Р І Ш Е Н Н Я
Іменем України
29 квітня 2014 року м. Ужгород
Колегія суддів палати в цивільних справах апеляційного суду Закарпатської області в складі суддів: Чужі Ю.Г. (головуючий), Леска В.В., Кондора Р.Ю., при секретарі Голінко А.М., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ПАТ КБ "ПриватБанк" на заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року по справі за позовом ПАТ КБ «ПриватБанк» до ОСОБА_3 про стягнення заборгованості, -
в с т а н о в и л а :
У січні 2014 року ПАТ КБ «Приватбанк» (далі - Банк) звернулося в суд з даним позовом посилаючись на те, що 19.07.2004 року між ОСОБА_3 та Банком був укладений кредитний договір № SAMDN03000001015151, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а позичальник зобов'язався сплатити Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних та повернути кошти в строк, що відповідає строку дії картки.
Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував і станом на 30.11.2013 року у нього перед Банком виникла заборгованість в розмірі 23602,2 грн., з яких: - заборгованість за кредитом становить 4916,86 грн.; - заборгованість за відсотками 18685,34 грн.
Посилаючись на дані обставини, Банк просив стягнути з відповідача на його користь заборгованість за кредитним договором в розмірі 23602,2 грн. та судові витрати.
Заочним рішенням Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року в задоволенні позову Банку відмовлено.
В обґрунтування апеляційної скарги Банк посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи, неправильне застосування судом норм матеріального права та порушення норм процесуального права, в зв'язку з чим ставить питання про скасування рішення місцевого суду та ухвалення нового рішення про задоволення позову.
В порядку ч. 2 ст. 305 ЦПК України справа розглянута у відсутності станін, які належним чином повідомлені про час і місце розгляду справи, а повідомлення представника Банку про причини неявки в судове засідання колегією визнані не поважними.
Дослідивши матеріали справи та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає до задоволення з таких підстав.
Під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд, відповідно до вимог ч. 1 ст. 303 ЦПК України, перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Відмовляючи в задоволенні позову, суд першої інстанції виходив з того, що Банк звернувся до суду зі спливом позовної давності, при цьому таку слід застосувати незалежно від наявності заяви сторони у спорі.
Проте з таким висновком суду погодитися не можна, оскільки суд дійшов його без повного та всебічного з'ясування дійсних обставин справи, прав сторін та з порушенням норм матеріального права.
Згідно ч. 1 ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Матеріалами справи встановлено, що 19.07.2004 року між ОСОБА_3 та Банком був укладений договір про відкриття карткового рахунку та обслуговування платіжної картки № SAMDN03000001015151, згідно умов якого Банк надав позичальнику кредит у розмірі 3000 грн. у вигляді встановленого кредитного ліміту на платіжну картку, а позичальник зобов'язався сплатити Банку відсотки за користування кредитом у розмірі 36% річних та повернути кошти в строк, що відповідає строку дії картки.
Взяті на себе зобов'язання позичальник належним чином не виконував і станом на 30.11.2013 року у нього перед Банком виникла заборгованість в розмірі 23602,2 грн., з яких: - заборгованість за кредитом становить 4916,86 грн.; - заборгованість за відсотками 18685,34 грн.
Цивільно-правові зобов'язання, повинні виконуватися належним чином, особа відповідальна за порушення зобов'язання, позичальник, який не виконує кредитний договір, повинен повернути кредит, відшкодувати кредитору збитки в повному обсязі та сплатити неустойку (ст.ст. 11-16, 509, 525, 526, 550, 552, 611, 614, 623-625, 1054 ЦК України, розділ 4 кредитного договору від 30.10.2007 року).
Відповідно до ч. 3 ст. 267 ЦК України позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення.
Висновок місцевого суду про необхідність застосування позовної давності за позовом про повернення споживчого кредиту незалежно від наявності заяви сторони у спорі (п. 7 ч. 11 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 року "Про захист прав споживачів") - є помилковим виходячи з наступного.
Пункт 7 ч. 11 ст. 11 Закону України від 12 травня 1991 р. N 1023-XII "Про захист прав споживачів", яким кредитодавцю забороняється вимагати повернення споживчого кредиту, строк давності якого минув, у системному зв'язку із самою ч. 11 ст. 11 зазначеного Закону стосується позасудового порядку повернення споживчого кредиту і спрямований на те, щоб установити судовий контроль за вирішенням таких вимог кредитодавця з метою захисту прав споживача як слабшої сторони договору споживчого кредиту (постанова судових палат у цивільних та у господарських справах ВСУ від 20.11.2013 р. у справі N 6-126цс13; пункт 31 постанови Пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 30.03.2012 року № 5 у редакції постанови пленуму ВССУ з розгляду цивільних і кримінальних справ від 07.02.2014 р. N 7).
Отже суд першої інстанції не вправі був застосовувати позовну давність без відповідної заяви сторони (відповідача) у спорі.
Невідповідність висновків суду обставинам справи та порушення судом норм матеріального і процесуального права, відповідно до вимог пунктів 3 і 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України, є підставою для скасування рішення суду першої інстанції та ухвалення нового рішення про задоволення позову Банку.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 316 ЦПК України, колегія суддів, -
в и р і ш и л а :
Апеляційну скаргу задовольнити.
Заочне рішення Ужгородського міськрайонного суду від 25 лютого 2014 року скасувати та ухвалити нове рішення яким:
Позов ПАТ КБ «ПриватБанк» задовольнити.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» заборгованість за кредитним договором від 19 липня 2004 року станом на 30 листопада 2013 року в розмірі 23602,2 грн., з яких: - заборгованість за кредитом становить 4916,86 грн.; - заборгованість за відсотками 18685,34 грн.
Стягнути з ОСОБА_3 на користь ПАТ КБ «ПриватБанк» 365,4 (триста шістдесят п'ять) грн. судових витрат за розгляд справи у суді першої та апеляційної інстанції.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, однак протягом двадцяти днів може бути оскаржене до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Судді: