Справа № 430/1090/14-ц
Провадження №2/430/566/14
УХВАЛА
"25" квітня 2014 р. смт.Станиця Луганська Луганської області
Суддя Станично-Луганського районного суду Луганської області Карташева Т.А., розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визначення
місця проживання дитини,-
ВСТАНОВИВ:
ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини.
Зазначену позовну заяву вважаю за необхідне залишити без руху, оскілки вона не відповідає вимогам, викладеним у пп.5,6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України, а саме.
Відповідно до п. 5, 6 ч. 2 ст. 119 ЦПК України позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обгрунтовує свої вимоги, зазначення доказів, що підтверджують кожну обставину, наявність підстав для звільнення від доказування.
Згідно ст. 119 ЦПК України, позовна заява повинна містити виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої позовні вимоги, та зазначення доказів, які підтверджують кожну обставину.
Відповідно до ст. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Як вбачається з копії свідоцтва про народження, дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на момент звернення позивача до суду з даним позовом не досягла десяти років.
Згідно з ч. 1 ст. 160 СК України, місце проживання дитини, яка не досягла десяти років, визначається за згодою батьків.
Відповідно до ст. 161 СК України, якщо мати та батько, які проживають окремо, не дійшли згоди щодо того, з ким із них буде проживати малолітня дитина, спір між ними може вирішуватися органом опіки та піклування або судом. Під час вирішення спору щодо місця проживання малолітньої дитини беруться до уваги ставлення батьків до виконання своїх батьківських обов'язків, особиста прихильність дитини до кожного з них, вік дитини, стан її здоров'я та інші обставини, що мають істотне значення. Орган опіки та піклування або суд не можуть передати дитину для проживання з тим із батьків, хто не має самостійного доходу, зловживає спиртними напоями або наркотичними засобами, своєю аморальною поведінкою може зашкодити розвиткові дитини. Якщо дитина не може бути передана жодній із цих осіб, суд на вимогу органу опіки та піклування може постановити рішення про відібрання дитини від особи, з якою вона проживає, і передання її для опікування органу опіки та піклування.
В позовній заяві позивач взагалі не викладає обставини, якими обґрунтовуються вимоги про встановлення місця проживання дитини разом з нею.
Позивач не зазначає, в чому саме полягає спір між сторонами з даного приводу, оскільки згідно тексту позовної заяви дитина - ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_1, на цей час мешкає з нею (позивачкою).
Крім того, позивачкою, як особою, що претендує на виховання дитини, не додано до позову висновок органу опіки та піклування з даного приводу, акт обстеження матеріальних і житлово-побутових умов кожного з батьків, довідки і характеристики з місця роботи і місця проживання, довідки і характеристики дитини і батьків з освітніх установ, а також, у разі наявності, інші документи, що характеризують батьків і їх відношення до дітей, поведінку за місцем роботи і за місцем проживання, висновки психолого-педагогічної або комплексної медико-психолого-педагогічної експертизи.
Також, всупереч вимог ч. 4 ст. 19 СК України, у поданому до суду позові у якості учасника процесу не зазначено орган опіки та піклування, участь представника якого у розгляді справ даної категорії є обов'язковою.
Зазначені недоліки є суттєвими та перешкоджають відкриттю провадження по справі.
За таких обставин суд вважає необхідним застосувати вимоги ч. 1 ст. 121 ЦПК України.
Відповідно до ч. 1 ст. 121 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 119 і 120 цього Кодексу, або не сплачено судовий збір, постановляє ухвалу, в якій зазначаються підстави залишення заяви без руху, про що повідомляє позивача і надає йому строк для усунення недоліків, який не може перевищувати п*яти днів з дня отримання позивачем ухвали.
Частиною 2 ст. 121 ЦПК України передбачено, що якщо позивач відповідно до ухвали у встановлений строк виконає вимоги, визначені статтями 119 і 120 цього Кодексу, сплатить суму судового збору позовна заява вважається поданою в день первісного її подання до суду. Інакше заява вважається неподаною і повертається позивачеві.
Керуючись ч. 1, 2 ст.121 ЦПК України, суддя,-
УХВАЛИВ:
Позовну заяву ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання шлюбу, стягнення аліментів на утримання дитини, визначення місця проживання дитини залишити без руху.
Запропонувати ОСОБА_1 виправити недоліки заяви, визначені в ухвалі, в термін, який не може перевищувати п*яти днів з дня отримання позивачкою ухвали, та роз"яснити, що в разі неусунення недоліків в зазначений термін, заява вважатиметься неподаною і буде їй повернута.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Т.А. Карташева