Справа № 589/641/14-ц р.

Провадження № 2/589/341/14

ЗАОЧНЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

30.04.2014 р. м. Шостка

Шосткинський міськрайонний суд Сумської області у складі:

головуючого судді Сидорчука О.М.,

з участю:

секретаря судового засідання Надточій І.М.,

позивача ОСОБА_1,

представника позивача ОСОБА_2,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Шостка цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3, третя особа без самостійних вимог на предмет спору: виконавчий комітет Шосткинської міської ради, про відшкодування майнової та моральної шкоди, -

ВСТАНОВИВ:

В лютому 2014 р. ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до ОСОБА_3 про зобов'язання провести ремонт квартири та стягнення моральної шкоди.

Свої вимоги мотивувала тим, що відповідач, яка є власником нежитлового приміщення, розташованого у будинку АДРЕСА_1 поверхом нижче від квартири, належної позивачу на праві власності, розпочала у 2009 р. переобладнання свого приміщення під кафе-бар, демонтувала міжкімнатні стіни, зняла шар штукатурки та дранки зі стелі приміщення до дерев'яних балок міжповерхового перекриття, що призвело до пошкодженні підлоги у квартирі позивача, повністю демонтувала підлогу у своєму приміщенні. Після цього всі ремонтні роботи було зупинено. Протягом 4 років з настанням морозів позивач змушена весь час тримати кран холодної води відкритим, у каналізаційну трубу лити гарячу воду, щоб вода у трубах не замерзла, оскільки опалення у приміщенні відповідача відсутнє, а труби не ізольовані. Через дірки міжповерхового дерев'яного перекриття до квартири позивача потрапляє холод, встановлене автономне опалення не допомагає. Позивач змушена оплачувати великі рахунки за воду та газ.

В судовому засіданні позивач частково змінила предмет позову, внаслідок чого її вимогами до відповідача стало стягнення матеріальної шкоди в сумі 8538 грн. 48 коп. та моральної шкоди в сумі 10000 грн.

Відповідач в судове засідання не з'явилась. Судова повістка надсилалась відповідачу за адресою зареєстрованого місця проживання відповідно до норм ч. 5 ст. 74 ЦПК України. Позивач та її представник не заперечували проти заочного розгляду справи.

Дослідивши матеріали справи, з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору, суд вважає, що позов підлягає задоволенню враховуючи наступне.

Судом встановлено, що позивач є власником квартири АДРЕСА_1, що підтверджується свідоцтвом про право власності на житло видане 10.07.2002 р. /а.с. 6/. З документів, наданих КП "Шосткинське МБТІ", зокрема, з договору купівлі-продажу майна від 03.07.2008 р., та інших матеріалів інвентаризвційної справи вбачається, що відповідач є власником нежитлового приміщення, що розташоване поверхом нижче від квартири позивача.

З пояснень позивача та її представника, з акту огляду квартири, досліджених судом фотографій вбачається, що внаслідок дій відповідача, які свого часу були направлені на переобладнання належного їй приміщення, однак так і не були завершені, було порушено цілісність підлоги в належній позивачу квартирі, яка через це зазнає значних теплових втрат.

Ст. 1 Першого протоколу до Європейської конвенції про захист прав людини та основоположних свобод закріплює право кожного на мирне володіння своїм майном. Ст. 13 Конституції України вказує, що власність зобов'язує. Власність не повинна використовуватися на шкоду людині і суспільству. Останнє положення знаходить свій розвиток в ст. 41 Конституції України.

Відповідно до ч. 2 ст. 11 ЦК України підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, завдання майнової (матеріальної) та моральної шкоди іншій особі. Частина 1 ст. 1166 ЦК України закріплює, що майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується в повному обсязі особою, яка її завдала. Особа, яка завдала шкоди, звільняється від її відшкодування, якщо вона доведе, що шкоди завдано не з її вини.

Згідно ч.3 ст. 23 ЦК України розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також із врахуванням інших обставин, які мають істотне значення.

Відповідно до ст. 1167 ЦК України моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою цієї статті.

Згідно п. 3, 4, 5 Постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику в справах про відшкодування моральної (немайнової) шкоди» № 4 від 31.03.95 р. під моральною шкодою слід розуміти втрати немайнового характеру внаслідок моральних чи фізичних страждань або інших негативних явищ, заподіяних фізичній чи юридичній особі незаконними діями або бездіяльністю інших осіб.

Частина 2 ст. 16 ЦК України визначає, що способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, а також відшкодування моральної (немайнової) шкоди.

З урахуванням досліджених доказів, судом встановлено, що позивачу заподіяні реальні збитки, що полягають у пошкодженні міжповерхового перекриття, а також у витратах, що позивач мусить зробити для відновлення свого порушеного права. Розмір завданої позивачу майнової шкоди в сумі 8538 грн. 48 коп. підтверджується наданим позивачем кошторисом, складеним інженером проектувальником у частині кошторисної документації.

Як було встановлено судом, внаслідок тривалої бездіяльності відповідача, яка полягала у нездійсненні обов'язків власника з підтримання належного стану майна (нежитлового приміщення) позивач зазнавала психологічного стресу, який мав триваючий характер, а тому вимога щодо відшкодування моральної шкоди знайшла своє підтвердження та підлягає задоволенню.

Частина 1 ст. 10 ЦПК України визначає, що цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Відповідно до ч. 2 даної статті сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Згідно вимог ч. 2, 3 ст. 60 ЦПК України докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі виникає спір. Відповідно до положень ст. 212 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об'єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв'язок доказів у їх сукупності.

З урахуванням вищевикладеного суд дійшов висновку, що вимоги позивача є обгрунтованими, а тому позов підлягає задоволенню в повному обсязі.

Судові витрати підлягають стягненню з відповідача відповідно до ч. 1 ст. 88 ЦПК України.

Керуючись ст.ст. 213, 215 ЦПК України, -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити повністю.

Стягнути з ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 8538 (вісім тисяч п'ятсот тридцять вісім) гривень 48 коп. в рахунок відшкодування майнової шкоди та 10000 (десять тисяч) гривень в рахунок відшкодування моральної шкоди.

Стягнути з ОСОБА_3, РНОКПП НОМЕР_1 на користь ОСОБА_1 судові витрати зі сплати судового збору в сумі 243 (двісті сорок три) гривні 60 коп.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача. Заяву про перегляд заочного рішення може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Заочне рішення суду може бути оскаржено позивачем в апеляційному порядку протягом десяти днів з дня його проголошення шляхом подання апеляційної скарги до апеляційного суду Сумської області через Шосткинський міськрайонний суд Сумської області.

Заочне рішення суду набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги заочне рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.

Суддя О.М.Сидорчук