Справа № 136/1576/13-ц Провадження № 22-ц/772/1201/2014Головуючий в суді першої інстанції:Кривенко Д. Т.
Категорія: 5 Доповідач: Береговий О. Ю.
АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
"30" квітня 2014 р. м. Вінниця
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Вінницької області в складі:
головуючого: Берегового О. Ю.,
суддів: Камзалова В. В., Іванюка М. В.,
при секретарі: Руденко О.М.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Вінниці апеляційною скаргу ОСОБА_2 на рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 06 березня 2014 року по цивільній справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення 1/2 частки майна, що є у спільній сумісній власності ,-
В С Т А Н О В И Л А:
В липні 2013 року ОСОБА_2 звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 19 грудня 2003 року в смт. Турбів, Липовецького району Вінницької області між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі-продажу нерухомого майна, який був посвідчений приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5 та зареєстрований в реєстрі за № 1901. Державну реєстрацію договору було проведено 25.12.2003 року в органах БТІ. Предметом вказаного договору є 1/2 ідеальна частка житлового будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1.
04 березня 2009 року рішенням Липовецького районного суду Вінницької області у справі № 2-115/09 р. було визнано, що 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 на праві спільної сумісної власності з ОСОБА_2, згідно договору купівлі-продажу від 19 грудня 2003 року. Таким чином, 1/2 ідеальна частка вказаного об'єкта нерухомого майна є спільною сумісною власністю позивача та відповідача. Однак зважаючи на те, що відповідач зайняла самостійно частину будинку та користується ним, він, ОСОБА_2, вимушений проживати за іншою адресою, у зв'язку із чим його обмежено в праві вільно володіти, користуватися та розпоряджатися частиною належного йому майна на праві власності. Домовленості про спільне користування майном між ними не досягнуто, тому просив суд виділити йому, ОСОБА_2, на праві власності 1/2 частку від 1/2 ідеальної частки житлового будинковолодіння з відповідною часткою господарських будівель, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та належить йому згідно договору купівлі-продажу від 19.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за № 1901.
26.02.2014 року позивач надав суду заяву про уточнення позовних вимог, відповідно до якої просив суд виділити та визнати за ним, ОСОБА_2, право власності на 1/2 частину від 1/2 ідеальної частки житлового будинковолодіння , що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно договору купівлі - продажу від 19.12.2003 року, посвідченого приватним нотаріусом Липовецького районного нотаріального округу Вінницької області ОСОБА_5, зареєстрованого в реєстрі за №1901, а саме: "2-4" - житлова кімната, площею 22,7 кв.м.; "К"-сарай; "Л"- погріб; 1/2 "№4" - криниця.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 06 березня 2014 року в задоволенні позову ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про виділення 1/2 частки із майна, що є у спільній сумісній власності - відмовлено.
Не погодившись з таким рішенням суду, ОСОБА_2 подав апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на невірне застосування норм матеріального та процесуального права, просив зазначене рішення скасувати та постановити нове рішення, яким позов задовольнити повністю.
Заслухавши суддю-доповідача, вивчивши матеріали справи та перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: 1) чи мали місце обставини, якими обґрунтовуються вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; 2) чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності, тощо) які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; 3) які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; 4) яка правова норма підлягає застосуванню до цих відносин.
Рішення суду першої інстанції не відповідає цим вимогам.
Судом першої інстанції встановлено та підтверджено матеріалами справи, що 19 грудня 2003 року між ОСОБА_4 та ОСОБА_2 було укладено договір купівлі - продажу 1/2 ідеальної частки житлового будинку з відповідною часткою господарських будівель, що знаходяться за адресою: АДРЕСА_1, який був зареєстрований органами державної реєстрації 25.12.2003 року.
Рішенням Липовецького районного суду Вінницької області від 04 березня 2009 року, яке має преюдиційне значення, було визнано, що 1/2 частина житлового будинку АДРЕСА_1 належить ОСОБА_3 та ОСОБА_2 на праві спільної сумісної власності згідно договору купівлі - продажу від 19.12.2003 року.
Відповідно до ч.1 ст. 355 ЦК України, майно, що є у власності двох або більше осіб (співвласників), належить їм на праві спільної власності (спільне майно).
Згідно правил ч.1 ст.368 ЦК України спільна власність двох або більше осіб без визначення часток кожного з них у праві власності є спільною сумісною власністю.
Відповідно до положень ст.370 ЦК України, співвласники мають право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній сумісній власності. У разі виділу частки із майна, що є у спільній сумісній власності, вважається, що частки кожного із співвласників у праві спільної сумісної власності є рівними, якщо інше не встановлено домовленістю між ними, законом або рішенням суду. Виділ частки із майна, що є у спільній сумісній власності, здійснюється у порядку, встановленому статтею 364 цього Кодексу.
Статтею 364 ЦК України передбачено, що співвласник має право на виділ у натурі частки із майна, що є у спільній частковій власності. Якщо виділ у натурі частки із спільного майна не допускається згідно із законом або є неможливим (частина друга статті 183 цього Кодексу), співвласник, який бажає виділу, має право на одержання від інших співвласників грошової або іншої матеріальної компенсації вартості його частки. Компенсація співвласникові може бути надана лише за його згодою. Право на частку у праві спільної часткової власності у співвласника, який отримав таку компенсацію, припиняється з дня її отримання.
Постановою Пленуму Верховного суду України "Про практику застосування судами законодавства при розгляді справ про право на шлюб, розірвання шлюбу, визнання його недійсним та поділ спільного майна подружжя" №11 від 21.12.2007, а саме пунктом 25, роз'яснено, що вирішуючи питання про поділ майна, що є об'єктом права спільної сумісної власності подружжя, зокрема неподільної речі, суди мають застосовувати положення частин 4, 5 ст. 71 СК ( 2947-14 ) щодо обов'язкової згоди одного з подружжя на отримання грошової компенсації та попереднього внесення другим із подружжя відповідної грошової суми на депозитний рахунок суду.
Висновком експерта за результатами проведення судової будівельно-технічної експертизи передбачені можливі 2 варіанти розподілу 1/2 ідеальної частки житлового будинку за літ. "Д" з відповідною частиною "часткою" господарських будівель та споруд, розташованого АДРЕСА_1 в натурі по 1/2 частині позивачу та відповідачу зі встановленням компенсації за відступ від ідеальної частки та переобладнання об'єкта з влаштуванням окремих виходів, надані у дослідній частині по першому питанню та відображено у додатках 4-5 до висновку (а.с. 50).
Відповідно до першого варіанту слід провести відповідне переобладнання житлового будинку, при цьому другий співвласник 1/2 частки повинен компенсувати за відступ від ідеальної частки (1/2 та 1/2) першому співвласнику 1/2 частки 432,77 грн. Другим же варіантом передбачено проведення переобладнання житлового будинку, з компенсацією першим співвласником 1/2 частки за відступ від ідеальної частки (1/2 та 1/2) другому співвласнику 1/2 частки 169,23 грн. (а.с. 49).
Таким чином, поділ житлового будинку з господарськими будівлями та спорудами, розташованого АДРЕСА_1 є можливим, у разі відступу від ідеальних часток та відповідних компенсацій.
Оскільки проведена по справі судово-будівельна експертиза визначила можливі варіанти поділу будинку , а відповідачка ОСОБА_3 як під час розгляду справи в суді першої інстанції так і в судовому засіданні під час апеляційного розгляду не визначилась з запропонованими варіантами розподілу, а також з можливим відшкодуванням грошової компенсації, колегія суддів приходить до висновку про можливість поділу майна, що є у спільній сумісній власності.
Вирішуючи питання про найкращий для обох сторін варіант поділу будинковолодіння, колегія суддів вважає що таким є другий запропонований експертом варіант, згідно якого найменшим є відхилення від ідеальних часток, виражене в гривнях.
Позивач звернувся до суду з вимогою про виділ йому його частки у будинковолодінні згідно другого варіанту визначеного експертом, відповідно до якого передбачена компенсація за відступ від ідеальної частки позивачу в сумі 169,23 грн., що свідчить про його згоду на отримання такої компенсації та відповідно не вимагає обов'язку внести попередньо на депозитний рахунок вартість цієї частки.
Отже, судова колегія приходить до висновку що доводи апеляційної скарги спростовують висновок суду першої інстанції та вказують на неправильне застосування ним норм матеріального права, які призвели до неправильного вирішення справи, а тому рішення підлягає скасуванню з постановленням нового рішення за правилами ст. 309 ЦПК України.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 - задовольнити.
Рішення Липовецького районного суду Вінницької області від 06 березня 2014 року скасувати.
Ухвалити нове рішення, яким позов ОСОБА_2 задовольнити.
Виділити ОСОБА_2 та визнати за ним право власності на 1/2 частку від 1/2 ідеальної частки житлового будинковолодіння, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, а саме на житлову кімнату "2-4" у житловому будинку згідно технічної документації позначеного літерою "Д", площею 22,7 кв.м., сарай позначений літерою "К", погріб позначений літерою "Л" та 1/2 "№4" - криниця; виділивши у власність ОСОБА_3 решту 1/2 частки від 1/2 ідеальної частки житлового будинковолодіння що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, згідно другого варіанту визначеного висновком експерта № 1685/13-21 від 31 січня 2014 року.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 169,23 грн. компенсації за відступ від ідеальної частки.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_2 901 грн. 34 коп. у відшкодування витрат по сплаті судового збору.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий: /підпис/
Судді: /підпис/ /підпис/
З оригіналом вірно: О. Ю. Береговий