ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28.04.2014 року Справа № 904/10095/13

Дніпропетровський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого судді Чохи Л.В. (доповідача),

суддів: Антоніка С.Г, Чимбар Л.О.

при секретарі судового засідання Ревковій Г.О.

Зміна складу судової колегії відбулася на підставі розпорядження секретаря судової палати Кузнецової І.Л. від 25.04.2014 року.

за участю представників сторін:

від позивача: Букоємський Р.В, представник, довіреність №14-325 від 16.03.12 року;

від відповідача: представник у судове засідання не з'явився, про час та місце судового засідання повідомлений належним чином.

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційні скарги дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" та публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" на рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі № 904/10095/13

за позовом публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України", м. Київ

до відповідача дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради", м. Дніпропетровськ

про стягнення 3 473 015, 36 грн,-

ВСТАНОВИВ:

У грудні 2013 року публічне акціонерне товариство "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" звернулося в господарський суд Дніпропетровської області до дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" з позовом про стягнення боргу у сумі 2 918 104, 77 грн, пені у сумі 225 388, 23 грн, штрафу у сумі 239 781, 74 грн, інфляційних втрат у сумі 9 109, 75 грн, 3 % річних у сумі 80 630, 86 грн. і судових витрат у сумі 68 820 грн. Позовні вимоги обґрунтовувались тим, що відповідач в порушення умов договору купівлі-продажу газу №12/604-БО-4 від 03.09.2012 року не сплатив в повному об'ємі вартість поставленого йому природного газу за жовтень-грудень 2012 року, в результаті чого виникла заборгованість у сумі 2 918 104,77 грн. Право вимоги вказаної заборгованості була передана позивачу за договором про переведення боргу № 13/4125 від 29.10.2013 року. (а.с. 2 - 12)

Відповідач проти позову заперечує на підставі того, що позивач невірно зробив розрахунок інфляційних втрат та 3% річних. Крім того, даний борг відповідачу не передавався, так як був сплачений ще в січні 2013 року. (а.с. 53-54, 73)

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року (суддя Євстигнеєва Н.М.) позов задоволено частково: стягнуто з дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" на користь публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" борг у сумі 2 918 104,77 грн, пеню у сумі 157 285,45 грн, штраф у сумі 167 847,22 грн, інфляційні втрати у сумі 3 078,48 грн, 3% річних у сумі 80 491,92 грн. та витрати по сплаті судового збору у сумі 68 820,00 грн. В решті позовних вимог відмовлено. (а.с. 97-101)

Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 02.04.2014 року порушено провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року за апеляційною скаргою дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради". (а.с. 105)

Апеляційна скарга дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" мотивована неповним з'ясуванням та недоведеністю обставин, що мають значення для справи, невідповідністю висновків суду обставинам справи, зокрема:

- суд при стягненні штрафних санкцій не застосував річний строк позовної давності;

- в договорі про переведення боргу від 29.10.2013 року № 13/4125 сторони не домовились про збільшення строків позовної давності. (а.с. 106-108)

16.04.2014 року Дніпропетровським апеляційним господарським судом за апеляційною скаргою публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" порушено апеляційне провадження з перегляду в апеляційному порядку рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року. (а.с. 147)

В апеляційній скарзі компанії ставиться питання про скасування рішення в частині зменшення розміру пені та штрафу та прийняття нового рішення про стягнення штрафних санкцій в повному об'ємі. На обґрунтування апеляційної скарги зроблено посилання на неправильне застосування положень статті 233 Господарського кодексу України, пункту 3 статті 83 Господарського процесуального кодексу України. Крім того, на думку позивача, під час розгляду справи судом не було враховано його інтереси. (а.с. 118-127)

Судова колегія відхилила клопотання відповідача про відкладення справи, оскільки останній не надав доказів неможливості явки його представника, а матеріали справи є достатні для розгляду їх по суті.

Представник публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" висловився на підтримку своєї апеляційної скарги.

Заслухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, дослідивши доводи апеляційних скарг і перевіривши матеріали справи, Дніпропетровський апеляційний господарський суд дійшов висновку, що апеляційні скарги не підлягають задоволенню на таких підставах.

03 вересня 2012 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (продавець) та дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Тепловиробничий центр" (покупець) був укладений договір №12/604-БО-4 купівлі-продажу природного газу.

Відповідно до пункту 1.1 договору продавець зобов'язується передати у власність покупцю у 2012 році природний газ, ввезений на митну територію України ПАТ "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" за кодом згідно УКТ ЗЕД 2711 21 00 00, або/та природний газ, видобутий на території України підприємствами, які не підпадають під дію статті 10 Закону України "Про засади функціонування ринку природного газу", а покупець зобов'язується прийняти та оплатити цей природний газ на умовах цього договору.

Згідно до пункту 6.1 договору оплата за газ здійснюється покупцем виключно грошовими коштами шляхом 100% поточної оплати місяця поставки газу. Остаточний розрахунок за фактично переданий газ здійснюється до 14-го числа місяця, наступного за місяцем поставки газу.

Відповідно до пункту 7.2 договору купівлі-продажу природного газу у разі невиконання покупцем умов пункту 6.1 цього договору продавець має право не здійснювати поставку газу покупцю або обмежити поставку пропорційно до кількості несплачених обсягів з наступною поставкою цих обсягів за умови їх оплати та наявності технічної можливості. У разі невиконання покупцем пункту 6.1 умов цього договору він у безспірному порядку зобов'язується сплатити продавцю, крім суми заборгованості, пеню у розмірі подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня, від суми простроченого платежу за кожний день прострочення платежу, а за прострочення понад 30 (тридцять) днів додатково сплатити штраф у розмірі 7 (семи) відсотків від суми простроченого платежу.

Відповідно до пункту 9.3 договору купівлі-продажу природного газу строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Сторонами підписані акти приймання-передачі природного газу за договором №12/604-БО-4 від 03.09.2012 року:

- від 31.10.2012 року на суму 562 578,30 грн. (за природний газ - 518 322,53 грн, транспортування природного газу - 44 255,77 грн.)

- від 31.11.2012 року на суму 1 129 422,09 грн. (за природний газ - 1 040 575,00 грн, транспортування природного газу - 88 847,09 грн.);

- від 31.12.2012 року на суму 1 886 212,97 грн. (за природний газ - 1 737 832,19 грн, транспортування природного газу - 148 380,78грн.), всього на суму 3 578 213,36 грн.

Однак, покупець свої зобов'язання за договором належним чином не виконав, а за отриманий природний газ розрахувався лише на суму 660 108,59 грн.

Станом на 27.11.2013 року заборгованість за отриманий природний газ складає 2 918 104,77 грн.

22 жовтня 2013 року між публічним акціонерним товариством "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" (кредитор), дочірнім підприємством обласного комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" "Тепловиробничий центр" (первісний боржник) та дочірнім підприємством "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" (новий боржник) був укладений договір №13/4125 про переведення боргу.

Відповідно до пункту 1.1 якого за цим договором за згодою кредитора первісний боржник переводить на нового боржника борг, який виник у первісного боржника перед кредитором (надалі - зобов'язання) за договорами, укладеними між первісним боржником та кредитором: №12/604-БО-4 від 03.09.2012 року у сумі 2 918 104,77 грн; №13/3390-БО-4 від 28.12.2012 року у сумі 4 964 955,14 грн, а новий боржник приймає на себе борг первісного боржника та замінює первісного божника у зобов'язанні.

Відповідно до пункту 2.1 договору про переведення боргу сторони встановили, що сума боргу, яка переводиться на нового боржника, станом на момент укладення даного договору дорівнює 7 883 059,91 грн.

Згідно до пункту 3.1 договору про переведення боргу, до нового боржника перейшли обов'язки первісного боржника щодо сплати суми боргу, що встановлена у пункті 2.1 цього договору та всіх штрафних санкцій, інфляційних втрат та відсотків, пов'язаних з невиконанням або неналежним виконанням первісним боржником своїх зобов'язань за договорами, визначеними у пункті 1.1 договору.

Відповідно до пункту 3.2 про переведення боргу, новий боржник зобов'язується перерахувати грошові кошти у сумі, визначеній у пункті 2.1 цього договору, в порядку та на умовах, визначених відповідними договорами, зазначеними у пункті 1.1 договору.

Відповідно до вимог статей 625 Цивільного кодексу України судом стягнуто з відповідача крім суми боргу 3 % річних у сумі 80 491,92 грн. та інфляційні втрати у сумі 3 078,48 грн.

Суд першої інстанції визнав нараховані позивачем пеню у сумі 224697,50 грн. та штраф у сумі 239781,74 грн. правомірними, втім, їх розмір зменшено на 30% на підставі статті 233 Господарського кодексу України та статті 551 Цивільного кодексу України. При цьому суд прийняв до уваги майновий стан обох сторін і те, що газ використовується відповідачем виключно для опалення.

Судове рішення оскаржується позивачем у частині зменшення пені та штрафу. При цьому скаржник вказує на те, що судом безпідставно використано своє право, оскільки невірно оцінені обставини щодо матеріального становища боржника, як виняткові, а також не враховані інтереси позивача.

Колегія суддів Дніпропетровського апеляційного господарського суду підтримує правову позицію суду першої інстанції з огляду на наступне.

Відповідно до положень частин 1, 3 статті 509, статей 526, 629 Цивільного кодексу України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має ґрунтуватися на засадах добросовісності, розумності та справедливості.

Статтею 549 Цивільного кодексу України передбачено, що неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання; штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання; пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.

Відповідно до частини 2 статті 551 Цивільного кодексу України, якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства. Розмір неустойки, встановлений законом, може бути збільшений у договорі. Сторони можуть домовитися про зменшення розміру неустойки, встановленого актом цивільного законодавства, крім випадків, передбачених законом.

Частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України передбачено, що розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У випадку нарахування неустойки, яка є явно завищеною, не відповідає передбаченим у пункті 6 статті 3, частини 3 статті 509 та частин 1-2 статті 627 Цивільного кодексу України засадам справедливості, добросовісності, розумності як складовим елементам загального конституційного принципу верховенства права, суд має право її зменшувати. Наявність у кредитора можливості стягувати із споживача надмірні грошові суми, як неустойку, спотворює її дійсне правове призначення, оскільки із засобу розумного стимулювання боржника виконувати основне грошове зобов'язання неустойка перетворюється на несправедливо непомірний тягар для споживача та джерело отримання невиправданих додаткових прибутків кредитором.

Пунктом 1 статті 233 Господарського кодексу України, який кореспондується з частиною 3 статті 551 Цивільного кодексу України, закріплено, що суд має право зменшити розмір санкцій, якщо належні до сплати штрафні санкції надмірно великі порівняно із збитками кредитора. При цьому повинно бути взято до уваги: ступінь виконання зобов'язання боржником; майновий стан сторін, які беруть участь у зобов'язанні; не лише майнові, але й інші інтереси сторін, що заслуговують на увагу.

Зі змісту наведених норм випливає, що при вирішенні питання про можливість зменшення неустойки, суд бере до уваги майновий стан сторін і оцінює співвідношення розміру заявлених штрафних санкцій, зокрема, із розміром збитків кредитора, враховує інтереси обох сторін.

У даному випадку судом апеляційної інстанції взято до уваги те, що порушення зобов'язання відповідачем допущено у зв'язку з тяжким фінансовим становищем, яке виникло з причин, які від нього не залежали, а саме: різницю в тарифах, яка виникла через невідповідність тарифів на теплоенергію розміру економічного обґрунтованих витрат на її виробництво; невиконанням населенням, бюджетними та комунальними організаціями зобов'язань по оплаті наданих послуг.

Так, на 01.02.2014 року адміністративне управління Дніпропетровської обласної ради заборгувало відповідачу 2 305 018,58 грн, Дніпропетровська обласна клінічна лікарня ім. І.І. Мечникова - 2300898,83 грн, Дніпропетровське обласне клінічне лікувально-профілактичне об'єднання "Фтизіатрія" Дніпропетровської обласної ради - 1275245,87 грн. і т.д.

Щодо доводів відповідача в його апеляційній скарзі слід відмітити слідуюче.

Сторони пунктом 9.3 договору № 13/4125 від 29.10.2013 року встановили, що строк, у межах якого сторони можуть звернутися до суду з вимогою про захист своїх прав за цим договором (строк позовної давності), у тому числі щодо стягнення основної заборгованості, штрафів, пені, відсотків річних, інфляційних нарахувань, встановлюється тривалістю у 5 років.

Відповідно до вимог статті 525 Цивільного кодексу України одностороння зміна умов договору не допускається.

Тому суд першої інстанції, розраховуючи заявлені позивачем грошові вимоги, вірно керувався вимогами пункту 9.3 договору № 13/4125 від 29.10.2013 року.

Отже, доводи обох апеляційних скарг спростовуються вищевикладеним та не можуть бути підставою для скасування чи зміни рішення у справі, а тому рішення господарського суду першої інстанції слід залишити без змін, так як воно прийнято при повному з'ясуванні всіх обставин справи та при вірному правозастосуванні.

На підставі наведеного та керуючись статтями 99, 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Дніпропетровський апеляційний господарський суд, -

П О С Т А Н О В И В :

Апеляційні скарги дочірнього підприємства "Південьтеплоенерго" комунального підприємства "Дніпротеплоенерго" Дніпропетровської обласної ради" та публічного акціонерного товариства "Національна акціонерна компанія "Нафтогаз України" залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Дніпропетровської області від 11.03.2014 року у справі № 904/10095/13 залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого господарського суду України.

Повний текст постанови виготовлено та підписано 30.04.2014 року.

Головуючий Л.В. Чоха

Судді: С.Г. Антонік

Л.О. Чимбар