УКРАЇНА

АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД ОДЕСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ПОСТАНОВА І М Е Н Е М    УКРАЇНИ

2006 року листопада місяця 29 дня             Судова колегія судової палати в цивільних

справах апеляційного суду Одеської області

в складі:

головуючого -Суворова В.О.

суддів              -Градовського Ю.М.

-Бітова А.І. при секретарі - Пащенко Т.П. з участю представника енергетичної регіональної митниці - Борисової Т.М., позивача по справі - ОСОБА_1

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Одесі адміністративну справу за апеляційними скаргами Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України на ухвалу від 18 січня 2006 року та постанову від 25 травня 2006 року Київського районного суду м. Одеси по справі за позовом ОСОБА_1до Державної митної служби України, Енергетичної регіональної митниці, третя особа Центральна енергетична митниця Державної митної служби України про поновлення на роботі та про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу, -

ВСТАНОВИЛА:

01 грудня 2006 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Державної митної служби України, Енергетичної регіональної митниці, третя особа Центральна енергетична митниця Державної митної служби України про поновлення на роботі на посаді начальника контролю та митного оформлення енергоносіїв у м. Одесі митного поста „Одеса-нафтогавань" Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України і про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу.

Позивач обґрунтовуючи свої вимоги зазначив, що відповідач звільнив його з порушенням закону, оскільки фактично відбулася не ліквідація митниці де він працював, а реорганізація.

Ухвалою Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2006 року клопотання представника Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України та третьої особи про передачу справи на розгляд до суду за місцем знаходження відповідача відхилено.

Постановою Київського районного суду міста Одеси від 25 травня 2006 року позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Енергетичної регіональної митниці

Справа   №  22а-1437/2006 р.

Доповідач Суворов В.О.

Державної митної служби України, третя особа Центральна енергетична митниця Державної митної служби України „Про поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу" - задоволений.

Суд поновив ОСОБА_1 на посаді начальника відділу митного контролю та митного оформлення енергоносіїв у м. Одесі митного поста „Одеса-нафтогавань" Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України.

Стягнув з Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України на користь ОСОБА_1 середній заробіток за час вимушеного прогулу в розмірі 25936 грн. 44 коп.

Допустив негайне виконання постанови в частині поновлення ОСОБА_1 на посаді та стягнення середнього заробітку за один місяць - 2933 грн. 78 коп.

В апеляційних скаргах Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України ставиться питання про скасування ухвали та постанови суду в зв'язку з тим, що вони постановлені з порушенням норм процесуального та матеріального права та прийняття нової постанови, якою відмовити ОСОБА_1 в задоволенні позову.

Розглянувши матеріали справи, заслухавши доповідача, доводи апеляційних скарг Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України, перевіривши законність ухвали та постанови суду, судова колегія вважає, що апеляційна скарга на ухвалу підлягає відхиленню, а на постанову задоволенню, з таких підстав.

Відповідно до ст.   17 ч.І  п.2 КАС України компетенція адміністративних судів поширюється на спори з приводу прийняття громадян на публічну службу, її проходження, ! звільнення з публічної служби.

Як вбачається з позовних вимог позивача він просить поновити його на роботі на посаді в Енергетичній регіональній митниці. Судова колегія приходить до висновку, що відповідно до ч.2 ст. 17 КАС України вказаний спір відноситься до компетенції адміністративних судів.

Позивач вказує, що він незаконно наказом від ЗО серпня 2005 року був звільнений із займаної посади з 31 серпня 2005 року на підставі ст.ст. 40 п.1, 49-2 КЗпП України. Тобто позивач оскаржує наказ про його звільнення. Судова колегія приходить до висновку, що вказаний наказ стосується інтересів позивача, а дії суб'єкта владних повноважень, стосуються інтересів конкретної особи.

Відповідно до ст. 19 ч. 2 КАС України адміністративні справи з приводу оскарження правових актів індивідуальної дії, а також дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень, які стосуються інтересів конкретної особи, вирішуються адміністративними судами за місцем проживання (перебування, знаходження позивача).

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку що суд першої інстанції вірно визначив територіальну підсудність по даній справі.

Судова колегія не приймає до уваги доводи апеляційної скарги на ухвалу суду, що позов стосується зобов'язання відповідача вчинити певні дії, оскільки прийшов до висновку, що вказаний спір стосується трудових правовідносин конкретної особи.

Виносячи вказану ухвалу, судова колегія звертає увагу на те, що відповідно дб ст. 110 ЦПК України позови, що витікають з трудових правовідносин можуть пред'являтися за місцем проживання позивача, що робить логічним висновок судової колегії, що так як позовні вимоги до Енергетичної регіональної митниці стосуються трудових відносин з питання звільнення з публічної служби, тому спір повинен розглядатися за місцем проживання позивача.                                                                     Судова колегія не погоджується з доводом апелянта, що позивач пропустив строк для звернення до адміністративного суду, оскільки відповідно до ст. 99 КАС України для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється річний строк.    Відповідно до ст. 4 Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" державна реєстрація юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців - засвідчення факту створення або припинення юридичної особи, засвідчення факту набуття або позбавлення статусу підприємця фізичною особою, а також вчинення інших реєстраційних дій, які передбачені цим Законом, здійснюється шляхом внесення відповідних записів до Єдиного державного реєстру.

Розглядаючи справу по суті судовою колегією встановлено, що позивач з 29 червня 2005 року працював на посаді начальника відділу митного контролю та митного оформлення енергоносіїв у м. Одесі митного поста „Одеса-нафтогавань" Центральної енергетичної митниці Державної митної служби України.

Наказом Державної митної служби від 25 червня 2005 року №586 Центральна енергетична митниця ліквідована без правонаступництва.

Позивач був ознайомлений з вказаним наказом та попереджений про звільнення в зв'язку з ліквідацією.

Наказом № НОМЕР_1голови комісії з питань ліквідації Центральної енергетичної митниці Державної митної служби України позивач 31 серпня 2005 року на підставі ст. ст. 40 п.1,49-2 КЗпП України звільнений з займаної посади.

Суд першої інстанції, виносячи рішення та задовольняючи позов ОСОБА_1, зазначив на тому, що відбулася не ліквідація власника, а перейменування її структурного підрозділу Центральної енергетичної митниці в Енергетичну регіональну митницю з повною передачею функцій та повноважень. На підставі ст. 36 КЗпП України суд першої інстанції вважає, що дія трудового договору позивача не припиняється, а він зобов'язаний і надалі виконувати свої посадові обов'язки.

Судова колегія не може погодитися з вказаними висновками, з наступних підстав.

Як вбачається з наказу від 25 червня 2005 року №586 Центральна енергетична митниця ліквідована без правонаступництва. Тобто відповідно зазначеного наказу не допускається правонаступництво новоствореною установою прав та обов'язків ліквідованої структури. Створена Енергетична регіональна митниця на думку судової колегії є новою установою, яка відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" пройшла реєстрацію новоствореної установи, отримала свій особистий код, який відрізняється від коду ЄДРПОУ Центральної енергетичної митниці.

Крім того, судовою колегією в судовому засіданні встановлено, що Енергетичній регіональній митниці надані повноваження та обов'язки, які не виконувала Центральна енергетична митниця.

Таким чином, судова колегія прийшла до висновку, що відповідно до Закону України „Про державну реєстрацію юридичних осіб та фізичних осіб підприємців" відбулася не реорганізація, а ліквідація Центральної енергетичної митниці Державної митної служби України.

Відповідно до ст. 40 п.1 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності, можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише в випадках змін в організації виробництва та праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або псрепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату.

В зв'яжу з тим, що судова колегія прийшла до висновку, що відбулася ліквідація установи де працював позивач, тому відповідач по справі відповідно до ст. 40 п.1 КЗПпІІ України мав право вирішити питання про його звільнення.

Згідно ст. 49-2 КЗпП України про наступне звільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяця.

Як вбачається з матеріалів справи позивач був попереджений про наступне звільнення за два місяця.

За таких обставин судовою колегією встановлено, що звільнення позивача відбулося на підставі закону, і тому позов ОСОБА_1 до Державної митної служби України, Енергетичної регіональної митниці, третя особа Центральна енергетична митниця Державної митної служби України про поновлення на роботі та про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу задоволенню не підлягає.

Судова колегія прийшла до висновку, що суд першої інстанції виніс ухвалу з дотриманням норм процесуального права, тому апеляційна скарга підлягає відхиленню, але приймаючи постанову порушив норми матеріального права, що привело до неправильного вирішення справи, висновки суду першої інстанції не відповідають обставинам справи, тому є підстави для скасування судового рішення та ухвалення нового рішення.

Керуючись ст. ст. 195, 196, 198 ч.І п.З, 199 ч1 п.1, 200, 202 п.З, 4, 205, 207, 211-212, 254 КАС України, колегія суддів, -

ПОСТАНОВИЛА:

Апеляційну скаргу Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби на ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2006 року залишити без задоволення.

Ухвалу Київського районного суду м. Одеси від 18 січня 2006 року залишити без змін.

Апеляційну скаргу Енергетичної регіональної митниці Державної митної служби України на постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2006 року -задовольнити, постанову Київського районного суду м. Одеси від 25 травня 2006 року -скасувати.

Прийняти по справі нову постанову, якою в позові ОСОБА_1до Державної митної служби України, Енергетичної регіональної митниці, третьої особи Центральної енергетичної митниці Державної митної служби України про поновлення на роботі та про виплату заробітної плати за час вимушеного прогулу - відмовити.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з моменту проголошення, але може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця з дня набрання законної сили.

Суддя: