№ 249/1490/14-к
В И Р О К
Іменем України
м.Шахтарськ
25 квітня 2014 року
Колегія суддів Шахтарського міськрайонного суду Донецької області у складі:
-головуючого Капкіна О.Б.
-суддів Стріжакової Г.В., Морозової І.В.
при секретарі Абдуллаєвій О.Ю.
за участю прокурора - Калініна Є.В.
потерпілого ОСОБА_1
потерпілої ОСОБА_2
захисників - адвокатів ОСОБА_3, ОСОБА_4
розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Шахтарську кримінальне провадження №12014050560000279 за обвинуваченням
ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, який народився у м. Шахтарськ, Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, з неповною середньою освітою, судимого 28.10.2008 році Кіровським міським судом Донецької області за ст. 289 ч. 2КК України до 4 років позбавлення волі, з випробувальним терміном 2 роки, 23.01.2009 Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ст. 15, ст.185 ч.3 КК України до 3 років позбавлення волі, 07 жовтня 2013 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч. 3 ст. 185 КК України до 4 років позбавлення волі з випробувальним строком 3 роки, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_1, мешкає за адресою: АДРЕСА_2,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України.
ОСОБА_6, ІНФОРМАЦІЯ_2, уродженця міста Шахтарськ Донецької області, українця, громадянина України, не працюючого, не одруженого, раніше судимого 26.06. 2002 Шахтарським міськрайонним судом за ч. 3 ст. 185 КК України до 3 років позбавлення волі з випробувальним терміном на строк 2 роки, 21.09.2005 Шахтарським міськрайонним судом за ч.3 ст.185 КК України на строк 3 роки 6 місяців позбавлення волі, звільнився умовно-достроково на невідбутий термін 10 місяців 10 днів, 23.10.2008 Кіровським міським судом Донецької області за ч.2 ст. 289 КК України до 5 років 1 місяця позбавлення волі, звільнився 26.09.2013 року по відбуттю строку покарання, 05 березня 2014 року Шахтарським міськрайонним судом Донецької області за ч. 2 ст. 185 КК України до 3 трьох місяців арешту, освіта неповна середня, зареєстрований за адресою: АДРЕСА_3, фактичного місця мешкання не має,-
у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України.
В с т а н о в и л а:
16 лютого 2014 року близько 16 години, ОСОБА_5 та ОСОБА_6, в стані алкогольного сп`яніння, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, переслідуючи корисливий мотив, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу, прийшли до магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3" ПП ОСОБА_1, розташованому по АДРЕСА_4, де знаходилась продавець магазину - гр. ОСОБА_2, на яку обвинувачені вирішили напасти з метою заволодіння грошовими коштами - виручкою від реалізації товарів , заздалегідь обговоривши між собою план скоєння злочину в загальних рисах.
У вказані час та місці ОСОБА_5 та ОСОБА_6, діючи умисно, за попередньою змовою групою осіб, реалізуючи спільний злочинний намір, спрямований на незаконне збагачення шляхом розбійного нападу на ОСОБА_2, шляхом вільного доступу, через відчинені вхідні двері магазину "ІНФОРМАЦІЯ_3" ПП ОСОБА_1, проникли всередину магазину, та напали на його продавця - ОСОБА_2 при цьому, ОСОБА_5, використав заздалегідь приготовлену ним шапку з прорізями для очей, щоб ОСОБА_2 його не впізнала, залишився стояти в приміщенні магазину, спостерігаючи за навколишньою обстановкою та сторонніми особами, а ОСОБА_6, став погрожувати ОСОБА_2, застосуванням насильства, небезпечного для життя та здоров`я потерпілої кухонним ножем, заздалегідь приготовленого ним для реалізації спільного з ОСОБА_5, злочинного наміру, Після чого стали вимагати видати їм грошові кошти, виручені від реалізації товарів .
ОСОБА_2, побачивши в приміщенні магазину ОСОБА_6 та ОСОБА_5, встигла сховати грошові кошти в сумі 300 гривень, що були виручкою від реалізації товарів магазину за цей день та належали на праві приватної власності гр. ОСОБА_1, в паперову коробку, що знаходилась під торгівельним прилавком магазину, після чого, побоюючись за своє життя та здоров'я реально сприймаючи погрозу застосування з боку ОСОБА_6, та ОСОБА_5, насильства небезпечного для її життя та здоров'я, з метою захисту від протиправного посягання, схопила рукою дерев`яний табурет, та, вибігши з приміщення магазину, стала кликати на допомогу сторонніх осіб, а ОСОБА_6 та ОСОБА_5, побоюючись - бути викритими в скоєнні вказаного злочину, не знайшовши грошових коштів, з місця скоєння злочину зникли.
Обвинувачений ОСОБА_5 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні в здійсненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не визнав, пояснив, що дійсно був с ОСОБА_6 в магазині потерпілого в стані алкогольного сп'яніння, тому що кожний з них випив приблизно 0,5 л самогону, а потім пива. Він заздалегідь, до входу в магазин, виготовив маску із в'язаної шапки зробив вирізи для очей, надів її на голову, щоб його не впізнали. Він ножа у ОСОБА_6 не бачив. Коли потерпіла стала кричати він втік та викинув маску. Розцінює свою поведінку як жарт.
Обвинувачений ОСОБА_6 свою вину в пред'явленому йому звинуваченні в здійсненні злочину, передбаченого ч. 3 ст. 187 КК України не визнав, пояснив, що дійсно був с ОСОБА_5 в магазині у потерпілої, при ньому був ніж, який він достав із рукава та говорив потерпілій «Давайте гроші», ОСОБА_5 був у шапці з прорізями для очей. Потерпіла кричала. Але все це був жарт. Вони тоді були в стані алкогольного сп'яніння. В судових дебатах та останньому слові просив його суворо не карати.
Позиція обвинувачених спростовується, а їх вина в інкримінованих злочинах підтверджується дослідженими в суді доказами:
Показаннями потерпілої ОСОБА_2 (продавець), про те, що 16 лютого 2014 року близько 16 години, спершу ОСОБА_6 у якого був ніж, а через декілька секунд ОСОБА_5, який був в масці, в стані алкогольного сп`яніння, прийшли до неї в магазин "ІНФОРМАЦІЯ_3", де в цей день вона працювала продавцем. Вона побачивши в приміщенні магазину нападників, встигла сховати грошові кошти в сумі 300 гривень, що були у неї. Обвинувачені стали вимагати гроші, обидва заходили за прилавок, де стороннім находитися заборонено, але вона біля 15 хвилин умовляла їх піти. Потім, коли ОСОБА_6, якого вона впевнено впізнає, витягнув із рукава одягу ніж, вона побоюючись за своє життя та здоров'я, з метою захисту, схопила рукою стілець, та, вибігши з приміщення магазину, стала кликати на допомогу сторонніх людей. Після цього ОСОБА_6 та ОСОБА_5, не знайшовши грошових коштів, з місця скоєння злочину зникли. Вважає, що обвинувачені діяли злагоджено. Коли ОСОБА_6 направив на неї ніж, то це міг бачити ОСОБА_5, але проти таких дій свого співучасника не заперечував. Вважає, що її життю та здоров'ю була реальна загроза , на жарт дії обвинувачених не були схожі - вона сильно злякалася.
Показання потерпілої послідовні, не протирічать іншим матеріалам справи, у неї не було мети давати неправдиві свідчення, тому, що раніше з обвинуваченими , неприязних стосунків не мала, попереджалася судом про відповідальність за неправдиві показання.
Показаннями потерпілого ОСОБА_1 ( власник магазину) про те, що 16 лютого 2014 року йому зателефонувала продавець магазину ОСОБА_2, та повідомила, що на неї в магазині напали з ножем. Коли він прибув на місце злочину ОСОБА_2 по зовнішньому вигляду вона була сильно перелякана. Збитків він не поніс.
Свідки ОСОБА_8, ОСОБА_9, ОСОБА_10 підтвердили вживання алкоголю обвинуваченими, в той день та знаходження їх у стані алкогольного сп'яніння, а свідок ОСОБА_11 при зустрічі з ОСОБА_6 бачив, як у того із рукаву одягу випадав кухонний ніж довжиною 25-30 см.
Протоколом огляду місця події від 16.02.2014 року, яким встановлено місце вчинення злочину за адресою: магазин "ІНФОРМАЦІЯ_3" ПП ОСОБА_1, розташований по АДРЕСА_4. Фототаблицею до цього протоколу .
Висновком судової молекулярно-генетичної експертизи №58 від 24.03.2014 р. згідно якого біологічні сліди на шапці з прорізами для очей залишені саме ОСОБА_5, а не ОСОБА_6. Це підтверджує показання обвинувачених про те, що ОСОБА_5 був із закритим обличчям в магазині при вчинення злочину.
Протоколами проведення слідчого експерименту від 18.02.2014, 27.03.2014 року, згідно яких встановлено механізм вчинення злочину шляхом нападу із застосуванням ножа ОСОБА_6 та маски ОСОБА_5; Фототаблицями та відеозаписом протоколу проведення слідчих експериментів .
Протоколами пред'явлення речей для впізнання від 27.03.2014 року з фототаблицями до них, де потерпіла впізнала одяг нападників та шапку з прорізами, в якій був саме ОСОБА_5.
Речовими доказами: шапкою з прорізами та одягом, що був на обвинувачених при вчиненні злочину.
Аналізуючи досліджені в суді докази суд вважає, що своїми діями, що виразилися в нападі, з метою заволодіння чужим майном, за попередньою змовою, поєднаним із загрозою насильства, яке є небезпечним для життя чи здоров ' я особи, яка зазнала нападу (розбій), поєднані з проникненням у інше приміщення, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 навмисно вчинили злочин, передбачений ч. 3 ст. 187 КК України, та їх дії органами досудового слідства кваліфіковані правильно.
На попередню змову обвинувачених вказують спільні, узгоджені дії , попереднє озброєння ножем, заготовлення та використання маски з прорізами для очей, спільне прибуття до місця нападу на потерпілу, розподіл ролей, спільне зникнення з місця злочину.
На незаконне проникнення в інше приміщення вказує те, що злочинний намір виник у обвинувачених ще до прибуття на місце злочину. А потім з метою заволодіння грошима вони зайшли за прилавок в приміщенні магазину, вчинили напад на потерпілу із загрозою застосування зброї - ножа, яку потерпіла сприймала реально. Використання маски перед заходом до магазину свідчить про заздалегідь виниклого умислу на вчинення злочину.
Направлення леза ножа в бік ОСОБА_2 вказує на загрозу застосування насильства, яке є небезпечним для життя та здоров'я потерпілої.
ОСОБА_5 та ОСОБА_6 повинні були усвідомлювати протиправність своєї поведінки, що вказує на умисний характер їх дій, а вимагання грошей у продавця магазину вказує на корисливий мотив діяння обвинувачених.
Обставин, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, ОСОБА_6, у вчиненому злочині передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, ОСОБА_6, у вчиненому злочині передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України є скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.
Обставини, які пом'якшують покарання, передбачені ст. 66 КК України, ОСОБА_5, у скоєному злочині передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України не встановлено.
Обставини, які обтяжують покарання, передбачені ст. 67 КК України, ОСОБА_5, у вчиненому злочині передбаченому ч. 3 ст. 187 КК України є скоєння кримінального правопорушення у стані алкогольного сп'яніння, рецидив злочину.
Як особистості обвинувачені на час скоєння злочину постійного місця роботи не мали, раніше відбували реальне покарання у вигляді позбавлення волі, в тому числі за тяжкі корисливі злочини, вчинили особливо тяжкий насильницький злочин в стані алкогольного сп'яніння.
Суд враховує особливу тяжкість вчиненого злочину, особу обвинувачених, які характеризуються негативно, роль кожного у вчиненні злочину, більш активну роль ОСОБА_6, який безпосередньо погрожував потерпілій ножем, і приходить до висновку про можливість виправлення ОСОБА_5 та ОСОБА_6 під час відбування покарання за вчинений злочин, а тому вважає за необхідне призначити їм покарання у вигляді позбавлення волі, яке потрібно відбувати реально, з конфіскацією майна, що буде сприяти їх виправленню.
Суд враховує, що тяжких наслідків для потерпілих не сталося, матеріальна шкода ОСОБА_1 заподіяна не була, тілесних ушкоджень ОСОБА_2 нанесено не було, думку потерпілих , які не наполягала на суворому покаранні обвинувачених, тому вважає, що покарання їм повинно бути призначено не в максимальному розмірі.
Покарання обвинуваченим суд призначає: ОСОБА_5 за сукупністю вироків, оскільки інкримінований злочин він вчинив в період не відбутого покарання за попереднім вироком, а ОСОБА_6 за сукупністю злочинів згідно ст. 70 ч.4 КК України.
Підстав для зміни запобіжного заходу обвинуваченим у вигляді тримання під вартою до набрання вироком законної чинності не існує.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 370-374 КПК України, колегія суддів
З а с у д и л а:
ОСОБА_5 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі строком на 7 (сім) років 6 ( шість) місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому.
У відповідності до ст. 71 КК України за сукупністю вироків, шляхом часткового приєднання до призначеного покарання за даним провадженням, не відбутого покарання за вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 07 жовтня 2013 року за ч. 3 ст. 185 КК України остаточно призначити ОСОБА_5 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років 6 місяців з конфіскацією всього майна, що належить йому.
ОСОБА_6 визнати винним у вчиненні злочину, передбаченого ст. 187 ч.3 КК України, та призначити йому покарання у вигляді позбавленні волі строком 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що належить йому.
У відповідності до ст. 70 ч.4 КК України за сукупністю злочинів, шляхом поглинання менш суворого - не відбутої частини покарання , призначеного вироком Шахтарського міськрайонного суду Донецької області від 05 березня 2014 року за ч. 2 ст. 185 КК України, більш суворим покаранням, призначеним за даним провадженням, остаточно призначити ОСОБА_6 покарання у вигляді позбавлення волі строком на 8 (вісім) років з конфіскацією всього майна, що належить йому.
Строк відбування покарання для ОСОБА_6 обчислювати з 16.02.2014 року.
Строк відбування покарання для ОСОБА_5 обчислювати з 27.03.2014 року,
Запобіжний захід ОСОБА_5 та ОСОБА_6 до набрання вироком законної чинності залишити без змін-тримання під вартою у Донецькому СІЗО УДПТСУ в Донецькій області.
Стягнути з ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Держави судові витрати у сумі по 1682, 7 ( одна тисяча шістсот вісімдесят дві) гривні з кожного.
Речові докази: пайту - передати власнику ОСОБА_5, інші речові докази у справі-знищити.
Вирок набирає чинності через 30 днів зі дня його проголошення.
Вирок може бути оскаржений до Апеляційного суду Донецької області через Шахтарський міськрайонний суд протягом 30 діб з моменту його проголошення.
Копії вироку негайно вручити засудженим та прокурору.
.
Судді:
О.Б. Капкін Г.В.Стріжакова І.В. Морозова