Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
№ 22-ц778/2015/14 Головуючий у 1 інстанції: Нещеретна Л. М.
Суддя-доповідач: Кухар С.В.
РІШЕННЯ
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
22 квітня 2014 року місто Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого, судді:Онищенко Е.А
суддів:Ломейко В.О.
Кухаря С.В.
при секретаріКамінській О.Є.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_5 на рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2013 року у справі за позовом Публічного акціонерного товариства «МетаБанк» до ОСОБА_6, ОСОБА_5, ОСОБА_7 про стягнення заборгованості за кредитним договором,-
ВСТАНОВИЛА:
У березні 2013 року ПАТ «МетаБанк» звернувся до суду із вказаним позовом посилаючись на те, що 14.12.2006 року між АБ «Металург» (правонаступником якого є ПАТ «МетаБанк») та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 625600002441 за умовами якого, Банк надав ОСОБА_6 кредит у розмірі 44 579,55 гривень на строк 60 місяців - до 14.12.2011 року, а ОСОБА_6 зобов'язалася щомісячно погашати кредит, а також сплачувати відсотки за користуванні кредитом у розмірі 15 % річних.
Для забезпечення виконання зобов'язань з відповідачами ОСОБА_5 та ОСОБА_7 були укладені два окремі договори поруки.
Відповідач ОСОБА_6 належним чином не виконував умови кредитного договору, у зв'язку з чим виникла заборгованість, яка станом на 30.01.2013 року складає 56092,40 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 31 202,82 гривень, простроченої заборгованості по процентам у розмірі 1183,09 гривень, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 23 706,49 гривень.
Посилаючись на вказані обставини, банк просив суд стягнути з в солідарному порядку з відповідачів ОСОБА_6 та ОСОБА_5, ОСОБА_7 як поручителів, згідно договорів поруки, суму боргу в розмірі 56092,40 гривень за кредитним договором та судові витрати.
Рішенням Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2013 року позов задоволено. Стягнуто солідарно з ОСОБА_6, ОСОБА_8, ОСОБА_7 на користь ПАТ «МетаБанк» заборгованість за кредитним договором № 625600005441 від 14.12.2006 року у розмірі 56 092,40 грн., суму судового збору у розмірі 560,92 грн., а всього у сумі 56 653,32 грн.
5 листопада 2013 року рішенням апеляційного суду Запорізької області (а.с. 102-106), залишеним без змін 4 грудня 2013 року ухвалою Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ (а.с. 119), за апеляційною скаргою ОСОБА_7, який просив скасувати рішення щодо задоволення позову до нього, вказане рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2013 року в частині стягнення суми боргу за кредитним договором з ОСОБА_7 на користь банку скасовано і в цій частині ухвалено нове рішення про відмову в задоволенні позову банку до ОСОБА_7
Вказане рішення апеляційного суду ухвалювалось, і це в ньому безпосередньо зазначено, згідно вимог ч. 1 ст.303 ЦПК України в межах доводів апеляційної скарги.
В апеляційній скарзі ОСОБА_5 зазначає, що рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2013 року ухвалено з частковим порушенням норм матеріального та процесуального права, тому просить його скасувати в частині задоволення позову до неї та ухвалити в цій частині нове рішення, яким в задоволенні позову до неї відмовити.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд вважав встановленими, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
Згідно ч. 1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлений у суді першої інстанції.
Судом встановлено, що 14.12.2006 року між АБ "Металург" правонаступником якого є ПАТ "МетаБанк" та відповідачем ОСОБА_6 був укладений кредитний договір № 625600002441 за умовами якого, банк надав останньому кредит у розмірі 44 579,55 гривень на строк 60 місяців - до 14.12.2011 року, а той зобов'язався щомісячно погашати кредит, а також сплачувати відсотки за користуванні кредитом у розмірі 15 % річних.
З боку позивача умови кредитного договору виконані у повному обсязі, але відповідач ОСОБА_6 умови кредитного договору не виконав, оскільки не повернув кредит, проценти за користування кредитом сплатив лише частково, в зв'язку з чим станом на 30.01.2013 року утворилася основна заборгованість (неповернута сума кредиту) - 56092,40 гривень, яка складається з простроченої заборгованості за кредитом у розмірі 31 202,82 гривень, простроченої заборгованості по процентам у розмірі 1183,09 гривень, пені за несвоєчасне виконання зобов'язань у розмірі 23 706,49 гривень.
Згідно ст. 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити відсотки.
Згідно ст.ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається.
Статтею 615 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання не звільняє винну сторону від відповідальності за порушення зобов'язання.
Відповідно до ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом.
Таким чином, зважаючи на викладене, суд першої інстанції дійшов вірного висновку про задоволення позову в частині стягнення коштів з ОСОБА_6
З метою забезпечення повернення кредиту 14.12.2011 року між банком та ОСОБА_5 був укладений договір поруки, за умовами якого остання зобов'язувалась відповідати перед позивачем за повне та своєчасне виконання позичальником ОСОБА_6, боргових зобов'язань за кредитним договором у повному обсязі таких зобов'язань.
Відповідно до ст.ст. 553, 554 ЦК України поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником. У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники.
Відповідно до ст. 527 ЦК України боржник зобов'язаний виконати свій обов'язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено законом або договором.
Відповідно до положень ч. 4 ст. 559 ЦК України, порука припиняється після закінчення строку, встановленого в договорі поруки. У разі, якщо такий строк не встановлено, порука припиняється, якщо кредитор протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання не пред'явить вимоги до поручителя.
Згідно п. 10 договору поруки вказаний договір діє до повного повернення Позичальником або Поручителями суми кредиту і сплати належних процентів за користування кредитом (а.с.7 зворот).
Пунктом 1 кредитного договору встановлено строк повернення кредиту до 14.12.2011 року (а.с.4).
Таким чином, із договору поруки вбачається, що в ньому не встановлені строки, після яких порука припиняється, а умова договору про дію поруки до повного виконання позичальником зобов'язання перед Банком або до повного виконання поручителем взятих на себе зобов'язань не може розглядатися як установлення строку дії поруки, оскільки це не відповідає вимогам ст. 252 ЦК України.
Згідно із цією нормою права строк визначається роками, місяцями, тижнями, днями або годинами. Термін визначається календарною датою або вказівкою на подію, яка має неминуче настати. Цього в договорі поруки не встановлено. Строк виконання основного зобов'язання у кредитному договорі чітко визначений - строк повернення кредиту встановлено до 14.12.2011 року.
До моменту подачі позову до суду Банк з вимогами до поручителя не звертався. Відповідний позов банком до поручителя ОСОБА_9 пред'явлений до суду тільки 22.03.2013 року (а.с. 1), тобто поза межами встановленого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку.
Як зазначено у п.24 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду № 5 від 30.03.2012 року, згідно зі статтею 526 ЦК зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору. Отже, якщо кредитним договором не визначено інші умови виконання основного зобов'язання, то у разі неналежного виконання позичальником своїх зобов'язань за цим договором строк пред'явлення кредитором до поручителя вимоги про повернення отриманих у кредит коштів має обчислюватися з моменту настання строку погашення зобов'язання згідно з такими умовами, тобто з моменту настання строку виконання зобов'язання у повному обсязі або у зв'язку із застосуванням права на повернення кредиту достроково. Таким строком не може бути лише несплата чергового платежу. Пред'явленням вимоги до поручителя є як направлення/вручення йому вимоги про погашення боргу (залежно від умов договору), так і пред'явлення до нього позову. При цьому в разі пред'явлення вимоги до поручителя кредитор може звернутися до суду протягом шести місяців від дня настання строку виконання основного зобов'язання.
Оскільки з відповідним позовом позивач звернувся після закінчення передбаченого ч. 4 ст. 559 ЦК України шестимісячного строку, дія договору поруки на момент пред'явлення позову вважається припиненою, а тому підстав для солідарного стягнення заборгованості за кредитним договором з поручителя ОСОБА_9 не вбачається.
За викладених обставин, рішення суду в оскаржуваній частині постановлено з порушенням норм матеріального і процесуального права, тому у відповідності до вимог п.п. 1, 4 ч. 1 ст. 309 ЦПК України підлягає скасуванню з ухваленням в цій частині нового рішення про відмову в задоволенні позову до ОСОБА_5 та в стягненні з нього судових витрат.
Керуючись ст.ст. 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
В И Р І Ш И Л А:
Апеляційну скаргу ОСОБА_5 задовольнити.
Рішення Хортицького районного суду м. Запоріжжя від 27 травня 2013 року в цій справі в частині стягнення суми боргу за кредитним договором з ОСОБА_5 на користь Публічного акціонерного товариства "МетаБанк" скасувати, та в цій частині ухвалити нове рішення.
В задоволенні позовних вимог Публічного акціонерного товариства "МетаБанк" до ОСОБА_5 відмовити.
Решту рішення залишити без змін.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: