорного металу у кількості 100 кг, який ОСОБА_1 прийняв у вказаний період часу з метою подальшого перепродажу.

17 липня 2013 року між обвинуваченим ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Лисичанська Луганської області Швиденком О.С. була укладена угода про визнання винуватості у відповідності до вимог ст.ст. 468, 469, 470, 472 КПК України.

Згідно з даною угодою, ОСОБА_1 та прокурор дійшли згоди щодо правової кваліфікації дій обвинуваченого за ч. 1 ст. 213 КК України, істотних для даного кримінального провадження обставин, а також покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.

У судовому засіданні прокурор та обвинувачений підтримали угоду про визнання винуватості та просили її затвердити.

Розглядаючи питання про затвердження угоди про визнання винуватості, суд виходить з наступного. Обвинувачений без застереження визнав свою винуватість у зазначеному діянні, вказаною угодою визначено покарання, яке повинен понести ОСОБА_1, у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт, що відповідає умовам призначення покарання за ч. 1 ст. 213 КК України. В угоді також передбачені наслідки укладення та затвердження угоди про визнання винуватості, встановлені ст. 473 КПК України, та наслідки її невиконання.

Відповідно до ст. 468 КПК України у кримінальному провадженні може бути укладена угода між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим про визнання винуватості.

Відповідно до ч. 4 ст. 469 КПК України угода про визнання винуватості між прокурором та підозрюваним чи обвинуваченим може бути укладена у провадженні щодо кримінальних проступків, злочинів невеликої чи середньої тяжкості, тяжких злочинів, внаслідок яких шкода завдана лише державним чи суспільним інтересам.

Відповідно до п. 1 ч. 3 ст. 314 КПК України у підготовчому судовому засіданні суд має право прийняти рішення про затвердження угоди.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 обґрунтовано обвинувачується у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, яке відповідно до ст. 12 КК України є злочином невеликої тяжкості. При цьому судом з'ясовано, що обвинувачений цілком розуміє права, визначені ч. 4 ст. 474 КПК України, наслідки укладення та затвердження даної угоди, передбачені ст. 473 КПК України, характер обвинувачення, щодо якого він визнає себе винуватим, вид покарання, а також інші заходи, які будуть застосовані до нього у разі затвердження угоди судом. Обвинуваченому роз'яснено наслідки невиконання угоди, передбачені ст. 476 КПК України.

Суд переконався, що укладення угоди сторонами є добровільним, тобто не є наслідком застосування насильства, примусу, погроз або наслідком обіцянок чи дії будь-яких інших обставин, ніж ті, що передбачені в угоді.

Перевіривши угоду на відповідність вимогам КПК України, суд дійшов висновку про можливість затвердження угоди про визнання винуватості і призначення обвинуваченому узгодженої сторонами міри покарання.

Долю речових доказів по справі слід вирішити у порядку, передбаченому ст. 100 КПК України.

Керуючись ст.ст. 314, 368-370, 373, 374, 472, 474 КПК України, суд -

ЗАСУДИВ:

Угоду від 17 липня 2013 року, укладену між ОСОБА_1 та прокурором прокуратури м. Лисичанська Луганської області Швиденком О.С., затвердити.

ОСОБА_1 визнати винним у скоєнні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 213 КК України, та призначити йому покарання у виді 150 (ста п'ятдесяти) годин громадських робіт.

Речові докази - лом чорного металу у кількості 100 кг, який знаходиться на зберіганні у ТОВ «Компанія «Максімет» по вул. Механізаторів, 1 у м. Сєвєродонецьку, ваги зі шкалою до 60 кг, які знаходяться в камері зберігання Лисичанського МВ ГУМВС України - звернути на користь держави.

Вирок може бути оскаржений з підстав, передбачених статтею 394 КПК України, до апеляційного суду Луганської області через Лисичанський міський суд протягом 30 днів з дня його проголошення.

Копію вироку вручити негайно після його проголошення обвинуваченому та прокурору.

СУДДЯ Ю.О. КАЛМИКОВА