АПЕЛЯЦІЙНИЙ  СУД  ОДЕСЬКОЇ   ОБЛАСТІ

УХВАЛА

           Іменем України

6  грудня 2006  року                                                                                                       м.Одеса

Колегія   суддів   судової   палати   у   цивільних   справах      апеляційного   суду Одеської  області  в  складі: Головуючого:   Федорової  А.Є., суддів   :   Мизи  ЛіМ.,   Процик  М.В. при   секретарі   Непомнящій   0.0. ,

розглянувши у судовому засіданні справу за апеляційним поданням прокурора Овідіопольського району Одеської області на рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 липня 2006 року за позовом ОСОБА_1до Дальницької сільської ради Овідіопольського району Одеської області, Об'єднання громадян  „Яхт-клуб"  про  визнання  права  власності  на  нерухоме  майно,

ВСТАНОВИЛА:

У листопаді 2005 року прокурор Овідіопольського району Одеської області звернувся до суду в інтересах держави в особі органу місцевого самоврядування  Дальницької сільської ради з позовом до ОСОБА_2про звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки та знесення самовільно збудованого об'єкту нерухомості.                              

Ухвалою Овідіопольського районного суду від 29 червня 2006 року первісний відповідач замінений на належного відповідача ОСОБА_1, яка позов не визнала і подала зустрічний позов про визнання права власності на самовільно збудоване нерухоме майно в порядку  ст.   37 6  ЦК  України.

Відповідач - Дальницька сільська рада позов прокурора не підтримала, в зв'язку з чим ухвалою суду від 18 липня 2006 року позовну заяву прокурора залишено без розгляду на підставі ч.7 ст.207 ЦПК.

Рішенням Овідіопольського районного суду від 18 липня 2006 року позов ОСОБА_1 задоволено. Визнано її право власності на самовільно збудовану будівлю, розташовану на земельній ділянці № 2 площею  0,0 6   га   в  АДРЕСА_1

В апеляційному поданні прокурор просить скасувати рішення суду та ухвалити нове рішення про відмову в задоволенні позову, мотивуючи тим,   що  суд  порушив  норми  матеріального  та  процесуального  права.

Заслухавши доповідача, перевіривши матеріали справи, доводи скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню  частково  з  таких  підстав.

Справа   № 22-4961/06

Головуючий  в   першій  інст.:   Кочко     В.К.

Доповідач:   Федорова  А.Є.

2

Відповідно до ч.І п.З ст  311 ЦПК України рішення суду підлягає скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо справу розглянуто за відсутності будь-кого з осіб, які беруть участь у справі, належним чином не повідомлених про час і місце судового засідання.

Як вбачається з матеріалів справи, суд розглянув справу і постановив рішення у відсутності прокурора та представника відповідача-Об'єднання  громадян  „Яхт-клуб",  які   брали  участь   у  справі.

В справі відсутні відомості про те, що вони були повідомлені про час і місце судового засідання у встановленому ст.ст.74-76 ЦПК України порядку, що є безумовною підставою для скасування рішення суду та  направлення  справи  на  новий  розгляд.

Відповідно до ст. 213 ЦПК рішення суду повинно бути законним і обґрунтованим. Суд зобов'язаний вирішити справу згідно із законом, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, ухвалити рішення на основі повно й всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими  доказами,   які  були  досліджені  в  судовому  засіданні.

Ці вимоги закону суд не виконав, повно і всебічно не з'ясував обставини, на які посилається позивачка в обґрунтування своїх вимог, та  не  перевірив  належним  чином  надані  нею  докази.

Задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 на підставі ст.ст. 375 ч.2 і 376 ч.5 ЦК України, суд виходив з того, що позивачка самовільно збудувала будівлю на земельній ділянці, яка знаходиться в її користуванні, і ця будівля відповідає всім будівельним, архітектурним  та  іншим  нормам    та  інтереси  інших  осіб  не  порушені.

Проте такі висновки суду не відповідають матеріалам справи та вимогам  закону.

Відповідно до ст. 37 6 ч.2,3 ЦК України особа, яка здійснила або здійснює самочинне будівництво нерухомого майна, не набуває права власності на нього. Право власності на самочинно збудоване нерухоме майно може бути за рішенням суду визнане за особою, яка здійснила самочинне будівництво на земельній ділянці, що не була їй відведена для цієї мети, за умови надання земельної ділянки у встановленому порядку  особі  під  уже  збудоване  нерухоме  майно.

Як вбачається з матеріалів справи, земельна ділянка, на якій позивачка здійснила самочинне будівництво, належить державі і рішенням Дальницької сільської ради № НОМЕР_1 була надана об' єднанню громадян „Яхт-клуб" в постійне користування для будівництва стоян очних місць маломірного морського та річкового транспорту та його  обслуговування.(а.с.40)

В справі відсутні відомості про те, що позивачка отримала земельну ділянку для будівництва будинку площею 95,3 кв.м. в установленому  законом  порядку.

Розглянувши справу за відсутності прокурора та представника об'єднання громадян „Яхт-клуб", суд ці докази не витребував, не перевірив, не дав їм належної оцінки і не з'ясував, чи є підстави, передбачені статтею 376 ЦК України для визнання права власності позивачки  на  спірний  будинок.     

За таких обставин підстав для визнання права власності позивачка  на  спірний  будинок,   який  побудований  самочинно,   не  було.

Крім того, суд допустив порушення вимог ст.ст.208 ч.З, 209 ч.2 ЦПК, згідно яких судовий розгляд закінчується ухваленням рішення, яке ухвалюється,   оформлюється   і   підписується  в  нарадчій   кімнаті.

Як вбачається з матеріалів справи, судове засідання відбувалося 29 червня 2006 року і в протоколі судового засідання зазначено, що суд видалився до нарадчої кімнати і після повернення оголосив; рішення, судове'  засідання  закінчено  в   11   год.10  хв.   29  червня  2006  року.

Всупереч цьойу суд ухвалив рішення 18 липня 2006 року, тобто після       закінчення       розгляду       справи,       що       є       грубим       порушенням процесуального  права.(а.с.66  зв.-74,74зв.-76)

Таким чином, вирішуючи спір, суд, у  порушення вимог ст.ст.213,214 ЦПК, не створив необхідні умови для всебічного й повного дослідження обставин справи, не сприяв здійсненню прав сторін, передбачених законом, не з'ясував належним чином юридичну сутність правовідносин сторін, їх права та обов'язки, обставини справи, наявність порушення прав, за захистом яких спрямоване звернення до суду.

Оскільки суд не виконав норми процесуального права, є потреба, у збиранні та перевірці доказів з участю всіх зацікавлених осіб, рішення суду не можна вважати законним та обґрунтованим, воно підлягає скасуванню  з  направленням  справи  на  новий  розгляд.

З урахуванням зазначених недоліків підстави для ухвалення нового рішення  відсутні.

У відповідності з ст.81,88 ЦПК України та п.З постанови KM України від 21.12.2005 року № 1258 з ОСОБА_1підлягають стягненню витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду  справи  в  розмірі   30  грн.

Керуючись    ст.ст.303,    307   ч.    1   п.5,    311   ч.І   п.З, п.2,   315,   317,   319  ЦПК  України,   колегія     суддів

313,    314    ч.І

УХВАЛИЛА   :

Апеляційне    подання    прокурора    Овідіопольського    району    Одеської області  задовольнити  частково.

Рішення Овідіопольського районного суду Одеської області від 18 липня 2006 року скасувати, справу направити на новий розгляд до суду першої   інстанції.

Стягнути з ОСОБА_1витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи в розмірі ЗО грн. на рахунок Апеляційного суду Одеської області (отримувач), код ОКПО 02892913, розрахунковий рахунок: 37314004000098, банк УДК в Одеської області,   МФО  банку:   828011.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку до Верховного Суду України протягом двох  місяців  із  дня  набрання  законної  сили.

Головуючий: