Справа № 551/277/14-к
ВИРОК
іменем України
06.05.2014 року Шишацький районний суд Полтавської області в складі
головуючого - судді Сиволапа Д.С.,
при секретарі Кулинченко О.А.,
за участю прокурора Ємця Ю.І.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду селища Шишаки Полтавської області матеріали кримінального провадження № 12014170360000104 від 10 березня 2014 року по обвинуваченню
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка народилась та зареєстрована в АДРЕСА_1, проживає в АДРЕСА_2, українки, громадянина України, освіта середня-спеціальна, непрацюючої, перебуваючої на обліку в центрі зайнятості, одруженої, маючої на утриманні 4-х неповнолітніх дітей, одна з яких являється інвалідом, в силу ст. 89 КК України раніше не судимої,
у вчиненні кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК Країни України,
ВСТАНОВИВ:
У вину ОСОБА_1 ставиться те, що вона 09 березня 2014 року після 22-00 години, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння, знаходячись в палаті № 5 хірургічного відділення Шишацької ЦРЛ у смт. Шишаки Полтавської області, де вона проходила стаціонарне лікуванні, діючи з прямим умислом направленим на викрадення чужого майна, з корисливих спонукань, з метою наживи, усвідомлюючи протиправність свого діяння, його суспільно небезпечні наслідки та бажаючи їх настання, шляхом вільного доступу таємно викрала мобільний телефон «Nokia-2323» вартістю 154 грн., що зберігався на тумбочці поряд з ліжком, який належить ОСОБА_2, спричинивши останній збитки на вказану суму.
Допитана в судовому засіданні ОСОБА_1 вину у вчиненні крадіжки телефону визнала, щиро розкаялась та пояснила, що в березні 2014 року проходила лікування в Шишацькій ЦРЛ в зв'язку з черепно-мозковою травмою. 09 березня 2014 року близько 09-00 год. вона самовільно залишила території медичного закладу та вживала спиртні напої. Повернувшись близько 22-00 год. до палати та перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння вона дізналась, що за порушення лікарняного режиму її виписано з лікарні, а на її ліжко-місце поклали іншу жінку. Побачивши на тумбочці біля ліжка, на якому вона лежала до виписки, мобільний телефон «Нокіа», що їй не належав, таємно від інших пацієнтів, які в цей час вже спали, вона поклала його до себе в сумку та винесла з приміщення лікарні. Наступного дня вказаний телефон був добровільно виданий нею працівникам міліції на їх прохання. Свій вчинок пояснює перебуванням у стані алкогольного сп'яніння. Просила застосувати до неї стягнення у вигляді штрафу.
Під час з'ясування обсягу доказів, які необхідно дослідити в суді, обвинувачена ОСОБА_1 повідомила, що вона знайома з матеріалами кримінального провадження і визнає всі докази, які були зібрані органами досудового розслідування та їх не оспорює. Їй зрозумілі положення ч. 3 ст. 349 КПК України, вона правильно розуміє фактичні обставини кримінального провадження, їх не оспорює, не заперечує щодо проведення судового розгляду в порядку ч. 3 ст. 349 КПК України, та їй роз'яснено, що у такому випадку вона буде позбавлена права оспорювати ці фактичні обставини кримінального провадження у апеляційному порядку.
Заслухавши думку обвинуваченого, та прокурора, який також не заперечував проти розгляду справи в порядку визначному ч. 3 ст. 349 КПК України, переконавшись, що учасники судового розгляду вірно розуміють зміст обставин кримінального провадження, а їх позиція є добровільною, роз'яснивши їм те, що в такому випадку вони будуть позбавлені права оскаржувати ці обставини в апеляційному порядку, суд визнав недоцільним дослідження доказів щодо обставин, які не оспорюються сторонами та прийняв рішення про проведення судового розгляду відповідно до ч. 3 ст. 349 КПК України, обмежившись допитом обвинуваченої, а також дослідженням письмових доказів, які характеризують особу обвинуваченої та документів, що підтверджують розмір процесуальних витрат у кримінальному провадженні.
Потерпіла ОСОБА_2 в судове засідання не з'явилась, надала до суду письмову заяву про проведення розгляду справи без її участі.
Дії ОСОБА_1 органом досудового розслідування кваліфіковані за ч.1 ст. 185 КК України, як таємне викрадення чужого майна (крадіжка). Вказана кваліфікація знайшла своє підтвердження й в судовому засіданні.
При призначенні покарання обвинуваченій суд керується загальними засадами призначення покарання, передбаченими ст. 65 КК України, та призначає покарання відповідно до положень Загальної частини КК України, у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, враховуючи ступінь тяжкості вчиненого нею злочину, особу винної, обставини, що обтяжують та пом'якшують покарання.
В силу ст. 89 КК України обвинувачена є раніше не судимою особою. За місцем проживання характеризується негативно, як особа, що має неврівноважений характер та зловживає спиртними напоями, має на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей (ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_5, ОСОБА_4, ІНФОРМАЦІЯ_6, ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_7, ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_8), одна з яких є інвалідом, що підтверджується довідкою-характеристикою Великобузівської сільської ради Шишацького району Полтавської від 14.03.2014 № 131 та ксерокопіями свідоцтв про народження серії НОМЕР_1 від 21.08.2001, НОМЕР_2 від 14.07.2003, НОМЕР_3 від 25.04.2005, НОМЕР_4 від 26.09.2007, виданих Великобузівською сільською радою Шишацького району Полтавської області.
Стан здоров'я обвинуваченої задовільний, вона є працездатною, примусового лікування не потребує, що підтверджується медичним висновком Шишацької ЦРЛ від 13.03.2014.
Обставиною, яка пом'якшує покарання обвинуваченої суд визнає щире каяття.
Обставиною, яка обтяжують покарання обвинуваченої суд визнає вчинення злочину у стані алкогольного сп'яніння.
За таких обставин, врахувавши конкретні обставини вчиненого кримінального правопорушення, особу обвинуваченої ОСОБА_1, зокрема відсутність у неї самостійного заробітку, наявність на утриманні чотирьох неповнолітніх дітей, одна з яких є інвалідом, які потребують належного матеріального утримання, те, що в силу ст. 89 КК України обвинувачена є раніше не судимою особою, за місцем мешкання характеризується негативно, наявність обставин, які як обтяжують, так і пом'якшують покарання, суд приходить до висновку, про доцільність призначення обвинуваченій кримінального покарання в вигляді громадських робіт у межах санкції ч. 1 ст. 185 КК України, що цілком відповідатиме меті кримінального покарання, буде необхідним і достатнім для її виправлення та попередження вчиненню подібних кримінальних правопорушень в майбутньому.
Цивільний позов по справі не заявлявся. Кримінальним правопорушенням завдано матеріальну шкоду на загальну суму 154,00 грн., яка в ході досудового розслідування відшкодована.
Суд керуючись, вимогами ч. 2 ст. 124 КПК України вважає необхідним стягнути з обвинуваченої на користь держави судові витрати у розмірі 196,56 грн. на залучення експерта для проведення товарознавчої експертизи.
Долю речових доказів слід вирішити керуючись приписами ст. 100 КПК України наступним чином.
Передані на зберігання потерпілій ОСОБА_2 мобільний телефон «Nokia-2323» та СІМ-картку мобільного оператора «МТС Україна» - залишити у власності останньої, які їй належні.
З урахуванням наведеного та керуючись ст.ст. 349, 369-371, 373, 374 КПК України, суд,
ЗАСУДИВ:
ОСОБА_1 - визнати винною у вчиненні злочину, передбаченого ч. 1 ст. 185 КК України та призначити їй покарання у вигляді 160 (сто шістдесят) годин громадських робіт.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь держави 196 (сто дев'яносто шість) грн. 56 коп. судових витрат, пов'язаних з залученням експерта.
Мобільний телефон «Nokia-2323» та СІМ-картку мобільного оператора «МТС Україна», що перебувають на зберіганні у потерпілої ОСОБА_2 - залишити у її власності.
Вирок може бути оскаржений до апеляційного суду Полтавської області через Шишацький районний суд Полтавської області протягом тридцяти днів з дня його проголошення з підстав, передбачених ст. 394 КПК України.
Обвинуваченій та прокурору копію вироку вручити негайно після його проголошення.
Учасники судового провадження мають право отримати в суді копію вироку.
Головуючий суддя Д.С. Сиволап