Судове рішення #366620
Справа № 11-13/07

 

Справа № 11-13/07                                                     Головуючий в 1 інстанції Панасюк С.Л.

Категорія: ст.ст. 186 ч. 2,                                            Доповідач Лозовський А.О.

185 ч.2 КК України

УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Луцьк                                                                                                      09 січня 2007 року

Колегія суддів судової палати в кримінальних справах апеляційного суду Волинської області в складі:

головуючого - судді Лозовського А.О. суддів Силки Г.І., Матвієнко Н.В. з участю прокурора Артиша Л.Д. засудженого ОСОБА_1

розглянула у відкритому судовому засіданні у місті Луцьку кримінальну справу за апеляцією засудженого ОСОБА_1 на вирок Ковельського міськрайонного суду від 01 листопада 2006 року , яким ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1 народження, уродженець с. Рядовичі Турійського району, мешканець м. Ковеля, Волинської області, АДРЕСА_1, українець, громадянин України, з середньою спеціальною освітою, не одружений, не працює, судимий вироком апеляційного суду Волинської області від 12.10.2004 року за ст.ст. 15 ч.2, 185 ч. З, 263 ч. 1 КК України на 3 роки позбавлення волі, звільнений 01 липня 2005 року по відбуттю строку покарання, засуджений, -

за ст. 186 ч. 2 КК України на 4 роки позбавлення волі,

за ст. 185 ч. 2 КК України на 2 роки позбавлення волі.

На підставі ст. 70 КК України за сукупністю злочинів, шляхом часткового складання призначених покарань призначено ОСОБА_1 до відбування 4 роки 6 місяців позбавлення волі.

Строк відбування покарання засудженому ОСОБА_1 визначено рахувати з 04 серпня 2006 року.

Вироком вирішено долю речових доказів по справі.

Цим ж вироком засуджений ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_2 народження, за ст.ст. 185 ч.2, 186 ч. 2, 70, 75 КК України на 4 роки 3 місяці позбавлення волі з випробуванням, встановлений іспитовий строк 3 роки, апеляції відносно якого не надходили.

Розглядаючи справу в апеляційному порядку, колегія суддів судової палати. -

ВСТАНОВИЛА:

Даним вироком ОСОБА_1 визнаний винним у тому, що 02 серпня 2006 року на ІНФОРМАЦІЯ_3 в м. Ковелі близько 20-00 год., повторно, за попередньою змовою з ОСОБА_2 відкрито викрали у ОСОБА_3 20 грн. та платіжну картку «Приватбанку» вартістю 5 грн.,  а всього спричинили збитки потерпілому на загальну суму 25 грн.

ОСОБА_1 02 серпня 2006 року повторно, на ІНФОРМАЦІЯ_4 Львівської залізниці, перебуваючи в стані алкогольного сп'яніння і діючи за попередньою змовою з ОСОБА_2 таємно викрали майно ОСОБА_4, спричинивши збитки потерпілому на загальну суму 2500 грн.

В поданій на вирок апеляції засуджений ОСОБА_1, не оспорюючи доведеність вини та кваліфікацію дій, зазначає, що вину у вчиненому він визнав повністю, щиро розкаявся, добровільно відшкодував потерпілим завдані збитки, тому просить не позбавляти його волі.

Заслухавши доповідача, який виклав суть вироку і доводи апеляції, пояснення засудженого ОСОБА_1, який підтримав свою апеляцію, думку прокурора про залишення вироку без змін, розглянувши справу, колегія суддів судової палати встановила, що апеляція засудженого  до   задоволення не підлягає.

Висновки суду про винність ОСОБА_1 у вчиненні інкримінованих йому злочинів підтверджуються зібраними по справі і дослідженими в судовому засіданні доказами та ніким не оскаржуються.

Кваліфікація злочинних дій є правильною і ніким не оспорюється.

Призначене засудженому ОСОБА_1 покарання в повній мірі відповідає вимогам ст.ст. 50,65,70 КК України.

З матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_1 раніше засуджувався за вчинення, в тому числі і тяжкого корисливого, злочинів до позбавлення волі, відбував покарання в місцях позбавлення волі, однак знову вчинив злочини проти власності, що свідчить про його небажання стати на шлях виправлення.

За таких обставин суд прийшов до обґрунтованого висновку, що виправлення і перевиховання ОСОБА_1 не можливе   без ізоляції його від суспільства.

З вироку вбачається, що суд першої інстанції правильно врахував всі пом'якшуючі покарання обставини, в тому числі і ті, на які посилається в апеляції ОСОБА_1, тому обґрунтовано призначив мінімальне покарання, передбачене санкцією ч. 2 ст. 186 КК України, яка є більш суворою, і при складанні покарань за сукупністю злочинів застосував принцип часткового складання покарань.

Підстав для пом'якшення покарання колегія суддів не знаходить.

На підставі вищевикладеного і керуючись ст.ст. 365, 366 КПК України, колегія суддів судової палати, -

УХВАЛ ИЛА:

Апеляцію засудженого ОСОБА_1 залишити без задоволення, а вирок Ковельського міськрайонного суду від 01 листопада 2006 року відносно нього - без зміни.

Коментарі
Коментарі відсутні
Потрібна автентифікація

Потріблно залогінитись, щоб коментувати

Логін Реєстрація