ДОНЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД
У Х В А Л А
Іменем України
«13» травня 2008 року справа № 22-а-1774/08
м. Донецьк, бул. Шевченка, 26
Донецький апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:
головуючого судді Малашкевича С. А.
суддів Сіваченко І. В., Василенко Л. А.
при секретарі судового засідання Безруковій В.М.
за участю представників сторін:
від позивача - не прибули
від відповідача - не прибули
третіх осіб - не прибули
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Лисичанськ
на постанову Лисичанського міського суду
від 26.11.2007 року
у справі № 2-а-137/07
за адміністративним позовом ОСОБА_1, м. Лисичанськ
до відповідача Головного державного санітарного лікаря м. Лисичанська Мельникова Анатолія Володимировича
за участю третіх осіб: 1) Прокурор м. Лисичанська
2) Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 4»
3) Управління по здійсненню політики Лисичанської міської ради в галузі житлово-комунального господарства
про скасування постанови про накладення адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення, -
ВСТАНОВИЛА:
У серпні 2007 року ОСОБА_1звернувся до Лисичанського міського суду з позовною заявою до Головного державного санітарного лікаря м. Лисичанська Мельникова Анатолія Володимировича за участю третіх осіб: Прокурор м. Лисичанська, Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 4», Управління по здійсненню політики Лисичанськоїї міської ради в галузі житлово-комунального господарства про скасування постанови від 30.07.07 р. № 4/364 санітарного лікаря м. Лисичанська про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення.
Позовні вимоги вмотивовувалися відсутністю на балансі ЛКП ЖЕК № 4 зелених насаджень, утримання зелених насаджень здійснюється спеціалізованим комунальним підприємством Лисичанське комунальне підприємство «Зеленхоз» у веденні якого знаходиться й утримання прибудинкової території. Крім того, згідно Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» профілактичні дезінфекційні заходи проводяться спеціалізованими підрозділами державної санітарно-епідеміологічної служби. Вважав, що постанова прийнята незаконно та безпідставно.
У судовому засіданні позивач частково підтримував позовні вимоги, просив скасувати постанову в частині накладення адміністративного стягнення за порушення ст.. 22, ч. 1, 3 п. 1 ч. 1 ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», що виразилося у забрудненні зарослою травою (амброзією) прибудинкової території будинківАДРЕСА_1, АДРЕСА_2, за відсутністю в його діях складу правопорушення, пояснивши, що в номенклатуру робіт ЛКП «ЖЕК № 4» по утриманню прибудинкової території, не входить утримання об»єктів інших балансоутримувачів», у даному випадку, це обов»язок Лисичанського комунального підприємства «Зеленхоз». Оскільки в розрахунок тарифу житлово-комунальних послуг, типовий перелік яких затверджений Постановою КМУ № 560, косіння трави не включено, вважає, що вказана послуга не може бути включена в тариф ЛКП ЖЕК № 4 для населення. Також, не заперечував, що в його діях є склад адміністративного правопорушення, передбачений ст. ст. 18, 33 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб».
Постановою Лисичанського міського суду Луганської області від 26.11.2007 року у справі № 2-а-137/07 (суддя Стахова Н. В.) у задоволенні позову відмовлено за необґрунтованістю.
Постанова суду першої інстанції вмотивована наступним: 1) факт порушення позивачем санітарних норм підтверджується копією акта перевірки дотримання санітарного законодавства № 332 від 23.07.07 р., копією протоколу № 010843 про порушення санітарних норм від 26.007.07р., постанова про накладення адміністративного стягнення прийнята уповноваженою особою; 2) відповідно до ч. 3 ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», органи виконавчої влади, місцевого самоврядування, підприємства, установи, організації та громадяни зобов»язані утримувати надані в користування чи належні їм на праві власності земельні ділянки і території відповідно до вимог санітарних норм. 3) вимогами частини 2 статті 18 Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб» встановлено, що юридичні особи незалежно від форм власності та громадяни забезпечують проведення профілактичних дезінфекційних заходів у жилих, виробничих та інших приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках, що належать їм на праві власності чи надані в користування, здійснюють інші заходи з метою недопущення розмноження гризунів і комах у приміщеннях (будівлях) і на земельних ділянках.
Не погодившись з таким рішенням, ОСОБА_1подав апеляційну скаргу, в якій просить постанову суду скасувати та постановити нове рішення, яким задовольнити його позовні вимоги. Апеляційну скаргу мотивує тим, що постанова суду першої інстанції прийнята з порушенням норм матеріального права.
Апелянт вважає що суд першої інстанції помилково прийняв прибирання прибудинкової території виконавцем житлово-комунальної послуги в особі ЖЕК № 4 за утримання зелених насаджень як об»єктів благоустрою міста. Окрім того посилається на наступне: в ЛКП ЖЕК № 4 відсутні державні акти на право постійного користування земельними ділянками прибудинкових територій будівель, які знаходяться на обслуговуванні підприємства, що обумовлює невизначеність площ прибудинкових територій зазначених багатоквартирних жилих будівель; відповідно до ч. 1 ст. 15 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» органи місцевого самоврядування в межах повноважень визначають на конкурсних засадах відповідно до закону балансоутримувачів об»єктів благоустрою комунальної форм власності, проте ніякого конкурсу ЛКП ЖЕК № 4 на балансоутримання об»єктів благоустрію не вигравало; ЛКП ЖЕК № 4 не має договору із власником - місцевою радою депутатів м. Лисичанська або уповноваженою власником особою, на будь-яке балансоутримання взагалі; утримання зелених насаджень не є комунальною послугою.
Сторони та треті особи були належним чином повідомлені про час та місце судового засідання з розгляду апеляційної скарги.
Позивач у засідання суду не з»явився, клопотань про перенесення слухання справи не направив.
Відповідач у судове засідання не з'явився, проте від нього надійшло клопотання від 25.03.08 р. № 4/461 в якому просить розглянути справу без його участі.
Від Лисичанського комунального підприємства «Житлово-експлуатаційна контора № 4», також, надійшло клопотання про розгляд апеляційної скарги без участі його представників.
Решта учасників процесу в засідання суду не прибули.
Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає її такою, що не підлягає задоволенню, постанову суду першої інстанції необхідно залишити без змін з наступних підстав.
Під час розгляду справи, на підстав належних і допустимих доказів, місцевий суд обґрунтовано встановив наявність порушень ч. 1, 3 ст. 22 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» з боку посадової особи - начальника ЛКП «ЖЕК № 4№ ОСОБА_1., яке полягало у недотриманні санітарних норм (забруднення зарослою травою) на прибудинковій території, яка відноситься до будинків балансоутримувачем яких є ЛКП «ЖЕК № 4» та якому, на підставі договору від 15.09.06 р. Управлінням по здійсненню політтики Лисичанської міської ради в галузі ЖКГ були передані функції утримання та управління цими будинками та прибудинкової території, а також надання житлово-комунальних послуг.
Суд правильно, на підставі ст.. 25 Закону України «Про благоустрій населених пунктів» Правил благоустрою територій, забезпечення чистоти та порядку, дотримання тиші у громадських місцях та жилих зонах у містах Лисичанську, Новодружеську, Привіллі, затверджених рішенняям від 07.08.02 р. Лисичанської міської ради, Статуту ЛКП «ЖЕК № 4№ встановлено, що обов»язок утримання у належному санітарному стані прибудинкової території житлових будинків комунальної власності покладено на керівників житлово-експлуатаційних контор. Тому, доводи апелянта в частині відповідальності іншого підприємства за вказане вище порушення безпідставні, оскільки апелянт невірно тлумачить поняття «зелені насадження» та включає в нього зарослу траву, якою забруднена прибудинкова територія.
Грунтуються на чинному законодавстві, зокрема на ст. 46, 47 Закон України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення» висновки суду про належність складення документів: акта від 23.07.07 р. № 332 санітарно-епідеміологічного обстеження об»єкта, постанови від 25.07.07 р. прокуратури м. Лисичанська про притягнення до адміністративної відповідальності посадової особи ЛКП «ЖЕК № 4№, протоколу від 26.07.07 р. № 010843 про порушення санітарних норм та самої оспорюваної постанови, якими зафіксовано і оформлено порушення та застосована відповідальність посадовою особою, яка за законом має відповідне право.
Не беруться до уваги доводи апелянта про невизначеність меж прибудинкової території, яка повинна утримуватися ЛКП «ЖЕК № 4», такі межі встановлюються відповідно до «Концепції розділу прибудинкової території наявного житлового фонду м. Лисичанська», затвердженої Рішенням від 27.12.02 р. № 212 Лисичанської міської ради.
Крім того, слід зазначити, що оспорюванною постановою Головного державного санітарного лікаря м. Лисичанська штрафні санкції були застосовані за два порушення санітарного законодавства на підставі частини 1 ст. 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення».При цьому, зазначеною нормою не передбачено застосування (розділення) суми штрафу окремо за кожне порушення, у зв»язку з чим, сума штрафу в постанові визначена загальна, на розсуд особи, яка приймала постанову в межах граничних розмірів штрафної санкції, встановленої цією нормою. При розгляді справи, позивач визнав наявність з його боку порушення Закону України «Про захист населення від інфекційних хвороб», та правомірність накладення на нього штрафу за таке порушення оспорюванню постановою. За таких умов, підстави для скасування постанови в частині застосування штрафу в сумі 119 грн. відсутні. До того ж, застосована сума штрафу не є максимальною, яка визначена Законом ( до 25 неоподатковуваних мінімумів доходів громадян).
За перелічених обставин, колегія суддів керуючись ст. ст. 22, 46 Закону України «Про забезпечення санітарного та епідеміологічного благополуччя населення», ст. 2, ст. 71, ст. 160, ст. 167, ст. 195, ст. 196, п.1 ст. 198, ст. 200, п. 1 ч. 1 ст. 205, ст. 206, ст. 211, ст. 212, ст. 254 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
У Х В А Л И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_1, м. Лисичанськ на постанову Лисичанського міського суду від 26.11.07 р. у справі № 2-а-137/07 - залишити без задоволення.
Постанову Лисичанського міського суду від 26.11.07 р. у справі № 2-а-137/07 за позовом ОСОБА_1, м. Лисичанськ до Головного державного санітарного лікаря м. Лисичанська Мельникова Анатолія Володимировича за участю третіх осіб: Прокурор м. Лисичанська, Лисичанське комунальне підприємство «Житлово-експлуатаційна контора № 4», Управління по здійсненню політики Лисичанськоїї міської ради в галузі житлово-комунального господарства про скасування постанови від 30.07.07 р. № 4/364 санітарного лікаря м. Лисичанська про накладання адміністративного стягнення та закриття провадження у справі про адміністративне правопорушення - залишити без змін.
Ухвала Донецького апеляційного адміністративного суду за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена до Вищого адміністративного суду України протягом одного місяця після набрання законної сили судовим рішенням суду апеляційної інстанції, а в разі складення в повному обсязі відповідно до статті 160 цього Кодексу - з дня складення в повному обсязі.
В судовому засіданні проголошено вступну та резолютивну частину постанови, повний текст постанови виготовлений 19 травня 2008 року.
Головуючий С. А. Малашкевич
Судді І. В. Сіваченко
Л. А. Василенко
Згідно з оригіналом суддя-доповідач С. А. Малашкевич