Справа № 2610/12427/2012

Провадження №2/761/1282/2013

Р І Ш Е Н Н Я

іменем України

(заочне)

19 липня 2013 року Шевченківський районний суд м. Києва в складі:

головуючого судді: Голік Н.О.

при секретарі: Ксендзюк О.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку», третя особа: Територіальна державна інспекція праці в м. Києві про зобов'язання вчинити дії,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до відповідача про зобов'язання вчинити дії, в якому просив, з урахуванням уточнення позовних вимог, зобов'язати ТОВ «Сервіс-Центр трафаретного друку» внести відомості до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 на підставі ст.38 КЗпП України з посади технолога 31.12.2001 року та здійснити запис про трудовий стаж за увесь час фактичної затримки у видачі трудової книжки на посаді технолога; зобов'язати відповідача повернути трудову книжку власнику - ОСОБА_1.

Свої вимоги обґрунтовує тим, що у період з 01.02.2000 року по 31.12.2001 року позивач працював у підприємстві Сервісний центр трафаретного друку на посаді технолога офіційно, при прийнятті на роботу писав заяву, про що відповідач здійснював внесення запису до трудової книжки про місце роботи та посаду позивача. Під час звільнення позивача з посади технолога, на підставі статті 38 Кодексу законів про працю України, за власним бажанням, відповідач (роботодавець) не видав позивачу трудової книжки. Запис в трудовій книжці є підтвердженням трудового стажу позивача. Позивач вважає, що відповідач з власної вини не видав позивачу трудову книжку, а отже, зобов'язаний внести у трудову книжку належний запис про трудовий стаж на підприємстві протягом усього часу фактичної затримки і невидачі трудової книжки.

Представник позивача в судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити, проти ухвалення заочного рішення не заперечував.

Представник відповідача в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог чинного законодавства України, а отже суд вважає можливим розглядати справу у його відсутність на підставі ст. 224 ЦПК України.

Представник третьої особи в судове засідання не з'явився, про дату та час розгляду справи повідомлений у відповідності до вимог чинного законодавства України, на адресу суду надіслав заяву про розгляд справи без їх представника.

Вислухавши пояснення представника позивача, дослідивши матеріали справи, суд вважає, що позов підлягає частковому задоволенню, виходячи з наступного.

Як вбачається з ч.3 ст.10 ЦПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України.

Нормами ч.1 ст.60 ЦПК України передбачено, що кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених ст.61 ЦПК України.

Докази мають бути належними і допустимими у відповідності до вимог ст.ст.58-59 ЦПК України.

Відповідно до довідки, ОСОБА_1 працював на посаді технолога на Підприємстві Громадської Організації «Культура і Всесвіт-2000» «Сервісний центр трафаретного друку» з 01.02.2000 року по 31.12.2001 року, на теперішній час Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку», що також підтверджується листом ДПІ у Шевченківському районі м. Києва ДПС «Про надання інформації», від 02.07.2013 року №187/9/187-34.

Позивач неодноразово звертався з заявами до відповідача про повернення йому трудової книжки, однак її не отримав як і відповідь на свої звернення.

Вимоги ст. 47 КЗпП України передбачають, що власник або уповноважений ним орган зобов'язаний в день звільнення видати працівникові належно оформлену трудову книжку і провести з ним розрахунок у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу.

Відповідно до ст.ст. 47, 48 КЗпП України, трудова книжка є основним документом про трудову діяльність працівника.

Відповідальність за ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації.

Положеннями ст. 15 ЦК України встановлено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Згідно з ч. 1 ст. 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Разом з тим, однією з засад судочинства, регламентованих п. 4 ч. 3 ст. 129 Конституції України, є змагальність сторін та свобода в наданні ними до суду своїх доказів і у доведенні перед судом їх переконливості.

Згідно положень ст. 10 Цивільного процесуального кодексу України (надалі ЦПК України) сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У відповідності до положень ст. 60 ЦПК України кожна сторона зобов'язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Доказуванню підлягають обставини, які мають значення для ухвалення рішення у справі і щодо яких у сторін та інших осіб, які беруть участь у справі, виникає спір. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

На підставі п. 3-4 Постанови Кабінету Міністрів України «Про трудові книжки працівників» від 27 квітня 1993 р. № 301, трудові книжки зберігаються на підприємствах, в установах і організаціях як документи суворої звітності, а при звільненні працівника трудова книжка видається йому під розписку в журналі обліку; відповідальність за організацію ведення обліку, зберігання і видачу трудових книжок покладається на керівника підприємства, установи, організації. За порушення встановленого порядку ведення, обліку, зберігання і видачі трудових книжок посадові особи несуть дисциплінарну, а в передбачених законом випадках іншу відповідальність.

Згідно п.п. 4.1 інструкції «Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року вбачається, що у разі звільнення працівника всі записи про роботу і нагороди, що внесені у трудову книжку за час роботи на цьому підприємстві, засвідчуються підписом керівника підприємства або спеціально уповноваженою ним особою та печаткою підприємства або печаткою відділу кадрів. Власник або уповноважений ним орган зобов'язаний видати працівнику його трудову книжку в день звільнення з внесеним до неї записом про звільнення. Днем звільнення в такому разі вважається день видачі трудової книжки. Про новий день звільнення видається наказ і вноситься запис до трудової книжки працівника. Раніше внесений запис про день звільнення визнається недійсним.

Згідно п.п. 4.2 інструкції «Про затвердження інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників»затвердженої наказом Міністерства праці України №58 від 29.07.1993 року вбачається, що якщо працівник відсутній на роботі в день звільнення, то власник або уповноважений ним орган в цей день надсилає йому поштове повідомлення із вказівкою про необхідність отримання трудової книжки.

Оскільки відповідачем не надано належних і допустимих доказів того, що трудова книжка була належним чином оформлена та здійснювались заходи щодо її вручення (повернення) позивачу, за встановлених обставин, суд вважає за можливе зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку» внести відомості до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 з посади технолога 31.12.2001 року та зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку» видати ОСОБА_1 трудову книжку оформлену належним чином.

Вирішуючи питання про розподіл судових витрат, суд керується вимогами ст. 88 ЦПК України.

Виходячи з наведеного, керуючись ст. ст. 3,10,11,30,57,60,88,169,212-215,224-233, ЦПК України, суд, -

ВИРІШИВ:

Позов ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку», третя особа: Територіальна державна інспекція праці в м. Києві про зобов'язання вчинити дії, - задовольнити частково.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку» внести відомості до трудової книжки про звільнення ОСОБА_1 з посади технолога 31.12.2001 року.

Зобов'язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку» видати ОСОБА_1 трудову книжку.

В іншій частині позовних вимог відмовити.

Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Сервіс-Центр трафаретного друку» в дохід держави судовий збір в розмірі 114,70 грн.

Заочне рішення може бути переглянуте судом, що його ухвалив, за письмовою заявою відповідача, яку може бути подано протягом десяти днів з дня отримання його копії.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення, заочне рішення може бути оскаржене в загальному порядку. У цьому разі строк, протягом якого розглядалася заява, не включається до строку на апеляційне оскарження рішення.

Апеляційна скарга на рішення може бути подана протягом десяти днів з дня його проголошення.

Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.

Суддя: