Номер провадження: 22-ц/785/4054/14

Номер справи місцевого суду: 1519/14483/2012

Головуючий у першій інстанції Роїк Д.Я.

Доповідач Журавльов О. Г.

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 квітня 2014 року м. Одеса

Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Одеської області в складі:

головуючого - Журавльова О.Г.,

суддів: Оверіної О.В., Кравця Ю.І.,

при секретарі Счастлівцевої Л.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» про припинення зобов'язання за кредитним договором, за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» на рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2013 року,

встановила:

У серпні 2012 року ОСОБА_3 звернувся до суду з вказаним позовом, зазначив що 17 липня 2007 року між ним та ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Південного ГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № OD7KAE00000038, згідно з яким позивачу було видано грошові кошти в сумі 26065,00 доларів США з терміном повернення до 17 липня 2012 року включно.

Також, 17 липня 2007 року між ОСОБА_3 та відповідачем було укладено договір застави рухомого майна №OD7KAE00000038/А, згідно з яким, позивач надав в заставу, в якості забезпечення виконання зобов'язань по вищевказаному кредитному договору, автомобіль марки TOYOTA RAV 4, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_1.

Згідно із п. 7.1 вказаного договору, позивач зобов'язувався щомісячно надавати відповідачу грошові кошти в сумі 375,57 доларів США для погашення заборгованості по кредитному договору, яка складається з заборгованості по кредиту, відсоткам та винагороди.

ОСОБА_3 достроково виконав обов'язки, що передбачені кредитним договором та договором застави рухомого майна, що підтверджується відповідними квитанціями про оплату кредиту, тобто, погасив заборгованість по кредиту в повному обсязі.

Проте, відповідач не визнає факт виконання ОСОБА_3 кредитного договору та вимагає сплати додаткових коштів.

З урахуванням наведеного, позивач просив припинити зобов'язання за кредитним договором № OD7KAE00000038 від 17 липня 2007 року, в зв'язку з повним його виконанням.

Рішенням Малиновського районного суду м. Одеси від 20 грудня 2013 року позов ОСОБА_3 було задоволено в повному обсязі.

Припинено зобов'язання за кредитним договором № OD7KAE00000038 від 17 липня 2007 року, який був укладений між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Південного ГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк», в зв'язку з його повним виконанням.

Зазначене рішення суду оскаржує в апеляційному порядку ПАТ КБ «ПриватБанк». В скарзі з посиланням на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права ставиться питання про скасування судового рішення та ухвалення нового рішення про відмову позивачу у задоволенні позову.

ОСОБА_3 та його представник в судове засідання не з'явилися. Про час та місце розгляду справи в апеляційному суді повідомлялися належним чином.

Відповідно ч. 2 ст. 305 ЦПК України неявка сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про час і місце розгляду справи не перешкоджає розглядові справи.

Вивчивши матеріали справи, заслухавши суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення в межах позовних вимог, доводів апеляційної скарги та заперечень на неї, судова колегія вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню частково, з наступних підстав.

Відповідно до вимог ст. ст. 213, 214 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим.

Рішення є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги цивільного процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин, а за їх відсутності - на підставі закону, що регулює подібні відносини, або виходячи із засад і змісту законодавства України.

Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, що мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпаними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.

При ухваленні рішення суд зобов'язаний прийняти рішення, зокрема щодо: наявності обставин (фактів), якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та навести докази на їх підтвердження; наявності інших фактичних даних, які мають значення для вирішення справи; правовідносин, зумовлених встановленими фактами. У рішенні суду обов'язково повинні бути зазначені встановлені судом факти і відповідні їм правовідносини.

Зазначеним вимогам закону судове рішення не відповідає.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що позивач достроково та в повному обсязі виконав свої обов'язки за кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 з 17.07.2007 року по 28.05.2013 року, а також відповідними квитанціями про сплату кредиту.

Проте, погодитись з такими висновками районного суду колегія суддів не може, оскільки суд внаслідок порушення норм матеріального та процесуального права дійшов цього висновку без всебічного, повного й обґрунтованого з'ясування дійсних обставин справи, а надані докази по справі оцінені судом першої інстанції односторонньо.

Установлено, матеріалами справи підтверджено, що 17 липня 2007 року між ОСОБА_3 та ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Південного ГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» було укладено кредитний договір № OD7KAE00000038.

Відповідно до вимог п. 7.1. вказаного кредитного договору банк зобов'язувався надати ОСОБА_3 кредитні кошти шляхом видачі готівки через касу на строк з « 17» липня 2007 року по « 17» липня 2012 року включно у вигляді невідновлювальної кредитної лінії в розмірі 26065,00 доларів США на придбання автомобіля в сумі 19200,00 доларів США, в розмірі 1212,01 доларів США для сплати страховки на автомобіль, 121,21 доларів США на сплату особистого страхування, 5333,00 доларів США на сплату страхових платежів у випадку та в порядку, передбаченому п.п. 2.1.3, 2.2.7 кредитного договору, винагороди за надання фінансового інструмента в розмірі 192,00 доларів США, а також в розмірі 6,80 доларів США на оплату за реєстрацію предмету застави в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна шляхом перерахування у відповідності до п. 7.2 та зі сплатою за користування кредитом процентів в розмірі 0,84 % в місяць на суму залишку заборгованості за кредитом, винагороди за надання фінансового інструмента в розмірі 0,14 % від суми наданого кредиту щомісячно в період сплати, процентів за дострокове погашення кредиту у відповідності до п. 3.11 кредитного договору та винагороди за проведення додаткового моніторингу, згідно п. 6.2 кредитного договору.

Щомісяця в період сплати ОСОБА_3 зобов'язаний був сплачувати кошти ЗАТ КБ «ПриватБанк» в особі Південного ГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» в сумі 375,57 доларів США для погашення заборгованості за кредитним договором, яка складається з заборгованості за кредитом, процентами, винагородою.

Періодом сплати за кредитним договором №OD7KAE00000038 від 17 липня 2007 року є період з « 05» по « 10» число щомісяця.

Згідно із п. 7.3 кредитного договору, забезпеченням виконання ОСОБА_3 своїх зобов'язань за кредитним договором виступає TOYOTA RAV 4. (т. 1 а.с. 7-9)

В якості забезпечення виконання позивачем своїх зобов'язань за зазначеним кредитним договором між ОСОБА_3 та ЗАТ «ПриватБанк» було укладено договір застави рухомого майна № OD7KAE00000038/А від 17 липня 2007 року, згідно з яким, ОСОБА_3 надав в заставу автомобіль марки TOYOTA RAV 4, 2004 р.в., д.н. НОМЕР_1. (т. 1 а.с. 10-15)

На виконання своїх обов'язків за кредитним договором №OD7KAE00000038 від 17 липня 2007 року ЗАТ «ПриватБанк» в особі Південного ГРУ ЗАТ КБ «ПриватБанк» надав ОСОБА_3 кредитні кошти, шляхом та в розмірі, передбачених п. 7.1 кредитного договору.

Згідно із ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до статей 526, 527, 629 ЦК України, зобов'язання мас виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто. Кожна із сторін у зобов'язанні має право вимагати доказів того, що виконання приймається належним кредитором чи уповноваженою на це особою. Договір є обов'язковим для виконання сторонами.

Згідно ст. 599 ЦК України, зобов'язання припиняється виконанням приведеним належним чином.

Під належним виконанням зобов'язання розуміють виконання належній особі, в належному місці, в належний строк з додержанням усіх інших вимог і принципів виконання зобов'язань. Якщо учасники зобов'язання порушують хоч би одну з умов його належного виконання, зобов'язання не припиняється, а трансформується (змінюється), оскільки в такому випадку на сторону, яка допустила неналежне виконання покладаються додаткові юридичні обов'язки - відшкодування збитків, сплата неустойки та ін.

Виконання таких додаткових обов'язків, як правило, не звільняє боржника від реального виконання зобов'язання. Лише після того, як сторони здійснять усі дії, що випливають із зобов'язання, воно вважатиметься припиненим.

Виконання, яке припиняє зобов'язання, за загальним правилом, оформляється тим способом, у тій формі, що і його встановлення.

Отже, якщо зобов'язання встановлюється в письмовій формі, то і його виконання оформляється письмово.

Належним доказом відсутності заборгованості ОСОБА_3 за кредитним договором № OD7KAE00000038 від 17.07.2007 року є довідка про відсутність заборгованості, що видається банком.

Проте, такої довідки ПАТ КБ «ПриватБанк» не видавав позивачу. Таким чином, належні докази підтвердження припинення зобов'язання за кредитним договором у зв'язку з його повним виконанням в матеріалах справи відсутні та позивачем не доведені.

Ухвалюючи рішення та задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_3, суд першої інстанції виходив із того, що позивач достроково та в повному обсязі виконав свої обов'язки за кредитним договором, що підтверджується випискою по рахунку № НОМЕР_2 з 17.07.2007 року по 28.05.2013 року, а також відповідними квитанціями про сплату кредиту.

Проте, зазначені докази не можуть підтвердити, що заборгованість за кредитним договором дійсно погашена в повному об'ємі, оскільки виписка по рахунку та касові чеки відображають лише суми, що були внесені позивачем та їх дату, проте вони не містять відомостей, щодо залишку заборгованості позичальника на дату внесення платежу, більш того не містять відомостей, що заборгованість погашена в повному об'ємі, що підтверджується наданим розрахунком банку в колонці сальдо (прострочена заборгованість).

Крім того, згідно виписки по кредитному рахунку останнє погашення боргу було здійснено позивачем 10.07.2012 року, проте станом на 26.02.2013 року заборгованість ОСОБА_3 за кредитним договором відповідно до розрахунку банку склала 9507,71 дол. США. (т. 2 а.с. 44-46)

Належних та допустимих доказів яки б спростовували встановлені обставини, або іншого розрахунку позивачем до суду не надано та матеріали справи не містять.

За таких обставин, висновок суду першої інстанції щодо повного виконання позивачем своїх обов'язків за кредитним договором є помилковим.

Суди розглядають цивільні справи відповідно до вимог ст. 11 ЦПК України, тобто в межах заявлених вимог та на підставі наданих сторонами доказів.

Згідно ч. 1 ст. 60, ч. 3 ст. 10 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог.

Відповідно до ч. 1 ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Оскільки неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права призвело до неправильного вирішення спору, рішення районного суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову ОСОБА_3 у задоволені позову.

Керуючись ст. ст. 209, 303, 304, 305, 307, 309 ч. 1 п.п. 3, 4, 313, 314, 316, 317, 319 ЦПК України, судова колегія,

вирішила:

Апеляційну скаргу публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» задовольнити частково.

Рішення Малиновського районного суду міста Одеси від 20 грудня 2013 року скасувати та ухвалити нове рішення.

У задоволенні позову ОСОБА_3 до публічного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» в особі ГРУ ПАТ КБ «ПриватБанк» про припинення зобов'язання за кредитним договором відмовити.

Рішення апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржено протягом двадцяти днів безпосередньо до суду касаційної інстанції з дня набрання ним законної сили.

Головуючий О.Г.Журавльов

Судді

О.В.Оверіна

Ю.І.Кравець