АПЕЛЯЦІЙНИЙ   СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ.

УХВАЛА ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

28  грудня 2006 року                                                                                     м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Вотьканича Ф.А., суддів - Стана І.В., Машкаринця М.М., за участю прокурора - Ісака В.М.,

захисника ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали за апеляцією, яку подали захисник - адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2,

ВСТАНОВИВ:

Постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 30 листопада 2006 року задоволено подання слідчого в особливо важливих справах відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами СУ УМВС України в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо підозрюваного у вчиненні злочинів, передбачених ст. 289 ч. 2 КК України

ОСОБА_2, гр. України, з середньою освітою, не працював, не одруженого, не судимого.

29 листопада 2006 року слідчий в особливо важливих справах відділу по розслідуванню особливо важливих справ та злочинів, вчинених організованими групами СУ УМВС України в Закарпатській області за згодою заступника прокурора Закарпатської області вніс до Ужгородського міськрайонного суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, який підозрювався у вчиненні злочину передбаченого ст. 289 ч. 2 КК України.

У поданні орган досудового слідства посилається на те, що ОСОБА_2, підозрюється у вчиненні злочину, який відносяться до тяжких і за вчинення якого йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад три роки, - перебуваючи на волі може ухилитись від слідства й суду, продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини в справі, шляхом впливу на осіб, з якими вчиняв злочини з метою зміни ними показань і уникнення кримінальної відповідальності за скоєне.

Справа:  N° 141

Категорія:   10

Головуючий у суді  першої  інстанції:  Семерак І.О.

Доповідач:     Стан І.В.

З урахуванням наведеного орган досудового слідства просив обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_2 пред'явлено обвинувачення у вчиненні злочинів при таких обставинах.

04 лютого 2006 року в період з 18-ї години 30 хвилин до 19-ї години 15 хвилин ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_1 з корисливих спонукань, незаконно заволодів транспортним засобом - автомашиною марки «Фольксваген-Пассат», 1989 року випуску реєстраційний номер НОМЕР_1, вартістю 23 ООО гривень, який належав потерпілій ОСОБА_3.

28 жовтня 2006 року в період з 11-ї години 30 хвилин до 13-ї години ОСОБА_2, знаходячись біля будинку АДРЕСА_2 з корисливих спонукань, незаконно заволодів транспортним засобом - автомашиною марки «Фольксваген- Пассат», 1991 року випуску, реєстраційний номер НОМЕР_2, вартістю 28 353 гривні, який належить потерпілому ОСОБА_4.

У постанові суду вказано, що ОСОБА_2 обвинувачується у вчиненні злочину, який відносяться до тяжіких і за вчинення якого йому може бути призначено покарання у вигляді позбавлення волі на строк понад п'ять років, - перебуваючи на волі може ухилитись від слідства й суду, продовжувати злочинну діяльність та перешкоджати встановленню істини в справі.

З урахуванням наведеного, даних про особу ОСОБА_2 - вік, сімейний стан та стан здоров'я, суд прийшов до переконання, що здобуті по справі дані, свідчать про вчинення ОСОБА_2 тяжкого злочину, що подання є обґрунтованим, - тому задовольнив його.

В апеляції адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 вказують про те, що постанова суду є незаконною та необгрунтованою. Вважають, що в матеріалах кримінальної справи відсутні достатні дані, які би з достатньою вірогідністю стверджували, що інші запобіжні заходи не забезпечать належної поведінки ОСОБА_2. Дані про особу ОСОБА_2: раніше не судимий, перебуває у фактичних шлюбних відносинах і має на утриманні восьмимісячну дитину, перестарілих батьків, постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується та роботи, на переконання адвоката не свідчать про те, що він буде ухилятись від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини в справі. Окрім цього, в апеляції вказується про те, що 17 листопада 2006 року після відмови судом в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту й звільненні його, орган досудового слідства, знехтувавши рішенням суду, біля його будівлі, без достатніх підстав, незаконно, необгрунтовано, повторно затримав його по підозрі у вчиненні злочину.

З урахуванням наведеного, адвокат ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 просять скасувати щодо останнього постанову суду й обрати запобіжний захід не пов'язаний з триманням під вартою.

Заслухавши доповідача про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення захисника - адвоката ОСОБА_1 та обвинуваченого ОСОБА_2, які підтримали доводи апеляції, прокурора, який вважав постанову суду законною та обґрунтованою, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що постанова суду підлягає до скасування з таких підстав.

У відповідності до вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття особи під варту є сукупність даних, які вказують на те, що вона буде намагатись ухилятись від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини в справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в якому особа обвинувачується, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.

При розгляді подання щодо ОСОБА_2 судом першої інстанції належним чином не враховані вищевказані вимоги закону, внаслідок чого прийнята незаконна та необгрунтована постанова.

Наведені в поданні доводи про те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі може мати намір продовжувати злочинну діяльність, чинити перепони у встановленні об'єктивної істини по справі та уникнути кримінальної відповідальності, є припущенням органа досудового слідства й такі свого обґрунтування в матеріалах справи не мають і при розгляді справи апеляційним судом не знайшли свого підтвердження.

Інших будь-яких даних, які свідчили б про наявність підстав для взяття ОСОБА_2 під варту в поданні слідчого не наведено, в матеріалах справи немає й на такі не вказується в постанові суду першої інстанції.

Враховуючи наведене, а також дані про особу ОСОБА_2 - є раніше не судимою особою, перебуває у фактичних шлюбних відносинах, має на утриманні восьмимісячну дитину, перестарілих батьків, постійне місце проживання, за яким позитивно характеризується та роботи, колегія суддів вважає, що один лише характер протиправного діяння, у вчиненні якого він обвинувачується, - тяжкий злочин, не є достатньою, в тому числі винятковою підставою для взяття його під варту.

Окрім цього, при вирішенні питання про обгрунтованість висновків суду першої інстанції при взятті ОСОБА_2 під варту, колегія суддів враховує, що 27 листопада 2006 року суддею Ужгородського міськрайонного суду відмовлено в обранні щодо ОСОБА_2 цього запобіжного заходу, що з матеріалів кримінальної справи вбачається, що ОСОБА_2 обвинувачувався саме в незаконному заволодінні транспортним засобом потерпілого ОСОБА_4, - в матеріалах цієї ж справи містились дані про незаконне заволодіння ОСОБА_2 транспортного засобу, який належав потерпілій ОСОБА_3, що повторно вносячи подання про взяття ОСОБА_2 під варту орган досудового слідства не здобув будь-яких інших даних у підтвердження висновків подання.

Колегія суддів також вважає, такими, що не узгоджуються з вимогами кримінально-процесуального закону висновки суду першої інстанції про те, що ОСОБА_2 обґрунтовано підозрюється у вчиненні злочину передбаченого ст. 307 КК України, оскільки обвинувачення у вчиненні цього злочину ОСОБА_2 не пред'являлось.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду першої інстанції про взяття ОСОБА_2 під варту як незаконна та необгрунтована підлягає скасуванню, що апеляція, яку подали захисник ОСОБА_1 та обвинувачений ОСОБА_2 підлягає задоволенню.

Оскільки органом досудового слідства 27 листопада 2006 року щодо обвинуваченого ОСОБА_2 обрано запобіжний захід у вигляді підписки про невиїзд, який не було у встановленому законом порядку скасовано, тому колегія суддів не обирає щодо нього інший запобіжний захід.

Керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

апеляцію,   яку   подали   захисник   адвокат  ОСОБА_1   та  обвинувачений   ОСОБА_2 задовольнити.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від ЗО листопада 2006 року про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2 скасувати. Відмовити в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту, - негайно звільнивши його з-під варти.