АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

                                                      УХВАЛА

ІМЕНЕМ    УКРАЇНИ

29 грудня 2006 року                                                                                                м. Ужгород

Апеляційний суд Закарпатської області в складі:

головуючого - судді - Вотьканича Ф.А., суддів - Стана І.В., Дідика В.М., за участю прокурора - ОСОБА_1, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Ужгороді матеріали за апеляцією, яку подав помічник прокурора м. Ужгорода,

ВСТАНОВИВ: постановою судді Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11 грудня 2006 року відмовлено в задоволенні подання слідчого СВ Ужгородського MB УМВС України в Закарпатській області про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо

ОСОБА_2, гр. України, українця, із середньою освітою, працює ІНФОРМАЦІЯ_1, не одруженого, не судимого, підозрюваного у вчиненні злочину, передбаченого   ст. 186 ч. 2 КК України.

11 грудня 2006 року слідчий СВ Ужгородського MB УМВС України в Закарпатській області за згодою прокурора м. Ужгорода Закарпатської області вніс до Ужгородського міськрайонного суду подання про обрання запобіжного заходу у вигляді взяття під варту щодо ОСОБА_2, підозрюваного у вчиненні злочину передбаченого ст. 186 ч. 2 КК України.

У поданні орган досудового слідства посилається на те, що ОСОБА_2 підозрюється у вчиненні тяжкого злочину, за який йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк до шести років, - перебуваючи на волі буде перешкоджати встановленню істини в справі, - з метою уникнення від кримінальної відповідальності може ухилитись від слідства й суду та продовжувати злочинну діяльність. З урахуванням наведеного орган досудового слідства просив обрати щодо ОСОБА_2 запобіжний захід у вигляді взяття під варту.

З матеріалів справи вбачається, що органом досудового слідства ОСОБА_2 підозрювався у вчиненні злочину при таких обставинах.

29 жовтня 2006 року о 22-й годині 20 хвилин ОСОБА_2 за попередньою змовою з двома невстановленими органом досудового слідства особами, знаходячись неподалік управління національного банку України в Закарпатській області по Набережній Незалежності в м. Ужгороді із застосуванням фізичного насильства, яке не було небезпечним для життя чи здоров'я особи, відкрито викрали в потерпілого ОСОБА_3 мобільний телефон марки «Нокія - Н- 71» ІМЕІ НОМЕР_1 вартістю 1900 гривень.

Справа:  №  149

Категорія: 10

Головуючий  у  суді   першої  інстанції.  Машкаринець  І.М.

Доповідач:     Стан  І.В.

У постанові суду вказано, що ОСОБА_2 до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, вину в скоєнні злочину визнав, назвавши спільників та місце їх проживання. Тому, суд прийшов до висновку про відсутність передбачених кримінально-процесуальним законом підстав для обрання ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту. Наведені в поданні слідчого підстави для взяття ОСОБА_2 під варту є припущенням і не підтверджені матеріалами кримінальної справи. Тяжкість злочину, у вчиненні якого підозрюється ОСОБА_2 на переконання суду не є достатньою єдиною підставою для взяття його під варту.

З урахуванням наведеного, суд   відмовив в задоволенні подання слідчого й обранні запобіжного заходу у вигляді взяття під варту.

В апеляції помічник прокурора м. Ужгорода вказує про те, що постанова суду не відповідає вимогам чинного кримінально-процесуального закону, є передчасною, оскільки постановлена без врахування всіх обставин справи. Судом не враховано, що за вчинений ОСОБА_2 злочин, який відноситься до тяжких, йому може бути призначене покарання у вигляді позбавлення волі на строк від чотирьох до шести років, а також те, що ОСОБА_2 був активним учасником грабежу, а тому є підстави вважати, що він продовжуватиме злочинну діяльність.

З урахуванням наведеного, помічник прокурора м. Ужгорода просить постанову суду скасувати, а матеріали направити на новий судовий розгляд.

Заслухавши доповідача про суть постанови, повідомлення про те, ким і в якому обсязі вона оскаржена, основні доводи апеляції, пояснення прокурора, який підтримав викладені в апеляції доводи, перевіривши матеріали кримінальної справи, колегія суддів вважає, що підстав для скасування постанови суду не має.

У відповідності до вимог ст. ст. 148, 150, 155 КПК України підставою для обрання запобіжного заходу у вигляді взяття особи під варту є сукупність даних, які вказують на те, що вона буде намагатись ухилятись від слідства й суду або виконання процесуальних рішень, перешкоджати встановленню істини у справі або продовжувати злочинну діяльність. При цьому враховується тяжкість злочину, в якому особа обвинувачується, її вік, стан здоров'я, сімейний і матеріальний стан, вид діяльності та інші обставини, що її характеризують.

Окрім тяжкості злочину, в якому підозрювався ОСОБА_2, будь-яких інших даних, які свідчили б про наявність підстав для взяття його під варту в поданні слідчого не наведено і в матеріалах справи немає.

Наведені в поданні припущення про можливе перешкоджання встановленню істини та ухилення від слідства й суду, свого обґрунтування в матеріалах справи не мають.

З матеріалів справи також вбачається, що 08 грудня 2006 року ОСОБА_2 допитаний по справі в якості підозрюваного, a 11 грудня цього ж року повторно допитаний в якості підозрюваного. 08 грудня 2006 року йому були роз'яснені права та обов'язки підозрюваного і він був затриманий по підозрі у вчиненні злочину. За період з часу останнього допиту ОСОБА_2 в якості підозрюваного до часу розгляду матеріалів за апеляцією помічника прокурора м. Ужгорода ОСОБА_2 обвинувачення пред'явлено не було. Вказане свідчить про те, що ОСОБА_2 у даній справі є тільки свідком.

Посилання в апеляції на те, що ОСОБА_2, перебуваючи на волі буде ухилятися від слідства й суду, перешкоджати встановленню істини у справі, займатися злочинною діяльністю, ухилятися від виконання процесуальних рішень - голослівні, оскільки на їх підтвердження апелянт не надав суду жодних доказів. Доводи апеляції про те, що судом першої інстанції не враховані конкретні обставини, за яких учинено злочин і ці обставини дають підстави для взяття ОСОБА_2 під варту, колегія суддів відхиляє і вважає їх недостатніми для підтвердження висновку органа досудового слідства про те, що ОСОБА_2 ухилятиметься від слідства й суду та буде перешкоджати встановленню істини у справі.

Враховуючи викладене, а також дані про особу ОСОБА_2 - до кримінальної відповідальності притягується вперше, має постійне місце проживання, вину в скоєнні злочину визнав, назвавши спільників та місце їх проживання, свідчать про обґрунтованість висновків суду при прийнятті рішення про відмову у взятті його під варту.

За таких обставин, колегія суддів вважає, що постанова суду про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту є законною та обгрунтованою, що апеляція, яку подав помічник прокурора м. Ужгорода задоволенню не підлягає.

На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 365, 366, 382 КПК України, апеляційний суд, -

УХВАЛИВ:

Апеляцію, яку подав помічник прокурора м. Ужгорода Закарпатської області залишити без задоволення.

Постанову Ужгородського міськрайонного суду від 11 грудня 2006 року про відмову в обранні щодо ОСОБА_2 запобіжного заходу у вигляді взяття під варту залишити без зміни.