УКРАЇНА АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ
УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
2006 року листопада місяця 29 дня Судова колегія судової палати в цивільних
справах апеляційного суду Одеської області
в складі:
головуючого -Суворова В.О.
суддів -Бітова А.І.
-Градовського Ю.М.
при секретарі - Пащенко Т.П. з участю представника апелянта -ОСОБА_5, ОСОБА_6, її представника - ОСОБА_7, представника ТОВ „Афілія" - Балабанова Р.В., представника ОСОБА_3, ОСОБА_2, ОСОБА_4, АКІБ „Укрсіббанк" - Пашинова І.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі цивільну справу за апеляційною скаргою директора спільного українсько-болгарського підприємства ТОВ „Серкон Сервіс Лімітед" на рішення Приморського районного суду м. Одеси від Об вересня 2006 року по справі за позовом спільного українсько-болгарського підприємства ТОВ „Серкон Сервіс Лімітед" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Афілія", акціонерного комерційного інноваційного банку „Укрсіббанк", треті особи ОСОБА_5, ОСОБА_6про визнання договорів купівлі-продажу від 27 листопада 2000 року, та від 11 липня 2002 року будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1недійсними, -
ВСТАНОВИЛА: 11 листопада 2003 року ТОВ СУБП „Серкон Сервіс Лімітед" звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Афілія" про визнання недійсними договору купівлі-продажу від 27 листопада 2000 року будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1, та договору від 11 липня 2002 року, відповідно якого ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 продали ТОВ „Афілія" вказану будівлю.
Обґрунтовуючи свій позов представник ТОВ СУБП „Серкон Сервіс Лімітед" зазначив, що вказані угоди є мнимими, укладені за людське око тільки для видимості та без наміру створити юридичні наслідки, тому відповідно до ст. 48, 58 ЦК України в редакції 1963 року вони мають бути визнані недійсними.
Рішенням Приморського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2004 року
Справа № 22-5792/2006 р. Головуючий у першій інстанції Турецька І.О.
Доповідач Суворов В.О.
позовні вимоги ТОВ СУБП „Серкон Сервіс Лімітед" задоволені повністю, визнані угоди від 27 листопада 2000 року та від 11 липня 2002 року недійсними.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 30 березня 2005 року рішення Приморського районного суду Одеської області від 29 жовтня 2004 року залишено без змін.
Верховний Суд України 29 липня 2005 року розглянувши касаційні скарги ТОВ „Афілія", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 відмовив в їх задоволенні.
ТОВ „Афілія" звернулося зі скаргою до Верховного Суду України про скасування вказаних рішень за винятковими обставинами.
Ухвалою Верховного суду України від 29 липня 2005 року скарга ТОВ „Афілія" задоволена частково. Скасовані всі раніше постановлені судові рішення, справа направлена на новий розгляд.
При новому розгляді справи рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 06 вересня 2006 року у задоволенні позову спільного українсько-болгарського підприємства „Серкон Сервіс Лімітед" у вигляді ТОВ до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ фірми „Афілія", акціонерного комерційного інноваційного банку „Укрсіббанк" про визнання угод недійсними - відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ СУБП „Серкон Сервіс Лімітед" ставиться питання про скасування рішення суду першої інстанції в зв'язку з порушенням норм матеріального та процесуального права та направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційної скарги судова колегія вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, з наступних підстав.
Згідно договору від 07 жовтня 1991 року ПО „Епсілон" передав на баланс концерну „Южрекон" спортивно-оздоровічий комплекс, (а.с. 240 т.1)
Відповідно свідоцтва про державну реєстрацію від 25 грудня 1992 року зареєстровано СУБП „Серкон Сервіс Лімітед" у вигляді ТОВ. (т. 1 а.с. 13)
Засновниками вказаного підприємства є ТОВ „Серкон" з долею статутного фонду 23%, ОСОБА_8 з долею статутного фонду 23%, ОСОБА_9 з долею статутного фонду 23%, ОСОБА_10 з долею статутного фонду 31% .
Відповідно до п. 13.1 Статуту до органів керування підприємством віднесені - збори засновників - вищий орган, дирекція - виконавчий орган, ревізійна комісія - контролюючий орган. В компетенцію зборів входить розгляд будь-якого питання, що стосується діяльності підприємства.
25 грудня 1992 року рішенням виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів № НОМЕР_1 від 25 грудня 1992 року зареєстрований статут вказаного підприємства. (а.с. 15 т.1)
Відповідно довідки НОМЕР_2 вказане підприємство включено до єдиного державного реєстру підприємств та організацій України, (т. 1 а.с. 14)
Виконкомом Іллічівської районної ради народних депутатів зареєстрований статут Спільного Українсько - Болгарського підприємства „Д.К.Ф. Лімітед". Засновниками вказаного товариства є ОСОБА_8 та ОСОБА_11 (т.1 а.с. 360)
У 2003 році відбулися загальні збори СУБП „Серкон Сервіс Лімітед" на якому були присутні його засновники: від підприємства „Серкон" - директор ОСОБА_12, ОСОБА_8, від імені ОСОБА_13 - ОСОБА_14, від імені ОСОБА_9- ОСОБА_8 На загальних зборах було прийнято рішення про зміну назви підприємства на „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ.(т.4 а.с. 895)
Рішенням виконкому Іллічівської районної ради від 28 листопада 1993 року прийняті вказані зміни, (т.4 а.с. 896)
Згідно довідки Іллічівської районної адміністрації Одеської міської ради народних депутатів 26 листопада 1993 року рішенням №НОМЕР_3 були зареєстровані зміни в статут підприємства в зв'язку зі змінами назви на Спільне Українсько - Болгарське підприємство „Д.К.Ф. Лімітед" у вигляді ТОВ.(а.с.146 т.1).
Відповідно акту здачі - приймання від 19 квітня 1994 року концерн «Южрекон» в рахунок погашення заборгованості передав СП „Серкон Сервіс" будівлю АДРЕСА_1 (а.с. 242 т.1)
25 квітня 1994 року МБТІ м. Одеси видало технічне інвентарне посвідчення, про те, що АДРЕСА_1м. Одеси зареєстрована за українсько -болгарським підприємством СП „Серкон Сервіс" на підставі акту від 19 квітня 1994 року.
Згідно довідки Одеського обласного управління статистики в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по м. Одесі та Одеській області не числиться спільне українсько-болгарське підприємство „Серкон Сервіс Лімітед". (а.с. 150 т.1)
Відповідно довідки Одеського обласного управління статистики в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України по м. Одесі та Одеській області від 18 травня 2004 року (т.2 а.с. 336) значиться СП у формі ТОВ українсько-болгарське „Серкон Сервіс Лімітед", та відсутнє СП у формі ТОВ українсько-болгарське „Д.К.Ф. Лімітед" у зв'язку з реорганізацією в СП в формі ТОВ українсько-болгарське „Серкон Сервіс Лімітед".
В 1997-1998 роках СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" уклало договори на надання послуг по постачанню води, тепла, гарячої води та електроенергії в спірну будівлю(а.с. 73-84 т.1), та до жовтня 2003 року проводило сплату за спожиту електроенергію.(а.с. 86-97 т.1)
15 квітня 1999 року СП „Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду приміщення площею 117,9 кв.м. СП „Агроімпекс". (а.с.46 т.1)
07 червня 2000 року СП „Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду приміщення площею 84 кв.м. фірмі „Вектор Плюс", (а.с.53 т.1)
12 листопада 1999 року СП „Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду приміщення площею 137,76 кв.м. ПКФ„ТОРІ". (а.с.51 т.1)
25 грудня 1999 року СП ,Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду приміщення площею 46,5 кв.м. ТОВ„Едем". (а.с.55 т.1)
04 жовтня 2000 року СП „Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду приміщення площею 36 кв.м. концерну „Союз", (а.с.57 т.1)
10 березня 2000 року СП „Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду приміщення площею 62,3 кв.м. компанії „Сігма ЛТД". (а.с.61 т.1)
15 листопада 2000 року постановою зборів учасників СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" у вигляді ТОВ внесені зміни в статут СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" у вигляді ТОВ. (а.с.39 т.1)
Відповідно свідоцтва про право власності від 20 червня 2000 року будівля спортивно-оздоровчого комплексу належить СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" у вигляді ТОВ. (т.2 а.с. 368)
17 листопада 2000 року ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 уклали договір з СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в формі ТОВ, відповідно якого надали безпроцентну зворотну суму, як фінансову допомогу в розмірі 126 711 грн. 50 коп. кожен, а останній 120 000 грн. (т.З а.с. 492-494). Відповідно прибуткових касових ордерів від 22 листопада 2000 року СУБП „Д.К.Ф. Лімітед", та квитанцій вказані особи перерахували зазначені суми до підприємства. 27 листопада 2000 року вказана фінансова допомога була повернута ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1, про що свідчить запис в касовій книзі від 27 листопада 2000 року в кореспонденції з рахунком бухгалтерського обліку 95.
Постановою зборів учасників СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" у вигляді ТОВ від 27 листопада 2000 року вирішено продати належну СП „Д.К.Ф. Лімітед" будівлю спортивно-оздоровчого комплексу, що розташована в АДРЕСА_1 за 325 689 грн. ОСОБА_2, ОСОБА_3 та ОСОБА_1 Уповноважено директора СП „Д.К.Ф. Лімітед" ОСОБА_4 укласти та нотаріально посвідчити угоду купівлі-продажу.(т.1 а.с.38)
Відповідно договору купівлі-продажу від 27 листопада 2000 року ТОВ СУБП „Д.К.Ф. „Лімітед" в особі директора ОСОБА_4 продало, а ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 купували в рівних частках будівлю спортивно-оздоровчого комплексу, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 (т.1 а.с. 11). Відповідно квитанції до прибуткового касового ордеру № НОМЕР_4, НОМЕР_5 НОМЕР_6 покупці відповідно договору сплатили вартість спортивно-оздоровчого комплексу по 108 566 грн. (а.с. 359 т.2, а.с. 655 т.З)
В книзі „обліку продажу товарів (робіт, послуг)" під №НОМЕР_7 накладної зазначено, 27.11. ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 (т.4 а.с. 856).
Виконком Одеської міської ради 22 лютого 2001 року надав дозвіл СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" замовити розробку проектно-технічної документації по відводу земельної ділянки за адресою: АДРЕСА_1 в тимчасове користування на 50 років. (а.с. 98 т.1)
З 3 та 04 грудня 2000 року ТОВ „ТОРІ", компанія „Гама ЛТД", Концерн „Союз", Одеський обласний благодійний фонд сприяння ФК „Чорноморець", ТОВ „Едем", склали акти про те, що вони зупинили свої зобов'язання по оплаті коштів по договору оренди узгодженого з СП „Д.К.Ф. Лімітед", в зв'язку з тим, що вказана юридична особа не є власником спірної будівлі, (т.4 а.с. 851-855).
ЗО березня 2001 року СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" передало в оренду спірне майно строком на 25 років Одеському благодійному фонду сприяння ФК „Чорноморець", (а.с.47 т.1)
05 липня 2001 року АКІБ „УкрСіббанк" заключив кредитний договір з ТОВ „Велес" відповідно до якого бере в кредит 400 000 доларів США. Забезпеченням вказаного договору є будівля спортивно-оздоровчого комплексу, розташованого по АДРЕСА_1, який належить СУБП ,Д.К.Ф. Лімітед". (т.З а.с. 631), 11 липня 2001 року у вказаний договір були внесені зміни, відповідно до яких власником вказаної будівлі є ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 (т.З а.с. 637). У той же день ОСОБА_1, ОСОБА_2, та ОСОБА_3 підписали з АКІБ „УкрСіббанк" договір застави, предметом якої є вказаний спортивно-оздоровчий комплекс. (т.З а.с. 641).
11 липня 2001 року АКІБ „УкрСіббанк " заключив договір застави з ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, відповідно до якого спірна будівля спортивно-оздоровчого комплексу є предметом застави, (а.с. 113 т.1)
11 жовтня 2001 року нотаріусом на підставі вказаного договору застави запропоновано звернути стягнення на заставлене в вищевказаному договорі спірне майно, (а.с. 187 т.1)
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 10 грудня 2001 року в позовах СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, АКІБ „УкрСіббанк" про визнання договору купівлі-продажу недійсним та про визнання кредитного договору та договору застави нерухомого майна недійсними, ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_15, СП „Ескім Агро" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, АКІБ „УкрСіббанк", третьої особи ТОВ „Велес" про визнання кредитного договору та договору застави нерухомого майна недійсними -відмовлено.(а.с. 123-124 т.1)
Позивачами вказане рішення оскаржено.
Ухвалою апеляційного суду Одеської області від 12 березня 2002 року апеляційна скарга ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_15, СУБП „Д.К.Ф. Лімітед", СП „Ексім Агро" на рішення Приморського районного суду міста Одеси від 10 грудня 2001 року -залишена без задоволення.
Рішення місцевого суду Приморського району міста Одеси від 10 грудня 2001 року залишено без змін. Викладена резолютивна частина рішення в такій редакції:
В позовах СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" до ОСОБА_1, ОСОБА_2 ОСОБА_3 АКІБ „УкрСіббанк" та третьої особи ТОВ „Велес" про визнання недійсними договору: купівлі-продажу будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, що розташована в місті Одесі по Французькому бульвару, 27/1, укладеного 27 листопада 2000 року між СУБП „ДКФ Лімітед" громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 кредитного договору від 05.07.2001 року, укладеного між АКІБ „УкрСіббанк" та ТОВ „Велес", договору застави нерухомого майна будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, що розташована в АДРЕСА_1 від 11 липня 2001 року, укладеного між АКІБ „УкрСіббанк" і громадянами України ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 - відмовити.
В позовах ОСОБА_8, ОСОБА_15, ОСОБА_16, СП „Ексім Агро" до ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, АКІБ „УкрСіббанк" та третьої особи ТОВ „Велес" про визнання недійсними: кредитного договору від 05 липня 2001 року, укладеного між АКІБ „УкрСіббанк" та ТОВ „Велес, договору купівлі-продажу від 27 листопада 2000 року, укладеного між СУБП ,Д.К.Ф. Лімітед" та громадянами ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, договору застави будівлі спортивно-оздоровчого комплексу, що розташована в АДРЕСА_1від 11 липня 2001 року укладеного між АКІБ „Укрсіббанк" і громадянами України ОСОБА_1, ОСОБА_2 і ОСОБА_3, договору застави від 11.07.2001 року, укладеного між АКІБ „Укрсіббанк" і ОСОБА_15, договору застави від 11 липня 2001 року, укладеного між АКІБ „Укрсіббанк" і ОСОБА_16, договору застави будівлі мельничного комплексу від 13. 07. 2001 року, укладеного між АКІБ „УкрСіббанк" і СП „Ексім Агро", договору купівлі-продажу АДРЕСА_2від 10 липня 2001 року, укладеного між ОСОБА_8 і ОСОБА_1 - відмовити. (а.с.125т.1)
20 березня 2002 року рішенням загальних зборів СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" у формі ТОВ затверджений протокол №1 про прийняття Статуту СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" у формі ТОВ, який був зареєстрований в Іллічівській районній адміністрації Одеського МВК 29 березня 2002 року. Засновниками вказаного товариства являються ОСОБА_17 вклад якого 80% статутного фонду та ОСОБА_11- вклад якого - 20 % статутного фонду (а.с.899 т.4).
Рішенням Приморського районного суду міста Одеси від 26 квітня 2002 року позов ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 задоволений.
Суд усунув перешкоди в здійсненні ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 прав власників, зобов'язавши СУБП „Д.К.Ф. Лімітед", а також усіх третіх осіб, що займають приміщення спортивно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1, звільнити вкачані приміщення спорти вно-оздоровчого комплексу.(т.1 а.с. 120-121)
Рішенням Центрального районного суду міста Одеси від 26 червня 2002 року визнані незаконними збори учасників СУБП „Серкон-Сервіс Лімітед" в вигляді ТОВ, зафіксовані протоколом №6 від 1993 р. скасувавши прийняте рішення про внесення змін в статутні документи шляхом зміни назви підприємства на СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ.
Визнане незаконним та скасоване рішення №НОМЕР_3 від 26 листопада 1993 року
виконкому Іллічівської районної Ради народних депутатів м. Одеси, котрим було змінено
назву СУБП „Серкон-Сервис Лімітед" в вигляді ТОВ на СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді
ТОВ.
Визнані незаконними збори учасників СУБП „Серкон-Сервіс Лімітед'' в вигляді ТОВ, зафіксовані протоколами НОМЕР_12, скасовані прийняті рішення про внесення змін в статутні документи шляхом добровільного виходу зі складу учасників товариства багатопрофільного підприємства „Серкон" в вигляді ТОВ, громадян ОСОБА_9, ОСОБА_13, а також прийняття в учасники товариства ОСОБА_11
Визнано незаконним та скасовано свідоцтво №НОМЕР_8 про державну реєстрацію СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ, видане 12 травня 1995 року виконкомом Одеської районної Ради народних депутатів м. Одеси, а також розпорядження виконкому Одеської районної Ради народних депутатів м. Одеси №НОМЕР_9 про перереєстрацію Статуту та установчого договору СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ.
Визнані незаконними збори засновників СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ, що відбулися 11 серпня 2000 року та зафіксовані в протоколі №6, скасував рішення про звільнення з посади директора підприємства ОСОБА_8 і призначення на цю ж посаду ОСОБА_6
Визнані незаконними збори засновників СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ, що відбулися 15 листопада 2000 року та зафіксовані в протоколі №2, скасував рішення про звільнення від посади директора підприємства ОСОБА_6 та про вибрання директором підприємства ОСОБА_4, а також внесення змін в Статут підприємства.
Визнана незаконною та скасована реєстрація Іллічівської районної адміністрації виконкому Одеської міської ради народних депутатів змін до статуту СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ від 20 листопада 2000 року, реєстраційний № НОМЕР_10.
Визнані незаконними збори засновників СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ, що відбулися 27 листопада 2000 року та зафіксовані в протоколі №3, скасував рішення про продаж громадянам України ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_1 оздоровчо-спортивного комплексу, розташованого в АДРЕСА_1
Визнані незаконними збори засновників СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" в вигляді ТОВ, що відбулися 20 березня 2002 року та зафіксовані в протоколі №1, скасував рішення про добровільний вихід зі складу засновників товариства ОСОБА_8 та вступ до засновників товариства ОСОБА_17, а також про вибрання директором товариства ОСОБА_17
Визнані законними збори засновників СУБП „Серкон-Сервіс Лімітед" в вигляді ТОВ, що відбулися 13 грудня 1992 року і зафіксовані в протоколі №1, а також прийняті рішення про створення підприємства, затвердження Статуту та установчого договору, а також призначення на посаду директора ОСОБА_8
Визнані законними Статут та установчий договір СУБП „Серкон-Сервіс Лімітед" в вигляді ТОВ, зареєстрований рішенням виконкому Іллічівської районної ради народних депутатів міста Одеси №НОМЕР_1 від 25 грудня 1992 року та зобов'язано Іллічівську районну адміністрацію Одеської міської Ради народних депутатів видати свідоцтво про реєстрацію суб'єкта підприємницької діяльності - СУБП „Серкон-Сервіс Лімітед" в вигляді ТОВ.(а.с. 41-45 т.1)
Вказане рішення ухвалою Верховного Суду України від 29 вересня 2005 року за касаційною скаргою АКІБ „Укрсіббанк", ТОВ „Афілія", ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, скасоване. Справа направлена на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвалою Приморського районного суду Одеської області від 20 березня 2006 року позовна заява ОСОБА_9 до ОСОБА_17, ОСОБА_8, МП „Серкон", ОСОБА_13, ОСОБА_11, Іллічівської райадміністрації Одеської міської ради про визнання незаконними зборів засновників, установчих документів і рішень районної адміністрації, а також скасування рішень про виключення зі складу засновників і зміни назви підприємства на підставі ст.ст. 172 ч.З, ч.іст. 207 ЦПК України залишено без розгляду, (т.4 а.с. 861).
На вказану ухвалу ОСОБА_9 подала апеляційну скаргу.
Ухвалою апеляційного Суду Одеської області від 09 серпня 2006 року ухвала Приморського районного суду Одеської області від 20 березня 2006 року залишена без змін.(т. 4 а.с. 1009-1010)
Ухвалою Верховного Суду України від 18 січня 2005 року у задоволенні апеляційних скарг ОСОБА_9, ОСОБА_17 ОСОБА_18 на ухвалу апеляційного суду Одеської області від 29 червня 2004 року, яким було поновлений строк на апеляційне оскарження рішення Приморського районного суду від 26 червня 2002 року - відмовлено, (а.с.670-671 т.З)
Договором купівлі-продажу від 11 липня 2002 року ОСОБА_19, який діяв на підставі доручення від ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3 продав спортивно-оздоровчий комплекс, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ТОВ фірмі „Афілія". (т.1 а.с. 12)
Рішенням господарського суду Одеської області від 07 жовтня 2003 року визнано за СУБП „Серкон -Сервіс-Лімітед" право власності на площадку для тенісу з трибунами, площадку для бадмінтону з трибунами, трансформаторну підстанцію, каналізаційну підсосну підстанцію, які входять до складу спортивно-оздоровчого комплексу, розташованого за адресою: АДРЕСА_1.(т.2 а.с. 260)
12 лютого 2004 року ТОВ „Афілія" звернулася до суду з зустрічною позовною заявою ТОВ „Афілія" про визнання права власності на вказану будівлю.(а.с.237 т.1) ТОВ „Афілія" відмовилася від вказаного позову, в зв'язку з чим ухвалою суду першої інстанції від 18 серпня 2004 року прийнята відмова від вказаного позову. (а.с. 333 т.2)
22 вересня 2004 року ТОВ фірма „Афілія" отримала державний акт на право власності на земельну ділянку, що знаходиться під спірною будівлею, (т. 4 а. с. 1018)
В апеляційній скарзі зазначено, що суд першої інстанції розглядаючи справу, не врахував, що позовні вимоги були змінені та суд першої інстанції вказані вимоги не розглянув.
Судова колегія вивчивши матеріали справи та рішення суду першої інстанції
приходить до наступного, що дійсно позивачем під час розгляду справи змінено
обгрунтування позовних вимог. Але на думку судової колегії суд першої інстанції розглянув позов в повному обсязі, дав оцінку всім доказам по справі. Довід апелянта про те, що він змінив обгрунтування своїх позовних вимог в частині посилання на рішення Центрального
районного суду міста Одеси від 26 червня 2002 року, але суд першої інстанції на вказане не звернув уваги, не має суттєвого значення, оскільки вказане не вплинуло на законність та
справедливість судового рішення.
Доводи апелянта про те, що його представник у справі не був ознайомлений з матеріалами справи та йому було відмовлено в задоволенні клопотання про ознайомлення з матеріалами справи не заслуговують на увагу, оскільки на думку судової колегії у представника апелянта в період перерви було достатньо часу ознайомитися зі справою, в матеріалах справи відсутні докази, які б свідчили про те, що йому перешкоджали в ознайомленні зі справою. Що стосується того, що представнику позивача та його адвокату не були роз'ясненні права, судова колегія звертає увагу на той факт, що інтереси позивача представляв адвокат, який за фахом юрист та який безумовно повинен знати свої права і як ними користуватися. Але він не наполягав на тому щоб права йому та представнику були роз'яснені. Крім того, судова колегія вважає, що вказаний довід є формальним і з вказаної підстави рішення суду за умови його законності та справедливості не може бути скасоване.
В скарзі апелянт також вказує, що справа була розглянута у відсутність ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, представників ТОВ „Афілія", АКІБ „Укрсіббанк", представника виконкому Одеської міської ради, ОСОБА_6 та представника КП „Одеське МБТІ та РОН".
Відповідно до ст. ст. 3,11 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних, або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.
Суд розглядає цивільні справи не інакше, як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданих відповідно до цього кодексу в межах, заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з матеріалів справи жодна з осіб, які перераховані в апеляційній скарзі як особи, які не брали участь у справі не оскаржили судового рішення з тих підстав, що вони не приймали участі у розгляді справи. Крім того представник ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ТОВ „Афілія", АКІБ „Укрсіббанк", який приймав участь в засіданні суду апеляційної інстанції погодився з рішенням суду першої інстанції та просив залишити його без змін.
Таким чином, вказаний довід апелянта також не заслуговує на увагу.
Апелянт вказує, що судом першої інстанції безпідставно зроблений висновок, що відбувся договір купівлі-продажу спірного майна, оскільки покупцям ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3 майно не передавалося, а посилання суду на копії прибуткових касових ордерів, книги обліку продажу товарів та послуг, квитанцій та касової книги СУБП „Д.К.Ф. Лімітед" не є підтвердженням отримання коштів відповідно договору купівлі-продажу.
Судова колегія не погоджується з вказаним доводом апелянта, оскільки суд першої інстанції розглядаючи спір обґрунтовано зазначив, що відсутність волі покупця та продавця на укладення мнимої угоди підтверджуються поясненнями відповідачів ОСОБА_1, ОСОБА_2 та ОСОБА_3, а також тим, що позивач попередив орендаторів приміщень в спірній будівлі про припинення орендних правовідносин, та про узгодження договорів оренди з новим власником будівлі. Також, на думку судової колегії, суд обґрунтовано на підставі прибуткових касових ордерів №№НОМЕР_6, №НОМЕР_9, книги обліку продажу товарів (робіт, послуг) СУБП „Д.К.Ф. Лімітед", квитанцій №№НОМЕР_11., пояснень спеціаліста -аудитора залученого до участі у справі прийшов до висновку, що вказаними відповідачами проводилася оплата вартості спірної будівлі по договору.
Крім того, сплата відповідачами вартості будівлі підтверджується рішенням Приморського районного суду Одеської області від 10 грудня 2001 року.
Також суд першої інстанції обґрунтовано зазначив, що покупці придбавши будівлю реалізуючи своє право власності розпоряджалися нею, а саме, спірне майно було об'єктом застави, а потім вони уклали договір купівлі-продажу відповідно якого спірну будівлю вони продали ТОВ „Афілія".
Враховуючи зазначені докази, суд першої інстанції розглядаючи справу вірно прийшов до висновку, що не заслуговують на увагу доводи апелянта про те, що зі сторони відповідачів проводилася не оплата коштів по договору купівлі-продажу, а зворотна фінансова допомога.
Всі вище перераховані докази, та інші докази, які містяться у справі свідчать про те, що у сторін не було наміру заключити мниму угоду.
Вивчивши матеріали справи, судова колегія погоджується з висновками суду першої інстанції, що ОСОБА_4 станом на 27 листопада 2000 року законно займала посаду директора СУБП „Д.К.Ф. Лімітед", відповідно до повноважень, які закріплені в статуті підприємства та з волевиявлення засновників заключила договір купівлі-продажу спірної будівлі.
Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції ухвалив рішення з дотриманням норм матеріального і процесуального права, і в зв'язку з чим апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і запитає рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 303, 304, 307 п. 1, 308, 313, 314, 316, 317, 319, 323, 324, 325 ЦПК України, судова колегія,-
УХВАЛ ИЛА:
Апеляційну скаргу директора сумісного українсько-болгарського підприємства ТОВ „Серкон Сервіс Лімітед" відхилити.
Рішення Приморського районного суду м. Одеси від 06 вересня 2006 року -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення, може бути оскаржена у двомісячний термін в касаційному порядку до Верховного суду України з дня вступу до законної сили.