№ 11-06 / 07 Головуючий у 1 інстанції Ющук О.С.
ст.ст.222 ч.2, 366 ч.2 КК України Доповідач в апеляційній інстанції Опейда В.О.
УХВАЛА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
м.Луцьк 09 січня 2007 року
Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинського області в складі:
головуючого судді Опейди В.О.
суддів Олексюка Я.М., Матата О.В.
з участю прокурора Артиша Я.Д.
засудженого ОСОБА_1
розглянула у відкритому судовому засіданні у м. Луцьку кримінальну справу за апеляцією помічника прокурора м. Луцька на вирок Луцького міськрайонного суду від 01 листопада 2006 року, яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уроженця м. Устилуг Волинської області, мешканця АДРЕСА_1, українця, громадянина України, з незакінченою вищою освітою, одруженого, підприємця, не судимого, засудженого за ч.2 ст.222 КК України до 3 років позбавлення волі з позбавлення права обіймати посади пов'язані з підприємницькою діяльністю строком на 1 рік 6 місяців;
за ч.2 ст.366 КК України до 2 років позбавлення волі з позбавленням права обіймати
посади пов'язані з підприємницькою діяльністю строком на 1 рік. На підставі ст.7() ч.1 КК України, за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого покарання більш суворим, остаточно призначити до відбуття 3 роки позбавлення волі з позбавленням права обіймати посади пов'язані з підприємницькою діяльністю строком на 1 рік 6 місяців.
На підставі ст.75 КК України постановлено звільнити ОСОБА_1 від відбування призначеного покарання, якщо він протягом 1 року іспитового строку не вчинить нового злочину і виконає покладені на нього обов'язки.
На підставі ст.76 КК України зобов'язано ОСОБА_1 не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу органу кримінально-виконавчої системи, повідомляти органи кримінально-виконавчої системи про зміну місця проживання, роботи, періодично з'являтись для реєстрації в ці органи.
Запобіжний захід - підписку про невиїзд, щодо засудженого залишено до вступу вироку в законну силу.
Вирішено заявлений цивільний позов і стягнуто з засудженого в користь Луцької філії АКБ «Мрія» 106308,63 грн. матеріальної шкоди, а також питання судових витрат.
Вироком вирішено питання речових доказів у справі.
Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати,-
ВСТАНОВИЛА :
Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що він у відповідності до свідоцтва про державну реєстрацію НОМЕР_1, будучи суб'єктом підприємницької діяльності, як фізична особа та засновником приватного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто службовою особою, постійно виконуючи організаційно-розпорядчі та адміністративно-господарські функції, які полягали у керівництві та виконанні повноважень по управлінню і розпорядженню майном та коштами підприємства, з метою одержання кредиту в сумі 79 000 гривень. В квітні-травні 2004 року у місті Луцьку, надав в Луцьку філію АКБ "Мрія" завідомо неправдиву інформацію про назву, вартість, належність, адресу місця знаходження наданого банку заставного майна та цілі, використання кредитних коштів, які він в подальшому отримав згідно кредитного договору НОМЕР_2, з строком повернення їх до 04 травня 2005 року. Однак умови договору не виконав, кредит не повернув, чим завдав банку великої матеріальної шкоди, на загальну суму 91 тисяча 203 гривня 58 копійок, що в 500 і більше разів перевищує неоподаткований мінімумів доходів громадян.
ОСОБА_1 готуючись до скоєння даного злочину, 25 березня 2004 року в АДРЕСА_2, при оцінці станка деревообробного чотирьохстороннього, який на той час перебував у власності підприємця ОСОБА_2 і йому належав, з метою укриття, що даний станок крім того, перебуває в заставі в акціонерного поштово-пенсійного банку "Аваль" від 07.11.2003 року, по кредитному договору НОМЕР_3, зазначив його назву в усіх документах пов'язаних з кредитуванням в Луцькій філії АКБ "Мрія", як технологічна лінія обробки деревини "Губіш" та повідомив неправдиві відомості підприємцю-оцінювачу ОСОБА_3, про те, що даний станок являється "технологічною лінією обробітку деревини "Грубіш", власником якого є ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2, та попросив останнього оцінити станок 158 000 гривень, достовірно знаючи, що його фактична вартість становить 6000 доларів США, що у відповідності до довідки Національного Банку України НОМЕР_4, станом на 01.07.2003 року становило 31 тисячу 996 гривень 80 копійок, виходячи, з курсу 1.00 доларів США-533,28 00 грн..
02 квітня 2004 року, в м.Луцьку, він. як приватний підприємець, діючи умисно, з метою одержання кредиту, завідомо знаючи про те, що все майно та майнові права приватної фірми ІНФОРМАЦІЯ_2, засновником якої він являється, перебувають в податковій заставі, яка була зареєстрована Ківецівською МДПІ за НОМЕР_5 і про, що він письмово був повідомлений податковою вимогою НОМЕР_6, звернувся з письмовою заявою в Луцьку філію АКБ "Мрія" про отримання кредиту в сумі 79 000 гривень, та вказав, що для забезпечення кредиту, як засновник приватної фірми ІНФОРМАЦІЯ_2 надає в заставу лінію чотирьохсторонньої обробки деревини вартістю 158 000 гривень, хоча на той час між ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2 та ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 не було укладеного договору купівлі продажу на цей станок і права власності у ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2 не було.
03 травня 2004 року, в м.Ківерці, він з метою надання відповідних документів в Луцьку філію АКБ "Мрія" для отримання кредитних коштів, від імені ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2 уклав з ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 фіктивний договір купівлі-продажу станка деревообробного чотирьохстороннього, який відповідно до ст.8.2.2. Закону України "Про порядок погашення зобов'язань платників перед бюджетами та державними цільовими фондами" від 21.12.2000 року, автоматично ставав об'єктом податкової застави, хоча наміру проводити оплату даного станка і набувати права власності на нього не мав.
05 травня 2004 року, в м.Луцьку, він як приватний підприємець уклав з Луцькою філією-АКБ "Мрія" кредитний договір НОМЕР_7 про отримання кредиту в розмірі 79 000 гривень, терміном на 12 місяців зі сплатою 24% річних за користування кредитною лінією, згідно якого дані кредитні кошти мав використати для закупки пиломатеріалів. Однак з метою унеможливити контроль за їх використанням та рухом, 06 травня 2004 року, перерахував їх з кредитного рахунку на свій особистий рахунок, як підприємця, які знімав готівкою та використовував на інші потреби.
11 травня 2004 року, в місці Ківерці, в забезпечення виконання зобов'язань, по вищевказаному кредитному договору, він же при відсутності підтверджувальних документів на право власності предмету застави, так як ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2 їх не набула, надав підписати своїй дружині ОСОБА_4., яка являється формальним директором ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2, з АКБ "Мрія", в особі директора Луцької філії АКБ "Мрія" Малютіної В.А., договір застави, в який вніс завідомо неправдиві відомості:
· щодо назви предмету застави-технологічна лінія обробки деревини "Губіш", який являється станком деревообробним чотирьохстороннім;
· щодо вартості предмету застави, так як вартість в сумі 158 000 грн., є такою, що не відповідає дійсності;
щодо місця знаходження заставного майна, так як воно постійно знаходилося не за
адресою АДРЕСА_1, яка була вказана в договорі, а на ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 у підприємця ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 і звідти не перевозилось;
- щодо того, що заставне майно не є забезпеченням іншого зобов'язання перед третіми
особами, на момент підписання договору не відчужене іншим способом та під забороною не
перебуває, прав на нього у третіх осіб немає, а згідно договору застави по кредитному договору НОМЕР_3, станок перебуває в заставі АППБ "Аваль", та у відповідності до розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Ківецівською МДШ було зареєстровано за НОМЕР_5 податкову заставу всього майна та майнових прав приватної фірми ІНФОРМАЦІЯ_2, з 20.11.2001 року по 19.11.2006 року, яка була
чинною на 05.05.2004 року та 11.05.2004 року.
В квітні-травні 2004 року у м.Ківерці та у м.Луцьку ОСОБА_1 будучи засновником приватного підприємства ІНФОРМАЦІЯ_2, тобто службовою особою, постійно виконуючи організаційно-розпорядчі функції, які полягали у керівництві та виконанні повноважень по управлінню і розпорядженню майном та коштами підприємства, з метою одержання кредиту в сумі 79 000 гривень, вчинив службове підроблення, тобто внісши до офіційних документів завідомо неправдиві відомості, які надав в Луцьку філію АКБ "Аваль", а отримані кошти банку не повернув, що спричинило тяжкі наслідки, які полягають в заподіянні матеріальних збитків на загальну суму 91 тисячу 203 гривень 58 копійок, що в 250 і більше разів перевищує неоподаткований мінімум доходів громадян.
Він же 25 березня 2004 року в АДРЕСА_2, при оцінці станка деревообробного чотирьохстороннього, який на той час перебував у власності підприємця ОСОБА_2, і йому не належав, з метою укриття, що даний станок крім того, перебуває в заставі в акціонерно-поштового пенсійного банку "Аваль" від 07.11.2003 року, по кредитному договору НОМЕР_3, зазначив його назву в усіх документах пов'язаних з кредитуванням в Луцькій філії АКБ "Мрія", як технологічна лінія обробки деревини "Губіні" та повідомив неправдиві відомості підприємцю-оцінювачу ОСОБА_3, про те, що даний станок являється "технологічною лінією обробітку деревини "Грубіш", власником якого с ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2, та попросив останнього оцінити станок 158 000 гривень, достовірно знаючи, що його фактична вартість становить 6000 доларів США, що у відповідності до довідки Національного Банку України НОМЕР_4, станом на 01.07.2003 року становило 31 тисячу 996 гривень 80 копійок, виходячи, з курсу 100 доларів США - 533,28 00 грн., чим було внесено завідомо неправдиві відомості у звіт про оцінку вартості станка деревообробного чотирьохстороннього.
03 травня 2004 року, в м.Ківерці з метою надання відповідних документів в Луцьку філію АКБ "Мрія" і отримання кредитних коштів, від імені ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2 уклав з ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 фіктивний договір купівлі-продажу станка деревообробного чотирьохстороннього, куди вніс завідомо неправдиві відомості, хоча наміру проводити оплату даного станка і набувати права власності на нього не мав.
11 травня 2004 року, в м. Ківерці, ОСОБА_1, в забезпечення виконання зобов'язань, по кредитному договору НОМЕР_7, при відсутності підтверджувальних документів на право власності предмету застави, так як ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2 їх не набула, надав підписати своїй дружині ОСОБА_4, яка являється формальним директором ПФ ІНФОРМАЦІЯ_2, з АКБ "Мрія", в особі директора Луцької філії АКБ "Мрія" Малютіної В.А., договір застави, в який вніс завідомо неправдиві відомості:
· щодо назви предмету застави-технологічна лінія оброки деревини "Губіш", який являється станком деревообробним чотирьохстороннім;
· щодо вартості предмету застави, так як вартість в сумі 158 000 грн., є такою, що не відповідає дійсності;
· щодо місця знаходження заставного майна, так як воно постійно знаходилося не за адресою АДРЕСА_1, яка була вказана в договорі, а на ТзОВ ІНФОРМАЦІЯ_3 у підприємця ОСОБА_2 за адресою АДРЕСА_2 і звідти не перевозилось;
щодо того, що заставне майно не є забезпеченням іншого зобов'язання перед третіми особами, на момент підписання договору не відчужене іншим способом та під забороною не перебуває, прав на нього у третіх осіб немає, а згідно договору застави по кредитному договору
НОМЕР_3, станок перебуває в заставі АППБ "Аваль", та у відповідності до розширеного витягу з Державного реєстру обтяжень рухомого майна, Ківецівською МДШ було зареєстровано за НОМЕР_5 податкову заставу всього майна та майнових прав приватної фірми ІНФОРМАЦІЯ_2, з 20.11.2001 року по 19.11.2006 року, яка була чинною на 05.05.2004 року та 11.05.2004 року.
У поданій на вирок апеляції помічник прокурора м. Луцька, не оспорюючи фактичних обставин справи та кваліфікації дій засудженого, стверджує, що вирок незаконний в частині призначеного покарання. Вважає покарання надто м'яким, оскільки призначене покарання не відповідає ступеню тяжкості злочину та особи засудженого, кредитні кошти не повернуті, а засуджений у скоєному не розкаявся, будь-яких пом'якшуючих його вину обставин не має. Просила вирок скасувати та постановити свій.
Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, міркування прокурора, який підтримав апеляцію помічника прокурора м. Луцька і просив вирок щодо ОСОБА_1 скасувати із-за м'якості призначеного покарання та постановити свій вирок. Засуджений апеляцію заперечив, просив відмовити в задоволенні апеляції. Розглянувши матеріали кримінальної справи і обговоривши доводи апеляції, колегія суддів судової палати знаходить, що апеляція помічника прокурора м.Луцька не підлягає до задоволення.
Обставини вчинення інкримінованих ОСОБА_1 злочинів апелянтом не оспорюють ся.
Визнавши ОСОБА_1 винним у вчиненні злочинів передбачених ч.2 ст.222 та ч.2 ст.366 КК України, суд при призначенні йому покарання у відповідності до положень ст.65 КК України врахував ступінь тяжкості вчинених злочинів, дані про особу засудженого та конкретні обставини справи. Зокрема з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 вперше притягується до кримінальної відповідальності, є особою старшого віку, працює, характеризується позитивно, інкримінований йому у вину злочин не відноситься до тяжких. Представник цивільного позивача просила задовольнити заявлений цивільний позов і не настоювала на суворому покаранні.
З урахуванням наведених обставин суд прийшов до обгрунтованого висновку про можливість виправлення ОСОБА_1, звільнивши його від відбування покарання і правильно застосував до нього ст.75 КК України. При цьому слід зазначити, що не визнання вини засудженим у скоєнні інкримінованих йому у вину злочинів не є безумною підставою для застосування щодо засудженого реального покарання у виді позбавлення волі.
Істотних порушень норм кримінально-процесуального закону, які були б підставою для зміни чи скасування постановленого у справі судового рішення, не встановлено.
Виходячи з вищенаведеного, керуючись ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати -
УХВАЛИЛА:
Апеляцію помічника прокурора м.Луцька залишити без задоволення. Вирок Луцького міськрайонного суду від 01 листопада 2006 року щодо ОСОБА_1 залишити без змін.