30.04.2014

227/1600/14-а

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30 квітня 2014 року м. Добропілля

Добропільський міськрайонний суд Донецької області у складі:

головуючого судді Мавроді Р.Ф.

при секретарі Ганжа Т.А.

за участю: позивача ОСОБА_1

представника відповідача Новодран К.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії , -

В С Т А Н О В И В :

03 квітня 2014 року ОСОБА_1 звернулася до суду з адміністративним позовом Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області ( далі УПФУ) про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії.

В обґрунтування своїх вимог позивачка вказала, що з 09.02.2010 року вона отримую пенсію за віком, як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу» та продовжує працювати на посаді директора ТОВ «Добропільське БТІ». Стаж державного службовця складає понад 17 років.

У березні 2014 року вона звернулася з письмовою заявою до УПФУ з проханням надати довідку про складові заробітної плати для перерахунку пенсії. Довідку отримала 18.03.2014 року за № 2743/03. Після чого, того ж дня звернулася з письмовою заявою до УПФУ з проханням провести перерахунок пенсії державного службовця, включаючи додатково до складу заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 10788,59 грн. матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі 1460,00 грн. та індексацію заробітної плати у сумі 2483,81 грн. відповідно до довідки від № 2743/03 від 18.03.2014 р. виданої УПФУ за період роботи з 01.02.2008 по 31.01.2010 pp., тому як при призначенні пенсії вони не ввійшли до складу заробітної плати, що суттєво вплинуло на розмір пенсії.

Але в перерахунку пенсії було відмовлено, в зв'язку з тим, що зазначені виплати не входили до складу заробітної плати відповідно до ч.2 ст.ЗЗ Закону України «Про державну службу» (рішення управління від 25.03.2014 р. № 1155).

З рішенням відповідача вона не згодна та вважає його неправомірним та таким, що не відповідає діючому законодавству.

В судовому засіданні позивачка повністю підтримала свої позовні вимоги та просила їх задовольнити.

Представник відповідача, діюча на підставі довіреності, позов не визнала та вказала, що рішення №1155 від 25.03.2014 року управління ПФУ в м. Добропіллі та Добропільському районі вважає правомірним та таким що відповідає чинному законодавству та надала письмові заперечення.

Вислухавши пояснення та доводи сторін, вивчивши матеріали справи, суд дійшов до наступних висновків.

Встановлено, що позивачка знаходиться на обліку, як пенсіонер, в Управлінні Пенсійного фонду в м.Добропіллі та Добропільському районі.

ОСОБА_1 з 09.02.2010 року вона отримую пенсію за віком, як державний службовець відповідно до Закону України «Про державну службу» та продовжує працювати на посаді директора ТОВ «Добропільське БТІ». Стаж державного службовця складає понад 17 років.

У березні 2014 року вона звернулася з письмовою заявою до УПФУ з проханням надати довідку про складові заробітної плати для перерахунку пенсії. Довідку отримала 18.03.2014 року за № 2743/03. Після чого, того ж дня звернулася з письмовою заявою до УПФУ з проханням провести перерахунок пенсії державного службовця, включаючи додатково до складу заробітної плати матеріальну допомогу на оздоровлення у сумі 10788,59 грн. матеріальну допомогу для вирішення соціально-побутових питань у сумі 1460,00 грн. та індексацію заробітної плати у сумі 2483,81 грн. відповідно до довідки від № 2743/03 від 18.03.2014 р. виданої УПФУ за період роботи з 01.02.2008 по 31.01.2010 pp., тому як при призначенні пенсії вони не ввійшли до складу заробітної плати, що суттєво вплинуло на розмір пенсії.

Але в перерахунку пенсії було відмовлено, в зв'язку з тим, що зазначені виплати не входили до складу заробітної плати відповідно до ч.2 ст.ЗЗ Закону України «Про державну службу» (рішення управління від 25.03.2014 р. № 1155).

Відповідно до ч.І ст. 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - VI від 09.07.2003 до заробітної плати (доходу) для обчислення пенсії враховуються:

- суми виплат (доходу), отриманих застрахованою особою після набрання чинності цим законом, з яких згідно з цим законом були фактично нараховані (обчисленні) та сплачені страхові внески в межах встановленої законодавством максимальної величини заробітної плати (доходу), з якої сплачуються страхові внески.

Згідно зі ст.66 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991 № 1788-ХІІ до заробітку для обчислення пенсії включаються всі види оплати праці ( виплат, доходу ), на які нараховується збір.

4.1 ст.19 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» № 1058 - VI від 09.07.2003 страхові внески до солідарної системи нараховуються для роботодавця - на суми фактичних витрат на оплату праці, що включають витрати на виплату основної і додаткової заробітної плати та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, які визначаються згідно з нормативно -правовими актами, прийнятими відповідно до Закону України «Про оплату праці».

У відповідності з п.2 Постанови КМУ «Про деякі питання удосконалення визначення розмірів заробітку для розрахунку пенсії» № 865 від 31.05.2000 передбачено, що розмір виплат ( крім посадових окладів, надбавок за ранг, вислугу років), які входять в заробіток для перерахунку пенсії у відповідності до Закону України «Про державну службу» при призначенні пенсії враховується у розмірах, які виплачуються на день звільнення з роботи, яка дає право на відповідну пенсію. Також зазначеною Постановою КМУ передбачено, що керівники установ мають право у межах встановленого фонду оплати праці надавати робітникам матеріальну допомогу для вирішення соціально -побутових питань та допомогу на оздоровлення у розмірі середньомісячної заробітної плати. Враховуючи, що джерелом виплати матеріальної допомоги є фонд заробітної плати, то матеріальна допомога та індексація, яка виплачувалась у відповідності до ст. 35 Закону України «Про державну службу» та на яку нараховувались страхові внески, є складовою фонду заробітної плати, отже є об'єктом для призначення та перерахунку пенсії відповідно до ст.37 зазначеного Закону.

Відповідно до ст.2 Закону України «Про оплату праці» №108/95 від 24.03.1995 р структура заробітної плати складається з основної, додаткової та інших заохочувальних та компенсаційних виплат, до яких відносяться виплати у формі винагороджень по підсумкам роботи за рік, премії за спеціальними системами і положеннями та інше. Відповідно до Інструкції зі статистики заробітної плати, затвердженої Наказом Державного комітету статистики України від 13.01.2004 р №5 (зареєстрованої в Мін'юсті України 27.01.2004 р за № 114/8713 ) згідно п.2.3 ст.2 матеріальна допомога, яка має систематичний характер та надається більшості працівників (на оздоровлення, в зв'язку з екологічним становищем та інше) включаються до складу фонду оплати праці.

Отже виходячи з аналізу вищевказаних норм, діюче законодавство як загальне, так і соціальне, включає до складу заробітної плати також інші виплати. При цьому, надбавки, встановлені нормативно - правовими актами, матеріальна допомога відносяться до додаткових видів заробітної плати та приймаються до розрахунку при нарахуванні пенсії особам, які отримували такі надбавки під час находження на державній службі та вийшли на пенсію після їх введення.

Враховуючи вищевикладене, матеріальна допомога на оздоровлення та індексація входять до складу заробітної плати відповідно до Закону України «Про державну службу» та «Про оплату праці», що підтверджується судовою практикою (Київського апеляційного адміністративного суду від 09.11.2010 по справі № 2а - 4753/2670).

Зазначений вид матеріальної допомоги відноситься до фонду оплати праці, має систематичний характер, є складовою заробітної плати, на який в обов'язковому порядку нараховується та з яких утримуються внески на загальнообов'язкове державне соціальне страхування, що підтверджується довідкою УПФУ, з якої також вбачається систематичний характер виплат.

Таким чином, при розрахунку пенсії ОСОБА_1 повинна була враховуватися заробітна плата, яку вона фактично отримувала на день виходу на пенсію, в т. ч. з врахуванням матеріальної допомоги на оздоровлення та індексації заробітної плати. Отже не включення зазначених виплат до складу заробітної плати при розрахунку пенсії є неправомірним з боку управління, а також є неправомірними і дії, щодо відмови в перерахунку пенсії відповідно до звернення від 18.03.2014 року, про проведення перерахунку пенсії з урахуванням виплаченої матеріальної допомоги та індексації на які нараховуються страхові внески (рішення Пенсійного фонду від 25.03.2014 р. № 1155)

Крім того, Конституційний Суд України неодноразово розглядав питання (про що зазначено в Рішенні № 8-рп/2005 від 11.10.2005 р), пов'язану з реалізацією права на соціальний захист, неприпустимості обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень та сформулював правову позицію, у відповідності з якою Конституція і Закони України визначають окремі категорії громадян України, які потребують додаткових гарантій соціального захисту з боку держави, до яких відносяться громадяни, яким пенсія призначається за спеціальними законами. В рішеннях Конституційного Суду України зазначалось, що пільги, компенсації, гарантії є видом соціальної допомоги : необхідною складовою конституційного права на достатній життєвий рівень, тому зменшення обсягу зазначеного права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до діючих законів у відповідності до ст.22 Конституції України не допускаються.

Конституційні принципи, на яких базується здійснення прав, свобод людини та громадянина в Україні, включаючи і право на пенсійне забезпечення передбачене статтями 1, 3, ч.2 ст.6, ст.8, ч2 ст.19, ст.22, ст.23, ч.І ст.24 Конституції України, яка є в сфері пенсійного забезпечення, не може бути відмінена, звужена. Правовою гарантією забезпечення даного права є виконання прийнятих на себе зобов'язань, виходячи з положень принципу верховенства влади, передбаченого ст.8 Конституції України та ст.8 Кодексу адміністративного судочинства України.

Стаття 41 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» визначає виплати (доходи), що враховуються в заробітну плату (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії. Так, зокрема до такого доходу (заробітної плати) враховується: суми виплат, отримуваних застрахованою особою після набрання чинності цим Законом, у межах сум, на які відповідно до законодавства, що діяло раніше, нараховувались внески на державне соціальне страхування або збір на обов'язкове державне пенсійне страхування.

За змістом наведених норм отримувані застрахованою особою суми виплат, з яких були фактично нараховані та сплачені страхові внески або збір на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування, враховуються в заробіток (дохід) застрахованої особи для обчислення пенсії, незалежно від того, чи входять вони до структури заробітної плати.

Крім цього, відповідно до ч.2 ст.37 Закону України «Про державну службу» № 3723- XII від 16.12.1993 пенсія державним службовцям призначається в розмірі 80 % від сум їх заробітної плати, на які нараховуються страхові внески на загальнообов'язкове соціальне страхування. За кожний повний рік роботи понад 10 років на державній службі пенсія збільшується на 1 % заробітку, але не більше 90 % заробітної плати.

Як зазначалось неодноразово Конституційним Судом України, проблеми пов'язані з реалізацією права на соціальний захист та неприпустимість обмеження конституційного права громадян на достатній життєвий рівень і сформулював правову позицію, згідно Якої Конституція України та закони України відокремлюють певні категорії громадян України, що потребують додаткових гаранті й соціального захисту з боку держави.

Тому звуження змісту та обсягу цього права шляхом прийняття нових законів або внесення змін до чинних законів за ст. 22 Конституції України не допускається.

Статтею 19 Конституції України встановлено, що правовий порядок в Україні грунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до ст. 46 Конституції України, громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Згідно ст.71 ч.2 КАС України, в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень, обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.

Між тим, суд вважає, що вимоги позивачки щодо зобов'язання відповідача здійснити їй перерахунок пенсії з дати її призначення безпідставні виходячи з наступного.

У відповідності до ч.4 ст.45 ЗУ «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування» перерахунок призначеної пенсії, крім випадків, передбачених ч.1 ст.35, ч.2 ст.38, ч.3 ст.42 і ч.5 ст.48 цього Закону, провадиться в такі строки:

- у разі виникнення права підвищення пенсії - з першого числа місяця, в якому пенсіонер звернувся за перерахунком пенсії, якщо відповідну заяву з усіма необхідними документами подано до 15 числа включно і з першого числа наступного місяця, якщо заяву з усіма необхідними документами подано ним після 15 числа.

Оскільки позивачка із заявою про здійснення перерахунку пенсії звернулася до органу Пенсійного фонду 18.03.2014 року , перерахунок повинен здійснюватися з 01.04.2014 року.

Враховуюче вищевикладене, з урахуванням всіх доводів сторін, досліджених документів, суд вважає, що відмова керівництва УПФУ в м. Добропілля та Добропільському районі у перерахунку пенсії позивачці є неправомірною та безпідставною, тому позов ОСОБА_1 слід вважати обґрунтованим та таким, що підлягає частковому задоволенню.

На підставі ст. 22, 64 Конституції України, ст. 33, 37, 37-1 Закону України «Про державну службу», Закону України «Про пенсійне забезпечення», Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», керуючись ст.ст. 11, 14, 70-72, 86, 159-163 КАС України суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області про визнання дій суб'єкта владних повноважень протиправними та зобов'язання вчинити певні дії задовольнити частково.

Визнати протиправними дії - рішення від 25 березня 2014р. №1155 Управління Пенсійного фонду України в м. Добропіллі та Добропільському районі Донецької області про відмову в перерахуванні ОСОБА_1 пенсії державного службовця з урахуванням фактично нарахованих та сплачених сум матеріальної допомоги на оздоровлення та матеріальної допомоги на вирішення соціально-побутових потреб і індексації заробітної плати.

Рішення Управління Пенсійного фонду України в м. Добропілля та Добропільському районі Донецької області №1155 від 25.03.2014 року про відмову в перерахунку пенсії скасувати.

Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в м.Добропіллі та Добропільському районі Донецької області провести з 01.04.2014 року перерахунок пенсії ОСОБА_1 з урахуванням сум матеріальної допомоги на оздоровлення, матеріальної допомоги для вирішення соціально-побутових питань та індексації заробітної плати, які враховуються при обчисленні пенсії та з яких сплачено страхові внески з урахуванням фактично отриманих сум відповідно до Закону України «Про державну службу» виходячи з розрахунку 90% від середнього заробітку.

В іншій частині позову відмовити.

На постанову може бути подано апеляційну скаргу до Донецького апеляційного адміністративного суду через Добропільський міськрайонний суд Донецької області протягом десяти днів з дня його проголошення.

У разі застосування судом ч.3 ст.160 цього Кодексу, а також прийняття постанови у письмовому провадженні апеляційна скарга подається протягом десяти днів з дня отримання копії постанови.

Надруковано власноручно в нарадчій кімнаті у одному примірнику.

Повний текст постанови виготовлений 05 травня 2014 року.

Головуючий суддя Р.Ф. Мавроді