Справа № 344/60/14-ц

Провадження № 22-ц/779/917/2014

Категорія 57

Головуючий у 1 інстанції Ковалюк І.П.

Суддя-доповідач Меленко О.Є.

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 квітня 2014 року м. Івано-Франківськ

Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі:

головуючого Меленко О.Є.

суддів Васильковського В.М., Девляшевського В.А.

секретаря Мельник О.В.

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_2 на дії Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції, за апеляційною скаргою начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ Пахоліка Р.В. на ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2014 року,-

в с т а н о в и л а :

Ухвалою Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2014 року задоволено скаргу ОСОБА_2 на дії Державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції.

Скасовано постанову ВП №383110 державного виконавця державної виконавчої служби Івано-Франківського міського управління юстиції Саюка Т.В. від 19.09.2013 року щодо стягнення із ОСОБА_2 виконавчого збору у розмірі 53827, 79 грн.

На дану ухвалу начальник ВДВС Івано-Франківського МУЮ Пахолік Р.В. подав апеляційну скаргу, в якій посилається на невідповідність висновків суду обставинам справи та на порушення норм матеріального і процесуального права.

Зазначає, що 04.06.2013 року державним виконавцем було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження про стягнення з ОСОБА_2 на користь ПАТ «Укрсоцбанк» заборгованості за кредитним договором; копію постанови направлено боржнику за адресою вказаною у виконавчому документі. Копію постанови боржник отримав 13.06.2013 року. Оскільки у встановлений ст. 25 Закону України «Про виконавче провадження» строк рішення суду боржник самостійно не виконав, то на підставі постанови державного виконавця слід стягнути виконавчий збір у розмірі 10% суми, що підлягає стягненню або вартості майна боржника, що підлягає передачі стягувачу.

З цих підстав ухвалу суду першої інстанції апелянт просив скасувати.

В судове засідання ні апелянт, ні ОСОБА_2 не з'явилися, хоч належно були повідомлені про розгляд справи.

Заслухавши суддю - доповідача, дослідивши письмові матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

За змістом ст. 82 Закону України «Про виконавче провадження» боржник має право оскаржувати рішення, дії або бездіяльність державного виконавця та інших посадових осіб державної виконавчої служби виключно в судовому порядку.

Відповідно до вимог ст. 383 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією чи бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їх права чи свободи.

Судом першої інстанції вірно встановлено, що на виконання рішення Постійно діючого Третейського суду при асоціації українських банків 27.02.2013 року Дніпропетровський районний суд м. Києва видав виконавчий лист про стягнення із ОСОБА_2, ОСОБА_5 та ОСОБА_6 на користь Публічного акціонерного товариства «Укрсоцбанк» 538272,79 грн.

Для здійснення виконавчого провадження, вказаний виконавчий лист було направлено в ДВС м. Івано-Франківська, де 19.09.2013 року було винесено постанову про відкриття виконавчого провадження.

Судом також вірно встановлено, що заборгованість по вказаному виконавчому листі була сплачена боржниками добровільно, що підтверджується довідкою з ПАТ «Укрсоцбанк» про повне виконання зобов'язань зі сторони позичальника (а.с.4).

Частиною 2 ст. 25 цього Закону передбачено, що державний виконавець протягом трьох робочих днів з дня надходження до нього виконавчого документа виносить постанову про відкриття виконавчого провадження. У постанові державний виконавець вказує про необхідність боржнику самостійно виконати рішення у строк до семи днів з моменту винесення постанови (у разі виконання рішення про примусове виселення боржника - у строк до п'ятнадцяти днів) та зазначає, що у разі ненадання боржником документального підтвердження виконання рішення буде розпочате примусове виконання цього рішення із стягненням з боржника виконавчого збору і витрат, пов'язаних з організацією та проведенням виконавчих дій, передбачених цим Законом. За заявою стягувача державний виконавець одночасно з винесенням постанови про відкриття виконавчого провадження може накласти арешт на майно та кошти боржника, про що виноситься відповідна постанова.

Відповідно до ч.1 ст. 31 Закону України «Про виконавче провадження» копії постанов державного виконавця та інші документи виконавчого провадження (далі - документи виконавчого провадження), що державний виконавець зобов'язаний довести до відома сторін та інших учасників виконавчого провадження, надсилаються адресатам із супровідними листами простою кореспонденцією, крім постанов про відкриття виконавчого провадження або відмову у відкритті виконавчого провадження, про повернення виконавчого документа стягувачу відповідно до статті 47 цього Закону, що надсилаються рекомендованим листом з повідомленням про вручення. Боржник вважається повідомленим про відкриття виконавчого провадження, якщо йому надіслано постанову про відкриття виконавчого провадження за адресою, зазначеною у виконавчому документі.

В додатках до апеляційної скарги представником ВДВС додано копію постанови про відкриття виконавчого провадження та копію супровідного листа, що направлялись державним виконавцем 04.06.2013 року боржнику за адресою вказаною у виконавчому листі з прикріпленими відмітками поштового відділення про те, що дане відправлення не було вручене адресату, оскільки такий не проживає за зазначеною адресою.

Тобто, боржник не одержував копію постанови про відкриття виконавчого провадження за зазначеною адресою.

За таких обставин, твердження апелянта про те, що боржник отримував вказану постанову, і про це є відповідна відмітка не відповідають дійсності, а тому не приймаються судом до уваги.

З урахуванням вищенаведеного наведеного, та положень Закону України «Про виконавче провадження» колегія суддів вважає, що державний виконавець, починаючи виконувати рішення, повинен пересвідчитися, чи отримана боржником копія постанови про відкриття виконавчого провадження і чи здійснені ним дії, спрямовані на добровільне виконання рішення у встановлений постановою строк та у разі, якщо копія постанови про відкриття виконавчого провадження одержана боржником несвоєчасно, внаслідок чого боржник був позбавлений можливості добровільно виконати рішення у встановлений державним виконавцем строк, то державний виконавець відкладає провадження виконавчих дій та поновлює боржнику строк для добровільного виконання рішення.

Крім того, як встановлено судом першої інстанції, і підтверджується матеріалами справи, факту примусового виконання рішення суду не було, оскільки боржниками добровільно погашено заборгованість, тим самим самостійно виконано рішення Третейського суду.

За змістом ст. 303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Враховуючи вищевикладене, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала суду першої інстанції постановлена з дотриманням вимог матеріального і процесуального права, а підстави для її скасування відсутні..

Керуючись ст.ст. 307, 312, 313-315,317 ЦПК України, колегія суддів судової палати в цивільних справах апеляційного суду Івано-Франківської області,-

у х в а л и л а :

Апеляційну скаргу начальника ВДВС Івано-Франківського МУЮ Пахоліка Р.В. відхилити.

Ухвалу Івано-Франківського міського суду від 10 лютого 2014 року залишити без зміни.

Ухвала набирає чинності з часу проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.

Головуючий О.Є. Меленко

Судді В.М. Васильковський

В.А. Девляшевський